Рішення № 103500163, 22.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 р. № 400/7355/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Військової частини 3039 Національної гвардії України, вул. 1 - ша Госпітальна, 2, м. Миколаїв, 54039, про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3039 Національної гвардії України (далі – відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення; зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.10.2017 по 19.07.2021 в загальній сумі 7 446,07 грн; зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 19.10.2017 по 19.07.2021 в сумі 563,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період проходження військової служби з 19.10.2017 по 19.07.2021 йому нараховано, але не виплачено 7 446,07 грн індексації грошового забезпечення. Заперечень проти нарахованої суми, її правильності та обгрунтованості позовна заява не містить.

Ухвалою від 20.09.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язав відповідача одночасно з поданням відзиву на позовну заяву подати до суду довідку про те, чи була нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення у період з 19.10.2017 до 19.07.2021 та відповідних доказів.

Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що у спірний період позивачу індексація грошового забезпечення позивачу нарахована та виплачена в сумі 7 446,07 грн. Одночасно з поданням відзиву на позовну заяву відповідач, виконуючи ухвалу від 20.09.2021, надав розрахунок про виплату позивачу нарахованої індексації за період з жовтня 2017 року по серпень 2021 року.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає про неподання відповідачем доказів факичної виплати позивачу індексації грошового забезпечення у спірний період.

Відповідач, з пропуском установленого строку, подав до суду докази на виконання ухвали від 20.09.2021: копії платіжних доручень, витяги з реєстрів перерахувань на особисті вклади, витяги з розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат за спірний період, які просив долучити до справи у відповідній письмовій заяві.

Представник позивача подала заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви відповідача про долучення наданих доказів до справи, посилаючись на пропуск відповідачем строку для подання доказів. Представник позивача вказує, що відповідач не подав витребуваної судом довідки про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, а подані відповідачем витяги з реєстрів на особисті вклади та витяги до розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат суперечать поняттю доказів, визначеному статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, та не є належними в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. У запереченнях зазначається, що зв`язок між платіжними дорученнями та витягами з реєстрів не вбачається, а подані докази не є первинними бухгалтерськими документами у тлумаченні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Вирішуючи питання щодо можливість долучення до матеріалів справи наданих відповідачем доказів, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Докази фактичної виплати позивачу індексації грошового забезпечення (у разі якщо така проводилася) суд витребував у відповідача ухвалою від 20.09.2021.

За таких умов відмова у долученні до справи як доказів наданих відповідачем документів суперечитиме принципу офіційного з`ясування обставин справи, закріпленому у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порушення відповідачем строку подання доказів, установленого ухвалою від 20.09.2021, не скасовує обов`язку суду з`ясувати всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору. У цьому випадку визначальним і обов`язковим є установлення того, чи була виплачена позивачу нарахована індексація грошового забезпечення у спірний період.

Суд узяв до уваги, що копії платіжних доручень, витяги з реєстрів на особисті вклади та витяги до розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат надані відповідачем на виконання ухвали суду про їх витребування.

Надаючи відповідь на аргумент про ненадання відповідачем витребуваної судом довідки, суд зазначає, що наданий відповідачем розрахунок і є такою довідкою. Назва документа у цьому разі є вторинною відносно його змісту. Зазначений розрахунок дозволяє установити розмір нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення, період їх нарахування та перевірити обставину їх виплати на підставі наявних у справі копій платіжних доручень, витягів з реєстрів на особисті вклади та витягів до розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Надані відповідачем документи у належно засвідчених копіях та витягах належать до письмових доказів і містять інформацію про виплачені позивачу суми грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення.

Обставина виплати чи невиплати позивачу грошового забезпечення належить до предмету доказування у справі, що розглядається.

На підставі вищенаведеного суд ухвалив долучити до матеріалів справи надані відповідачем копії платіжних доручень, витяги з реєстрів на особисті вклади та витяги до розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат за спірний період, дослідити їх та надати їм оцінку згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З 19.10.2017 позивач проходить військову службу у Військовій частині 3039 Національної гвардії України, що підтверджується записом у посвідченні серії НОМЕР_1 та визнається сторонами.

За період проходження військової служби з 19.10.2017 по 19.07.2021 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 7 446,07 грн, що підтверджується у сукупності такими доказами:

- виконаними відповідачем розрахунками на виплату нарахованої позивачу індексації: за період з жовтня 2017 року по серпень 2021 року (наданий разом із відзивом) та за період з жовтня 2017 року по жовтень 2021 року (наданий одночасно з поданням доказів фактичної виплати позивачу індексації грошового забезпечення);

- копіями особистих карток грошового забезпечення за 2017-2021 роки;

- копіями платіжних доручень від 14.12.2018 № 3464, від 10.12.2018 № 3297, від 17.01.2019 № 90, від 12.02.2019 № 304, від 26.02.2019 № 362, від 14.03.2019 № 580, від 12.04.2019 № 918, від 18.04.2019 № 1008, від 14.05.2019 № 1204, від 13.06.2019 № 1545, від 11.07.2019 № 1914, від 15.08.2019 № 2198, від 12.09.2019 № 2514, від 10.10.2019 № 2737, від 13.11.2019 № 3115, від 11.12.2019 № 3364, від 14.01.2020 № 37, від 11.02.2020 № 257, від 12.03.2020 № 612, від 13.04.2020 № 992, від 12.05.2020 № 1272, від 11.06.2020 № 1570, від 13.07.2020 № 1895, від 10.08.2020 № 2241, від 11.09.2020 № 2589, від 13.10.2020 № 2950, від 12.11.2020 № 3286, від 10.12.2020 № 3666, від 11.02.2021 № 260, від 11.03.2021 № 549, від 15.04.2021 № 886, від 17.05.2021 № 1238, від 15.06.2021 № 1544, від 15.07.2021 № 1795;

- витягами з реєстрів перерахувань на особисті вклади - додатків до платіжних доручень: за грудень 2018 року № 538, 526, 524, за січень 2019 року № 7, за лютий 2019 року № 42, 67, за березень 2019 року № 89, 93, за квітень 2019 року № 152, за травень 2019 року № 190, за червень 2019 року № 238, за липень 2019 року № 277, за серпень 2019 року № 339, за вересень 2019 року № 385, за жовтень 2019 року № 438, за листопад 2019 року № 476, за грудень 2019 року № 523, за січень 2020 року № 4, за лютий 2020 року № 38, за березень 2020 року № 73, за квітень 2020 року № 112, за травень 2020 року № 145, за червень 2020 року № 173, липень 2020 року № 203, за серпень 2020 року № 231, за вересень 2020 року № 268, за жовтень 2020 року № 306, за листопад 2020 року № 339, за грудень 2020 року № 407, від 15.01.2021 № 83, за січень 2021 року № 5, за лютий 2019 року № 19, за березень 2019 року № 549, за квітень 2021 року № 79, за травень 2021 року № 106, за червень 2021 року № 137, за липень 2021 року № 169;

- витягами з розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат за грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року, березень 2020 року, квітень 2020 року, за травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, за серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, за грудень 2020 року, за січень 2021 року, за лютий 2021 року, за березень 2021 року, квітень 2021 року, за травень 2021 року, червень 2021 року, за липень 2021 року.

Наданими платіжними дорученнями підтверджується виплата грошового забезпечення усім військовослужбовцям військової частини, а витяги з реєстрів перерахувань на особисті вклади та розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат дозволяють установити грошові суми, які виплачені безпосередньо позивачу.

Надаючи відповідь на аргумент представника позивача про невідповідність наданих відповідачем витягів з реєстрів на особисті вклади та витягів до розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат вимогам до первинних документів в розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, суд вказує на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Положенням з бухгалтерського обліку в Збройних Силах, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.06.2007 № 363, визначено, що нарахування заробітної плати за місяць i виплата за другу половину місяця проводяться за розрахунково-платіжною відомістю.

Витяги з таких відомостей відповідач надав суду на виконання ухвали від 20.09.2021.

Відповідно до пункту 1.21 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, платник, якщо це передбачено договором між банком і платником, має право перерахувати кошти на рахунок банку для подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів, які відкриті в цьому банку або в інших банках.

Ця норма також передбачає, що платник у разі перерахування коштів для виплати заробітної плати більше ніж одному працівникові разом із платіжним дорученням подає відомість, яка має містити такі обов`язкові реквізити: номер рахунку отримувача; код отримувача; сума платежу; підписи платника; призначення платежу.

Відповідач надав суду витяги з реєстрів перерахувань на особисті вклади, які є додатками до платіжних доручень про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини 3039 Національної гвардії України. Зазначені витяги містять усі наведені вище реквізити. У платіжних дорученнях зазначене призначення платежу ("ГЗ в/сл ...", що означає "грошове забезпечення військовослужбовців ...").

У призначенні платежу також зазначений номер реєстру перерахувань на особисті вклади, чим спростовується твердження представника позивача про відсутність зв`язку між платіжними дорученнями та наданими відповідачем витягами з реєстрів.

Суд вказує, що відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази можуть подаватися у засвідчених витягах. Зокрема, для вирішення спору між сторонами має значення лише частина документа (реєстру) - та, що стосується виплати грошового забезпечення позивачу.

Отже, надані відповідачем витяги з реєстрів на особисті вклади та витягів до розрахунково-платіжних відомостей відповідають вимогам закону та дозволяють установити дійсні обставини справи.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно частиною першою статті 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078, він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

За нормами пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Як зазначено в позовній заяві, позивач пов`язує порушення його прав із невиплатою йому індексації грошового забезпечення в сумі 7 446,07 грн за період з 19.10.2017 по 19.07.2021. Позивач не заявляє позовних вимог, пов`язаних із правильністю та повнотою нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період. Зміст позовної заяви свідчить про те, що позивач згоден із нарахованою йому сумою індексації грошового забезпечення (7 446,07 грн).

Як зазначено вище, суд установив, що індексація грошового забезпечення за період з 19.10.2017 по 19.07.2021 в сумі 7 446,07 грн позивачу виплачена.

Отже, під час судового розгляду не підтвердилась обставина, на яку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме: невиплата позивачу 7 446,07 грн індексації грошового забезпечення за період з 19.10.2017 по 19.07.2021.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову в позові.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статями 2, 9, 19, 77, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини 3039 Національної гвардії України (вул. 1 - ша Госпітальна, 2, м. Миколаїв, 54039, ідентифікаційний код: 23313925) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна