Рішення № 103486844 від 09.02.2022 , Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2022 р. Справа № 924/793/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах

1. Державного агентства лісових ресурсів України м. Київ,

2. Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький,

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця,

2. ОСОБА_1 м. Хмельницький

про 1. Визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”.

2. Визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.

3. Визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та ОСОБА_1 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250).

4. Зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об`єкт малої приватизації - об`єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250).

Представники сторін:

від позивача 1: не з`явився,

від позивача 2: не з`явився,

від прокуратури, Т.А. Грамчук, згідно посвідчення;

від відповідача 1: Т.Л. Стецюк (Регіонального відділення ФДМ України), згідно витягу з ЄДР;

від відповідача 2: ОСОБА_1

від відповідача 2: О.В. Савченко - згідно ордеру ВО №1022756.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з позовом до суду про визнання недійсними наказу, результатів електронного аукціону, договору купівлі- продажу об`єкта малої приватизації та його повернення у державну власність .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.07.2021 року зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Заярнюк І.В.

Ухвалою суду від 02.08.2021р. суд звернувся до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016р.

Листом від 16.08.2021р. управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради повідомило, що зазначена інформація в управлінні з питань реєстрації Хмельницької міської ради відсутня. Однак додаткова інформація про реєстрацію громадян по Хмельницькій області міститься у відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС у Хмельницькій області.

Ухвалою суду від 28.08.2021р. суд звернувся до Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016р.

Листом від 14.09.2021р. Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області повідомило суд про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою від 17.09.2021р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її недоліками. Надано прокурору строк 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Прокурор усунув вказані в ухвалі недоліки. До суду 28.09.21р. надіслано відповідну заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.10.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.11.2021 р.

У засіданні 09.11.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про продовження строку проведення підготовчого засідання на 30 днів та оголошення перерви до 10 год. 30 хв. 24.11.21р.

Згідно довідки від 24.11.2021р. судове засідання по справі призначене на 24.11.2021р. не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. з 24.11.2021р. до 29.11.2021р. перебував у відпустці.

Ухвалою від 01.12.2021р. підготовче судове засідання призначено на 10.01.2022 р.

У засіданні 10.01.2022р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 18.01.2022р

Ухвалою суду від 18.01.2022р. заяву від 10.01.2022р. першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури про зміну предмету позову - задоволено. Закрито підготовче провадження у справі . Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 09.02.2022р.

Прокурор під час розгляду справи підтримав правову позицію, викладену в позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки вони підтвердженні матеріалами справи. Вказав на наявність підстав представництва інтересів держави в суді. Звернув увагу, що позовну давність у спорі не пропущено. Вказав, що про виявлені порушення законодавства обласна прокуратура дізналась під час виконання функції представництва інтересів держави, про що зазначено та обґрунтовано у позовній заяві.

Представники позивачів у судове засідання не з`явились.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивачів не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечив.

Представники відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечили та просили суд залишити позовну заяву без розгляду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Хмельницькою обласною прокуратурою за результатами вивчення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявності підстав для представництва інтересів держави під час приватизації об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)», що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та до приватизації обліковувався на балансі Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» виявлено порушення порядку приватизації та інші порушення законодавства у сфері приватизації державного майна.

Встановлено, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 12.08.1993 № 15, виданого Інспекцією Держархбудконтролю, Хмельницькому держлісгоспу дозволено будівництво адмінбудинку Хмельницького лісництва в Лісогринівецькому лісі.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по вул. Лісова, 46 ус. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до приватизації було Державне агентство лісових ресурсів України (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250; номер запису про право власності: 37225028).

В подальшому означений об`єкт малої приватизації придбано за результатами електронного аукціону № UA-PS-2020-08-10-000104-3 від 09.09.2020 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації № 6708 від 28.09.2020, укладеного із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Обласною прокуратурою встановлено, що об`єкт незавершеного будівництва «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» знаходиться на земельній ділянці площею 103.9847 та кадастровий номер 6825083600:03:008:1702, цільове призначення: 09.01 «для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг», власником якої є Хмельницька обласна державна адміністрація, а постійним користувачем - ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство». Зазначена земельна ділянка належить до території природно - заповідного фонду місцевого значення лісового заказника «Лісогринівецький».

Встановлено, що означена приватизація відбулась без відома та погодження органу управління спірним державним майном – Держлісагенства України.

Разом із тим, за інформацією Державного агентства лісових ресурсів України: від 07.06.2021 № 05-34/4299-21, рішення про приватизацію вказаного вище об`єкта малої приватизації на погодження до Держлісагеиства не надходило, про приватизацію вказаного об`єкта уповноважений орган управління державним майном дізнався із листа обласної прокуратури.

В інформаційному повідомленні про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні з умовами вказаного вище об`єкта малої приватизації; зазначено, що інформація про земельну ділянку відсутня.

Окрім того, з`ясовано, що вартість об`єкта приватизації визначалась на підставі його балансової вартості, стартова ціна об`єкта для продажу на аукціоні з умовами визначена у сумі 644 374,41 грн (без ПДВ), (стартова ціна об`єкта для продажу на повторному аукціоні із зниженням стартової ціни: 322 187,21 грн (без ПДВ), а не за результатами незалежної оцінки.

Незалежна оцінка вказаного вище об`єкта малої приватизації не проводилась. При визначенні стартової ціни вказаного об`єкта приватизації не враховано інвестиційної вартості вказаного об`єкта незавершеного будівництва, експертної вартості земельної ділянки під вказаним об`єктом незавершеного будівництва, право на оренду якої виникає у покупця об`єкта приватизації на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Під час підготовки об`єкта до приватизації не - забезпечено законність, повноту та достовірність інформування про об`єкт приватизації та порядок його приватизації, продаж об`єкта приватизації з урахуванням його особливостей (не враховано категорію, цільове призначення земельної ділянки та території, на якій розміщено об`єкт приватизації), що в силу ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є основними принципами приватизації, та призвело до створення умов для протиправного, самочинного будівництва на території земель лісового призначення та в подальшому може призвести до зменшення земель лісового та природо-заповідного фонду.

Щодо представництва інтересів позивачів наголошує на тому, що заходи щодо захисту права державної власності позивачами - Держлісагенством України та Хмельницькою облдержадміністрацією не вживаються, у зв`язку із чим з даним позовом звертається прокурор.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у , спірних правовідносинах, - Держлісагенства України (ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У відповіді на відзиви також прокурором зазначено, що доводи про обізнаність щодо приватизації спірного майна та погодження органу управління спірного державного майна є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та положенню законодавства, чинного на момент приватизації.

В матеріалах справи відсутні докази, не надані такі докази і до відзиву на позовну заяву, які би підтверджували звернення Державного агентства лісових ресурсів України до Фонду державного майна України з пропозицією про включення спірного об`єкту приватизації до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2018 році.

Водночас в матеріалах справи міститься лист Державного агентства лісових ресурсів України від 07.06.2021 № 05-34/4299-21, з якого вбачається, що рішення про приватизацію вказаного вище об`єкта малої приватизації на погодження до Держлісагенства не надходило, про приватизацію вказаного об`єкта уповноважений орган управління державним майном дізнався із листа обласної прокуратури.

В порушення зазначених норм законодавства (чинного на час виникнення спірних відносин), наказом Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» від 27.03.2018 № 447 зі змінами, вказаний об`єкт незавершеного будівництва включено до Переліку об`єктів незавершеного будівництва, законсервованих об`єктів.

Посилання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на лист Державного комітету лісового господарства України від 20.10.2006 №05-74/3908, як на доказ погодження органу управління спірного державного майна на приватизацію, є безпідставним, оскільки з часу листування пройшло 12 років, на час виникнення спірних правовідносин (2018 рік) діяв інший порядок формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації.

На думку прокурора, безпідставними є твердження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про законність визначення стартової ціни об`єкта приватизації на підставі балансової вартості, визначеної згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік. Так, не враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стверджує, що принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло з власності держави в незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави в право на мирне володіння майном. Стверджує, що перебіг позовної давності за позовними вимогами позивачів розпочався з 06.05.2021 року та сплив 06.08.2021 року.

У відзиві на позов відповідач 2 наголошує, що у постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 р. у справі № 21-8во07 «Про аспекти розгляду справ про приватизацію майна» визначено, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов і порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі, порушуючи право власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Наголошує, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Стверджує, що позивачем та прокуратурою, яка здійснює представництво інтересів Держави Україна по позовній заяві, не доведено порушень при продажі об`єкта малої приватизації, належних та допустимих доказів щодо того також не надано, з огляду на шо Другий відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними у встановленому нормами ГПК порядку та такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Стосовно доповнення позивачем позовної вимоги про зобов`язання Раіх Людмили Леонідівни повернути спірне майно державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях звернено увагу на наступне. Відповідно до Положення № 678 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях не наділено повноваженнями щодо набуття у власність та розпорядження майна державної власності, в тому числі об`єкта незавершеного будівництва (40 % готовності) «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області.

В рамках повноважень, визначених Положенням № 678, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях здійснює виключно управління об`єктами державної власності та забезпечує проведення процедури приватизації державного майна. Також наголошує на відсутності порушеного права позивача.

За таких обставин, вимога позивача про передання у власність Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об`єкта незавершеного будівництва (40 % готовності) «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області грубо суперечить положенням чинного законодавства України та вказує на невідповідність обраного позивачем способу захисту прав та інтересів. Наголошує, що правових підстав для прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пред`явленням позову особою, яка не має процесуальної дієздатності. Просить суд позовну заяву залишити без розгляду.

Наголошує, що наказ Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» № 447 від 27 березня 2018 року є чинним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства України, оскільки у разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

Враховуючи зазначене вище, спірний об`єкт незавершеного будівництва відповідно до вимог чинного законодавства відповідно до наказу Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» № 447 від 27 березня 2018 року був включений до переліку об`єктів незавершеного будівництва, законсервованих об`єктів, що підлягають приватизації в 2018 році. Відтак, твердження позивача про проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області приватизації об`єкта незавершеного будівництва без погодження Державного агентства лісових ресурсів не відповідає фактичним обставинам, оскільки вказані дії буди здійсненні на виконання наказу Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» № 447 від 27 березня 2018 року.

Щодо не зазначення у повідомленні про приватизацію відомостей про земельну ділянку наголошує, що у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Незазначення в інформаційному повідомленні про приватизацію державного майна відомостей про земельну ділянку, на якій розташований об`єкт приватизації, не є безумовною підставою для визнання їх недійсними, оскільки, як було зазначено вище, відсутність вказаної інформації жодним чином не вплинуло на результати торгів (аукціону).

Щодо непроведення незалежної оцінки об`єкта малої приватизації наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. На виконання положень ч. 4 ст. 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» аукціонною комісією в рамках проведення приватизації спірного об`єкта незавершеного будівництва здійснено встановлення стартової ціни об`єкта малої приватизації на рівні балансової вартості об`єкта, що свідчить про відсутність будь-яких порушень в рамках формування стартової ціни об`єктів приватизації та невмотивованість тверджень позивача про необхідність проведення незалежної оцінки. Також наголошує на добросовісності набувача права власності.

У відзиві на позов відповідач 1 наголошує, що приватизація відбулась з відома та погодження органу управління спірного державного майна - Державне агентство лісових ресурсів України. Дане твердження підтверджується листом Державного комітету лісового господарства України від 20.10.2006 № 05-74/3908 в якому орган управління просить включити в перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації вищезазначений об`єкт та низкою документів при листуванні під час приватизації між органом приватизації та органом управління.

Стверджує, що після набуття чинності Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 року №2269-VIII, внесених змін до Земельного кодексу України, органи приватизації отримали можливість здійснювати приватизацію об`єктів нерухомості без земельної ділянки на якій вони розташовані, вищевказаний об`єкт приватизації у редакції: «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)», що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та обліковується на балансі Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» був включений наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Оскільки, даний об`єкт приватизації приватизувався без земельної ділянки, то питання землекористування покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, про що і зазначено у п. 1.2 Договору купівлі-продажу від28.09.2020.

Керуючись п. 4 ст. 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», регіональне відділення звернулось до ДП «Хмельницьке лісомисливське підприємство» щодо надання відомостей про балансову вартість вищевказаного об`єкта приватизації, на підставі чого аукціонною комісією була визначена стартова ціна об`єкта приватизації.

Наголошує, що аукціонна комісія визначає стартову ціну об`єкта приватизації на підставі балансової вартості, визначеної згідно з даними фінансової звітності за останній звітній рік. Як вбачається із матеріалів приватизаційної справи, зокрема листа балансоутримувача від 22.05.2020 № 213, який надано на засідання аукціону комісії для визначення стартової ціни об`єкта, балансова вартість становить 633107,20 грн.

Також відповідачем 1 заявлено клопотання про щодо застосування строків позовної давності та наголошено, що абзацом 2 частини 2 статті 30 вказаного Закону визначено, що строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці. Позовна заява на адресу Відповідача надіслана 03.08.2021, а протокол електронного аукціону від 09.09.2020 року та договір купівлі продажу укладений 28.09.2020 року. Таким чином, Позивач, звернувшись із позовною заявою 28.07.2021 пропустив строк позовної давності.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи та зроблено наступні висновки.

З матеріалів справи вбачається, згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 150-у від 07.07.2020, затверджено протокол засідання аукціонної комісії.

07.07.2020р. протоколом засідання аукціонної комісії для продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)», що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н,с.Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та обліковується на балансі Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» розроблено умови продажу об`єкта, визначено стартову ціну Об`єкта, розроблено Інформаційне повідомлення про проведення аукціону.

Інформаційне повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні з умовами об`єкта малої приватизації – об`єкта незавершеного будівництва «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)», що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та обліковується на балансі Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство», код за ЄДРПОУ 33285303 містить такі дані.

Інформація про об`єкт приватизації: Найменування об`єкта приватизації: – об`єкт незавершеного будівництва «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)». (далі - Об`єкт приватизації). Місцезнаходження об`єкта: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46. Балансоутримувач: Державне підприємство «Хмельницьке лісомисливське господарство», код за ЄДРПОУ 33285303, контактні дані: тел. (0382) 78-54-55, 78-54-20. Відомості про об`єкт приватизації та про земельну ділянку, на якій розташований об`єкт: Об`єкт незавершеного будівництва - комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж). Площа забудови складає 380,8 кв.м. (котельня та гараж одноповерхові, адмінбудинок двоповерховий). Всі будівлі цегляні, перекриття - з/бетонні панелі. Об`єкт обліковується на балансі ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство". Процент готовності будівництва складає 40%. Інформація про земельну ділянку відсутня. Фотографічне зображення об`єкта: додається

Інформація про електронний аукціон: Спосіб проведення аукціону: аукціон з умовами. Дата та час проведення аукціону: 11 серпня 2020 року.

Кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні з умовами, аукціоні із зниженням стартової ціни (подання цінових аукціонних пропозицій) встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону окремо в проміжку часу з 19-30 до 20-30 години дня, що передує дню проведення електронного аукціону.

Кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону окремо в проміжку часу з 16-15 до 16-45 години дня проведення електронного аукціону.

Час і місце проведення огляду об`єкта: ознайомитися з об`єктом можна в робочі дні з 8-00 до 17-00 за місцем його розташування, звернувшись до організатора аукціону. Телефон для довідок: (0382) 72-09-40 у м. Хмельницькому.

Інформація про умови, на яких здійснюється приватизація об`єкта: Приватизація об`єкта незавершеного будівництва здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432 (із змінами).

Покупець об`єкта приватизації має відповідати вимогам, передбаченим ст.8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Для участі в електронному аукціоні, особа яка має намір взяти участь у ньому, через свій особистий кабінет здійснює подання заяви і завантаження електронних копій документів та документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків з рахунку потенційного покупця відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом).

Стартова ціна об`єкта для продажу на аукціоні з умовами: 644 374,41 грн. (без ПДВ). Розмір гарантійного внеску: 64 437,44 грн. (без ПДВ) Стартова ціна об`єкта для продажу на повторному аукціоні із зниженням стартової ціни: 322 187,21грн. (без ПДВ).

Розмір гарантійного внеску: 32 218,72 грн. (без ПДВ) . Стартова ціна об`єкта для продажу на аукціоні за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій: 322 187,21 грн. (без ПДВ).

Розмір гарантійного внеску: 32 218,72 грн.(без ПДВ) . На ціну продажу, що складеться за результатами аукціону, нараховується ПДВ. Розмір реєстраційного внеску: 944,60 грн. Умови продажу об`єкта приватизації: - завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта протягом 5-ти років з дня підписання договору купівлі-продажу; - подальше призначення та використання об`єкта покупець визначає самостійно; - подальше відчуження покупцем об`єкта в період чинності зобов`язань покупця, зазначених в договорі купівлі-продажу, здійснюється виключно за згодою органу приватизації.

Організатор аукціону: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10, e-mail vinnytsia@spfu.gov.ua, тел. (0432) 65-26-08. Час роботи служби з організації аукціону: контактна особа від регіонального відділення, яка є відповідальною за забезпечення можливості огляду об`єкта: ОСОБА_2 , тел. НОМЕР_2 у м. Хмельницьому, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 Час роботи з пн.-чт. з 8-00 до 17-15, у пт. з 8-00 до 16-00. контактна особа від Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство", яка є відповідальною за забезпечення можливості огляду об`єкта: Бурковський Ігор Володимирович, тел. НОМЕР_3 . Час роботи у робочі дні з 8-00 до 17-00.

Додаткова інформація: 1. На офіційному веб-сайті адміністратора ДП «ПРОЗОРО-ПРОДАЖІ» зазначені реквізити рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих для сплати потенційними покупцями гарантійних та реєстраційних внесків https://prozorro.sale/info/elektronni-majdanchiki-ets-prozorroprodazhi-cbd2.

Оператор електронного майданчика здійснює перерахування: в національній валюті

на рахунок № UA598201720355549001000156369, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42964094, суми сплачених учасниками аукціону реєстраційних внесків протягом п`яти робочих днів з дня проведення електронного аукціону; на рахунок № UA388201720355219001000156369, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42964094, сплачений гарантійний внесок переможця електронного аукціону протягом п`яти робочих днів з дня опублікування договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в електронній торговій системі в рахунок оплати ціни продажу об`єкта приватизації переможцем.

Технічні реквізити інформаційного повідомлення : унікальний код, присвоєний об`єкту приватизації під час публікації переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в електронній торговій системі: UA-AR-P-2020-05-28-000001-3

Період між аукціонами: аукціон з умовами – аукціон із зниженням стартової ціни – 30 календарних днів; аукціон із зниженням стартової ціни – аукціон за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій – 30 календарних днів. Крок аукціону на аукціоні з умовами: 6 443,74 грн. Крок аукціону на аукціоні із зниженням стартової ціни та аукціоні за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій: 3 221,87 грн. Загальна кількість кроків, на які знижується стартова ціна об`єкта на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, становить – 99 кроків.

Аукціони будуть проведені в електронній торговій системі «ПРОЗОРО.ПРОДАЖІ» (адміністратор). Єдине посилання на веб-сторінку https://prozorro.sale/info/elektronni-majdanchiki-ets-prozorroprodazhi-cbd2, на якій є посилання на веб-сторінки операторів електронного майданчика, які мають право використовувати електронний майданчик і з якими адміністратор уклав відповідний договір.

Судом встановлено, що 11.09.2020 відбувся електронний аукціон з продажу з продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, про що складено протокол електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.

Згідно протоколу, до участі в аукціоні допущено 4 учасників, які здійснили свої закриті цінові пропозиції (стартові пропозиції: ОСОБА_3 – 323 000грн., ТОВ "Гранд В" – 354405,91 грн., ОСОБА_4 – 502 611,93 грн., ОСОБА_1 – 781 999,99грн.) та наступні цінові пропозиції, у тому числі цінові пропозиції у 3 раунді: : ОСОБА_3 – 323 000грн., ТОВ "Гранд В" – 354405,91 грн., ОСОБА_4 – 502 611,93 грн., ОСОБА_1 – 785 300,99грн. За результатами аукціону його переможцем було визначено ОСОБА_1 .

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”.

Згодом, 28.09.2020 між відповідачем 1 (далі - продавець) та відповідачем 2 (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації – об`єкта незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, та обліковується на балансі Державного підприємства «Хмельницьке, лісомисливське господарство», код за ЄДРПОУ 33285303, далі «Об`єкт приватизації», згідно п. 1.1 якого Продавець, зобов`язується передати у власність Покупцю, який став переможцем електронного аукціону заниженням, стартової ціни № UA-PS-2020-08-10- 000104-3 який відбувся 09.09.2020, об`єкт малої приватизації, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його , продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Об`єкт приватизації належить Державі Україна в особі Державного агентства лісових ресурсів України, код за ЄДРПОУ 37507901, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.07.2020р. виданим, Іщуком Вадимом Олександровичем, державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, дата реєстрації 03.07.2020, індексний номер витягу 215523539, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2117996968250

Земельна ділянка, на якій розташований об`єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим Договором, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації.

Згідно з протоколом про результати електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій № UA- PS-2020-08-10-000104-3 від 09:09.2020, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 № 993, ціна продажу Об`єкта приватизації становить 942 361 (дев`ятсот сорок дві тисячі триста шістдесят одна) гривна 19 коп., у тому числі ПДВ 157 060 (сто п`ятдесят сім тисяч шістдесят) гривень 20 коп. Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю за придбаний Об`єкт приватизації 942 361 (дев`ятсот сорок дві тисячі триста шістдесят одна) гривна 19 коп., у тому числі ПДВ 157 060 (сто п`ятдесят сім тисяч шістдесят) гривень 20 коп. у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня наступного за днем підписання цього Договору в порядку встановленому пунктом 2.2 Договору.

Договір підписаний сторонами, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер договору: 6708. Право приватної власності було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250, номер запису про право власності: 38582748.

Окрім того, в матеріалах справи місяться: інформаційна довідка з Державного реєстру прав від 22.07.2021 № 266992310 , інформаційна довідка з Державного реєстру прав від 22.07.2021 № 267099580; копія наказу РВ ФДМ по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у та протоколу аукціонної комісії від 07.07.2020, копія витягу із газети «Відомості приватизації» № 31 (1311) від 15.07.2020, 28.09.2020, копія запиту обласної прокуратури до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій- областях від 05.05.2021 № 15/2-474ВИХ-21, копія листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 04.06.2021 № 10-12/2072; копії матеріалів інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці та довідка про балансову вартість, копія дозволу на виконання будівельних робіт від 12.08.1993 №.15 ; копія технічного паспорта на об`єкт незавершеного будівництва по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району, копія рішення Виконавчого комітету Лісовогринівецької сільської ради від 31.05.2018 № 32; копія Положення про лісовий заказник місцевого значення «Лісогринівецький»; копія витягу із технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ДП- «Хмельницьке лісомисливське господарство», для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг на території Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району; копія запиту до Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» від 13.04.2021 № 15/2- 405вих-21; копія листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО, «Укрдержліспроект» з додатком від 20.04.2021№197.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2021 Хмельницькою обласною прокуратурою направлено на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях запит № 15/2-474вих-21 про вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень під час приватизації об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, у відповідь на який відповідач 1, листом від 24.03.2021 № 10-12/1357, повідомив прокуратуру про те, що підстави для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави відсутні.

05.05.2021 прокуратурою направлено до Державного агентства лісових ресурсів України запит № 05/2-473вих-21, згідно якого остання просила повідомити: чи погоджувало Державне агентство лісових ресурсів України рішення про приватизацію об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) «Комплекс будівель/(адмінбудинок, котельняу гараж)» по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, якщо так, то за яких умов;" коли саме Державне агентство лісових ресурсів України дізналось про викладені у вказаному листі порушення під час приватизації державного майна - об`єкта незавершеного будівництва «Контора з гаражем та котельнею» по вул. Лісова, 46 у с: Лісові Гринівці Хмельницького району, що перебувало на балансі ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство»; чи вживались та чи будуть вживатись Державним агентством лісових ресурсів України заходи з метою захисту інтересів держави з викладених вище питань (шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва «Контора з гаражем та котельнею» по вул. Лісова. 46 у с. Лісові. Гринівці Хмельницького, району що перебувало на балансі ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство», ‘ визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного об`єкта малої приватизації та його повернення у державну власність); у разі не звернення Державним агентством лісових ресурсів України до суду самостійно, прошу надати інформацію про причини вказаного та долучити належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів.

У відповідь на вказаний запит Державне агентство лісових ресурсів України повідомило листом від 07.06.2021 про те, що рішення про приватизацію об`єкта незавершеного будівництва до Держлісагентства на погодження не надходило. Про приватизацію об`єкта незавершеного будівництва Держлісагентство дізналося з листа Хмельницької обласної прокуратури від 05.05.2021 № 15/2-473 вих-21. На даний час Держлісагентство не зверталося до суду із відповідним позовом.

05.05.2021 прокуратурою направлено до Хмельницької облдержадміністрації запит № 05/2-472вих-21, згідно якого остання просила повідомити: чи зверталась ОСОБА_1 до Хмельницької обласної державної адміністрації із заявами щодо укладення договору оренди землі чи будь-якого іншого правочину щодо переходу права користування незавершеного будівництва «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по вул. Лісова, 46. у с. Лісові Гринівці, якщо так, які результати розгляду таких заяв, долучивши копії підтверджуючих документів; коли саме Хмельницька обласна, державна адміністрація дізналась про викладені у вказаному листі порушення під час приватизації державного майна - об`єкта незавершеного будівництва «Контора з гаражем та котельнею» по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району, що перебувало на балансі ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство»; чи вживались та чи будуть вживатись Хмельницькою обласною державною адміністрацією заходи з метою захисту інтересів держави з викладених вище, питань (шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів, аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва «Контора з гаражем та котельнею» по вул.. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району, що перебувало на балансі ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство», визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного об`єкта малої приватизації та його повернення державну власність); - у разі не звернення до суду самостійно, прошу надати інформацію про причини вказаного та долучити належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів.

У відповідь на вказаний запит листом від 07.06.2021р. Хмельницька облдержадміністрація повідомила, що гр. ОСОБА_1 зверталась до Департаменту природних ресурсів та екології облдержадміністрації (далі - Департамент) щодо проведення робіт по прокладанню кабелю по існуючих комунікаціях на території кв. 36 вид. 10 в межах лісового заказника місцевого значення «Лісогринівецький». В свою чергу Департаментом надано відповідь стосовно не заперечення щодо проведення робіт при умові дотримання вимог законів України «Про природно-заповідний фонд України»,, «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ» та «Про твариний світ». Про згадані порушення вимог чинного законодавства облдержадміністрації стало відомо з листа Хмельницької обласної прокуратури, а тому заходи щодо оскарження у судовому порядку не вживалися. Станом на 01.06.2021 року витрати для подання судового позову не передбачені, тому облдержадміністрація не може вживати заходи щодо заявлення позову.

Також Хмельницька облдержадміністрація просила Хмельницьку обласну прокуратуру вжити заходи представницького характеру відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру». До листа додано копія охоронного зобов`язання на лісовий заказник місцевого значення «Лісогринівецький» , положення про лісовий заказник місцевого значення «Лісогринівецький» , звернення Раіх Л.Л. та відповідь Департаменту природних ресурсів та екології облдержадміністрації.

Зважаючи на викладене, прокуратура, посилаючись на порушення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомила позивачів про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва інтересів в суді та, у свою чергу, звернулась до суду із даним позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Поряд з цим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 267099580 від 22.07.2021, земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:008:1702 площею 103,9847га зареєстрована 25.02.2020 за Хмельницькою обласною державною адміністрацією, форма власності - державна.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників процесу, суд приймає до уваги наступне.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Ч.ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави”, визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3, 4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу.

Визначальним при вирішенні наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття “інтерес держави”.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).

Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на державне майно, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У даній справі наявність “інтересу держави” полягає у порушенні права держави у сфері використання державного майна.

Неналежна реалізації об`єкта приватизації порушує економічні інтереси держави шляхом ненадходження коштів до державного бюджету та унеможливлює використання коштів для цілей та потреб держави у сфері ефективного розпорядження державним майном.

Звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про використання об`єктів державної власності. Допущене відповідачами порушення умов договору призвело до завдання шкоди позивачу внаслідок чого не досягнуто основної мети приватизації: прискорення економічного зростання, залучення іноземних інвестицій шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Суд зазначає, що правовідносини щодо приватизації об`єктів державного майна становлять суспільний інтерес, а не дотримання вимог чинного законодавства при та не отримання державою коштів від продажу об`єктів приватизації такому суспільному інтересу не відповідає.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Відповідно до ст.215 ЦК України. з позовом про визнання про правочину недійсним може звернутись одна із сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, прокурор виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного агентства лісових ресурсів України із позовними вимогами до відповідачів про визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об`єкта малої; визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації; зобов`язання Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об`єкт малої приватизації , оскільки проведений аукціон та укладений договір вчиненні з порушенням вимог законодавства у сфері приватизації державного майна.

Відповідно до пп. 5,30п. 4 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Держлісагентство здійснює управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства.

Суд враховує, що Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звертався до Держлісагенства щодо порушень законності приватизації об`єкта малої приватизації – об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області.

В свою чергу, Держлісагенство України про вжиття заходів спрямованих на усунення порушень під час приватизації об`єкта малої приватизації не повідомило та доказів не надало.

В зв`язку із вказаним Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направив Держлісагенству повідомлення №15/2-732вих11 від 23.07.2021 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді та звернувся до суду із даним позовом.

Суд також зазначає, що Держлісагенство не оскаржило наявність підстав для представництва, як це визначено у ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказане свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі зазначеного органу (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 924/1240/18).

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, оскільки відсутність з боку уповноваженого органу будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність його дій.

Таким чином, судом до уваги доводи відповідачів щодо відсутності в прокурора повноважень на представництво інтересів держави за даним позовом, оцінюються критично та до уваги не приймаються.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Із позову вбачається, що прокурор вказав про те, що стартова ціна спірного об`єкту приватизації визначена з порушенням законодавства, не відповідає його справедливій ринковій вартості, чим порушуються майнові інтереси держави.

З даного приводу судом зазначається таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про приватизацію, зокрема Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також нормами ЦК України та ГК України.

Згідно ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації.

Частиною 1 ст. 10 цього Закону визначено порядок приватизації державного і комунального майна, що включає в себе: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного манна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, у тому числі, стартову ціну об`єкта приватизації: проведення аукціону, укладення договору купівлі - продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Частиною першою статті 15 цього Закону встановлено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок внесення плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок).

Пунктом 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що стартова ціна об`єкта приватизації - ціна, з якої розпочинаються торги щодо кожного об`єкта приватизації.

Згідно ч. 4 ст. 22 цього Закону, стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією нарівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації.

У разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо об`єктом малої приватизації є акції, частки, стартова ціна об`єкта малої приватизації встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток).

Згідно із Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема ст. 22 формування стартової ціни об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. Також, аналогічна норма передбачена у Порядку проведення аукціонів для продажу об`єктів приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженою постановою КМУ від 10.052018 № 432 (із внесеними змінами від 18.07.2018 № 579), аукціонна комісія визначає стартову ціну об`єкта приватизації на підставі балансової вартості, визначеної згідно з даними фінансової звітності за останній звітній рік.

Як вбачається із матеріалів приватизаційної справи, зокрема листа балансоутримувача від 22.05.2020 № 213, який надано на засідання аукціону комісії для визначення стартової ціни об`єкта, балансова вартість становить 633 107,20 грн.

Згідно п. 5 розділу Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі, для об`єктів залишкова вартість яких дорівнює нулю і які придатні до використання, обов`язково визначається ліквідаційна вартість. Саме на таку вартість слід збільшити первісну вартість об`єкта ОЗ. У листі Міністерства Фінансів України від 07.04.2015 № 31-11420-07-5/12145 визначено, що ліквідаційну вартість установлює комісія бюджетної установи. Отже установа може самостійно визначити вартість і немає потреби звертатися до суб`єктів оціночної діяльності.

Відтак, стартова ціна об`єкта приватизації у даній справі визначалась на рівні балансової вартості об`єкта приватизації, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Поряд з цим, даний закон не зобов`язує здійснювати переоцінку балансоутримувачем об`єкта малої приватизації та не встановлює будь-яких обмежень щодо його вартості при продажу об`єкта з аукціону.

З огляду на зазначене, висновки прокурора про те, що стартова ціна та ціна у договорі купівлі продажу спірного об`єкту приватизації визначені з порушенням законодавства, а тому не відповідали його справедливій ринковій вартості є не обґрунтованими, оскільки не відповідають доказам, наявними у справі.

Також у позові прокурором вказано про невиконання законодавчо встановленої вимоги щодо публікації в інформаційному повідомленні достовірної інформації щодо площі земельної ділянки, кадастрового номеру земельної ділянки, у разі його наявності, призводить до правової невизначеності, що може ввести в оману учасників торгів щодо майна, яке продається та є порушенням норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

З даного приводу судом зазначається наступне.

В силу ч. 1 ст. 21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", органи приватизації здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб-сайті органів приватизації, в офіційних друкованих виданнях органів приватизації, у мережі інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації.

Згідно ч. 3 цієї ж статі Закону, в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов`язково зазначаються: спосіб проведення аукціону; найменування об`єкта приватизації, його місцезнаходження; дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності, площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (за наявності); розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток); стартова ціна об`єкта; розмір гарантійного внеску; розмір реєстраційного внеску; найменування установи банку, її адреса та номери рахунків, відкритих для внесення гарантійного внеску, реєстраційного внеску та проведення розрахунків за придбані об`єкти; умови продажу та/або експлуатації об`єкта приватизації (за наявності); інформація про договори оренди, укладені щодо об`єкта або його частини, із зазначенням за кожним таким договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди; кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні (кінцевий строк подання цінових аукціонних пропозицій); дата, час та місце проведення аукціону; час і місце проведення огляду об`єкта; інформація про радника (у разі його залучення); назва організатора аукціону, адреса, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону; адреса веб-сайту організатора аукціону; інші відомості (за рішенням державного органу приватизації).

З офіційного видання Фонду державного майна України, а саме відомостей про приватизацію № 31 (1311) від 15.07.2020 вбачається, що було опубліковано інформаційне повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні з умовами об`єкта малої приватизації – об`єкта незавершеного будівництва «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)», що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та обліковується на балансі Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство», код за ЄДРПОУ 33285303 містить такі дані.

Після набуття чинності Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 року №2269-VIII, внесених змін до Земельного кодексу України, органи приватизації отримали можливість здійснювати приватизацію об`єктів нерухомості без земельної ділянки на якій вони розташовані, вищевказаний об`єкт приватизації у редакції: «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)», що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та обліковується на балансі Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» був включений наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 21 Закону, органи приватизації здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб- сайті органів приватизації, в офіційних друкованих виданнях органів приватизації, у мережі Інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації. Обов`язковому оприлюдненню підлягають: дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (за наявності); розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток); стартова ціна об`єкта; розмір гарантійного внеску; розмір реєстраційного внеску;найменування установи банку, її адреса та номери рахунків, відкритих для внесення гарантійного внеску, реєстраційного внеску та проведення розрахунків за придбані об`єкти; умови продажу та/або експлуатації об`єкта приватизації (за наявності).

Враховуючи вищезазначені норми, регіональне відділення в інформаційному повідомлені зазначило усю інформацію наявну у органу приватизації, як вимагає Закон. Оскільки, Балансоутримувач не надав відомостей щодо кадастрового номеру про земельну ділянку і нормою Закону визначено, що інформація у повідомлені вказується за наявності. Тому, в інформаційному повідомленні відомості про земельну ділянку відсутні. Оскільки, даний об`єкт приватизації приватизувався без земельної ділянки, то питання землекористування покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, про що і зазначено у п. 1.2 Договору купівлі-продажу від 28.09.2020р.

Зважаючи на викладене, висновки, викладені у позовній заяві про те, що обов`язковому оприлюдненню в інформаційному повідомленні підлягають дані про земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер, площа, цільове

призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на

земельну ділянку, суд вважає не обґрунтованим .

Судом також відмічається, що земельна ділянка не була об`єктом приватизації. В договорі купівлі-продажу (п. 1.2) зазначено, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим договором, а тому питання землекористування покупець вирішує самостійно у встановленому чинним законодавством порядку після переходу до покупця права власності на об`єкт приватизації.

Відповідно наведені у позові аргументи стосовно обов`язкового оприлюднення в інформаційному повідомленні даних про земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації не є безумовною підставою для визнання результатів аукціону недійсним, оскільки ця обставина ніяким чином не вплинула на результати аукціону і порушення прав чи законних інтересів сторін спірного договору не відбулось.

Також у позові прокурором наголошено на тому, що за інформацією Державного агентства лісових ресурсів України: від 07.06.2021 № 05-34/4299-21, рішення про приватизацію вказаного вище об`єкта малої приватизації на погодження до Держлісагенства не надходило, про приватизацію вказаного об`єкта уповноважений орган

управління державним майном дізнався із листа обласної прокуратури.

Суд відзначає, що згідно із ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України та його регіональні відділення у сфері приватизації державного майна приймає рішення про приватизацію, утворює аукціонні комісії, здійснюють управління підприємствами, заснованими на державній власності, що перебувають у сфері його управління та інше.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» - далі Закон, зокрема ст. 11, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації можуть здійснюється за ініціативою органу приватизації, уповноваженого органу управління, інших суб`єктів управління об`єктами державної і комунальної власності або покупців.

Так, листом від 20.10.2006 № 05-74/3908 Державний комітету лісового господарства України орган враховуючи пропозицію Хмельницького обласного управління лісового господарства від 28.09.2006 №948, просив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій областях включити в перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, об`єкт незавершеного будівництва (контору з гаражем і котельнею Хмельницького лісництва), який розташований в Хмельницькій області, сЛісові Гринівці, Квартал 36, виділ 10 Хмельницького лісництва та який знаходиться на балансі ДП „Хмельницьке лісомисливське господарство”.

Наказом від 15.12.2006р. № 1882 Фонду державного майна України „Про включення до переліку об`єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, та виключення з переліку” включено до переліку об`єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації, об`єкти незавершеного будівництва згідно з додатком № 1 (Контора з гаражем і котельнею, Державне підприємство «Хмельницьке лісомисливське господарство» .Державний комітет лісового господарства України - Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці,

квартал 36, виділ 10) , ухвалено відповідним регіональним відділенням ФДМУ здійснити приватизацію об`єктів незавершеного будівництва державної власності, вказаних у додатку № 1.

Наказом Фонду державного майна України від 15.12.2006 № 1882 прийнято рішення приватизувати об`єкт «Контора з гаражем і котельнею», Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Лісові Гриніві шляхом продажу на аукціоні разом із земельною ділянкою. В подальшому із зміною законодавства приватизація відбулася без земельної ділянки.

Судом наголошується , що рішення про включення спірного майна до Переліку об`єктів малої приватизації було прийняте у 2006 році після звернення листом від 20.10.2006 № 05-74/3908 Державного комітету лісового господарства України з проханням включити в перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, об`єкт незавершеного будівництва (контору з гаражем і котельнею Хмельницького лісництва), який розташований в Хмельницькій області, сЛісові Гринівці, Квартал 36, виділ 10 Хмельницького лісництва та який знаходиться на балансі ДП „Хмельницьке лісомисливське господарство”.

Позиція з цього питання залишалась незмінною протягом 2020-2021 років, про що свідчить відсутність будь яких дій з боку власника, так і балансоутримувача, спрямованих на виключення об`єкта незавершеного будівництва (контору з гаражем і котельнею Хмельницького лісництва), який розташований в Хмельницькій області, сЛісові Гринівці, Квартал 36, виділ 10 з вищезазначеного переліку.

При цьому, беручи до уваги процедуру приватизації державного майна, яка передбачає підготовку об`єкта до приватизації, прийняття відповідних рішень органом приватизації, проведення аукціону щодо продажу державного майна, формування за наслідками проведення аукціону протоколу проведення аукціону, визначення переможця, затвердження таких протоколів органом приватизації, оформлення продажу через укладення договору купівлі-продажу та інші дії, передбачені законодавством, то таку процедуру можна розглядати як правочин, а для визнання його недійним згідно вимог ЦК України слід встановити порушення законодавства про приватизацію під час підготовки об`єкта до приватизації та проведення самої процедури торгів.

Дані висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанова від 22.02.2017 Верховного Суду України у справі № 6-2677цс16, постанова колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі ВС ВІД 24 липня 2019 року по справі № 804/9872/15, постанова ВС від 02.05.2018 року у справі №910/10136/17, постанова Верховного суду України від 24.10.2012 року у справі №б-116цс12 та постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №490/5475/15).

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”, визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993 є необґрунтованим та не підтвердженими матеріалами справи, а тому у їх задоволення належить відмовити.

Окрім того, у позовній заяві наголошено на тому, що позовна вимога про визнання недійсним договору від 28.09.2020 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації має похідний характер від вимоги щодо визнання недійсним вищевказаного результату електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації, що оформлений протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020. Підставою для визнання такого договору недійсним прокурором визначено недійсність результату електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації, що оформлений протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020 За таких обставин позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250) слід задовольнити. Зважаючи на те, що спірний об`єкт приватизації вибув з державної власності на підставі договору від 28.09.2020 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що укладений за результатами електронного аукціону, що оформлений протоколом № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, прокурор приходить до висновку, що волі держави на таке вибуття не було. Тому необхідно зобов`язати Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об`єкт малої приватизації - об`єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250).

З даного приводу судом відмічається наступне.

В силу ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину, зокрема: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що встановлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є держання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним, повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Аналогічні положення містяться і в статті 180 ГК України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2020 між відповідачем 1 (далі - продавець) та відповідачем 2 (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації – об`єкта незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, та обліковується на балансі Державного підприємства «Хмельницьке, лісомисливське господарство», код за ЄДРПОУ 33285303, далі «Об`єкт приватизації», згідно п. 1.1 якого Продавець, зобов`язується передати у власність Покупцю, який став переможцем електронного аукціону заниженням, стартової ціни № UA-PS-2020-08-10- 000104-3 який відбувся 09.09.2020, об`єкт малої приватизації, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його , продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу, між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Згідно ч. ч. 9, 11 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Порядок повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Фондом державного майна України.

Ані прокурор, ані позивачі не надали доказів того, яким чином оспорюваний ними договір, стороною якого вони не є, порушує (зачіпає) їх права та законні інтереси.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250).

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.

При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права, що передбачено статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Крім того, в Україні відносини, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 цього Кодексу визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. До регламентованих ЦК України способів захисту права власності належать:

- визнання права власності (стаття 392);

- витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі від добросовісного набувача (статті 387, 388);

- усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391);

- заборона вчинення дій, які порушують право власності, або вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (стаття 386);

- визнання незаконним правового акта, що порушує права власника (стаття 393);

- зобов`язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно (статті 1212, 1213) та інші.

Матеріалами справи підтверджується, що об`єкт приватизації набутий на законних підставах та з волі власника, а відтак, відсутні підстави для задоволення вимог прокурора про зобов`язання Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об`єкт малої приватизації - об`єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250).

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, у позовній заяві стверджується про незаконне вибуття об`єкту приватизації з державної власності поза волею держави.

Оскільки, ані прокурор, ані позивачі не надали доказів того, яким чином оспорюваний ними договір, стороною якого вони не є, порушує (зачіпає) їх права та законні інтереси, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.09.2020, суд вважає цілком необґрунтованими вимоги прокурора щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об`єкт малої приватизації - об`єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117996968250), а тому позов в даній частині також не підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, у розумінні статей 76-78 ГПК України, а тому не підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Окрім того, відповідачем 2 було заявлено вимогу про застосування строку позовної давності та наголошено, що абзацом 2 частини 2 статті 30 вказаного Закону визначено, що строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці. Позовна заява на адресу Відповідача надіслана 03.08.2021, а протокол електронного аукціону від 09.09.2020 року та договір купівлі продажу укладений 28.09.2020 року. Таким чином, Позивач, звернувшись із позовною заявою 28.07.2021 пропустив місячний строк позовної давності.

З даного приводу суд зазначає, що враховуючи той факт, що господарський суд, за результатами розгляду справи, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак, підстави для застосування позовної давності апріорі відсутні.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір за розгляд справи покладається на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду. Повне рішення складено 21.02.2022р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 6 прим.: рек. з повід. 1 - до справи,

2 – Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури

пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000

3- Державне агентство лісових ресурсів України - вул. Ш. Руставелі, 9-а, м. Київ, 01601

4- Хмельницька обласна державна адміністрація - майдан Незалежності, 2, м. Хмельницький, 29005,

5- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях - вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, Вінницька обл., 21018

6- ОСОБА_1 - вул. Гагаріна 29, м. Хмельницький, 29000

Часті запитання

Який тип судового документу № 103486844 ?

Документ № 103486844 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 103486844 ?

Дата ухвалення - 09.02.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 103486844 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 103486844 ?

В Господарський суд Хмельницької області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 103486844, Господарський суд Хмельницької області

Судове рішення № 103486844, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 09.02.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 103486844 відноситься до справи № 924/793/21

Це рішення відноситься до справи № 924/793/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 103486842

Наступний документ : 103486848

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 103486844, 09.02.2022, Господарський суд Хмельницької області