Рішення № 103487910, 15.02.2022, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1254/21

Провадження по справі №2/276/77/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., за участю:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Дідківської В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, з участю третьої особи: органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Хорошівської селищної ради, -

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, відповідно до змісту якого просить, позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.09.2018 року у її доньки, ОСОБА_3 (далі відповідач) народилась дитина - ОСОБА_5 . Батьком дитини було вказано ОСОБА_6 , який не є її біологічним батьком, а лише записаний таким у свідоцтві про народження дитини, оскільки на момент народження та реєстрації ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі. Починаючи від народження ОСОБА_5 , позивач постійно доглядає за своєю онукою, оскільки відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала і не надає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею, дитиною не займається взагалі. Вказує, що дитина проживає з позивачем, їй забезпечені гідні умови для проживання та розвитку, гармонійна атмосфера оточення. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, навіть не цікавиться її життям, не відвідувала і не відвідує її вдома. Зазначає, що відповідач самоусунулась від виконання батьківських обов`язків та позивач повністю опікується дитиною вже більше двох років.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 16.08.2021 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Ухвалою від 14.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 15.02.2022 року позивач підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених в позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечила. Пояснила, що коли дитині було 2-3 місяці, відповідач її залишила, через три місяці знову повернулась, а потім знову втекла. З весни 2021 року відповідача за місцем її проживання не має, вона шукає собі чоловіка, то з одним живе, то з іншим. Неодноразово звертаючись до поліції, їй повідомляли, що відповідач проживає в с. Іванків Житомирського району зі співмешканцем та не бажає виконувати свої батьківські обов`язки. Відповідач взагалі до дитини не приїжджала, не телефонувала, з дитиною не бачилась, матеріальної допомоги на її утримання не надає. ОСОБА_5 відвідує садочок з двох років, проте відповідач в садочок не навідується, навчанням дитини не цікавиться.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 4 частини 8 та частини 11 статті 128 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками «адресат відсутній» та розміщеними оголошеннями про виклик наофіційному веб-сайті судової влади України (а.сп.44, 51) в судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавала.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування Хорошівської селищної ради Житомирської області - Дідківська В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позовну заяву задовольнити та пояснила, що з 2021 року ОСОБА_5 , перебуває на обліку в службі у справах дітей, її мати ОСОБА_3 , зловживає спиртними напоями, без відповідальна, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, матеріально не підтримує свою дочку. За місцем проживання дочки, ОСОБА_3 немає. В 2019 році відповідачу ОСОБА_3 надавався випробувальний термін, але висновків вона не зробила.

Згідно частини 1 статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, заслухавши позивача, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є матір`ю відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 19.08.1989 року (а.сп.12); копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 26.09.2018 року щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.сп.13) та копією рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 25.02.2016 року (а.сп.14).

Відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є батьками неповнолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12.12.2018 року (а.сп.11).

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з 08.11.2008 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 26.09.2018 року (а.сп.13).

Довідкою, виданою виконавчим комітетом Хорошівської селищної ради Житомирської області № 14701 від 07.07.2021 року, стверджується, що позивач ОСОБА_1 , дійсно проживає в АДРЕСА_1 і її онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з нею (а.сп.18).

Із дослідженого висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хорошівської селищної ради Житомирської області від 21.05.2021 року № 135, вбачається, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з бабусею ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дочки, зловживає спиртними напоями, безробітна, веде аморальний спосіб життя, вихованням та утриманням дитини не займається, проявляє агресію до членів родини, часто змінює місце проживання та співмешканців. Навичок догляду за дитиною відповідного віку у жінки не виявлено, намірів повернутися додому та займатися вихованням дитини в матері не має.

У зв`язку з тим, що відповідач порушує чинне законодавство щодо догляду, розвитку, повноцінного життя власної дитини, на підставі наведених вище фактів, виходячи з інтересів дитини, орган опіки та піклування Хорошівської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.сп.16).

Рішенням виконавчого комітету Хорошівської селищної ради Житомирської області від 21.05.2021 № 135 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.сп.15).

Повідомленням Черняхівської селищної ради Житомирської області від 26.05.2021 року № 736-О підтверджується, що 25.05.2021 року спеціалістами служби у справах дітей Черняхівської селищної ради було проведено бесіду з гр. ОСОБА_6 , який зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_2 . В ході бесіди було з`ясовано, що ОСОБА_6 перебуває в зареєстрованому шлюбі з 2008 року з гр. ОСОБА_3 , проте з 2012 року вони разом не проживають, не ведуть спільного господарства. Зі слів ОСОБА_6 , дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є його біологічною дитиною. ОСОБА_6 рекомендовано звернути до суду з позовом про оспорювання факту батьківства та виключення з актового запису відомостей про батька (а.сп.17).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є сусідом позивача та вже майже рік як ОСОБА_3 не проживає з позивачем, до цього за дитиною не дивилась, не доглядала, дитина їй не потрібна. Вказав, що часто бачив відповідача у нетверезому стані, яка агресивно відносилась до своїх рідних та взагалі не цікавиться своєю дитиною. Неповнолітня дитина називає свою бабу - мамою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка є дочкою позивача, пояснила, що відповідач взагалі не піклується про дитину, не займається її вихованням, вже рік не з`являється, сама хотіла відмовитись від дитини, не телефонує, не з`являється. Коли була з дитиною, то казала, що не любить її, це дитина баби. Через два місяці після пологів відповідач почала тікати з дому на тривалий час.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до вимог статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.

Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року).

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Суд приймає до уваги, що вихованням, доглядом та утриманням неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , займається бабуся ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним рішенням, довідкою Хорошівської селищної ради Житомирської області, показами свідків і поясненнями позивача.

Відомостей про те, що відповідач намагається належним чином виконати свої батьківські обов`язки суду надано не було.

Водночас, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню, утриманню малолітньої дитини ОСОБА_5 , з нею не проживає, абсолютно не цікавиться її життям, здоров`ям та навчанням.

Суд також враховує висновок органу опіки та піклування, який вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача, з огляду на обставини, про які зазначено вище. Зазначений висновок є мотивованим та узгоджується з іншими доказами, які досліджені судом.

Відповідач ОСОБА_3 не скористалась своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не подала до суду відзив на позовну заяву та будь-яких доказів на її спростування, заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не находило.

За таких обставин суд вважає, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав буде відповідати інтересам дитини щодо отримання належного утримання та виховання, у зв`язку з чим, вимога про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України, виходячи з обсягу задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав - 908,00 грн.

Керуючись статями 150, 155, 164, Сімейного кодексу України, статями 2, 12, 13, 76-79, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Хорошівської селищної ради, місце знаходження: вул.Героїв України, 13, смт Хорошів, Хорошівського району Житомирської області; код ЄДРПОУ: 04344587.

Повний текст рішення складено 22.02.2022 року.

Суддя А.М. Збаражський