Постанова № 103497934, 16.02.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/2111/21

1-кп/185/159/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської

області у складі:

головуючого судді Тимченка С.О.,

секретаря Хоменко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021040370000115 від 03.02.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідно до ст.89 КПК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до ст. 89 КПК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

за участі прокурора Зейналова І.А.о.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Михайлюка Б.Л., Мелешка І.В.,

В С Т А Н О В И В:

02.02.2021 року, приблизно о 15.20 год., ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 знаходилися за місцем мешкання ОСОБА_1 в приміщенні кімнати АДРЕСА_4 , де спільно вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв у останніх виник спільний злочинний умисел на заволодіння майном, шляхом вчинення нападу поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я осіб, поєднаний з проникненням у приміщення. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, поєднаного з проникненням у приміщення, 02.02.2021 року, приблизно о 15.30 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаючи, що в приміщенні кімнати №74 вищевказаного гуртожитку мешкає ОСОБА_3 , прийшли за місцем мешкання останнього, де постукавши у двері. Коли ОСОБА_3 відчинив вхідні двері, останні під приводом отримання в борг грошових коштів проникли до приміщення кімнати, де ОСОБА_2 наніс удар кулаком в область голови ОСОБА_3 , та останні почали у двох вимагати гроші у ОСОБА_3 . Під час вимагання грошових коштів ОСОБА_2 , діючи з єдиним спільним злочинним умислом, витяг з кухонного столу ніж, яким почав погрожувати ОСОБА_3 , та вимагати гроші. В цей час ОСОБА_3 , діючи в межах само захисту, схопивши табурет вибив з рук у ОСОБА_2 ніж. В цей час ОСОБА_1 схопив зі столу сковорідку, та наніс нею один удар по голові ОСОБА_3 . В свою чергу ОСОБА_2 , побачивши мобільний телефон марки «С- Телл» вартістю 304 грн. 80 коп., який знаходився на тумбі, схопив його та поклав собі до кишені. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжили погрожувати ОСОБА_3 , застосувати насильство та вимагати у нього гроші, на що останній, сприйнявши їх погрози, як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, повідомив, що може взяти у борг гроші у своєї знайомої ОСОБА_4 , яка працює на пошті. Після чого, продовжуючи свої спільні злочинні дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_3 , ОСОБА_1 пішов з останнім до відділення пошти, де ОСОБА_3 , отримавши в борг грошові кошти в сумі 20 грн., передав їх ОСОБА_1 після чого останній повернув йому мобільний телефон. Далі, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 після отримання грошей останнім, які йому передав ОСОБА_3 , з місця скоєння злочину зникли.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили напад, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житлове приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав, та суду показав, що 02.02.2021 року о 14.30 годині він та ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп' яніння, знаходились у гуртожитку по АДРЕСА_5 , та він постукав сковоріткою у двері квартири де проживав ОСОБА_3 . Останній відкрив їм двері, та запросив до кімнати. Вони попросили у потерпілого дати в борг 20 грн. Потерпілий сказав, що у нього не має грошей, але він може зайняти у знайомої. Далі відбувся конфлікт між ними, але ніхто нікого не бив, тільки ОСОБА_2 дав ляпаса 1 раз потерпілому. Він та потерпілий спустилися на 1 поверх гуртожитку, де останній передав йому 20 грн., та вони з ОСОБА_2 пішли. Вину він не визнає, так як гроші у потерпілого він та ОСОБА_2 не вимагали, майно в коридорі гуртожитку та у кімнаті потерпілого не пошкоджували, крім дзеркала, яке розбив ОСОБА_2 . Мобільний телефон вони у потерпілого не забирали. Ніж знаходився на столі у підставці, але його ніхто не брав. Табурет стояв у кімнаті біля ліжка, та його також ніхто не брав. Потерпілий надає неправдиві покази, але чому, він пояснити не може.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав., підтвердив покази обвинуваченого ОСОБА_1 , які той надавав в судовому засіданні. Також підтвердив, що дав ляпасу потерпілому за те, то той вчиняє сварку за сусідських дітей. Також він розбив дзеркало. Телефон потерпілого він взагалі не бачив.

Оцінюючи показанняобвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,кожного окремо,які булинадані нимив ходісудового розгляду,щодо невизнання вини,а самеу заволодіннімобільним телефономта грошима,проникнення уприміщення зфізичними погрозамиіз застосуваннямножа всторону потерпілого ОСОБА_3 ,суд надаєїм критичну оцінку, та розцінює їх як обрану лінію захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Суд визнає покази кожного із обвинувачених неспроможними, надуманими, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами. Вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, підтверджуються їх показами, даними в судовому засіданні, а саме про те, що між ними та потерпілим раніше були сварки, та вони у той день сварилися, прийшли за грошима, які пізніше потерпілому надала знайома на пошті, підтвердили, що ОСОБА_2 розбив дзеркало. ОСОБА_1 підтвердив при цьому, що стукав сковорідкою у двері, так як був злий на потерпіого, та наголосив, що ОСОБА_2 дав ляпаса потерпілому, показами потерпілого, свідків та іншими документами, дослідженними в судовому засіданні.

Винність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,кожного окремо,у скоєнніінкримінованого їмкримінального правопорушенняповністю підтверджуєтьсясукупністю доказів,які містятьсяу матеріалахкримінального провадженнята безпосередньодослідженими усудовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що він раніше був знайомий з обвинуваченими, але стосунків не підтримував. 02.02.2021 року він перебував у себе вдома у гуртожитку, та почув стук у двері. Він відчинив двері, так як обвинувачені перебували в стані алкогольного сп`яніння, та намагалися їх вибити. ОСОБА_2 ударив його кулаком у обличчя, розбив окуляри, а потім розбив ногою дзеркало у шафі. Також він погрожував йому ножем. ОСОБА_1 ударив його один раз по голові сковорідкою. Обидва вони вимагали у нього гроші, яких він не мав при собі, але був змушений під тиском обвинувачених піти до пошти, та у знайомого касира взяв 20 грн. та передав ОСОБА_1 , який був поруч. Після отримання грошей останній повернув йому його мобільний телефон який лежав у нього в кімнаті на тумбочці. Очки йому повернуто, та претензій матеріального характеру він не має до обвинувачених. До лікарні він не звертався. Покарання обвинуваченим просить призначити на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що обвинувачених вона раніше не знала, з потерпілим були знайомі, так той раніше жив з її матерю. У той день потерпілий прийшов до неї на роботу разом із ОСОБА_1 , прізвище якого їй стало відомо пізніше, та попросив грошей. ОСОБА_5 був не такий як звичайно, а стривожений. Слідів побиття або порванного одягу на ОСОБА_5 вона не бачила. Вона дала потерпілому 20 грн., але ОСОБА_1 сказав, що ОСОБА_5 просив 40 грн. Більше їй по справі нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що потерпілий його сусід, але стосунків з останнім він не підтримує. Обвинувачених він знає, та вони товаришують. У той день, приблизно о 14.30 годині обвинувачені прийшли до нього та прохали грошей на спиртне. Так як у нього грошей не було, то обвинувачені постукали у двері де живе ОСОБА_5 , але що було далі, він не знає. Пізніше потерпілий розповів, що обвинувачені поламали його очки, дзеркало розбили, та що 20 грн. брали на пошті.

Аналіз показань обвинувачених, потерпілого, свідків, викладених вище, на думку суду є допустимими та об`єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню і впливають на оцінку дій кожного обвинуваченого, та підтверджують їх вину в інкримінованому їм злочину.

Не довіряти показам потерпілого у суду не має підстав. Та, крім того, в судовому засіданні обвинувачені заявили, що у потерпілого немає підстав щоб їх оговорити.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні обвинувачених, потерпілого, свідків, вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.02.2021, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомив про події, які відбулися 02.02.2021 о 14.30 год., при яких малознайомі чоловіки проникли до його кімнати, де вчинили розбійний напад з погрозою насильства у відношенні нього. (Том № а. с. 118);

- протоколом огляду місця події від 03.02.2021, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю ОСОБА_3 було оглянуто приміщення кімнати АДРЕСА_6 , яка знаходиться на 5 поверсі. У кімнаті знаходились сковорідка з покрученою ручкою, ніж без явних пошкоджень, також виявлено відсутність дзеркала на шафі, а під шафою перебували уламки скла. На вхідних дверях було виявлено сліди рук, біля ліжка пошкоджені окуляри. (Том № а. с. 120- 125);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.02.2021, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_3 детально надав покази за фактом нападу на нього ОСОБА_2 , ОСОБА_1 із застосуванням насильства з їх боку з метою заволодіння його майном, відеозапис якого було досліджено у судовому засіданні. (Том № а. с. 130- 134);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2021, відповідно до кого потерпілий ОСОБА_3 впізнав за рисами обличчя, шириною носу, формою губ, бородою, на фото №3 особу, яка 02.02.2021, перебуваючи у його кімнаті вчинила розбійний напад на нього. (Том № а. с. 135- 137);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2021, відповідно до кого потерпілий ОСОБА_3 впізнав за рисами обличчя, формою обличчя, формою носу, на фото №1 особу, яка 02.02.2021, перебуваючи у його кімнаті вчинила розбійний напад на нього. (Том № а. с. 138- 140);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.02.2021, відповідно якого, ОСОБА_2 , за участю захисника Михайлюка Б.Л., відтворив події 02.02.2021 в кімнаті АДРЕСА_7 , а саме як вони прийшли разом з ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з метою зайняти гроші у сумі 20 грн., як постукали до нього у двері. ОСОБА_3 їм відчинив двері, та під час їхньої розмови, яка була у виді сварки, ОСОБА_2 зачепив рукою скло в шафі, після чого один раз вдарив ОСОБА_3 по обличчю. Той впав, та коли піднімався, то ОСОБА_1 кинув у нього сковорідку, яка знаходилася на дивані, але промахнувся. Надалі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 пішли за грошима. (Том № а. с. 149- 151);

- висновком експерта № 26 від 04.02.2021, відповідно до якої на основі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , 1996 р. н., з огляду на відомі обставини справи, викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи, наданої медичної документації, та у відповідності до поставлених запитань, експерт прийшов до наступних висновків: 1. "Чи є на руках та тілі підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, кількість та локалізація, механізм утворення?" Відповідь: " Згідно об`єктивних даних огляду у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на долонній поверхні лівої кисті 3-го пальця в проекції проксимальної фаланги, на тильній поверхні лівої кисті в проекції голівок 3-го та 4-го пальців п`ясних кісток, 4-го пальця в проекції проксимальної фаланги та різаної рани на тильній поверхні лівої кисті в проекції тіла п`ясної кістки 3-го пальця. Тілесні ушкодження у вигляді саден утворилися від дії твердого предмету, який діяв по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Тілесне ушкодження у вигляді різаної рани утворилося від дії твердого предмету, який володів ріжучими властивостями." 2. "Яка ступінь тяжкості кожного з тілесних ушкоджень, які виявлені у підозрюваного ОСОБА_2 .?" Відповідь: "Виявлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. 3. "Яка мінімальна кількість травмуючих дій зумовила спричинення кожного з тілесних ушкоджень, виявлених у підозрюваного ОСОБА_2 .?" Відповідь: "Враховуючи кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень ОСОБА_2 було спричинено не менше трьох травматичних дій." "Яким знаряддям та яким способом нанесені ушкодження у підозрюваному ОСОБА_2 .?" Відповідь: "Тілесні ушкодження у вигляді саден утворилися від дії твердого предмет який діяв по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Тілесне ушкодження у вигляді різаної рани утворилося від дії твердого предмету, який володів ріжучими властивостями". 5. "Чи можливо встановити, яка послідовність нанесення тілесних ушкоджень підозрюваного ОСОБА_2 .?" Відповідь: "Відповісти на дане запитання не видається можливим в зв`язку відсутності судово-медичних даних." 6. "Яка давність тілесних ушкоджень, спричинених підозрюваному ОСОБА_2 , та відповідають об`єктивним даним відомості про давність отримання тілесних ушкоджень 02 лютого 2021 року?" Відповідь: "Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давні їх утворення може відповідати даті, вказаній в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 02.02.2021р." 7. "Чи є на руках та тілі підозрюваного ОСОБА_2 ознаки, що дозволяють судити форму, розмір, масу та інші спільні і приватні ознаки знаряддя чи предмета, яким заподіяно ушкодження, якщо так, то які саме?" Відповідь: "Тілесні ушкодження у вигляді саден утворилися від дії твердого предмету, який діяв по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Тілесне ушкодження у вигляді різаної рани утворилося від дії твердого предмету, який володів ріжучими властивостями. Індивідуальні морфологічні особливості травмуючого предмету у виявлених тілесних ушкодженнях не відобразилися". 8. "Чи можливі виявлені тілесні ушкодження бути отримані при вказаних потерпілим обставинах?" Відповідь: "Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_2 , не виключена можливість їх утворення за обставин та умов, які вказані з його слів. (Том № а. с. 153- 154);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.02.2021, відповідно якого, ОСОБА_1 за участю захисника Мелешка І.В. відтворив події 02.02.2021 в кімнаті АДРЕСА_7 , а саме як він та ОСОБА_2 прийшли до ОСОБА_3 з метою зайняти гроші у сумі 20 грн., як постукали до нього у двері. ОСОБА_3 їм відчинив двері, та з його згоди хлопці увійшли до кімнати. ОСОБА_3 повідомив, що грошей у нього не має. ОСОБА_2 один раз вдарив потерпілого лівою рукою по обличчю, вдарив кулаком по дзеркалу, та розбив його. Щодо сковорідки, то він кинув її у зачинені двері кімнати. За грошима потерпілий та ОСОБА_1 пішли до пошти, про що запропонував сам ОСОБА_3 . Гроші їм потрібні були на спиртне. ОСОБА_3 на пошті у знайомої у борг взяв гроші у сумі 20 грн., та віддав їх йому (Том № а. с. 165- 169);

- висновком експерта № 27 від 04.02.2021, відповідно до якого на основі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , 1992 р. н., з огляду на відомі обставини справи, викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи, наданої медичної документації, та у відповідності до поставлених запитань: І. "Чи є на руках та тілі підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, кількість та локалізація, механізм утворення?" Відповідь: "Згідно об`єктивних даних огляду у ОСОБА_1 виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці справа, яке утворилося від дії твердого предмету (предметів), який діяв за ударно-дотичним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область або при ударі об такий." 2. "Яка ступень тяжкості кожного з тілесних ушкоджень, які виявлені у підозрюваного ОСОБА_1 .?" Відповідь: "Виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці справа за своїм характером відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року 3. "Яка мінімальна кількість травмуючих дій зумовила спричинення кожного з тілесних ушкоджень, виявлених у підозрюваного ОСОБА_1 .? 5. Чи можливо встановити, яка послідовність нанесення тілесних ушкоджень у підозрюваного ОСОБА_1 .?" "Відповідь (на 3,5 питання): " Враховуючи локалізацію та кількість виявлених тілесних ушкоджень ОСОБА_1 було спричинено не менше однієї травматичної дії." 4. Яким знаряддям та яким способом нанесені ушкодження у підозрюваного ОСОБА_1 " Відповідь: "Виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці справа, яке утворилося від дії твердого предмету (предметів), який діяв за ударно-дотичним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область або при ударі об такий." 6. "Яка давність тілесних ушкоджень, спричинених підозрюваному ОСОБА_1 , та чи відповідають об`єктивним даним відомості про давність отримання тілесних ушкоджень 02 лютого 2021 року?" Відповідь: "Враховуючи морфологічні ознаки виявленого тілесного ушкодження, давність його утворення може відповідати даті, вказаній в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 02.02.2021р." 7. "Чи є на руках та тілі підозрюваного ОСОБА_1 ознаки, що дозволяють судити про форму, розмір, масу та інші спільні і приватні ознаки знаряддя чи предмета, яким заподіяно ушкодження, якщо так, то які саме?" Відповідь: "Виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці справа, яке утворилося від дії твердого предмету (предметів), який діяв за ударно - дотичним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область або при ударі такий. Індивідуальні морфологічні особливості травмуючого предмету у виявленому тілесному ушкодженні не відобразилися." 8. "Чи можливі виявлені тілесні ушкодження бути отримані при вказаних підозрюваним обставинах?" Відповідь: "Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження виявленого у ОСОБА_1 , не виключена можливість його утворення за обставин та умов, які вказані з його слів. (Том № а. с. 170- 171);

- висновком експерта № СЕ-19/140-21/5814-ТВ від 22.02.2021, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «S-TELL» моделі S5-05 чорного кольору, придбаного у лютому місяці 2019, з урахуванням його зносу, на момент незаконного заволодіння 02.02.2021, могла складати 304,80. (Том № а. с. 174- 176);

- висновком експерта № СЕ-19/140-21/6529-Д від 22.02.2021, відповідно для кого: 1. сліди долоні та пальців рук, розмірами 30x74 мм., 17x18 мм., 17x13 мм., відкопійовані на липкі стрічки, які було вилучено 03.02.2021 в ході проведення огляду місця події - приміщення кімнати АДРЕСА_8 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). 2. Сліди долоні та пальців рук, розмірами 30x74 мм., 17x18 мм., 17x13 мм., залишені не ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дактилокарти заповнені на ім`я яких, надані на дослідження, а іншою особою (особами). (Том № а. с. 179- 190).

Наведені вище докази, на думку суду, є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та отримані у порядку, встановленому Конституцією України та КПК України.

Судом встановлено, що дії обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з самого початку були узгодженими щодо незаконного заволодіння майном потерпілого. Зокрема, вони разом прийшли до кімнати потерпілого, вимагали гроші, обидва були у стані алкогольного сп`яніння, агресивні, що підтверджується їх поведінкою та діями під час вчинення злочину, про що наголосили самі обвинувачені під час допиту. Судом встановлено, що до квартири вони проникли, вибивши двері, з метою заволодіння майном потерпілого злочинним шляхом.

Суд зазначає, що попередня змова є саме домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину: узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Проникненням у житло, інше приміщення чи сховище є незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Заперечення захисників обвинувачених щодо того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вибивали двері, крім самих їх показів, нічим не підтверджено.

Для вирішення питання щодо наявності кваліфікуючої ознаки в діях обвинувачених у вигдяді проникнення у житло важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу корисних злочинів характерним є наявність у особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому така кваліфікуюча ознака, як проникнення, має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. У випадку, якщо особа формально безперешкодно увійшла (потрапила) у приміщення з обмеженим доступом (наприклад, з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи), при цьому способом доступу до майна обрала обман чи зловживання довірою, з метою заволодіння майном, такі дії з урахуванням фактичних обставин справи слід кваліфікувати за ознакою проникнення у житло. Дії особи, яка шляхом вільного доступу потрапила до приміщення та вчинила розбійні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом, охоплюються ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.

Така позиція, зокрема, узгоджується з викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 (провадження № 13-14кс18) висновком щодо застосування такої норми права, як кваліфікуюча ознака «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Суд вважає цілком доведеним, що в діях обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 наявна кваліфікуюча ознака як проникнення у житло.

Заперечення захисників обвинувачених щодо того, що у діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не має кваліфікуючої ознаки злочину, як розбій, адже на потерпілому не має жодних тілесних ушкоджень, у лікарню той не звертався, а телефон не є предметом злочинних дій, так як його одразу було повернуто, гроші, які потерпілий надав хлопцям, сам взяв у борг у знайомої, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, за загальним визначенням, розбій, як злочин проти власності, - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

У розумінні ст. 187 КК України небезпечним для життя чи здоров`я насильством є умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До фізичного насильства, що є ознакою розбою, серед іншого, належить насильство, яке реально не завдало шкоди життю, але за фактичних обставин у момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого. При цьому оцінка небезпечності насильства повинна проводитися з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства, коли така загроза не викликає сумніву щодо небезпечності дій винної особи.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили напад на потерпілого, де ОСОБА_2 наніс удар кулаком в область голови ОСОБА_3 , вимагаючи гроші, та погрожуючи ножем. ОСОБА_1 при цьому наніс удар по голові потерпілому сковорідкою, після чого вони викради мобільний телефон, який лежав на тумбі. Надалі обвинувачені вимагали гроші, які і отримали від потерпілого, який їх взяв у борг у знайомої, побоюючись за своє життя. Отже, агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій обвинувачених, потерпілий і зазнав напад, що є відмінною ознакою розбою.

Критерієм реальності погрози під час розбою є суб`єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 КК не має значення намір особи привести погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров`я, в дію. Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападнику або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням зброї, яку при собі не має.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 , будучи особою похилого віку, залишившись віч-на-віч з двома обвинуваченими, які є молодими чоловіками, які погрожували потерпілому із застосуванням ножа, та ударами в обличчя та голови, тому потерпілий побоювався за своє життя. Також обвинувачені мали явну перевагу у кількості, віці та фізичній силі, а тому потерпілий і пішов до знайомої брати гроші у борг, яка у судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 був не такий як звичайно, а схвильований, та був не один, а з молодою людиною, яка чекала поруч на гроші. Підстав не брати до уваги показання потерпілого у суду не має. Об`єктивних підстав вважати, що потерпілий не вбачав у діях нападників реальної загрози своєму життю та здоров`ю, судом не встановлено.

Суд також бере до уваги, що обвинувачені були у стані алкогольного сп`яніння, та вели себе агресивно, що самі підтвердили у своїх показах у судовому засіданні, в зв`язку із сварками перед даною подією.

Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.

Підстав для визнання доказів, які покладені в основу судового рішення - недопустимими, у суду не має.

Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.

Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відтак, суд ретельно дослідив докази по справі, які мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винних, встановив обставини та спосіб вчиненого злочину, причини припинення злочинних дій, поведінку винних і потерпілого, що передувала події, їх стосунків і всі інші обставин, що мали відношення до справи.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинувачених, потерпілого, свідків, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, суд приходитьдо висновку, що винність обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожного окремо, «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує їх дії, як напад, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло.

Дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожного окремо, кваліфікуються за ч. 3 ст. 187 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та осіб обвинувачених.

При призначені покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом`якшують покарання обвинувачених, не втановлено.

Відповідно до обвинувального акту у данному кримінальному провадженні, обтяжуючою обставиною є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 підпадає до особи похилого віку. Стороною обвинувачення у дебатах було зазначено обтяжуючу обставину за даною справою - вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Отже, в звязку із зазначеним, згідно ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, розлучений, на утриманні нікого не має, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, вину не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, не одружений, на утриманні нікого не має, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, вину не визнав.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожному окремо, покарання у межах санкції ч.3 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна.

Дане покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними злочинів, оскільки виправити останніх не можливо без їх ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп. слід стягнути з обвинувачених по 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. на користь держави.

Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,кожному окремо, рахувати з моменту затримання, тобто з 03 лютого 2021року.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- окуляри зі слідами пошкодження, кухонний ніж із металевим лезом та рукояттю з полімерного матеріалу, сковорідку алюмінієву зі слідами пошкодження, упаковані до спеціальних пакетів - № ЕХР0295022, № ЕХР029523, № ЕХР0361150, які зберігаються в кімнаті тимчасового зберігання при Павлоградському РВП передати за належністю ОСОБА_3 ;

- змиви з рукоятки кухонного ножа та ручки сковорідки, зі слідами пошкодження, які упаковані до двох паперових конвертів, зразок слюни ОСОБА_2 , упакований до паперового конверту, зразок слюни ОСОБА_3 , упакований до паперового конверту, та які зберігаються в кімнаті тимчасового зберігання при Павлоградському РВП знищити;

- джинси світло-синього кольору із РБК на правій штанині, які зберігаються в кімнаті тимчасового зберігання при Павлоградському РВП передати за належністю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп., по 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. з кожного.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити дійсний у вигляді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченимз моменту отримання його копії.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя С.О. Тимченко.