Ухвала суду № 103500368, 21.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2434/22

УХВАЛА

21 лютого 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул.Центральна, буд.1-Е, с.Бурлача Балка, м.Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська область, м. Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання неправомірним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03.02.2022 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці Держмитслужби в якій позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби; м/п «Чорноморськ-рибпорт», про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000005/2 від 11.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.03.2020 між ним та Компанією «Pescados Ruban S.L.» (Foz-Lufo, Spain) був укладений контракт №02/11/20-48 на постачання товару. В межах зазначеного контракту позивач імпортував на митну територію України у січні 2022 року товар: риба морожена та, відповідно, була складена електронна митна декларація для митного оформлення товару, проте, відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та ухвалено спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2022, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем було визначено на підставі резервного методу.

Вважаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2022 неправомірним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 позовну заяву ТОВ «АКВАФРОСТ» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову шляхом:

- надання до суду позовної заяви із узгодженням змісту позовних вимог приписам ст.5 КАС України, із вірним зазначенням адреси позивача та зазначенням розрахунку ціни позову;

- надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

14 лютого 2022 року до суду надійшла заява генерального директора ТОВ «АКВАФРОСТ» Прокопець І.В. про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху).

Так, в поданій заяві позивач акцентує увагу суду на те, що ним в преамбулі поданої позовної заяви чітко визначено та вказано повне найменування сторін, їх місцезнаходження, поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (код ЄДРПОУ) та адреси електронної пошти сторін. Крім того, для перевірки зазначених відомостей позивача у додатках міститься належним чином засвідчена виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань де також визначено повну адресу позивача та його індекс.

Щодо наведення позивачем розрахунку ціни позову, позивач наголошує та звертає увагу суду, що на сторінці 4 в 4 абзаці зазначено: «За результатами вищевказаних дій представниками Відповідача Позивачу було скориговано вартість імпортованого товару, що в подальшому призвело до надмірної оплати податку на додану вартість, додаткового імпортного збору. У зв`язку зі збільшенням митної вартості товару відповідачем Позивачу було скориговано (у сторону збільшення) суму митних платежів, що відображено в графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації № UA500110/2022/000666 від 11.01.2022 р. сума надмірної оплати становить - 40809,72 грн. (сорок тисяч вісімсот дев`ять гривень 72 коп.), що визначає ціну даного позову».

Щодо надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складенi iноземною мовою позивач вважає за необхідне звернути увагу суду на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 по справі №520/10709/18 щодо відсутності необхідності надання перекладу документів, що надаються до митного оформлення з огляду на те, що у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою iноземною мовою мiжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Дослідивши доводи отриманої заяви в контексті ухвали суду від 08.02.2022 та самої позовної заяви, приходжу до наступних висновків.

Щодо повноти адреси позивача в позовній заяві суддя зазначає таке.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В той же час, на першій сторінці позовної заяви ТОВ «Аквафрост» від 03.02.2022 року (вх.№2418, а.с.1) в преамбулі позивач зазначений наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Аквафрост»

68094, м. Чорноморскьк, с. Бурлача Балка,

вул.Центральна,буд. 1-Е

Код ЄДРПОУ: 33798852

Електрона адреса: lowyer_of@vodnyj-mir.ua

тел.номер: 0503954027.

Натомість, як вірно зазначив позивач в заяві про усунення недоліків позовної заяви (вх.№9116/22) від 14.02.2022 року, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи ТОВ «АКВФРОСТ» вказане як: Україна, 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вул.. Центральна, будинок 1-Е.

Таким чином, наголошення позивача в заяві про усунення недоліків позовної заяви (вх.№9116/22) на те, що ним чітко визначено та вказано місцезнаходження сторін та їх поштовий індекс є помилковим, оскільки при складанні позовної заяви ним неправильно були зазначені власні дані, а саме адресу.

Нагадую представнику позивача про його право на ознайомлення з матеріалами справи на будь-якій стадії її розгляду у разі такої необхідності.

Суддя користується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під час розгляду справи, у тому числі під час вирішення питання про відкриття провадження, проте, це не позбавляє позивача обов`язку належним чином дотримуватись та виконувати вимоги п.2 ч.5 ст.160 КАС України, який не містить положень щодо можливості судді самостійно визначати місцезнаходження позивача - юридичної особи у разі не виконання позивачем цієї вимоги самостійно під час подання позовної заяви.

Щодо не зазначення позивачем ціну позову та розрахунку ціни позову, суддя зазначає таке.

Згідно з п.3 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими. При оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні (постанова Верховного Суду від 20.12.2021 №520/15514/2020).

При визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, слід враховувати, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.

Таким чином, вважаю, що позивачем правильним способом розраховано ціну позову, однак це не позбавляє його обов`язку зазначити в позовній заяві одну, конкретну ним встановлену суму ціни позову яка, також, була застосована під час визначення позивачем суми судового збору, що підлягає сплаті.

Отже, позивачем взагалі не зазначено ціну позову в своєму позові, не вказано, що саме з нього визначена сума судового збору.

Нагадую позивачу, що суд не може набирати на себе функції адвокатури та виконувати обов`язки сторони за неї.

Щодо положень статті 5 КАС України та відповідність їй заявлених вимог, зазначаю таке.

Позивачем у позовній заяві зазначено вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Тобто, одним із способів захисту порушених прав та інтересів є саме визнання рішення протиправним та його скасування, а не визнання його неправомірним. Це є некоректно складеною позовною вимогою. Саме не це вказував суддя в ухвалі від 08.02.2022 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.242 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Щодо надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 06.02.2020 по справі №520/10709/18, на яку посилається позивач, суд звертає увагу, що вказаний висновок Верховного Суду відноситься саме до дій митного органу, а не суду. Повноваження суду та митного органу щодо витребування від осіб додаткових документів, під час здійснення своєї діяльності, різняться.

Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

В той же час, законом не віднесено право позивача надавати до суду документи складені іноземною мовою як виключення для суду. Відсутність офіційного перекладу поданого на іноземній мові документу не сприймається судом як належний та допустимий доказ певних обставин.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч.2 ст.79 КАС України).

Частинами 1, 4 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В свою чергу обов`язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч.4 ст.161 КАС України.

Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.

При цьому на стадії відкриття провадження суд не надає оцінку самим доказам, а перевіряє позовну заяву та додані до неї докази на відповідність положенням ст.ст. 160, 161 КАС України.

В свою чергу, подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, має наслідком залишення позовної заяви без руху.

Саме з цих підстав, серед іншого, судом і було залишено позовну заяву без руху, що передбачено чинними положеннями КАС України, а саме через не надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Підсумовуючи викладене, на підставі ч.2 ст.121 КАС України, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків, які необхідно усунути шляхом:

надання до суду позовної заяви із узгодженням змісту позовних вимог приписам ст.5 КАС України, із вірним зазначенням адреси позивача та зазначенням розрахунку ціни позову;

надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

При цьому, вважаю за необхідне звернути увагу позивача на те, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк вона буде повернута позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, буд.1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці Держмитслужби про визнання неправомірним та скасування рішення.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА