Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 815/6716/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу від 22.05.2017 року № 126, в частині анулювання сертифікату від 25.11.2013 року № 003746,-
ВСТАНОВИВ:
19.12.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографiї та кадастру вiд 22.05.2017 року № 126 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера землевпорядника ОСОБА_1 від 25.11.2013 року № 003746.
В обґрунтування позовних позивач зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ "Санта Україна" для обслуговування адміністративних, складських приміщень в будівель за адресою: АДРЕСА_1 розроблена у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про державний земельний кадастр" Закону України "Про землеустрій", Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 року № 376 та при прийнятті наказу Держгеокадастру від 22.05.2017 року № 126 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", не встановлено грубого порушення ним, як сертифікованим інженером - землевпорядником, вимог положень нормативно - правових актів, нормативно - технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. За відсутності встановлення фактів наявності грубих порушень вимог чинного законодавства, оскаржуваний наказ, в частині анулювання сертифікату позивача є неправомірним, безпідставним і необґрунтованим, таким, що ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях, обставинах, що не відповідають дійсності, та не підтверджені жодними доказами.
29.01.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 176-180), в якому суб`єкт владних повноважень позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню та зазначено про правомірність прийнятого рішення.
29.05.2018 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу, в частині анулювання сертифікату від 25.11.2013 року № 003746 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.05.2017 року № 126, в частині анулювання сертифікату від 25.11.2013 року № 003746 виданого ОСОБА_1 .
30.11.2018 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року залишено без змін.
15.11.2021 року постановою Верховного Суду Касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції та зазначено, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, дослідити відповідні докази, повно і всебічно встановити обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин й охоплюються предметом доказування, надати належну і повну юридичну оцінку обставинам справи та усім аргументам учасників справи, перевірити їх доказами, та постановити рішення відповідно до вимог 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу від 22.05.2017 року № 126, в частині анулювання сертифікату від 25.11.2013 року № 003746 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.01.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Кваліфікаційним сертифікатом від №012508 від 06.02.2015 року, виданим на ім`я ОСОБА_1 , підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
У 2016 році ПП "Геліос -Л" на замовлення ПрАТ "Санта Україна" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Санта Україна" для обслуговування адміністративних, складських приміщень і будівель, за адресою АДРЕСА_1 .
29.03.2017 року до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру з депутатським зверненням №18-11865/0/1-17 звернувся депутат Первомайської міської ради Миколаївської області Мосякін В.О., в якому, посилаючись на порушення положень нормативно-правових, технічних документів та актів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, зокрема, сертифікованим інженером-землевпорядником Андрійчука В.М., просив винести на розгляд питання щодо анулювання його сертифікату інженера-землевпорядника.
Зі звернення вбачалось, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Санта Україна" для обслуговування адміністративних, складських приміщень і будівель за адресою: АДРЕСА_1 , розроблена з численними грубими порушеннями сертифікованими інженерами - землевпорядниками, які працюють у складі ПП "Геліос - Л" і є відповідальними за якість робіт із землеустрою, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вимог положень нормативно - правових актів, нормативно - технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
Зазначені порушення полягали в наступному:
- замовником технічної документації не наведено підстав та не надано доказів, що підтверджували б факт реорганізації з АТ «Первомайська швейна фабрика» на АТВТ «Санта Україна»;
- при набутті права власності на об`єкти нерухомого майна 23.12.2005 року АТВТ "Санта Україна" ні фізично, ні юридично не могло використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням - для обслуговування адміністративних, складських приміщень і будівель, що є підставою для припинення права постійного користування;
- ліквідація АТ "Первомайська швейна фабрика" є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та визнання не чинним виданого Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою;
- згідно з пояснювальною запискою, в складі технічної документації без надання відповідного дозволу змінюється цільове призначення земельної ділянки з земель «для обслуговування адміністративних, складських приміщень і будівель» на землі «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості». Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень;
- технічною документацією передбачено встановлення меж земельної ділянки ПАТ "Санта Україна" на умовах постійного користування, в порушення вимог ст.92 ЗК України;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачено при виконання кадастрової зйомки як комплексу робіт, що виконується для визначення та відновлення меж земельних ділянок. В акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання (власники/користувачі суміжних ділянок) зазначено ОСОБА_3 , а на кадастровому плані зазначено АТВТ «Південний Буг» 4810400000:04:073:0003, тобто відсутній підпис АТВТ «Південний Буг» межі від А до Б;
- відповідно до державного акту на право постійного користування АТ «Первомайська швейна фабрика» площа земельної ділянки складає 1,7720 га., однак в наданій технічній документації площа земельної ділянки збільшена до 2,0753 га, конфігурація земельної ділянки, лінійні проміри не відповідають конфігурації земельної ділянки у державному акті. За результатами розгляду депутатського звернення, Кваліфікаційною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом засідання від 27.04.2017 року №4, щодо направлення до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 25.11.2013 року № 003746, виданого позивачу.
При цьому, крім порушень, викладених у депутатському зверненні Кваліфікаційною комісією звернута увага ще на одне, яке полягає у неврахуванні ст.55 Закону України "Про землеустрій", згідно з яким підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для земель державної або комунальної власності є згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою. Проте, зазначена документація розроблена без рішення відповідного органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.
За результатами розгляду вказаної інформації, Кваліфікаційною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом засідання від 27.04.2017 року №4, щодо направлення до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 25.11.2013 року № 003746, виданого позивачу (витяг з протоколу а.с. 185-190).
За результатами розгляду вказаного подання Держгеокадастром прийнято наказ від 22.05.2017 року №126 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», в додаток «Перелік інженерів - землевпорядників, кваліфікаційні сертифікати яких анулюються на підставі листа Кваліфікаційної комісії від 03.05.2017 року №17/317» якого внесено інформацію про анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою та регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначено Законом України від 22.05.2003 року №858-IV «Про землеустрій» (далі Закон №858-IV).
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858-IV) , Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 28 січня 2016 року № 11, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Частиною 3 ст.66 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.
Відповідно до ч.4 ст.66 Закону України "Про землеустрій", сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.
Частиною 19 ст.66 Закону № 858-IV визначено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а саме:
а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;
г) на підставі свідоцтва про смерть.
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.
Відповідно до ст. 68 Закону № 858-IV, особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
Зазначене узгоджується з пунктом 3.20 розділу 3 Порядку № 11, згідно якого кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром, зокрема, за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статей 66 та 68 Закону України "Про землеустрій".
Пунктом 5 розділу 1 Порядку № 11 визначено, що до повноважень комісії належить прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.
Відповідно до п.6 розділу 2 порядку 11 рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
З аналізу наведених правових положень вбачається, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у статті 68 Закону України «Про землеустрій». Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 винесені на підставі Закону України «Про землеустрій» за поданням Кваліфікаційної комісії за грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
При цьому, під «грубими порушеннями» Кваліфікаційна комісія розуміє порушення, які допустив позивач, як інженер-землевпорядник при розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Санта Україна" для обслуговування адміністративних, складських приміщень і будівель за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно пункту «а» частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.
При цьому, Закон України «Про землеустрій» не дає визначення грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.
Поняття «грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України «Про землеустрій», має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.
Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об`єктивних ознак здійснюваного порушення; суб`єктивних ознак здійснюваного порушення.
Аналогічних правових висновків щодо визначення "грубого порушення" дійшов Верховний Суд у постанові № 803/1122/17 від 14 серпня 2018 року.
Щодо виявлених грубих порушень в частині зміни цільового призначення земельної ділянки без відповідного дозволу, які на думку відповідача, допущені ОСОБА_1 при розробці технічної документації, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у 1994 році зазначена земельна ділянка надана АТ "Первомайська швейна фабрика" у постійне користування для обслуговування адміністративних складських приміщень і будівель, тобто згідно до вимог ст.2 Земельного кодексу України (якій діяв з 1991 по 2001 роки) відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення.
В зв`язку із прийняттям нового Земельного кодексу України (з 2002 року) спірна земельна ділянка не переводилась до іншої категорії земель та відповідно до ст.19 Земельного кодексу залишилась землею промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, який визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.
Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації із землеустрою.
При цьому, під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ПрАТ "Санта Україна" для обслуговування адміністративних, складських приміщень і будівель за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки не змінювалось, а вид використання в межах одної категорії земель приведений до вимог Класифікації видів цільового призначення земель із зазначенням коду 11.02.
Вказані дії зроблені з метою внесення до Державного земельного кадастру, оскільки відповідно до п.1.2 Класифікації, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо наявності в діях інженера землевпорядника ОСОБА_1 при розробці технічної документації грубого порушення вимог закону в частині зміни цільового призначення земельної ділянки є такими, що не відповідають обставинам справи.
Щодо наступного порушення, встановленого Кваліфікаційною комісією, яке полягало у безпідставному збільшенні у технічній документації площі земельної ділянки на 0,3033 га, ніж та, що зазначена у державному акті на право постійного користування землею від 24.01.1994 № 26, суд вказує наступне.
Правомірність збільшення площі зазначеної земельної ділянки у технічній документації, складеної землевпорядником ОСОБА_1 , була предметом розгляду адміністративної справи № 814/2053/17 за позовом ПрАТ "Санта Україна" до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у несенні змін до Державного земельного кадастру.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, яка набрала законної сили, виходячи з плану зовнішніх меж землекористування, який є додатком до Державного акту, встановлено, що земельна ділянка ПрАТ "Санта Україна" в більшій частині своїх кордонів має природні межі, зокрема завод продтоварів, берег річки, індивідуальні забудови та вулицю, а тому, враховуючи цей фактор, суд знаходить сумнівною можливість самостійної зміни позивачем меж земельної ділянки.
Також суд вважав, що заслуговують на увагу доводи позивача про те, що зміна методики розрахунку площі земельної ділянки могла потягнути певну розбіжність у кінцевому результаті такого розрахунку - якщо в 1994 р. (рік видачі позивачу Державного акту) такий розрахунок вівся виключно вручну, то в 2016 р. (рік складання технічної документації) такий розрахунок вівся за допомогою електронних засобів, який є значно точніший.
Крім того, суд звернув увагу на те, що на теперішній час частково межа земельної ділянки позивача, яка зафіксована в плані зовнішніх меж землекористування від 1994 р. проходить під будівлями і спорудами, а тому відновлення тих меж, які зафіксовані в Державному акті, є неможливим з причин, які не залежать від волі позивача.
Відповідно до ст. 107 ч. 1 і 2 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.
Суд також зазначив, що не отримував доказів про зміну фактичної території підприємства з 1994 р. ні за площею, ні за конфігурацією.
Враховуючи викладене, Миколаївський окружний адміністративний суд дійшов до висновку, що відповідачами не надано достатніх і переконливих доказів на підтвердження своїх заперечень в частині того, що земельна ділянка позивача на теперішній час виходить за межами тих кордонів, які були окреслені при видачі позивачу Державного акту.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З наведеного вбачається відсутність грубого порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства при вимірі площі земельної ділянки.
Крім того помилковими є посилання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не те, що технічна документація повинна містити згоду органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою на відновлення меж користувачем.
Так, згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
Спірна земельна ділянка в постійне користування передана в 1994 році, а отже норми п.8 ст.55 Закону України " Про землеустрій" від 22.05.2003, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватись до спірних правовідносин та ПрАТ "Санта Україна" не потрібно отримувати дозвіл органу місцевого самоврядування на розроблення технічної документації.
Аналогічно висновку також дійшов і Миколаївський окружний адміністративний суд у постановах по справі № 814/1879/16 від 26.10.2016 року та № 814/269/17 від 29 березня 2017 року за адміністративними позовами ПрАТ "Санта Україна" до Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у несенні змін до Державного земельного кадастру.
Також суд вважає, що не оскарження позивачем протоколу Комісії від 27.04.2017 року № 4 та подання від 03.05.2017 року, які є підставами для прийняття Держгеокадастром оспорюваного наказу від 22.05.2017 № 126, не свідчить про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки за своїм змістом протокол та подання не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які встановлюють права чи покладають певні обов`язки на позивача, а тому не є предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення ОСОБА_1 строку звернення до суду з вказаним позовом, оскільки про наявність оскаржуваного рішення позивач дізнався лише 16 червня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та про доцільність їх задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року вирішено питання розподілу судових витрат та відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на понесення позивачем інших витрат у суду відсутні підстав для вирішення питання розподілу судових витрат по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (місцезнаходження: вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151) про визнання протиправним та скасування наказу від 22.05.2017 року № 126, в частині анулювання сертифікату від 25.11.2013 року № 003746 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографiї та кадастру вiд 22.05.2017 року № 126 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера землевпорядника ОСОБА_1 від 25.11.2013 року № 003746.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.
Судове рішення № 103500337, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 21.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/6716/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: