Рішення № 103503247, 22.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2022 року м. Рівне №460/16840/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0153 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А0153 (далі – відповідач) в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність військової частини А0153 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди: з 23.12.2011 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця грудня 2011 року та з 01.03.2018 по 31.12.2018 з урахуванням базового місяця березня 2018 року; 2) зобов`язати військову частину А0153 Міністерства оборони України здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди: - з 23.12.2011 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року та з урахуванням виплачених сум; - з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року з урахуванням базового місяця березня 2018 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час проходження військової служби в військовій частині в період з 23.12.2011 по 10.06.2020 року йому було лише частково виплачено індексацію грошового забезпечення, що є протиправним, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку із зростанням споживчих цін та є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням, зокрема, надати роз`яснення з даного приводу, на що отримав відповідь відповідача із роз`ясненнями. Однак, позивач не погодився із такими роз`ясненнями, у зв`язку із чим звернувся з позовом до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що індексацію грошового забезпечення позивач не отримав не внаслідок бездіяльності військової частини, а у зв`язку із не виділенням коштів з Державного бюджету на рахунок відповідача та відсутність механізму виплати. Крім того, визначення базового місяця та розрахунок індексації є компетенцією відповідача. Також звернув увагу на суперечливі твердження та аргументи позивача, викладені у позові, які не відповідають змісту позовних вимог. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 16.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині А0153 з 23.12.2011 по 10.06.2020 року.

Наказом командира військової частини від 10.06.2020 року № 117 позивача було виключено зі списків особового складу за підпунктом «а» ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Під час проходження військової служби, як стверджує позивач, йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, у зв`язку із чим, він звернувся до відповідача із запитом на отримання інформації.

Листом від 15.11.2021 за № 56/2678 відповідач надав розрахунок нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за весь період служби. Водночас зазначив, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 така індексація не нараховувалась та не виплачувалась відповідно до вказівки Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 до окремого роз`яснення. А у зв`язку із відсутністю відповідних бюджетних асигнувань на виплату індексації, така у вказаному періоді не нараховувалась.

Не погоджуючись із такими діями, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно із абзацом 1 частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) законами України, з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян, встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Статтею 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4 та 6 Закону № 1282-XII (в редакції, яка в цілому діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації - з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З 01.12.2015 редакція пункту 5 Порядку № 1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку.

Аналіз редакцій пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє прийти до висновку, що до грудня 2015 зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.

Отже, до 01.12.2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника.

Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01.12.2015, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).

Тобто, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок № 1078 визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулось після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

Щодо періоду нарахування індексації грошового забезпечення позивача з 23.12.2011 по 31.12.2015.

Так, з відповіді відповідача від 15.11.2021 № 56/2678 на звернення позивача вбачається, що у період з 23.12.2011 по 31.03.2013 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалася, в той же час, базовим місяцем для нарахування такої індексації зазначений грудень 2011 року.

Варто зазначити, що у позовній заяві позивач не заперечує правомірність застосування відповідачем у даному періоді базового місяця грудень 2011 для проведення індексації грошового забезпечення. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки позивач був прийнятий на посаду 23.12.2011 року, то відповідно до норм Порядку 1078, та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 20.09.2007 року № 59/10/136-07, базовим місяцем для нарахування індексації є саме грудень місяця 2011 року (місяць в якому позивач прийнятий на службу).

Окрім того, щодо періоду з грудня 2011 по 2013 роки, то суд зауважує, що згідно з офіційними даними, які містяться на сайті Державної служби статистики України, поріг індексації не перевищив 101 відсотка. Тому вимоги позивача до відповідача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за 2011 рік - 2013 рік, є безпідставними.

Щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2013 по 30.11.2015.

З тієї ж відповіді відповідача від 15.11.2021 № 56/2678 та відзиву на позов слідує, що з 01.04.2013 по 31.12.2013 відповідачем до розрахунку у цьому періоді брався базовий місяць - квітень 2013 року, за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 до розрахунку у цьому періоді брався базовий місяць - січень 2014 року.

Як зазначалося судом вище по тексту, до 01.12.2015 базовим місяцем є місяць збільшення заробітної плати.

З урахуванням викладеного, оскільки у даному періоді відбувалася зміна грошового забезпечення позивача, то застосування відповідачем квітня 2013 року, як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення в період з 01.04.2013 по 31.12.2013 та січня 2014 року в період з 01.01.2014 по 30.11.2015 є правомірним. Тому позовні вимоги в цій частині є також безпідставними і задоволенню не належать. Тут слід зазначити, що у період з 01.04.2013 року по 31.12.2015 року позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в загальній сумі 8831,18грн.

Щодо застосування до періоду з 23.12.2011 по 28.02.2018 базового місяця січень 2008 року, то з урахуванням також вище наведеного по тексту рішення, суд зазначає, що як стверджує відповідач, у періоді з 01.12.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 28.02.2018 для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, базовими місяцями визначені січень 2014 року та січень 2016, відповідно.

Суд погоджується із такими доводам и відповідача з огляду на таке.

Так, аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078 окрім наведеного вище, а особливо його 1 - 5 абзаців свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15 грудня 2015 року або після цієї дати.

Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15 грудня 2015 року, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За наведеного суд уважає, що у відповідача були відсутні підстави для застосування для обрахунку індексації позивачу у періоді з 23.12.2011 по 28.02.2018 січня 2008 року, як базового місяця.

В той же час, як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, у грудні 2015 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 6370,13грн. Однак з 01.01.2016 по 28.02.2018 року така індексація не нараховувалась та не виплачувалась з огляду на вказівку Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, відповідно до якої нарахування індексації грошового забезпечення з січня 2016 року не проводиться до отримання окремого розпорядження у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на вказані цілі.

З даного приводу суд зауважує, що за змістом пункту 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Зважаючи на наведене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації, судом не береться до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Суд також не погоджується з доводами відповідача, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів на відповідний рік, як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, оскільки невиплата індексації є обмеженням його права на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи «Сук проти України» від 10.03.2011 року, заява № 10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позиція аналогічного змісту викладена у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17 та від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Окрім цього, щодо визначення базового місяця індексації у вказаному періоді при врегулюванні спірних правовідносин, то суд зазначає наступне.

Вимогами статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Як зазначено вище по тексту, згідно п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

З аналізу приписів Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, базового місяця для обчислення індексації, покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 17.09.2020 у справі № 420/1207/19.

За наведених обставин позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із встановленням базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення січня 2008 року задоволенню не належать.

Щодо період нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 31.12.2018 з урахуванням базового місяця березня 2018 року.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала законної сили 01.03.2018), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, що не заперечується відповідачем.

За період березня 2018 по 31.12.2018 року не відбувалося підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто відсутні підстави для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації.

Таким чином, березень 2018 року (з 01.03.2018 по 31.12.2018) є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

Згідно наданої відповіді відповідача від 15.11.2021 № 56/2678 судом встановлено, що відповідачем у період з березня 2018 року по 31 грудня 2018 року до розрахунку брався базовий місяць – березень 2018 року.

Водночас, з березня 2018 по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. А відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що бездіяльність по не нарахуванню та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 є протиправною, тому відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за зазначений період з врахуванням базового місяця березень 2018 року.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, доводи позивача частково підтверджені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0153, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А0153 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А0153 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року з встановленням базового місяця березень 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Військова частина А 0153 Міністерства оборони України (вул. Суворова, 24, м. Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500, ЄДРПОУ/РНОКПП 08032962)

Повний текст рішення складений 22 лютого 2022 року.

Суддя Т.О. Комшелюк