Ухвала суду № 103493682, 14.02.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1629/21 Провадження № 1-кп/450/34/22

УХВАЛА

судового засідання

14 лютого 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі колегії:

головуючого-судді Добош Н.Б.

суддів: Кіпчарського М.О., Кукси Д.А.

запасного судді Мельничук І.І.

при секретарі Гев`як Ю.С.

за участі прокурора Савчишин А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шикітка І.М. Шніцар А.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Радзівон П.І. Найда В.С.

представника потерпілої ОСОБА_3 Іванов О.О.

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора Савчишин А.І. про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140040000720 від 19.03.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 , ч. 3 ст. 187 КК України,-

в с т а н о в и л а :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140040000720 від 19.03.2017 року.

11.02.2022 року та 14.02.2022 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , без визначення розміру застави, просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів. Клопотання мотивує тим, що на даній стадії розгляду кримінального провадження, ризики на підставі яких обвинуваченому ОСОБА_1 , під час досудового розслідування було обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід, востаннє ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області у виді тримання під вартою, не відпали та залишилися актуальними, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Крім цього, при виконанні судом ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема, те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, одне з яких спричинило загибель людини, тому вважає, що при постановленні ухвали за наслідками розгляду даного клопотання, є підстави не визначати розмір застави.

В судовому засіданні прокурор, клопотання підтримав з підстав, вказаних у ньому та просить таке задоволити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 Шніцар А.О., заперечив, щодо заявленого клопотання, зазначив, що його підзахисний не буде впливати на потерпілих та свідків та перешкоджати іншим чином, вважає, що це припущення сторони обвинувачення, яке не підтверджене, жодним доказом, а також не доведено інших ризиків. Вказав, що згідно з позицією ВС факт можливого ухилення особи має бути підтверджена доказами.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, підтримав думку свого захисника.

Проаналізувавши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вивчивши особу обвинуваченого, з`ясувавши думку учасників процесу, колегія суддів, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.12.2021 року, до 15.02.2022 року, включно.

За положеннями ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

Обов`язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.

Наведені прокурором у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 , кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 187 КК України, а також про існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 , обвинувачується в тому числі у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів передбачених п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 187 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України, санкція статті яких передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, від 7 до 12 років позбавленням волі та від 8 до 15 років позбавлення волі, які вчинені із застосуванням фізичного насильства до потерпілого та що призвело до загибелі людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Уст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, щожоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За положеннями п. 2 ч. 4ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177 та 178 цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

В ході розгляду даного клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що встановленні при вирішенні питання про обрання та продовження строку тримання під-вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під-вартою.

З огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, зокрема, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може повідомити співучасникам вказаного злочину про відомі йому обставини кримінального провадження та можливість уникнення ними відповідальності у зв`язку із тим, що на даний час місцезнаходження таких не встановлено; вчинити іншекримінальне правопорушення,колегія суддів враховує,в томучислі,тяжкість покарання,що загрожує ОСОБА_1 у разівизнання йоговинуватим увчиненні кримінальнихправопорушень,у якихвін обвинувачується,а також,враховуючи характер,ступінь суспільноїнебезпечності,спосіб вчиненнязлочинів,які інкримінуються ОСОБА_1 ,поведінку останньогота тяжкінаслідки,що настали,і іншіобставини,колегія суддіввважає,що ОСОБА_1 ,слід продовжитизапобіжний західу видітримання підвартою настрок 60днів, без визначення розміру застави, оскільки така відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, судом може не визначатись.

Таким чином розглянувши доводи прокурора та захисника ОСОБА_1 Шніцар А.О., враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Щодо клопотання захисника про застосування більш м`якого запобіжного заходу, то таке задоволенню не підлягає, оскільки ризики які зазначені при обранні та продовженні запобіжного заходу на момент розгляду даного клопотання у судовому засіданні не відпали та є наявними, тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для зміни обвинуваченому такого запобіжного заходу як тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, відсутні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 184, 193, 194, 196, 197, 199, 315 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 15.04.2022 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про продовження запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченому та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного судупротягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Н.Б. Добош

Судді М.О. Кіпчарський

Д.А. Кукса