Ухвала суду № 103503968, 17.02.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/63/2022

Справа № 537/6445/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участі:

секретаря Должаніци В.С.,

прокурора Лукаша М.М.,

захисника Яременка О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2021 року за №12021170500001533, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, який одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.3 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в:

21.12.2021 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.3 ст.307 КК України.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурор просив подав клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на 60 діб, заборонивши йому залишати місце проживання АДРЕСА_1 з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., з покладанням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, передбачених ч.1 ст.310, ч.3 ст.307 КК України, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а саме у незаконному посіві та вирощуванні конопель в кількості від десяти до п`ятдесяти рослин, та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» в особливо великих розмірах. ОСОБА_1 не працює. А тому є підстави вважати наявними ризики, передбачені п.1, п.5 ст.177 КПК України, оскільки з метою уникнення від відповідальності, за відсутності легальних джерел доходу обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення Вважає, що застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Яременко О.І. не заперечували щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час за місцем його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Заслухавши учасників процесу щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.11.2021 року обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому залишати місце проживання - АДРЕСА_1 ,з 21 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня, з покладанням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.12.2021 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. (окрім випадків необхідності отримати термінову медичну допомогу), строком на 2 місяці.

Статтею 131КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст.176КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ст. 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

В ч.7 ст.194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

В ч.6 ст.181 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Вирішуючи в судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.3 ст.307 КК України, один з яких є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Зі змісту ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області про обрання запобіжного заходу домашнього арешту від 12.11.2021 року вбачається встановленою обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.3 ст.307 КК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.

12.11.2021 року при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати дії щодо переховування від слідчого, прокурора, суду, про що свідчить тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність ризику вчинити новий злочин, зокрема у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів, про що свідчили дані про особу підозрюваного, а саме, що він з 2014 року є особою залежною від наркотиків, знаходиться на обліку в Кременчуцькому наркологічному диспансері, де кожного дня отримує замісну терапію, як особа, залежна від опіоїдів, на теперішній час не має постійного місця роботи, а відповідно і постійних легальних джерел для існування, незважаючи на молодий вік.

При розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під домашнім арештом, суд встановив, що заявлені ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - не зменшилися, судовий розгляд не завершений, обвинувачений, свідки не допитані.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності судочинства, закріплених в ст.22, ст.26, ч.5 ст.194 КПК України, суд має право вирішити питання щодо запобіжного заходу в межах заявленого стороною обвинувачення клопотання.

На даний час проведено підготовче засідання, призначений судовий розгляд, проте судовий розгляд кримінального провадження по суті не завершений.

Суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе при умові тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. (окрім випадків необхідності отримати термінову медичну допомогу), строком на 2 місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Під час розгляду клопотання суддею вивчалась можливість зміни запобіжного заходу тримання під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_1 на менш суворий з врахуванням можливості запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Суддя погоджується з доводами прокурора, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Особисте зобов`язання на думку судді, не забезпечить уникнення ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 з наведених вище підстав. Письмових звернень про поручительство від осіб, що заслуговують на довіру, до суду не надходило. Від обвинуваченого не надходило заяв про застосування щодо нього застави. За відсутності у обвинуваченого джерел доходу унеможливлено внесення ним застави в розмірі, визначеному законом. До суду не зверталися особи, з проханням внести заставу за обвинуваченого.

Таким чином суддя вважає доведеним, що обставини, зазначені прокурором відповідно до ст.181, ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом у нічний час.

На підставі викладеного, з дотриманням положень ст.181 КПК України, суд приходить до висновку, що слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід домашній арешт в нічний час в приміщенні за зареєстрованим місцем його проживання на строк 2 місяці.

На підставі ст.194 КПК України суддя вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

З огляду на наведене, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 314-317, 371, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурораКременчуцької окружноїпрокуратури Полтавськоїобласті ЛукашаМ.М.про продовженнястроку триманняпід домашнімарештом обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на 2 місяці строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. (окрім випадків необхідності отримати термінову медичну допомогу).

Продовжити на 2 місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Кременчук без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу направити для виконання в частині застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту через прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавській області Лукаша М.М. органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали до 17.04.2022 року включно.

Ухвала не підлягає окремому оскарженню. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений 21.02.2022 року о 08 год. 14 хв.

Суддя Мурашова Н.В.