Рішення № 103491996, 16.02.2022, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 189/685/21

Номер провадження 2-о/235/2/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К. В.,

представника заявника: Гур`євої Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вДонецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення - перебування особи на утриманні, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшли матеріали вказаної цивільної справи з Покровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Заявником заявлено вимогу встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьку.

Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. 30.03.1978 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з чоловіком були зареєстровані та мешкали в АДРЕСА_1 . Дана квартира належала подружжю, на підставі спільної часткової власності по 1/3 частці. У 2017 році заявник разом з чоловіком стали на облік як внутрішньо переміщені особи. ОСОБА_1 разом з чоловіком вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Заявник отримувала пенсію у розмірі 3600 гривень на місяць. Чоловік ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 17650 гривень на місяць. Тому пенсія чоловіка для заявника була постійним і основним джерелом для її існування. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер в м. Донецьку. Після його смерті, ОСОБА_1 звернулась до Покровського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області з питанням переходу на пенсію чоловіка. У зв`язку з втратою годувальника. Однак, було відмовлено та роз`яснено звернення до суду з питання встановлення факту знаходження на утриманні померлого чоловіка. У зв`язку з вказаними обставинами, ОСОБА_1 звернулася до суду.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, суду адресовано заяву про розгляд справи в її відсутність, заявлені вимоги підтримано, зазначено, що оспорювані права підлягають захисту в порядку п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України.

Представник заявника - адвокат Гур`євої Л. М. (уповноважена ордером) в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Заінтересованою особою Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області суду адресовано пояснення на заяву ОСОБА_1 наступного змісту. Покровське ОУПФУ посилаючись на Умови та порядок призначення пенсії з втрати годувальника, визначені ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VIII, Розпорядження КМУ № 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 05.04.2014 № 1207-VII, зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, розмір пенсії складав 5320 гривень. З вересня 2016 року нарахування і виплата пенсії йому були призупинені до підтвердження дійсності статусу внутрішньо-переміщеної особи. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звертає увагу суду, що надані заявницею до заяви про встановлення юридичного факту документи, а саме: акт від 24.03.2021 № 132 про фактичне проживання з померлим на день смерті та довідка від 25.03.2021 № 1180, які видано ЖЄД № 1 Керівної компанії Куйбишевського району м. Донецька, видано на тимчасово окупованій території непідконтрольній українській владі, та вважають їх не належними доказами (а.с. 38-39).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено такі факти та правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка д. Біла Дуброва Костюковського району Могильовської області, громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 (відомості підтверджено копією паспорта а.с. 4-5).

З 02.03.2017 року заявник ОСОБА_1 стала на облік як особа, що переміщена з тимчасово окупованої території України та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 0000130489, виданою управлінням соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації (а.с. 7).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 03.10.2012 року, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с. 17).

Заявник ОСОБА_1 з 30.03.1978 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу а.с. 10).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Балабанівка Ілліницького району Вінницької області, громадянин України, зареєстроване місцем проживання: АДРЕСА_2 (відомості підтверджено копією паспорта а.с. 8-9).

З 10.04.2017 року ОСОБА_2 став на облік як особа, що переміщена з тимчасово окупованої території України за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою № 0000172461 (а.с. 16).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 /рс-8 від 16.05.1999 року, ОСОБА_2 є пенсіонером за віком (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер (підтверджено копією свідоцтва про смерть а.с. 18).

Згідно копії Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12.08.2008 року, виданого начальником відділу приватизації Донецької міської ради Донецької області, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , дійсно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 1/3 частки, та членам його сім`ї: ОСОБА_1 1/3 частки, ОСОБА_3 1/3 частки (а.с. 11).

Відповідно до довідки № 1180 від 25.03.2021 року, виданої (далі мовою оригіналу) Жилищно-эксплуатационным участком № 1 «Управляющей компанией Куйбышевського района города Донецка», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , действительно проживала по адресу: АДРЕСА_6 совместно со своим мужем ОСОБА_5 , 1957 г.р., с 07.1992 г. И на момент его смерти 16.12.2020 г. И вела с ним совместное хозяйство. На даной площади зарегистрирован сын ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12).

Згідно Акту (далі мовою оригіналу) № 132 от 24.03.2021 года о фактическом проживании с умершим лицом на день его смерти, выданым Жилищно-эксплуатационным участком АДРЕСА_7 , подписавшиеся ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подтверджают, что с умершим ОСОБА_5 с марта месяца 1978 г. И на день его смерти ІНФОРМАЦІЯ_7 по адресу: АДРЕСА_6 , фактически проживали и вели совместное хозяйство: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - супруга (а.с. 13-15).

Відповідно до листа Пенсійного фонду України Донецької області від 07.05.2021 року, за результатами розгляду письмового звернення ОСОБА_1 , відсутні підстави для надання інформації про розмір пенсії ОСОБА_2 (а.с. 19).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.10.2021 року, на виконання ухвали суду про витребування, надано довідку № 7192551251160115 про розмір пенсії ОСОБА_1 : за вересень 2021 року 3602,33 грн. Також повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на обліку по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , і отримував пенсію за віком в розмірі 17690,00 грн. (а.с. 49, 50).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що заявник ОСОБА_1 працювала з його матір`ю, померлий ОСОБА_2 працював на шахті, отримував пенсію, повністю забезпечував та утримував свою родину платив за їх відпочинок.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що заявник ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 є знайомими батьків її чоловіка ОСОБА_9 . Вони проживали разом у м. Донецьку. Після початку військових дій, вони переїхали до м. Покровська. ОСОБА_2 отримував пенсію і повністю забезпечував та утримував свою родину.

Зі змісту розглядуваної заяви ОСОБА_1 вбачається, що єдиним суттєвим джерелом існування сім`ї становила пенсія ОСОБА_2 , оскільки заявник отримувала пенсію яка в декілька разів меншою за пенсію чоловіка.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце. Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Суд зазначає,що місцемпроживання фізичноїособи згідноз ч.1ст.29ЦК України,є житло,в якомувона проживаєпостійно аботимчасово. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому в ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення», яке зводиться до сукупності осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 , сім`я мала єдиний бюджет, подружжя піклувались один про одного. Інші відомості, які могли спростувати такі доводи заявника, або вказати на сумнівність обґрунтувань цієї частини розглядуваної заяви, - судом не встановлено.

Таким чином, судом, з дотриманням положення статті 89 ЦПК України, оцінено докази по справі та прийнято висновок про доведеність спільного проживання заявника ОСОБА_1 однією сім`єю з чоловіком ОСОБА_2 до дня смерті останнього. Встановлення факту такого постійно проживання має для заявника юридичне значення, та є необхідним для оформлення пенсії, в зв`язку з втратою годувальника, отримання доходу для належного існування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених участині другійстатті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Частиною 2 цієї статті визначено хто відноситься до непрацездатних членів сім`ї, у тому числі і чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Частина 3 статті визначає, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

З матеріалів справи вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_2 був значно більшим ніж отримувані заявником пенсійні виплати. ОСОБА_1 мали з чоловіком спільний бюджет, та чоловіком повністю забезпечував усі потреби родини.

Пунктом 8 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам дано роз`яснення, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

За переконанням суду факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка підтверджено.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником ОСОБА_1 на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Приймаючи такий висновок, суд наголошує, що встановлення фактів проживання однією сім`єю, факту перебування на утриманні, - не породжує наступного спору про право, рішення не встановлює відносин зобов`язального характеру між ОСОБА_1 та Головним управліннямПенсійного фондуУкраїни вДонецькій області (учасниками справи) щодо гарантування пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 4, 13, 18, 293, 315, 316, 352, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вДонецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення - перебування особи на утриманні - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є непрацездатною особою, яка перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду 21.02.2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_8 , адреса тимчасової реєстрації (облік внутрішньо переміщеної особи): АДРЕСА_3 ;

- заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010.

Суддя: