Ухвала суду № 103494631, 22.02.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/633/22

2/583/350/22

У Х В А Л А

про залишення без руху

22 лютого 2022 року м. Охтирка Сумської області

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття її з реєстрації місця проживання,

ВСТАНОВИВ :

16.02.2022 до суду звернулась позивачка із позовом, відповідно до якого просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1 знявши її з реєстрації місця проживання. Крім того, позивачка просила звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату до завершення розгляду справи в зв`язку із скрутним майновим станом.

Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, дійшов наступного.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 цієї статті з підстав, зазначених в частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Підстави для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, закон визначає вичерпні підстави зменшення розміру судового збору.

В обґрунтування заяви щодо відстрочення сплати судового збору позивачкою надано довідку начальника відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області Огреб В. № 189 від 27.01.2022 про розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з липня по листопад 2021 року щомісячно по 3050,77 грн., у грудні 2021 року 3051,77 грн.

З аналізу п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судові витрати» слідує, що для вирішення питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від сплати судового збору заявнику необхідно надати підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто за 12 місяців, що передують зверненню з відповідною заявою.

За таких обставин, доводи позивачки про наявність підстав для розстрочення судового збору не є обґрунтованими та підтвердженими достатніми, належними та допустимими доказами.

Тому клопотання, з наведених ним підстав, не підлягає до задоволення у зв`язку з його необґрунтованістю, оскільки в протилежному випадку не буде забезпечено належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відтак,враховуючи положенняЗакону України«Про судовийзбір» тароз`яснення,які містятьсяв постановіПленуму Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року № 10, позивачці необхідно надати до суду підтвердження сплати судового збору за подання позову до суду немайнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормами п. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає до сплати за подання позовної заяви, становить 992,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Сумської області/Охтирська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО), 899998, Рахунок отримувача UA278999980313121206000018538, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до суду.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки шляхом направлення до Охтирського міськрайонного суду Сумської області оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 136, 177, 185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у справі № 583/633/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття її з реєстрації місця проживання, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття її з реєстрації місця проживання - залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати п`яти з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладеній в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко