Рішення № 103488237, 22.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/561/22

2-а/357/56/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Ярмола О. Я. ,

при секретарі Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції в особі рядового поліції Іваненко Ліни Віталіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 30.12.2021 року поліцейським взводу №2 роти №1 БПП в м.Біла Церква УПП поліції у Київській області ДПП рядовим поліції Іваненко Л.В. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України /серії БАБ №273662/, за якою позивача піддано штрафу в розмірі 340 грн., за те що він керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: вул.Небесної Сотні 1 здійснив стоянку транспортного засобу ближче 10 метрів до пішоходного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху. Позивач заперечує дані обставини, вказує на ряд порушень, що допустив інспектор при складанні постанови, вважає постанову незаконною, оскільки не вчиняв інкримінуємого правопорушення, так як здіійснив зупинку більше ніж за 10 метрів до пішоходного переходу. Відсутні докази вчинення ним правопорушення та порушена процедура розгляду справи, не проведено заміри, а тому вважає, що з цих підстав постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 21.01.2022 року відкрито провадження у зазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами ст.286 КАС з повідомленням учасників справи відповідно до ст.268 КАС.

08.02.2022 року відповідач направив суду відзив на позов.

17.02.2022 року позивач направив відповідь на відзив.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує, просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідачі не направили в судове засідання своїх представників, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, надали відзив на позов з відеозаписом події.

Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис події, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 30.12.2021 року поліцейським взводу №2 роти №1 БПП в м.Біла Церква УПП поліції у Київській області ДПП рядовим поліції Іваненко Л.В. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, /серії БАБ №273662/, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 340 грн.(а.с.11 ).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 30.12.2021 року о 14 год.30 хв., керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: вул.Небесної Сотні 1 в м.Біла Церква здійснив стоянку транспортного засобу ближче 10 метрів до пішоходного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху.

За вказане порушення ч. 1 ст. 122 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Позивач заперечує дані обставини, та зазначає, що 30.12.2021 року, перебуваючи за кермом автомобіля «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку в м.Біла Церква по вул.Небесної Сотні 1, з`їхавши з проїжджої частини і зупинився на прилеглій території, щоб не заважати руху пішоходів і більше ніж за 10 метрів до пішоходного переходу. Після чого до нього підійшов працівник поліцї та повідомив, що він порушив правила дорожнього руху, так як здйснив стоянку ближче чим 10 метрів до пішоходного переходу. Під час складання постанови, позивач заперечив свою провину та зазначив, що знаходився значно далі від пішоходного переходу, просив надати підтвердження, що авто знаходилося на відстані ближче 10 метрів, але поліцейська не взяла до уваги зауваження позивача, та візуально визначила дистанцію автомобіля до пішоходного переходу. Вказує, що поліцейським було порушено процедуру розгляду справи, та порушено його право на отримання правової допомоги, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Просив скасувати постанову, оскільки вона складена з порушенням норм чинного законодавства та відповідачем не надано доказів, на підтвердженя вини ОСОБА_1 .

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважають позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач 30.12.2021 року, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції в місті Біла Церква по вул. Героїв Небесної Сотні, 1, здійснюючи патрулювання визначеної території, безпосередньо став свідком вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зокрема, під час розгляду справи було опитано позивача, який не заперечував зупинку біля пішохідного переходу, а не як стверджує позивач у своїй позовній заяві, що він здійснив стоянку на узбіччі і нікому не заважав. Також зазначили, що на доданому відеозаписі з нагрудного відеореєстратора поліцейської БК 001138 чітко видно, що позивач стоїть майже на пішохіному переході. Одночасно зазначено, що позивачем до позову не додано жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог, а отже, такий позов сформований виключно на припущеннях, які не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки ч.2 ст. 77 КАС не виключає обов`язок позивача доводити ті обставини на які він посилається у своєму позові. Зокрема, такого ж висновку дійшла ВП ВС у своїй постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19. Також посилання позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Такого висновку також дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні 761/4629/17 від 30.10.2017. Відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктів 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Водія ОСОБА_1 звинуватили в порушенні вимог п. 15.9 (г) ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 15.9 (г) ПДР зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 метрів від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Главою 19 КУпАП передбачено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, посадова особа органів внутрішніх справ має право розглянути справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення та за результатами такого розгляду винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачем не надано доказів своєї позиції, однак досліджений в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери інспектора, підтверджує позицію позивача та викладені ним обставини події, оскільки з відеозапису вбачається, що працівник патрульної поліції не робила заміри, спочатку не роз`яснила детально суть порушення, хоча позивач повідомляв інспектора, що не погоджується з прийнятим рішенням, зазначив, що зупинив свій автомобіль за 10 м від пішохідного переходу.

З наданого суду відеозапису не можна перепровірити відстань від автомобіля ОСОБА_1 до пішохідного переходу. Не можливо безперечно стверджувати, що автомобіль позивача стоїть ближче ніж 10 м від пішохідного переходу. При цьому, суд враховує, що відразу під час розгляду адміністративної справи, ОСОБА_1 заперечив свою вину, а тому посадова особа, що складала постанову про адміністратвине правопорушення мала надати дакази правопорушення, а не лише роз`яснити правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження. З наданого суду відеозапису розгляду адміністративної справи вбачається, що позивач надав для перевірки свої документи, які працівник патрульної поліції забрала до службового автомобіля, а після повернення від автомобіля, надала позивачу на підпис постанову, повідомила про адміністравтине стягнення. Такий розгляд адімністративної справи не можна вважати повним та всебічним, при наявності заперечень події правопорушення, працівник поліції зобов`язаний довести винність особи, вказати і надати будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги положення ст. 14-2 КУпАП, суд доходить висновку, що наданий відповідачем відеозапис у розумінні ст.251 КУпАП, є належними та допустимим доказом, який не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в постанові серії БАБ №273662 від 30.12.2021 від 30.12.2021 року.

Таким чином, матеріалами справи не доведено факт порушення позивачем п.15.9 «г`ПДР України, а саме: здійснення зупинки ближче 10 м до пішохідного переходу.

Зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що інспектор поліції належними та допустимими доказами не довів факту порушення позивачем вимог ч. 1ст. 122 КУпАП та не довів правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому підлягає скасуванню постанова в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №273662 від 30.12.2021 року, а провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення за результатами оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача розмір судових витрат, що складаються з судових витрат - 478,60 грн.

Керуючись ст. ч.1 ст.122, ст. 222, 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 72, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 273662 від 30.12.2021 року

про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 478 грн.60 коп. (чотириста сімдесят вісім гривень шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Рішення суду виготовлено та підписано 22.02.2022 року.

СуддяО. Я. Ярмола