Рішення № 103486440, 08.02.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3016/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ (65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 12, корп. А, офіс 411, код ЄДРПОУ 40394644)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Гемопласт (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 57, офіс 1, код ЄДРПОУ 40068132)

про стягнення 575615,20 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Комісар О.В., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: Кобба Д.В., адвокат, діє на підставі довіреності

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Гемопласт про стягнення 575615,20 грн.

Позовні вимоги ТОВ ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №08/1001 від 01.08.2016 в частині оплати товару, поставленого позивачем, та послуг, наданих позивачем за переліченими у позовній заяві видатковими накладними та актами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 09.11.2021 о 14:00. У підготовчому засіданні 09.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2021 о 12:15.

10.11.2021 за вх.№30050/21 до суду від відповідача надійшов відзив, який судом у протокольній формі прийнято до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач частково погоджується з позовними вимогами на суму 137773,36 грн., а в частині стягнення 437841,84 грн. заперечує проти їх задоволення з огляду на наступне:

- відповідач зазначає, що між сторонами 01.08.2016 був укладений договір №08/1001, за умовами якого позивач, як продавець, продав, а відповідач, як покупець, купив товари в кількості та в асортименті, що визначені у рахунках, видаткових накладних та податкових накладних;

- як вказує відповідач, за період з 01.08.2016 та за весь час існування між сторонами господарських відносин позивачем було поставлено товар та надано послуг відповідачу на загальну суму 25885844,10 грн., що підтверджується відповідними накладними;

- відповідач вказує, що за період з 01.08.2016 та за весь час існування між сторонами господарських відносин відповідачем здійснено оплати за поставлену продукцію та отримані послуги на суму 25748070,74 грн., що підтверджується відповідними довідками;

- на думку відповідача заборгованість відповідача перед позивачем складає 137773,36 грн.;

- відповідач зазначає, що 05.11.2021 направив на адресу позивача два примірники акту звірки взаєморозрахунків з проханням провести звірку, яку позивач не провів.

15.11.2021 за вх.№30425/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка судом у протокольній формі прийнята до розгляду. У поданій відповіді позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає наступне:

- позивач вказує, що відповідачем у відзиві зазначено не всі поставки продукції за договором;

- позивач зазначає, що в наданих відповідачем довідках відсутня інформація щодо здійснення оплати за поставлену продукцію, а саме: за поставлений товар від 12.03.2019 на суму 58200 грн. (рахунок на оплату №110319/1 від 11.03.2019), за поставлений товар від 10.09.2019 на суму 52560 грн. (рахунок на оплату №100919/1 від 10.09.2019 та акт надання послуг №100919 від 10.09.2019), за поставлений товар від 12.09.2019 на суму 49760 грн. (рахунок на оплату №120919/1 від 12.09.2019 та акт надання послуг №120919 від 12.09.2019), за поставлений товар від 20.09.2019 на суму 89405,40 грн. (рахунок на оплату №200919/1 від 20.09.2019), за поставлений товар від 24.09.2019 на суму 103120,00 грн. (рахунок на оплату №240919/1 від 24.09.2019), за поставлений товар від 11.10.2019 на суму 52176,00 грн. (рахунок на оплату №111019/1 від 11.10.2019), за поставлений товар від 16.10.2019 на суму 51350 грн. (рахунок на оплату №161019/1 від 16.10.2019), за поставлений товар від 22.10.2019 на суму 51350 грн. (рахунок на оплату №221019/1 від 22.10.2019);

- позивач звертає увагу, що наданою відповідачем довідкою підтверджуються обставини, викладені в позовній заяві, стосовно часткової оплати відповідачем заборгованості за рахунками №270819/1, №060919/1, №030420/1;

- на думку позивача вищевикладені обставини підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 575615 грн;

- позивач зазначає, шо акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом та ознайомившись з наданим відповідачем актом звірки взаєморозрахунків позивач не погоджується з викладеною у ньому інформацією;

- позивач також вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем є значно більшою, проте заборгованість в даному позові заявлена з урахуванням строків позовної давності.

У підготовчому засіданні 24.11.2021 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 14.12.2021 об 11:45.

25.11.2021 за вх.№31691/21 до суду від відповідача надійшли заперечення, які судом у протокольній формі прийнято до розгляду. В поданих запереченнях відповідач посилається на наступне:

- відповідач стверджує, що ним в повному обсязі відображено та надано копії всіх первинних документів, які підтверджують господарські операції між позивачем та відповідачем;

- відповідач вказує, що стосовно наданих ним банківських довідок, позивачем не наведено, в чому саме здійснені розрахунки не відповідають дійсності;

- відповідач визнає, що у призначеннях платежів за роки співпраці між позивачем та відповідачем були допущені деякі помилки, наприклад: вартість продукції, яка була поставлена за накладною №150819/1 від 15.08.2019 на суму 55440 грн. була двічі сплачена на підставі рахунку №140819/1 від 14.08.2019 - довідка ПуАТ «Акордбанк» за вих.№31-05/50 від 08.11.2021, рядки 104, 105, 106, 111; вартість продукції, яка була поставлена за накладною №220819/1 від 22.08.2019 на суму 102200 грн., була сплачена на підставі рахунку №220819/1 від 22.08.2019 на суму більше, ніж вартість поставленої продукції, а саме 139404 грн. - довідка ПуАТ «Акордбанк» за вих.№31-05/50 від 08.11.2021 - рядки 113, 114, 115, 116, а також у довідці ПАТ «МТБ БАНК» за вих.№05/БДВ25/17-05/БДВ25-Д від 05.11.2021 - рядки 295, 296;

- відповідач стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 137773,36 грн., а заявлені до стягнення решта 437841,84 грн. задоволенню не підлягають.

10.12.2021 за вх.№33479/21 до суду від відповідача надійшло клопотання про зобов`язання позивача провести звірку взаємних розрахунків з відповідачем за договором №08/1001 від 01.08.2016, у задоволенні якого у підготовчому засіданні 14.12.2021 судом у протокольній формі відмовлено, оскільки відсутні підстави, передбачені ГПК України, для його задоволення.

13.12.2021 за вх.№33674/21 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 14.12.2021 судом у протокольній формі, з метою забезпечення учасникам справи належних процесуальних гарантій на отримання доступу до суду та повної реалізації належних їм процесуальних прав, винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 21.12.2021 об 11:15.

У підготовчому засідання 21.12.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.01.2022 об 11:00.

У підготовчому засіданні 19.01.2022 судом у протокольній формі оголошено перерву до 08.02.2022 о 14:00.

У судовому засіданні 08.02.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 08.02.2022 представник відповідача підтримав позицію, яка викладена у заявах по суті справи.

Справа №916/3016/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

01.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Гемопласт (покупець, відповідач) укладено договір №08/1001, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив товар в кількості та асортименті, що визначені у документах: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна.

Згідно з п.2.1 договору якість товару повинна відповідати ТУ У 24.1-00209651.306-2003, ТУ У 24.1-00209651.305-2002, ТУ У 24.1-00209651.303-2002, ТУ У 24.1-30408081.002:2012, ТУ У 24.1-30408081-001:2011 виробника або зразка товару, які безпосередньо погоджені з покупцем шляхом підписання відповідних додатків до договору. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом аналізів виробника, який надається одночасно з передачею товару.

У відповідності до п.2.2 договору кількість місць і/або вага товару, шо поставляється, визначається: накладною, рахунком-фактурою, сертифікатом аналізів на товар.

Відповідно до п.3.1 договору продавець продає свої товари на умовах FCA склад покупця: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 57. Датою переходу власності на товар до покупця вважається дата виписки видаткової накладної на товар.

Згідно з п.п. 4.1, 4.4 договору ціни на товар визначаються в рахунках-фактурах індивідуально для кожної поставки, або в додатках до даного договору. Подавець зобов`язується надати всі необхідні корегуючи бухгалтерські документи, пов`язані з перерахунком коштів на рахунок продавця та різницею в сумах заборгованості в гривнях.

У відповідності до розділу 5 договору платежі за відвантажений здійснюються шляхом 70% передоплати згідно виставленого продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, 30% протягом 10 днів здати отримання товару, якщо інше не передбачено додатками до даного договору. Датою платежу вважається дата зарахування коштів па рахунок продавця.

Відповідно до розділу 7 договору терміни поставки узгоджуються сторонами додатково у письмовій формі або у вигляді додатків до даного договору. Терміни поставки товару можуть бути змінені під час переписки при взаємній згоді сторін.

За п.10.1 договору всі спори і розходження, які можуть виникнути з діючого договору або в зв`язку з ним, будуть вирішені безпосередньо між продавцем та покупцем шляхом взаємної згоди, а в випадку неможливості вирішення спірних питань шляхом переговорів спір передається на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно п.п. 11.1, 11.3 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Всі зміни і доповнення до даного договору дійсні при умові, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими особами обох сторін. Зміни кількості, термінів поставки та показників якості окремого товару, асортименту, цін можуть узгоджуватись сторонами шляхом укладання додатків до даного договору.

05.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Гемопласт укладено додаткову угоду №1 до договору №08/1001 від 01.08.2016, в якій сторони дійшли згоди про продовження дії договору №08/1001 від 01.08.2016, у зв`язку з чим погодили нову редакцію п.11.1 договору: «Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним».

В матеріалах справи наявні та надано позивачем на підтвердження заявленої до стягнення суми боргу за поставлений товар: видаткову накладну №120319/1 від 12.03.2019 на суму 58200 грн. та рахунок на оплату №110319/1 від 11.03.2019 на суму 58200 грн.; видаткову накладну №270819/1 від 27.08.2019 на суму 98000 грн., акт надання послуг №270819 від 27.08.2019 на суму 2160 грн. та рахунок на оплату №270819/1 від 27.08.2019 на суму 100160 грн.; видаткову накладну №060919/1 від 06.09.2019 на суму 50400 грн., акт надання послуг №060919 від 06.09.2019 на суму 2160 грн. та рахунок на оплату №06092019 від 06.09.2019 на суму 52560 грн.; видаткову накладну №100919/1 від 10.09.2019 на суму 50400 грн., акт надання послуг №100919 від 10.09.2019 на суму 2160 грн. та рахунок на оплату №100919/1 від 10.09.2019 на суму 52560 грн.; видаткову накладну №120919/1 від 12.09.2019 на суму 47600 грн., акт надання послуг №120919 від 12.09.2019 на суму 2160 грн. та рахунок на оплату №120919/1 від 12.09.2019 на суму 49760 грн.; видаткову накладну №200919/1 від 20.09.2019 на суму 89405,40 грн. та рахунок на оплату №200919/1 від 20.09.2019 на суму 89405,40 грн.; видаткову накладну №240919/1 від 24.09.2019 на суму 103120 грн. та рахунок на оплату №240919/1 від 24.09.2019 на суму 103120 грн.; видаткову накладну №111019/1 від 11.10.2019 на суму 52176 грн. та рахунок на оплату №111019/1 від 11.10.2019 на суму 52176 грн.; видаткову накладну №161019/1 від 16.10.2019 на суму 51350 грн. та рахунок на оплату №161019/1 від 16.10.2019 на суму 51350 грн.; видаткову накладну №221019/1 від 22.10.2019 на суму 51350 грн. та рахунок на оплату №221019/1 від 22.10.2019 на суму 51350 грн.; видаткову накладну №030420/1 від 03.04.2020 на суму 105219,77 грн. та рахунок на оплату №030420/1 від 03.04.2020 на суму 105219,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем після зазначених поставок зареєстровано податкові накладні в Державній податковій службі, а саме: податкова накладна №1 від 12.03.2019; податкова накладна №10 та №11 від 27.08.2019; податкова накладна №5 та №6 від 06.09.2019; податкові накладні №8 та №9 від 10.09.2019; податкова накладна №10 та №11 від 12.09.2019; податкова накладна №14 від 20.09.2019; податкова накладна №15 від 24.09.2019; податкова накладна №2 від 11.10.2019; податкова накладну №3 від 16.10.2019; податкова накладна №7 від 22.10.2019; податкова накладна №1 від 03.04.2019.

В матеріалах справи наявні виписки з особового рахунку позивача на підтвердження часткової сплати відповідачем грошових коштів за рахунками, на підставі яких позивачем заявлено до стягнення в позові відповідні суми, а саме: 24.10.2019 - сплата відповідачем 15566,20 грн. за рахунком №060919/1 від 06.09.2019 (загальна сума рахунку №06092019 від 06.09.2019 складає 52560 грн.); 09.04.2020 - сплата відповідачем 75219,77 грн. за рахунком №030420/1 від 03.04.2020 (загальна сума рахунку №030420/1 від 03.04.2020 складає 105219,77); 17.09.2019 - сплата відповідачем 36044 грн та 23.09.2019 - сплата відповідачем 63116 грн. за рахунком №270819/1 від 27.08.2019 (загальна сума рахунку №270819/1 від 27.08.2019 складає 100160 грн.).

На спростування доводів позивача та на підтвердження власної позиції відповідачем надані наступні документи:

- копії видаткових накладних за весь час існування відносин між сторонами;

- довідка за вих.№05/БДВ25/17-05/БДВ25-Д від 05.11.2021 на підтвердження здійснення перерахувань відповідачем на банківські рахунки позивача за період 2016-2019 років на загальну суму 14535312,24 грн.;

- довідка за вих.№31-05/50 від 08.11.2021 на підтвердження здійснення перерахувань відповідачем на банківські рахунки позивача за період 2017-2020 років на загальну суму 11212758,50 грн.;

- акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2021 із зазначенням сальдо 137773,36 грн., підписаний тільки з боку відповідача.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №08/1001 від 01.08.2016 в частині оплати товару, поставленого позивачем, та послуг, наданих позивачем за переліченими у позовній заяві видатковими накладними та актами, стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар та надано відповідачу послуги за договором №08/1001 від 01.08.2016 за наступними видатковими накладними та актами: видатковою накладною №120319/1 від 12.03.2019 на суму 58200 грн, видатковою накладною №270819/1 від 27.08.2019 на суму 98000 грн., актом надання послуг №270819 від 27.08.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №060919/1 від 06.09.2019 на суму 50400 грн., актом надання послуг №060919 від 06.09.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №100919/1 від 10.09.2019 на суму 50400 грн., актом надання послуг №100919 від 10.09.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №120919/1 від 12.09.2019 на суму 47600 грн., актом надання послуг №120919 від 12.09.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №200919/1 від 20.09.2019 на суму 89405,40 грн., видатковою накладною №240919/1 від 24.09.2019 на суму 103120 грн., видатковою накладною №111019/1 від 11.10.2019 на суму 52176 грн., видатковою накладною №161019/1 від 16.10.2019 на суму 51350 грн., видатковою накладною №221019/1 від 22.10.2019 на суму 51350 грн., видатковою накладною №030420/1 від 03.04.2020 на суму 105219,77 грн., на загальну суму 765861,17 грн.

Відповідачем частково оплачено за поставлений позивачем товар та надані позивачем послуги за вищепереліченими видатковими накладними та актами суму 189945,97 грн., що підтверджується наявними виписками по рахункам.

Таким чином, залишок боргу відповідача за вищепереліченими видатковими накладними та актами складає 575915,20 грн., з яких позивач заявив до стягнення з відповідача 575615,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Приймаючи до уваги заявлені позовні вимоги та наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати товарів і послуг за наступними видатковими накладними та актами: видатковою накладною №120319/1 від 12.03.2019 на суму 58200 грн, видатковою накладною №270819/1 від 27.08.2019 на суму 98000 грн., актом надання послуг №270819 від 27.08.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №060919/1 від 06.09.2019 на суму 50400 грн., актом надання послуг №060919 від 06.09.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №100919/1 від 10.09.2019 на суму 50400 грн., актом надання послуг №100919 від 10.09.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №120919/1 від 12.09.2019 на суму 47600 грн., актом надання послуг №120919 від 12.09.2019 на суму 2160 грн., видатковою накладною №200919/1 від 20.09.2019 на суму 89405,40 грн., видатковою накладною №240919/1 від 24.09.2019 на суму 103120 грн., видатковою накладною №111019/1 від 11.10.2019 на суму 52176 грн., видатковою накладною №161019/1 від 16.10.2019 на суму 51350 грн., видатковою накладною №221019/1 від 22.10.2019 на суму 51350 грн., видатковою накладною №030420/1 від 03.04.2020 на суму 105219,77 грн., з огляду на що господарський суд вважає правомірними та доведеними позовні вимоги ТОВ ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ та приходить до висновку про їх задоволення.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Господарський суд не приймає до уваги доводів відповідача про доведеність позовних вимог лише на суму 137773,36 грн. та недоведеність на решту заявленої суми з огляду на посилання на всі господарські операції між сторонами за весь час дії господарського договору, оскільки, оцінивши заявлені позовні вимоги за конкретними поставками та наданими послугами, господарський суд виходить з того, що наданими відповідачем доказами не доведений факт оплати відповідачем всіх перелічених у позові поставок за видатковими накладними та наданих послуг за відповідними актами, відповідачем факт оплати конкретних перелічених у позові товарів і послуг не доведений, а тому господарський суд визнав позовні вимоги за конкретними поставками і послугами обґрунтованими.

Господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, окрім того, наданий відповідачем акт звірки взаємних розрахунків є одностороннім, підписаний лише з боку відповідача, позивачем не підписаний.

За таких обставин господарський дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Господарський суд зазначає, що при складанні повного тексту рішення судом виявлено технічну помилку у проголошеній вступній та резолютивній частині рішення в частині стягнутої суми судового збору; судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.ст. 129, 130 ГПК України у розмірі 7600,93 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Гемопласт (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 57, офіс 1, код ЄДРПОУ 40068132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ (65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 12, корп. А, офіс 411, код ЄДРПОУ 40394644) 575615 /п`ятсот сімдесят п`ять тисяч шістсот п`ятнадцять/ грн. 20 коп. боргу та 7600 /сім тисяч шістсот/ грн. 93 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 18 лютого 2022 р.

Суддя Ю.С. Бездоля