Рішення № 103501942, 16.02.2022, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4882/21 Провадження 2/636/368/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат НазаренкоВ.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, який діє на підставі ордеру на надання правової допомоги, звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №5664 від 04 лютого 2021 року, учинений третьою особою ПН Київського МНО Остапенком Є. М., про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №1?20180505-34633 від 05.05.2018 (далі Договір) у розмірі 11195 грн (далі Виконавчий напис) таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.02.2021 третьою особою ПН Київського МНО Остапенком Є. М. учинений Виконавчий напис, на підставі якого третьою особою МВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву відкрито виконавче провадження №65487322 про стягнення з позивача заборгованості за Договором. Представник позивача указує, що Виконавчий напис учинений без достатньої правової підстави, з порушенням норм законодавства та під-законних нормативно-правових актів, що регулюють порядок і підстави для вчинення виконавчих написів нотаріуса. Зокрема, відсутні докази безспірності заборгованості відповідача за Договором, відповідач Договір не підписував і вважає його неукладеним. Окрім цього, згідно з діючим законодавством виконавчий напис не може бути виданий на заборгованість, яка нарахована на підставі Договору, оскільки останній нотаріально не посвідчений. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заяву, у якій позовні вимоги в частині визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнав. Проти задоволення вимог щодо стягнення судових витрат з надання правової допомоги заперечував, посилаючись на те, що позивач не вчиняв дії щодо досудового врегулювання спору.

Відповідач також подав клопотання про зменшення розміру судових витрат, у якому просив суд зменшити розмір судових витрат, які підлягають розподіленню між сторонам до 1907 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що витрати, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи є неспівмірними ціні позову, значенням справи для сторін, складністю справи й виконаною адвокатом роботою, потраченим часом. Так, витрати на правову допомогу в аналогічних справах є меншими, про що свідчить судова практика. У своєму клопотанні відповідач просив суд розглядати справу без його участі.

Представник позивача подав заяву, у якій просив суд розглядати справу без участі його та позивача, вимоги підтримав.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, свої письмові пояснення не надали.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві . У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За наявнимив матеріалахсправи доказамисуд невстановив обставин,які бсвідчили проте,що визнанняпозову відповідачем у частині визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд установив, що 04.02.2021 третьою особою ПН Київського МНО Остапенком Є. М. учинений Виконавчий напис (копія а.с. 7), згідно з яким з позивача на користь відповідача стягнуто заборгованість за Договором, яка нарахована за період з 01.11.2018 по 04.02.2021, у загальному розмірі 11145 грн та плату за вчинення Виконавчого напису в сумі 50 грн, а в загальному розмірі заборгованість становить 11195 грн.

Для примусового стягнення на підставі Виконавчого напису відкрито виконавче провадження №65487322, що підтверджується копією постанови виконавця (а.с. 9).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно достатей 87,88Закону України«Про нотаріат»(далі Закон)для стягненнягрошових сумабо витребуваннявід боржникамайна нотаріусивчиняють виконавчінаписи надокументах,що встановлюютьзаборгованість.Перелік документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написів,встановлюється КабінетомМіністрів України.Нотаріус вчиняєвиконавчі написи,якщо поданідокументи підтверджуютьбезспірність заборгованостіабо іншоївідповідальності боржникаперед стягувачемта заумови,що здня виникненняправа вимогиминуло небільше трьохроків,а увідносинах міжпідприємствами,установами таорганізаціями не більшеодного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

На виконання ч. 2 ст. 87 Закону Кабінетом Міністрів України постановою №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (далі Перелік).

З огляду на викладене, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, передбачених відповідним переліком, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Такі вимоги законодавства встановлені, зокрема, для запобігання зловживань з боку кредитора, який не зазначає всіх обставин при зверненні до нотаріуса.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 в справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано частково незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року"Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", а саме в частинах:

п. 1Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку)";

доповнити розділ пунктом 1-1такого змісту:

"1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.",

п. 2Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

З огляду на викладене вчинення виконавчого напису нотаріуса можливо лише на заборгованість за кредитним договором, який посвідчений нотаріально.

Відповідно до пояснень представника позивача, наданими в позовній заяві, які не заперечувалися відповідачем, Договір не був посвідчений нотаріально.

Таким чином суд установив, що Виконавчий напис учинений з порушенням Переліку та ст.ст. 87, 88 Закону, оскільки згідно з діючим на день учинення Виконавчого напису законодавством Договір не входив до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який є вичерпним, а тому вчинення Виконавчого напису на заборгованість позивача, яка нарахована за Договором, є незаконним.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 263 ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зч.1,п.1ч.3ст.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-6статті 137ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8статті 141ЦПК Українипередбачено,що привирішенні питанняпро розподілсудових витратсуд враховує: чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру понесених судових витрати на правову допомогу представник позивача надає детальний опис робіт (а.с. 11), копію квитанції №47 (а.с. 8), згідно з якими оплачена позивачем сума правової допомоги становить 4000 грн. Відповідач заперечує зазначений розмір судових витрат і просить його зменшити до 1907 грн з викладених вище підстав.

З копії детального опису робіт (а.с. 11) убачається, що адвокатом було првоедено таку роботу: ознайомлення з обставинами справи 800 грн; отримання документів від виконавчої служби 1200 грн; складення та подання позовної заяви 2000 грн.

Суд, ураховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, суму, яка підлягала стягненню за Виконавчим написом, а також пропорційність указаних вище обставин, вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат, пов`язаних з отриманням документів від виконавчої служби до 200 грн, оскільки вважає таку роботу й суму на її оплату не співмірною з очікуваним результатом такої роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову навідповідача; уразі відмовив позовіна позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з витрат із сплати судового збору в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, і витрат на професійну правову допомогу в розмірі 3000 грн. 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, повертається позивачу з державного бюджету в зв`язку з визнанням позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, ст.ст. 76-82, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, пп.15.5п.15ч.1РозділуХІІІПерехідні положення ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити в повному обсязі.

Визнати виконавчий напис №5664, учинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 04 лютого 2021 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за кредитним договором №1?20180505-34633 від 05.05.2018 у загальному розмірі 11195 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат із сплати судового збору в розмірі 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого при поданні позову, що дорівнює 363,2 грн, і з витрат на професійну правову допомогу в сумі 3000 грн, а в загальному розмірі становлять 3363 (три тисячі триста шістдесят три) грн 20 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України Харківської області (код ЄДРПОУ: 37874947) повернути ОСОБА_1 50 відсотків від суми судового збору,сплаченого приподанні позову,що становить363(тристашістдесят три)грн 20коп. (квитанція №3791 від 28 жовтня 2022 р.; р/р одержувача:UA588999980313151206000020651; одержувач: ГУДКСУ у Харк?вськ?й област?; код ЄДРПОУ одержувача: 37874947; код МФО одержувача: 899998; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;Судовий зб?р ,за позовом ОСОБА_1 Чугуївський м?ськ. суд Харк?вської обл.;;; Пл. ОСОБА_1 ; сума платежу: 726,4 грн).

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, адреса місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, оф. 204.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса здійснення нотаріальної діяльності: м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5;

Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), код ЄДРПОУ:41430463, юридична адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Леонова, 4-А, 2 пов.

Повне рішення суду складене 21.02.2022.

Суддя О.О.Золотоверха