Рішення № 103497846, 21.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Справа№200/16906/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у сумі 28 357,50 грн, зобов`язання нарахувати йому та виплатити її у сумі 28 357,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при звільненні зі служби йому не виплачено одноразову грошову допомогу, що виплачується за наявності 10 років вислуги і більше. Календарна вислуга років позивача становить 6 років 5 місяців 11 днів, пільгова – 10 років 6 місяців 18 діб, загальна – 16 років 11 місяців 29 днів, у зв`язку з чим позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. В обґрунтування своєї позиції посилався на рішення Верховного Суд від 11.04.2018 у справі № 806/2104/17, від 24.11.2020 у справі № 822/3008/17.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - учасників бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 11.04.2016).

Наказом командира Військової частини 3057 Національної гвардії України від 29.10.2021 № 215 позивача, звільненого з військової служби наказом командира Військової частини 3057 Національної гвардії України від 12.10.2021 № 68 у запас відповідно до п.п. “а” п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, з 31.10.2021 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

У наказі визначено, що вислуга років позивача на військовій службі становить: календарна вислуга років – 6 років 5 місяців 11 днів, пільгова – 10 років 6 місяців 18 діб, загальна – 16 років 11 місяців 29 днів.

У наказі від 29.10.2021 № 215 серед виплат, що належать позивачу, не передбачено виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

З гідно з листом відповідача про надання інформації від 23.11.2021 № 1181 позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 28 357,50 грн (де 11343 грн – грошове забезпечення, 50 % від якого помножене на 5 повних календарних років служби).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

За приписами абз. 3 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 806/2104/17 зазначив: “…що поняття “календарна вислуга років” застосовується не для визначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: “в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби”. При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” є наявність “вислуги 10 років і більше”.

Таким чином, в частині другій статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше безпосередньо календарних років вислуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 822/3008/17, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20.

Як встановлено судом, загальна вислуга років на час звільнення позивача становила 16 років 11 місяців 29 днів, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана.

Пунктом 2 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, передбачено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби з підстав, визначених цим пунктом, виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Водночас, зазначений пункт не відповідає статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” яким передбачено, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше років вислуги.

Згідно з п. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Враховуючи, що п. 2 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 не відповідає частині 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, суд не застосовує вказану норму Порядку, оскільки Закон має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою від 06.12.2021 вказано відповідачу надати суду докази виплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу, водночас, відповідачем жодних документів суду не надано.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарних рік служби відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов`язання її виплатити підлягають задоволенню.

Позовні вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування одноразової грошової допомоги та зобов`язання її нарахувати задоволенню не підлягають, оскільки відповідно листа відповідача про надання інформації від 23.11.2021 № 1181 позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні (у сумі 28 357,50 грн).

Щодо вимог позивача про присудження йому вказаної допомоги саме у сумі 28 357,50 грн, то суд зазначає, що у наведеному відповідачем в листі від 23.11.2021 № 1181 розрахунку допомоги зазначено, що відповідач виходив із того, що місячне грошове забезпечення позивача складало 11343 грн та він мав 5 повних календарних років служби.

У той же час, як вбачається з наказу відповідача від 29.10.2021 № 215 позивач має 6 повних років календарної вислуги на військовій службі.

Крім цього, в суду відсутні документи, що підтверджували б розмір місячного грошового забезпечення позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на відсутність можливості перевірити правильність розрахунку спірної допомоги у зв`язку з ненаданням сторонами відповідних доказів, суд не вбачає за можливе присудити позивачу допомогу саме у сумі 28 357,50 грн, у зв`язку з чим у задоволенні відповідних позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Беручи до уваги викладене вище, на підставі положень Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарних рік служби відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати Військову частину 3057 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

В задоволенні решти позовних вимог, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) – ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Військова частина 3057 Національної гвардії України (відповідач) – ЄДРПОУ23313948, місцезнаходження: 87525, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 186.

Суддя А.С. Михайлик