Ухвала суду № 103495610, 16.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 лютого 2022 р. Справа № 120/2733/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.

представника позивача: Корнійчука С.А.

представника відповідача: Чорного Р.О.

за участі представника Агрономічної сільської ради - Паничука Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2021, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ від 16 березня 2021 року №358-УБД, виданий Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_1 та зобов`язано надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

25.11.2021 судом видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання.

11.01.2022 на адресу суду надійшла заява від відповідача про заміну сторони виконавчого провадження. Мотивуючи подану заяву, відповідач вказує, що з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, адже такі повноваження перейшли до Агрономічної сільської ради.

20.01.2022 на адресу суду від представника Агрономічної сільської ради надійшли заперечення щодо заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою від 03.02.2022 заяву відповідача про заміну сторони виконавчого провадження призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.02.2022 об 12:30 год.

09.02.2022 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, в яких останній просив заяву задовольнити та замінити сторону у виконавчому провадженні. Зазначив, що земельний масив, який має кадастровий номер 0520680200:01:006:0034, з якого має бути надано дозвіл стягувачу на розробку документації із землеустрою, має зареєстровані речові права 12 січня 2022 року, як комунальна власність.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та представник позивача підтримали подану заяву та просили її задовольнити.

Представник Агрономічної сільської ради щодо поданої заяви заперечував та просив відмовити у її задоволенні.

Визначаючись щодо заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд виходить з наступного.

У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою. Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15), від 30 листопада 2020 року (справа № 260/453/19).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

До того ж суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові №826/14670/16 від 09.11.2020 року, який полягає у наступному.

Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Оскільки, предметом розгляду у даній справі є заява стягувача про заміну Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області як сторони у виконавчому провадженні правонаступником Агрономічною сільською радою, тому умовою для її задоволення є встановлення обставин повного чи часткового припинення адміністративної компетенції суб`єкта владних повноважень у відносинах щодо яких виник спір.

Спір у даній справі виник відносно правомірності наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16 березня 2021 року №358-УБД щодо відмови в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_1 .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2021, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ від 16 березня 2021 року №358-УБД, виданий Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_1 та зобов`язано надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Так, 27.05.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким розділом Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Тобто, з дня набуття чинності вищезазначеним Законом змінилась форма власності з державної на комунальну щодо земель, які розташовані за межами населених пунктів. Також, п. 24 визначено, що такі землі є комунальною власністю саме територіальних громад.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі розпорядження землями територіальних громад.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 20.02.2020 №53, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Вінницької області.

За приписами пунктів "б", "в" статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є:

- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.08.2021 у справі № 0840/3984/18.

Таким чином, оскільки усі земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад передано із земель державної власності до земель комунальної власності, то Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області на даний час не є розпорядником земельної ділянки, на яку претендує позивач, і не може приймати жодних рішень стосовно розпорядження нею (припинення повноважень визначених ч. 4 ст. 122 ЗК України), а відтак й вчиняти дії на виконання рішення суду.

Такого висновку, зокрема дійшли колегії суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у постановах від 18.10.2021 у справі №120/868/21-а, від 22.09.2021 у справі №120/5513/20-а.

Окрім того, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 21.01.2022 Агрономічної сільською радою зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0520680200:01:006:0034.

Вказані вище обставини свідчать, що земельну ділянку за кадастровим номером 0520680200:01:006:0034 передано із державної власності у комунальну власність.

Отже, враховуючи те, що вищезазначена земельна ділянка на даний час перебуває у власності Агрономічної сільської ради, а відтак орган місцевого самоврядування набув відносно неї усіх відповідних повноважень та обов`язків.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні, а саме боржника: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області його правонаступником Агрономічною сільською радою.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 379 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме боржника Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області його правонаступником - Агрономічною сільською радою (вул. Мічуріна, буд. 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код ЄДРПОУ- 04525998) за виконавчим листом №120/2733/21-а, виданим 25.11.2021.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали сторони можуть отримати: 21.02.2022

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна