Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2022 року Справа№200/1141/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіХохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Перерви Д.В.
за участі:
позивача: не з`явився,
представника відповідача: Ярової С.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
19 січня 2022 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.
Позивач ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, перебував на обліку в ДПІ Київського району м.Донецька та здійснював підприємницьку діяльність з 2003 року.
У зв`язку з початком проведення АТО ДПІ Київського району м.Донецька була переведена в Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя Донецької області.
19 грудня 2014 року позивач написав заяву на адресу Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя Донецької області про те що з 01 липня 2014 року ним підприємницька діяльність не проводиться, штатного розкладу немає, заробітна плата не сплачується те перерахування ЄСВ не проводиться.
Згідно даними інформаційної системи ДПС України та картки платника єдиного внеску за позивачем обліковується заборгованість з єдиного внеску в розмірі 48978,68 грн. за період з 20.10.2014 року по 19.01.2021 року.
11.06.2021 року позивач припинив підприємницьку діяльність та внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
21.12.2021 року він звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області із заявою про визнання боргу в сумі 48978,68 грн. безнадійним та списання його.
Листом від 28.12.2021 року відповідачем було відмовлено позивачу в проханні про визнання боргу в сумі 48978,68 грн. безнадійним та списати його.
Просить суд:
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області щодо списання безнадійного податкового боргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 48978,68 грн.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 48978,68 грн. єдиного внеску, видаливши з інтегрованої картки ОСОБА_1 дані про наявність боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 48978,68 грн.
07 лютого 2022 року відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 і 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний рік.
У пункті першому частини 10 статті 9 Закону № 2464 зазначено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Сальдо недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відображене в інтегрованій картці платника єдиного внеску, відкритій за технологічним кодом 71040000 з 01.01.2013 року по 01.02.2022 року сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування склала 56752,82 грн.
Станом на 01.02.2022 року в інтегрованій картці платника єдиного внеску, відкритій за технологічним кодом 71040000 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 48978,68 грн.
У будь-який з періодів до настання періоду проведення антитерористичної операції, розпочатої відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 ОСОБА_1 мав право сплатити суму недоїмки або своєчасно виконати у встановлений Законом № 2464 зобов`язання зі сплати єдиного внеску.
Щодо посилання ОСОБА_1 на п. 9-4 Розділу VIII «Перехідні та прикінцеві положення» Закону № 2464:
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Станом на 01.02.2022 року в інтегрованій картці платника єдиного внеску, відкритій за технологічним кодом 71040000 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 48978,68 грн.
З 13.02.2020 року пункт 94 розділу VIII Закону 2464 виключено згідно із Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 р. N 440-ІХ.
На цих підставах в позові просить відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначене судове засідання на 22 лютого 2022 року.
22 лютого 2022 року позивач в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача 22 лютого 2022 року в судове засідання з`явився. Проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 який є громадянином України відповідно до паспорту серія НОМЕР_1 виданого Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 04 квітня 2001 року. РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.10-11).
Відповідачем є Головне управління ДПС у Донецький області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ ВП 44070187 та суб`єктом владних повноважень.
Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В00 № 159473 ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи підприємця 22.09.2003 року (а.с.15,16).
Згідно зі сертифікатом № 1400-21-0907 від 18.11.2021 року виданим ФОП ОСОБА_1 засвідчує форс мажорні обставини та унеможливлює щодо його обов`язку подати звіт про суми нарахованого доходу та суми ЄСВ у терміни передбачені законодавством (а.с.17).
21.12.2021 року позивач ОСОБА_1 через адвоката звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області із заявою про визнання боргу в сумі 48978,68 грн. безнадійним та списати його (а.с.18-21)
Листом № 34933/6/05-99-13-03-14 від 28.12.2021 року ГУ ДПС у Донецькій області було відмовлено позивачу в проханні про визнання боргу в сумі 48978,68 грн. безнадійним та списати його (а.с.22).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами абз. 1 п. 1ст.4 ЗаконуУкраїни "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"(далі - Закон № 2464),платникамиєдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Статтею 6Закону № 2464передбачено, що платникєдиноговнеску зобов`язаний: зокрема, своєчаснотавповному обсязі нараховувати,обчислюватиісплачуватиєдиний внесок (п. 1 ч. 2);подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).
Уст. 25Закону№ 2464зазначено, щооргандоходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановленіцентральниморганомвиконавчої влади, що забезпечує формуваннятареалізуєдержавнуподатковуімитнуполітику, надсилаєплатникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про їїсплату(абз. 1 ч. 4).
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десятикалендарнихднів зднянадходженнявимогипросплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).
У разінезгодиз розрахункомсуминедоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративномуабо судовому порядку (абз. 4 ч.4).
02.09.2014 року Верховною Радою Україниприйнятозакон"Про тимчасові заходинаперіодпроведенняантитерористичноїоперації", якийнабув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669).
Підпунктом 8пункту 4 ст. 11Закону № 1669розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464було доповненопунктом9-3наступного змісту: "Платникиєдиноговнеску,визначеністаттею 4 Закону України"Прозбір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державнесоціальнестрахування", які перебувають наоблікуворганахдоходівізборів,розташованихнатериторіїнаселенихпунктів,визначенихпереліком,зазначенимустатті2ЗаконуУкраїни"Протимчасовізаходинаперіодпроведення антитерористичної операції", депроводиласяантитерористична операція, розпочатавідповіднодоУказуПрезидентаУкраїни"ПрорішенняРадинаціональноїбезпекиі оборониУкраїнивід13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодоподоланнятерористичноїзагрозиі збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня2014року№405/2014,звільняютьсявідвиконаннясвоїхобов`язків, визначенихчастиноюдругоюстатті 6 Закону України "Про збір та облікєдиноговнескуназагальнообов`язкове державне соціальне страхування",наперіод з14 квітня2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайногостану.
Підставою для такого звільнення є заява платник єдиного внеску, яка подаєтьсяним до органудоходівізборівзаосновниммісцемоблікуабозамісцемйоготимчасовогопроживанняудовільнійформінепізнішетридцятикалендарнихднів,наступнихзаднемзакінченняантитерористичноїоперації.
Відповідальність,штрафнітафінансовісанкції,передбаченіцимЗакономзаневиконання обов`язківплатникаєдиноговнескувперіодз14квітня2014рокудозакінченняантитерористичноїоперації,доплатниківєдиноговнеску,зазначенихуцьомупункті,незастосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подоланнятерористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14квітня2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченомуПодатковим кодексом Українидля списання безнадійного податкового боргу".
Унормуваннязазначеноїстаттізгідно доЗаконуУкраїни "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиноговнеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшеннянавантаженнянафондоплатипраці" відбулосязі зміноюнумераціїп. 9-3 на п. 9-4.
Наведенанорма проіснувалавЗаконі № 1669з15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року внаслідокїївиключеннязгідноізЗакономУкраїнивід24 грудня 2015 року№ 911-8,але вповніймірівоназберігалась вЗаконі№ 2464.
Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Пунктом5 ст. 11Закону № 1669передбаченообов`язокКабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цьогоЗаконузатвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
За додатком дорозпорядженняКабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-рдо цих населених пунктів належить м. Маріуполь.
В подальшомурозпорядженнямКабінету МіністрівУкраїни від 05.11.2014 року № 1079-рзупиненодіюрозпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
КабінетМіністрівУкраїни 2грудня 2015рокурозпорядженням№ 1275-рзатвердивперелікнаселенихпунктів,натериторіїякихздійснюваласяантитерористичнаоперація(даліПерелік),іпунктом3вказаногорозпорядженнявизнавтакими,щовтратиличинність,розпорядженняКМУ від 30.10.2014 року № 1053-ртавід 05.11.2014 року № 1079-р.
У додатку дорозпорядженняКабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-рдо зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь.
За положеннямиЗакону № 1669-VIIдостатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.
З 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 виключено на підставіЗакону України від 14 січня 2020 року № 440-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи".
Отже, пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.
Таким чином, з аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що до 13 лютого 2020 року для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 достатньо було лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
До 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати.
При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушенняЗакону № 2464.
Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02 вересня 2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Враховуючи викладене, суд зазначає що позивач з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі їх виконувати, проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.
Разом з тим, на час формування інтегрованої картки платника податків відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2020 року у справі № 812/838/17 та від 02 квітня 2020 року у справі № 360/1546/19.
Судом встановлено що у позивача станом на 01.02.2022 року існує заборгованість в сумі 48978,68 грн.
У будь-який з періодів до настання періоду проведення антитерористичної операції, розпочатої відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 ОСОБА_1 мав право сплатити суму недоїмки або своєчасно виконати у встановлений Законом № 2464 зобов`язання зі сплати єдиного внеску.
Але, позивач не сплатив цю заборгованість та не виконав встановлене Законом № 2464 зобов`язання зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір у разі відмови в позові поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
У позовних вимогах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та його проголошено в судовому засіданні 22 лютого 2022 року
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Хохленков
Судове рішення № 103497641, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/1141/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: