Рішення № 103499810, 21.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року

справа №380/22039/21

провадження № П/380/22276/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 26.11.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС України, відповідач-1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі ГУ МВСУ у Львівській області, відповідач-2). Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатом її розгляду відповідно до п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 прийняти відповідне рішення;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання повторної заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, відповідно до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами (а.с. 1-10): ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС). Відповідно до висновку військово-лікарської комісії ГУ МВСУ у Львівській області визнаний непридатним до військової служби, про що видане свідоцтво про хворобу №383 від 20.08.2012. За результатом медичного огляду 25.08.2021 позивачу встановлена третя група інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням служби в ОВС. Обласна МСЕК №1 визначила позивачу 45% ступеня втрати працездатності. ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою/рапортом про призначення одноразової грошової допомоги, з доданням необхідних документів. Подані документи разом із відповідним висновком щодо призначення одноразової допомоги були направлені до МВС України для прийняття рішення по суті. Листом ГУ МВС України у Львівській області повідомило заявника, що подані ОСОБА_1 документи про призначення одноразової допомоги повернуті до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області на доопрацювання. Позивач вважає протиправними дії МВС України щодо не розгляду його заяви про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та протиправними дії ГУ МВС України у Львівській області щодо про повернення матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги, стверджує, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію».

Суд ухвалою від 01.12.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначив таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачам запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач, МВС України позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову в повному обсязі. Відповідач посилається на те, що нормами Порядку №850 виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено терміном 2 роки. Відповідач вказує, що матеріали ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання, оскільки такі не містили інформації щодо наявності/відсутності у заявника попереднього установленого відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності.

Позивач подав відповідь на відзив. Посилається на норми пункту 7 Порядку №850, який містить виключний перелік документів, які подаються особою з метою призначення грошової допомоги у разі встановлення інвалідності вперше. Вказує, що відсутність інформації про наявність чи відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності не перешкоджає призначенню чи відмові у призначенні заявнику одноразової грошової допомоги.

Відповідач, ГУ МВСУ у Львівській області відзиву на позов не подав, позовних вимог ОСОБА_1 не спростував. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд заслухав представників сторін, дослідив заяви сторін по суті справи, а також долучені до матеріалів справи письмові докази і встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 проходив службу в ОВС; військово-лікарська комісія ГУМВСУ у Львівській області провела обстеження позивача, дійшла висновку, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, за результатом обстеження видане свідоцтво про хворобу №382 від 20.08.2012 (а.с. 19-20).

За результатами первинного медичного огляду 25.08.2021, Львівський обласний центр медико-соціальної експертної комісії №1 встановив ОСОБА_1 третю групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, на строк до 01.08.2022 (а.с. 23). Обласна медико-соціальна експертна комісія №1 у зв`язку із захворюванням, пов`язаного з проходженням служби в ОВС визначила ОСОБА_1 45% ступеня втрати працездатності (а.с. 21-22).

08.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою/рапортом (вх.№Ш-102 від 08.09.2021), просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності, спричиненої захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС (а.с.24). ГУ МВС України у Львівській області за результатами розгляду поданого ОСОБА_1 рапорту та документів сформувало висновок, та разом з пакетом документів направило до МВС України для прийняття рішення.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом №48546/15-2021 від 23.10.2021 повернув ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання, без прийняття рішення. В листі зазначено, що надісланих матеріалах відсутня інформація про наявність чи відсутність у заявника попереднього установленого відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності (а.с. 25).

Листом №161 від 03.11.2021 ГУ МВС України у Львівській області просило прибути ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області для отримання наручно поданих матеріалів (а.с.26).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі Закон №565-ХІІ).

Так, відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ, в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок №850).

Відповідно до підпункту 2) пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8,9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентує статті 97 Закону №580-VІІІ. Відповідно до пункту 4) частини першої цієї статті одноразова грошова допомога в разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Частиною другою цієї статті визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

При вирішенні цього спору суд керується такими мотивами:

ОСОБА_1 проходив службу в ОВС до 31.08.2012. 25.08.2021 позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС та визначено 45% ступеня професійної втрати працездатності.

З покликанням на ці обставини (втрата 45% працездатності, третя група інвалідність, спричинені захворюванням, котре пов`язане з проходженням служби в ОВС) ОСОБА_1 08.09.2021 звернувся із заявою/рапортом щодо призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги до органу, в якому проходив службу (ГУ МВС у Львівській області). ГУ МВСУ у Львівській області за результатом розгляду поданої ОСОБА_1 заяви/рапорту сформувало висновок, який разом із доданими заявником документами направило МВС України для прийняття відповідного рішення.

МВС України за результатом опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуло такі до ГУ МВС України у Львівській області без прийняття рішення (про призначення/відмову в призначенні одноразової грошової допомоги), при цьому вказало, що в надісланих матеріалах була відсутня інформація про наявність чи відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності .

Оцінюючи дії відповідача-1 щодо повернення документів ОСОБА_1 без прийняття рішення по суті звернення суд зазначає таке:

норми Порядку №850 (пункт 9) встановлюють, що прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції МВС України, яке в місячний строк після надходження документів (висновку органу, в якому проходив службу заявник та наданих заявником документів) приймає одне з таких рішень:

1) про призначення грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги;

2) про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Суд встановив, що МВС України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні). Натомість МВС України повернуло ці документи, посилаючись на відсутність в надісланих документах інформації про наявність/відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності.

Оцінюючи ці дії МВС України через призму норм Порядку №850 суд дійшов висновку, що відповідач протиправно повернув документи ОСОБА_1 разом з висновком ГУ МВСУ у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги та не прийняв рішення по суті питання, хоча вирішення цього питання відноситься до виключної його компетенції. Норми Порядку №850 не визначають повноваження МВС щодо повернення документи без розгляду, без прийняття відповідного рішення.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки суд встановив, що МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом №565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати, належним способом захисту прав позивача є спонукання/зобов`язання МВС України повторно розглянути висновок ГУ МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги та додані до нього документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850.

Підсумовуючи свої висновки суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. МВС України повернуло усі матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області, яка передала такі заявнику. З метою виконання цього рішення суд встановлює такий спосіб та строки його виконання, котрі дозволять забезпечити ефективне та дієве відновлення прав позивача:

- ОСОБА_1 впродовж тижня після набрання цим рішенням суду законної сили подає оригінал заяви/рапорта від 08.09.2021 про призначення одноразової грошової допомоги з додатками до ГУ МВС України у Львівській області;

- ГУ МВС України у Львівській області впродовж тижня після отримання цих документів скеровує такі разом із копією висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги до МВС України;

- МВС України приймає рішення по суті заяви/рапорта в місячний строк після надходження документів від ГУ МВС України у Львівській області.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого:

відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1816 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. Позивач надав суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правової допомоги від 23.06.2021, додаток №1 до цього договору, ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді на підставі зазначеного договору адвокатом Куликовець І.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Куликовець І.М. серія ЛВ №001912 від 26.05.2020, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 30.06.2021, рахунок №17-01/22 від 17.01.22 щодо оплати послуг на підставі договору про надання правової допомоги від 23.06.2021 на суму 5000 грн., акт виконаних робіт/послуг від 17.01.2022 по договору про надання правової допомоги від 23.06.2021.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується такими нормативними положеннями:

відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представлені суду акт виконаних робіт/послуг від 17.01.2022 містить такий перелік робіт: 1) усна консультація, вивчення та аналіз документів, вивчення судової практики - 2 години, вартістю 1000 грн., 2) підготовка позовної заяви - 3 години, вартістю 3000 грн., правовий аналіз та вивчення відзиву на позовну заяву, підготовка та подання відповіді на відзив 1 година, вартістю 1000 грн.

Суд проаналізував зміст представлених документів та дійшов висновку, що такі підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до представлених документів суд враховує, що ця справа є незначної складності, така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Підготовка та написання професійним/кваліфікованим адвокатом процесуальних документів по цій справі - позовної заяви, відповіді на відзив у такій справі не потребує заявленого часу. З огляду на це суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи.

Суд враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд вважає, що покладені на відповідача судові витрати повинні бути співмірними з сумою коштів, що підлягають сплаті в якості судового збору за розгляд цього спору професійним суддею. Підсумовуючи свої міркування суд вважає справедливим відшкодування позивачу його судових витрат на правничу допомогу у сумі 3632 грн., тобто в сумі подвійного розміру судового збору, що підлягає сплаті за розгляд адміністративним судом позовних вимог немайнового характеру.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, що протиправно повернув документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вул.Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код 00032684) повторно розглянути заяву(рапорт) від 08.09.2021 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) і додані до нього документи разом із висновком Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області і прийняти за наслідками повторного розгляду одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, - про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Встановити такий спосіб та строки виконання цього рішення суду:

- ОСОБА_1 впродовж тижня після набрання цим рішенням суду законної сили подає оригінал заяви/рапорта від 08.09.2021 про призначення одноразової грошової допомоги з додатками до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області;

- Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області впродовж тижня після отримання цих документів скеровує такі разом із копією висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України;

- Міністерство внутрішніх справ України приймає рішення по суті заяви/рапорта в місячний строк після надходження документів від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вул.Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві) гривні.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.