Рішення № 103498883, 17.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/6718/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання Ковач Є.М.

за участю:

позивач не з`явилась,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - відповідач), в якій просить:

1. Визнати протиправним рішення X сесії Оноківської сільської ради VIII скликання № 779-Х-VIII від 04.11.2021 року про відмову у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (не у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2124884500:10:010:0096) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: на території Невицької сільської ради (за межами населених пунктів).

2. Скасувати пункту рішення X сесії Оноківської сільської ради VIII скликання № 779-X-VIII від 04.11.2021 року про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2124884500:10:010:0096) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: на території Невицької сільської ради (за межами населених пунктів).

3. Зобов`язати Оноківську сільську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер згідно відомостей державного земельного кадастру - 2124884500:10:010:0096) у приватну власність для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної форми власності розташованої Невицької сільської ради (за межами населених пунктів загальною площею 0,1200 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1200 га для індивідуального садівництва відповідно до статті 118 Земельного кодексу України в Закарпатській області. 17 березня 2021 року позивач звернувся до Оноківської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу такої ділянки у власність. Пунктом 7 рішенням Оноківської сільської ради «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва» від 08 квітня 2021 року № 249 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 2124884500:10:010:0096 для індивідуального садівництва на території Невицької сільської ради (за межами населених пунктів), у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації. Позивачем було оскаржено таке рішення відповідача до суду, та рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.03.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, з урахуванням висновків суду. Разом з тим, Оноківська сільська рада 12.11.2021 року повторно відмовила позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність у зв`язку з відсутністю місця розташування земельних ділянок містобудівній документації. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та безпідставною, та такою що не відповідає вимогам земельного кодексу, зокрема ст. 186-1.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність, на час виготовлення проекту землеустрою вже була сформована, що суперечить ст. 50 Закону України «Про землеустрій». Відтак, оскаржене рішення в частині відмови ОСОБА_1 в затвердженні документації із землеустрою прийняте у відповідності до вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Сторони в судове засідання не з`явились.

17 лютого 2022 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд необґрунтованою та безпідставною, та такою що не відповідає вимогам земельного кодексу, зокрема ст. 186-1без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на задоволенні таких.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер № 2124884500:10:010:0096) у власність для індивідуального садівництва на території Невицької сільської ради (за межами населених пунктів) Ужгородського району, Закарпатської області.

19 лютого 2021 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 99-ОТГ «Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність» було передано Оноківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,1200 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Невицької сільської ради за кадастровим номером 2124884500:10:010:0096.

24 лютого 2021 року рішенням Оноківської сільської ради 4 сесії 8 скликання № 188-IV-VIII «Про надання згоди на прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність» було надано згоду на прийняття земельної ділянки за кадастровим номером 2124884500:10:010:0096 у комунальну власність, затверджено акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 19.02.2021 року, та проведення державної реєстрації речових прав на вищевказану земельну ділянку.

Вказаний проект землеустрою погоджено висновком від 22 січня 2021 року № 1561/82-21, виданим експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастрру у Тернопільській області Фігурко Л.Й., відповідно до якого проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

22 березня 2021 року до Оноківської сільської ради надійшло клопотання позивача про затвердження документації із землеустрою та передачу безоплатно у власність земельну ділянки з кадастровим номером 21248845:10:010:0096, площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Невицької сільської ради.

Пунктом 7 рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 08 квітня 2021 року № 249-V-VIII «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва» відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий номер 2124884500:10:010:0096 на території Невицької сільської ради, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельних ділянок містобудівній документації, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Не погодившись з прийнятим Оноківською сільською радою рішенням, позивач оскаржила таке до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнано протиправним та скасувати пункт 7 рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 08 квітня 2021 року № 249-V-VIII «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва», яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий номер 2124884500:10:010:0096 на території Невицької сільської ради. Зобов`язано Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий номер 2124884500:10:010:0096 на території Невицької сільської ради, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Оноківської сільської ради першого засідання Х сесії VIII скликання від 04.11.2021 року за №779-Х-VIII було відмовлено у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до неї нормативно-правових актів, генпланів населених пунктів та іншої містобудівної документації згідно додатка.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд враховував наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно з ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина 6 ст. 186-1 ЗК України).

За частиною 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем на розгляд відповідача подано проект землеустрою, погоджений висновком від 22 січня 2021 року №1561/82-21, видним експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Фігурко Л.Й.

Згідно із ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З вищенаведених норм земельного кодексу вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №316/979/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, від 04.03.2021 року у справі № П/811/968/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається із оскарженого рішення Оноківської сільської ради від 04 листопада 2021 року № 779-Х-VIII, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, підставою для такої відмови була невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Разом з тим, на переконання суду, невідповідність місця розташування земельної ділянки повинна бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законом або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо.

Однак, відповідач повторно відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою знову не вказав, у чому конкретно полягає така невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що загальне формулювання щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки свідчить про необґрунтованість та невмотивованість рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 04 листопада 2021 року № 779-Х-VIII, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що проект землеустрою суперечить вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки вищевказане не є визначеною статтею 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що вищевказане рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 04 листопада 2021 року № 779-Х-VIII є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 04 листопада 2021 року № 779-Х-VIII, а тому з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача задоволенню також належить позовна вимога щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2124884500:10:010:0096 у власність для індивідуального садівництва, яка розташована на території Невицької сільської ради (за межами населених пунктів).

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 25.11.2021 року підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 908,00 гривень.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений нею при поданні позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 908,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, буд. 59, код ЄДРПОУ 04250168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Х сесії Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 04 листопада 2021 року № 779-Х-VIII «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва», яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий номер 2124884500:10:010:0096 на території Невицької сільської ради.

3. Зобов`язати Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2124884500:10:010:0096 у власність для індивідуального садівництва, яка розташована на території Невицької сільської ради.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Закарпатська область, с. Оноківці, вул. Головна, буд. 59, код ЄДРПОУ 04350168) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот всім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 лютого 2022 року.

СуддяЯ. М. Калинич