Рішення № 103497375, 22.02.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10616/21

2/212/957/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого ЧАЙКІНА І.Б., за участю секретаря судового засідання НОВІКОВОЇ В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат ГУДИМА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ»; треті особи: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Остапенко Євген Михайлович, ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся із вищевказаним позовом до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просив визнати виконавчий напис, таким, що не підлягає виконанню. Мотивуючи свою заяву тим, що відносно нього відкрито виконавче провадження про стягнення з нього грошових коштів на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» за кредитним договором № 8/2007/980-К/93-ПП від 23.05.2007 року на підставі виконавчого напису № 146627 від 11.06.2021 року. Зазначив, що напис вчинено з порушенням нотаріусом вимог закону, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 20 січня 2022 року залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» до участі у справі як правонаступника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, через канцелярію суду подали заяву в якій просили розглянути справу за їх відсутності, наполягали на задоволенні позовних вимог. Проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» належним чином повідомлено про день час та місце розгляду справи, його представники до суду не з`явилися, правом подання відзиву не скористалися, будь яких клопотань від них на адресу суду не надходило.

Третя особа ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Остапенко ЄвгенМихайловичдо суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган Олексій Анатолійович про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності дост.247ч.2ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Приписами ч. 1ст.4Цивільного процесуальногокодексу України встановлено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Цивільного процесуального кодексу Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 11.06.2021 року ПРИВАТНИМ НОТАРІУСОМ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 146627, яким запропоновано боржнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором № 8/2007/980-К/93-ПП від 23.05.2007 року, укладеного між ним та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», відповідно до договору № GL48N718070 відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, який в свою чергу відступив право вимоги ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», відповідно до договору відступлення від 14.04.2021 року сплатити невиплачені в строк грошові кошти за період з 20.04.2019 року по 20.04.2021 року заборгованість в розмірі 45 836,77 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту 8 230 грн. 08 коп., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 37 606 грн. 69 коп., плата за вчинення виконавчого напису 50 грн. 00 коп. (а.с.27).

ПРИВАТНИМ ВИКОНАВЕЦЕМ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган Олексієм Анатолійовичем на підставі спірного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження ВП № 66154989 (а.с. 23-26).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої ЗУ «Про нотаріат» - нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вчиняючи цей виконавчий напис приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена упостанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 24462 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в Постанові від 21 вересня 2021 року справа № 910/10374/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1. 2ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку статті 141Цивільного процесуальногокодексу України з урахуванням задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1362 (908,00 грн.(позовні вимоги) + 454,00 грн. (забезпечення позову).

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин четвертої та п`ятоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шостастатті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача було подано договір № 08-11/21 про надання юридичних послуг від 08 листопада 2021 року, акт виконаних робіт від 22.11.2021 року на загальну суму 7500 гривень, квитанцією № 2 від 22.11.2021 про оплату ОСОБА_2 7500 гривень на підставі договору про надання правової допомоги від 08.11.2021 року (а.с.32 - 37).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Таких клопотань до суду не надходило.

Таким чином, з відповідача на корить позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 7500 гривень.

У відповідності до положень частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України 2003 року, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 10, 19, 81 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Гудима Тетяна Володимирівна до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ»; треті особи: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Остапенко Євген Михайлович, ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений ПРИВАТНИМ НОТАРІУСОМ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГОНОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУОстапенком ЄвгеномМихайловичем11червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 146627.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1362 гривні 00 копійок.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на правову допомогу в розмірі 7 500 грн. 00 коп..

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2022 року.

Суддя: І. Б. Чайкін