Рішення № 103499852, 16.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7342/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Моляща Т.В.,

за участю:

представник позивача Гавдяк І.Б.,

представник відповідача Боничишин О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з пораненням, контузією отриманими у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати 16 Регіональну військову-лікарську комісію Міністерства оборони України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з пораненням, контузією отриманими у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби, а саме провести засідання, витребувати необхідні медичні документи, в разі необхідності залучити відповідних спеціалістів, розглянути на засіданні комісії з веденням протоколу засідання всі документи, які стосуються поранення (контузії) та подальшого лікування чоловіка ОСОБА_2 та винести відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг протоколу засідання надати ОСОБА_1 .

Ухвалою від 11.05.2021 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 24.05.2021 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачам запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 31.08.2021 суд ухвалив перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 380/7342/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 03.11.2021 суд залучив до участі у справі другого відповідача - Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133).

Ухвалою від 23.11.2021 суд задовольнив клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача 08.12.2021 подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 92555), згідно з якою просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв`язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з пораненням, контузією отриманими у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з пораненням, контузією, отриманими ним у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби, та прийняти відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що для визначення права на статус члена сім`ї загиблого (померлого) відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» одним із документів є заключення ВЛК (судово-медичний висновок, інші) про причинний зв`язок захворювання, травми, поранення, контузії, каліцтва з проходженням військової служби, із захистом Батьківщини (участю в АТО). ОСОБА_1 звернулась в Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для подальшої передачі документів на розгляд військово-лікарській комісії для встановлення причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 16 Регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України подала відзив на позовну заяву від 30.06.2021 (вх. № 46647), у якому зазначає, що у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузії, травм або каліцтв) у формуваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення (пункт 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення). Визначення наявності причинного зв`язку захворювання, поранень, контузії, травм, каліцтв з військовою службою в кожному випадку та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу ІІ Положення, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України подав відзив на позовну заяву від 08.12.2021 (вх. № 92553), у якому зазначають, запит медичних документів (медичної картки стаціонарного хворого, медичної карти амбулаторного хворого, консультативних висновків тощо) є правом, а не обов`язком відповідача, що передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.4 та підпунктом 2.4.5 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення. Також в запиті медичних документів у відповідачів не було необхідності, оскільки всі необхідні документи, які підтверджують отримані під час проходження військової служби поранення (контузії) ОСОБА_2 та причину його смерті були надіслані із зверненням ОСОБА_1 . З огляду на те, що документ від 01.02.2021 № 214 є роз`ясненням, то посилання на відсутність у медичній документації ОСОБА_2 згадок «епізоди втрати свідомості, епілептичні напади, які могли б призвести до падіння та закритої черепно-мозкової травми» носить інформаційний характер. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, подав клопотання від 07.02.2022 (вх. № 11067), у якому просить розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ).

Згідно з довідкою від 22.07.2020 № 47 Тернопільського об`єднаного міського військового комісаріату Тернопільської області ОСОБА_2 проходив службу в Збройних Силах з 09 жовтня 1981 року по 01 листопада 1983 року. Брав участь в бойових діях з 25 червня 1982 року по 01 листопада 1983 року в республіці Афганістан.

Відповідно до листа Тернопільського обласного військового комісару від 04.09.2020 № 1300, повідомлено, що за даними судово-медичної експертизи, виконаної на підставі постанови від 23.02.2020 слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, смерть настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку, що призвело до його набряку-набубнявіння та компресії (стиснення).

Відповідно до протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону від 02.12.2013 № 641 множинні вогнепальні осколкові поранення (контузія) в голову та ліву верхню кінцівку (1982 рік), з наявністю зміцнілих шкірних рубців в місцях поранення: в лобовій ділянці голови справа рубець розміром 4,0х0,25 см, на правій половині підборіддя рубець розміром 3,0х0,4 см, на тильній поверхні основної фаланги лівої кисті рубець, розміром 3,0х0,3 см – поранення, контузія, так пов`язанні з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 29.03.2018 АВ № 1062782 ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності. Причина інвалідності - поранення, контузія, пов`язані з виконанням обов`язків служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Позивач звернулася в Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для подальшої передачі документів на розгляд Військово-лікарської комісії для встановлення причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 ,1963 року народження.

18.02.2021 на адресу Тернопільського ОВК надійшла відповідь 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 15.02.2021 № 139, в якій зазначено, що надіслані за вих. № 10/1/4315 від 23.07.2020, вих. № 10/1/5562 від 07.09.2020 та вих. № 10/1/7203 від 03.11.2020 документи на колишнього військовослужбовця, учасника бойових дій в ДРА ОСОБА_2 , 1963 р.н., були направлені на консультацію у Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України, м. Київ. Також долучено копію роз`яснення ЦВЛК ЗС України про відсутність підстав для встановлення причинного зв`язку травми, отриманої ОСОБА_2 у 2020 році, і його причини смерті з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України розглянуто звернення щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 , 1963 року народження. В роз`ясненні ЦВЛК ЗС України від 01.02.2021 № 214 зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Причина смерті - набряк-набубнявіння та компресія головного мозку, закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки головного мозку. Відповідно до вимог положень підстав для встановлення причинного зв`язку травми, отриманою ОСОБА_2 у 2020 році і його причини смерті з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за наданими медичними документами немає.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо неналежного розгляду за зверненням позивача питання визначення причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з пораненням, контузією отриманими у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-ХІІ), відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 12 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ст.2 Закону №2011-ХІІ ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-ХІІ від 19.11.1992, військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 Розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пп. 2.3.1 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402).

Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров`я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і лікувальних закладах Міністерства оборони України; контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

Згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально- діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово- лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Згідно з пп. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Разом з тим, п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 визначені обов`язки та права ВЛК регіону.

Відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Згідно з пп. 2.4.10 п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

В главі 20 розділу II Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

З аналізу наведених норм Положення № 402 встановлено, що оскільки визначення ВЛК причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців оформлюється протоколом засідання ВЛК, який є по своїй суті рішенням (постановою), несе для особи певні права та обов`язки, може бути оскаржене, то суб`єкт який його виніс в розумінні положень КАС України є суб`єктом владних повноважень.

Разом з тим, вказаним вище Положенням № 402 (глава 21 Розділу II) врегульовано порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

Відповідно до п. п. 21.1, 21.3 глави 21 Розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом.

Пунктом 21.5 глави 21 Розділу II Положення № 402 визначено в яких формулюваннях приймаються постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Підпунктом "г" пункту 21.5 глави 21 Розділу II Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймається в такому формулюванні: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 (із змінами)), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Згідно з п. 21.7 глави 21 Розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Пунктом 21.30 Положення № 402 передбачено, що Постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернулася в Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для подальшої передачі документів на розгляд Військово-лікарської комісії для встановлення причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 , 1963 року народження.

При цьому, надіслані Тернопільським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки документи за вих. № 10/1/4315 від 23.07.2020, вих. № 10/1/5562 від 07.09.2020 та вих. № 10/1/7203 від 03.11.2020 на колишнього військовослужбовця, учасника бойових дій в ДРА ОСОБА_2 , 1963 р.н., були направлені на консультацію у Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України, м. Київ.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач-2 підготував роз`яснення від 01.02.2021 № 214 про відсутність підстав для встановлення причинного зв`язку травми, отриманої ОСОБА_2 у 2020 році, і його причини смерті з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З аналізу встановлених обставин справи та наведених нормативних положень вбачається, що відповідно до пункту 21.30 Положення № 402 за результатами розгляду заяви позивача 16 Регіональної військово-лікарської комісії зобов`язаний був прийняти постанову про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті, яка приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення № 402.

У прохальній частині позову позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв`язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з пораненням, контузією триманими у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби.

У контексті зазначеного суд зауважує, що за своєю правовою природою протиправні дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.

Поняття ж бездіяльності було неодноразово надано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 по справі № 807/583/14, від 15.03.2019 у справі № 805/1953/18-а та від 23.05.2018 у справі № 802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

Дії суб`єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, за суттю якого на адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки заява позивача про встановлення причинного зв`язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з пораненням, контузією триманими у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби, 16 регіональною військово-лікарської комісії належно розглянута не була, не зважаючи на наявність підстав для розгляду заяви позивача, суд вважає дії відповідача протиправними.

Також суд звертає увагу, що заяву позивача, разом з наданими документами, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України по суті розглянуто не було, відповідачем-2 було надано лише роз`яснення.

З урахуванням прав та обов`язків Центральної військової-лікарської комісії Збройних сил України, які визначені Положенням № 402, зокрема щодо організації військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, перевірки роботи підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи, перевірки організації медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах, витребовування документів в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок тощо, дії Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо неналежного розгляду заяви позивача про встановлення причинного зв`язку захворювань із виконанням обов`язків військової служби є протиправними.

Отже, з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача виникає необхідність зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з пораненням, контузією, отриманими ним у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби, та прийняти відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 .

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Стрийська, 73А, м. Львів, 79031, ЄДРПОУ 08380628), Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв`язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з пораненням, контузією триманими у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби.

Зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв`язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з пораненням, контузією, отриманими ним у 1982 році під час виконання обов`язків військової служби, та прийняти відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 22.02.2022.

Суддя Кедик М.В.