Вирок № 103491146, 22.02.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16080/21

Провадження № 1-кп/758/1501/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2022 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої-судді Будзан Л.Д.

за участю :

секретаря судового засідання Корпач Ю.В.,

прокурора Колесникової О.О.,

захисника Кулика Я.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100070001535 від 24.08.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше притягнутого до кримінальної відповідальності:

11.08.2017 Подільським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням примусових заходів медичного характеру;

31.07.2017 Подільським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням примусових заходів медичного характеру;

29.10.2018 Васильківським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 394 КК України із застосуванням примусових заходів медичного характеру;

05.11.2019 Подільським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.08.2021 приблизно о 16 год. 30 хв., через паркан, таємно проник на закриту територію ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Полкова, 57.

В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця", а саме кабелю електропередач.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1 24.08.2021 приблизно о 16 год. 40 хв. перебуваючи на території ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця" за адресою: м. Київ, вул. Полкова, 57, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, заліз на електроопору та за допомогою кусачків, які заздалегідь мав при собі, обрізав кабель електропередач, який належить ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця" загальною довжиною 132 метри.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 разом із викраденим майном, що належить ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця" на загальну суму 15237 грн. 85 коп. Намагався покинути місце вчинення злочину, але довести до кінця свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище, з причин що не залежали від його волі не зміг, так як був затриманий працівником ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця" .

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням до сховища, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини вчиненого злочину так, як про них зазначено в обвинувальному акті. Пояснив, що в 24 серпня 2021 року зайшов на територію агрокомбінату, заліз на електроопору та обрізав кабель електропередач за допомогою плоскогубців, місце вчинення злочину намагався залишити, однак був затриманий охоронцем. Просив суворо не карати.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчиненого кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки.

Представник потерпілого ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», Турчин Н.М. в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву, в якій просила проводити судовий розгляд без її участі, вказала, що претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має, щодо покарання покладається на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, беручи до уваги заяву представника потерпілого Турчин Н.М., згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Суд, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1 , та дослідивши всі наявні матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина останнього у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням до сховища, коли особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, є доведеною поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що своїми умисними діями, які виразились здійсненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням до сховища, коли особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, ступінь реалізації злочинного наміру, а саме вчинення закінченого замаху, характеризуючі дані про його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно вимог ст. 66, 67 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щирому каятті.

Крім цього, суд бере до уваги характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що він раніше притягнутий до кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів медичного характеру, офіційно непрацевлаштований, неодружений та утриманців не має, наявність постійного місця проживання та реєстрації у місті Києві, за яким характеризується посередньо, перебування на обліках у лікаря психіатра та лікаря нарколога.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом із тим, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, дані про його особу, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, оскільки, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, із дослідженого судом висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 146 від 09.11.2021, вбачається, що у період кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , останній виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів, внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин із синдромом залежності, змінами особистості та поведінки. У період кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , останній за психічним станом не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_1 виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин зі змінами особистості та поведінки із синдромом залежності, стан утримання в умовах, які виключають можливість вживання. За психічним станом у теперішній час ОСОБА_1 , не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто такою яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

З положень статей 93, 94, 96 КК України вбачається, що примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб; залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати в якості примусового заходу медичного характеру надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили в стані обмеженої осудності злочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 96 КК України, у разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання.

Згідно ч. 2 ст. 504 КПК України, суд ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких саме і є критерієм обмеженої осудності. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Тому слід вважати, що ця допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання: якщо воно пов`язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане, - на психіатричні заклади органів охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили суд вважає за можливе обирати.

На підставі ст. 349, 368, 369-371, 504 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виконання вироку в частині застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, - доручити здійснювати Київському міському психоневрологічному диспансеру № 3 (м. Київ, вул. Кирилівська, 51/1).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 132 метри кабелю та кусачки, які поміщено до експертного пакету, який передано на зберігання до КЗРД Подільського УП ГУНП в м. Києві - після набрання цим вироком законної сили повернути належному володільцю ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця".

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Леся БУДЗАН