Ухвала суду № 103494854, 21.02.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2022 Справа №607/1989/22

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., за участю секретаря судового засідання Медвідь О.А., прокурора Лушкіна І.В., захисника Остапчук В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Савчук Л.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Лушкіним І.В., в рамках кримінального провадження № 12021211040001621від 17листопада 2021рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернополя, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не депутата, не адвоката, неодруженого, тимчасово не працюючого, із середньою освітою, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченогоч. 3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, та у разі задоволення клопотання, визначити розмір застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12021211040001621 від 17.11.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.11.2021 близько 05 год. 27 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: проспект Ст. Будного, 32Б, м. Тернопіль, незаконно заволодів транспортним засобом марки «Iveco», 1999 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 424 370 гривень.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тернопіль, Тернопільської області, без місця реєстрації, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не депутат, не адвокат, неодружений, тимчасово не працюючий, із середньою освітою, раніше судимий:

- 30.05.2008 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.296, ст.69 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень;

- 11.02.2011 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.296, ч.3 ст.358, ст.70 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 3000 (три тисячі) гривень;

- 03.06.2013 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.3 ст.296, п.2,3,4 ст.76 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 3 (три) роки;

- 01.12.2015 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст.296, ч.1 ст.296, ч.1 ст.186, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 (чотири) роки;

- 24.05.2016 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт;

- 08.11.2021 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.122, ч.2 ст.152 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 7 (сім) років;

- 27.12.2018 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області направлено обвинувальний акт про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.296, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125, ч.3 ст.296 КК України;

- 24.12.2019 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області направлено обвинувальний акт про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.129, ч.2 ст.185 КК України;

- 30.09.2020 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області направлено обвинувальний акт про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, 16.11.2021 близько 05 год. 27 хв. ОСОБА_1 знаходячись по проспекту Ст. Будного, 32Б у м. Тернополі, підійшов до транспортного засобу марки «Iveco», 1999 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який згідно з довіреністю серії ННО 769063, належить ОСОБА_2 , де відчинивши передні двері, побачив ключі у замку запалювання, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Після цього, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, не маючи права на володіння, розпорядження та користування цим автомобілем, всупереч волі власника транспортного засобу, незаконно, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи з корисливих мотивів, таємно, умисно, спрямовано на досягнення злочинного результату, з метою наживи та збагачення, підійшов до транспортного засобу марки «Iveco», 1999 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , вартістю 424 370 (чотириста двадцять чотири тисячі триста сімдесят) гривень, який належить ОСОБА_2 , скориставшись ключем який у знаходився у автомобілі та завів двигун і попрямував у невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_1 в такий спосіб незаконно заволодів автомобілем марки «Iveco», 1999 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на суму 424370 гривень, що еквівалентно 374 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

24.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого становить 374 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, наявність перелічених ризиків, слідчий вважає, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків.

Крім того слідчий зазначила, що тяжкості злочину, санкції, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, з огляду на розмір встановлених збитків потерпілому, а також розміру встановлених судом попередніх застав, що не забезпечують запобігання ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникає необхідність у встановленні максимального розміру застави, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З врахуванням вищенаведеного, слідчий просила клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Лушкін І.В. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник, адвокат Остапчук В. І. у судовому засіданні заперечили щодо застосування запобіжного заходу та просять застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки слідчий не направляв йому виклики та повідомлення.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з таких міркувань.

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будьяку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що Тернопільським РУП ГУ НП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021211040001621 від 17.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні,21.02.2022 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, зокрема: протоколом огляду місця події від 16.11.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 24.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 17.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 17.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 17.11.2021; протоколом огляду предмету від 29.11.2021; висновком експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи від 21.12.2021; протоколом огляду відеозапису від 20.12.2021; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою від 24.12.2021; протоколом обшуку від 25.11.2021; висновком експерта за результатами судової авто товарознавчої експертизи від 15.12.2021; протоколом огляду місця події від 25.11.2021; висновком експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи від 14.01.2022; протоколом огляду предметів від 07.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 25.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 25.11.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_7 від 25.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.11.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_8 від 25.11.2021.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_1 , слідчому судді не надано.

При цьому необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного; вчинити інше кримінальне правопорушення, що виправдовує застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що в силу вимог ст.12КК України є особливо тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що особисті дані таких осіб йому відомі, оскільки вони не засекречені та інформація про які міститься в матеріалах кримінального провадження, з якими підозрюваний на даному етапі, у зв`язку з подачею до суду даного клопотання, ознайомлений, адже, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно схиляти зазначених учасників кримінального провадження до зміни наданих раніше показів чи до відмови давати покази.

Водночас, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, також слідчий суддя вважає доведеним, оскільки він підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше вчиняв тяжкі та особливо тяжкі умисні корисливі злочини, його протиправна поведінка є систематичною, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходів. Відтак, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. А тому перебуваючи в подальшому на волі продовжує свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення. Також 08.11.2021 суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В. було ухвалено вирок про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.152 КК України та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 7 років, однак останній подав апеляційну скаргу та продовжує свою протиправну діяльність, що свідчить про вчинення інших кримінальних правопорушень. Крім цього 12.12.2021 щодо ОСОБА_1 слідчим суддею Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С. було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у сумі 148860 гривень, яку останній сплатив.

Відтак слідчий суддя дійшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній уродженець міста Тернополя, без місця реєстрації, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не депутат, не адвокат, неодруженого, тимчасово не працюючий, із середньою освітою, раніше судимий, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має сталих соціальних зв`язків.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою не встановлено.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні, а саме, з протоколу затримання особи, підозрюваного ОСОБА_1 було затримано у відповідності до ст. 208 КПК України, 21.02.2022.

Відтак саме з 21.02.2022 слід виходити при обрахуванні строку тримання під вартою.

У зв`язку із наведеним, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Савчук Л.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Лушкіним І.В., в рамках кримінального провадження № 12021211040001621 від 17 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 19 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні просив визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300,00 грн..

Відтак, при визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя одночасно з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує висловлену прокурором в судовому засіданні думку з цього приводу.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Савчук Л.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Лушкіним І.В., в рамках кримінального провадження № 12021211040001621від 17листопада 2021року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 19 днів, до 11 березня 2022 року.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496200,00 грн (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті гривень 00 копійок) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12021211040001621від 17листопада 2021року за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 лютого 2022 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні № 12021211040001621 від 17 листопада 2021 року;

- здати на зберігання до органів досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 11 березня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 22 лютого 2022 року о 09 год. 00 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області О. М. Вийванко