Рішення № 103486433, 09.02.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2893/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Фельмецгер М.О. (на підставі ордеру);

від відповідача: Форостенко О.О. (самопредставництво);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 33, 6 поверх, код ЄДРПОУ 35704808);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» (67500, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Доброслав, пр-т 40 Річчя Визволення, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 38368317);

про стягнення 1 967 410, 27 грн.

1. Суть спору.

24.09.2021 позивач - ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №2989/21) до відповідача - ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС», в якій просить суд стягнути з відповідача 1185000,00 грн. штрафу, 152410,27 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки №972706 від 08.07.2021, не здійснив у встановлений договором строк поставку товару, на підставі чого позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 було залишено без руху позовну заяву ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (вх. ГСОО №2989/21).

11.10.2021 до суду надійшла від ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» заява про усунення недоліків (вх. ГСОО №26740/21), згідно якої позивач усунув встановлені судом недоліки позовної заяви та надав відповідні документи.

Ухвалою суду від 18.10.2021 було відкрито провадження у справі №916/2893/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.11.2021.

28.10.2021 судом отримано від ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» відзив (вх. ГСОО №28661/21) на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.11.2021 суд оголосив ухвалу у протокольній формі про задоволення заяви ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» про витребування, яка міститься у відзиві (вх. №28661/21 від 28.10.2021) на позовну заяву та зобов`язав надати ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА»: оригінал договору поставки № 972706 від 08.07.2021, копію статуту ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА», довіреність ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» від 01.04.2021 на Бутенко І.О., будь - яку інформацію щодо контактів, осіб менеджерів відповідальних за укладення Договору поставки чи пояснення з приводу осіб, відповідальних за укладення Договору поставки від 08 липня 2021 року № 972706 між сторонами.

Також у даному судовому засіданні суд ухвалою у протокольній формі оголосив відкладення підготовчого засідання на 29.11.2021, при цьому суд зобов`язав позивача принести у наступне судове засідання документи, які були витребувані ухвалою суду.

29.11.2021 до суду надійшла від ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» відповідь (вх. ГСОО №31210/21) на відзив разом із витребуваними судом документами.

У судовому засіданні 29.11.2021 суд ухвалою у протокольній формі оголосив відкладення розгляду справи на 15.12.2021.

02.12.2021 судом отримано від ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» заперечення (вх. ГСОО №32398/21).

У судовому засіданні 15.12.2021 суд, за результатом задоволення усних клопотань представника ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА», оголосив протокольну ухвалу, в порядку ст. 177 ГПК України, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 10.01.2022. Крім того, з метою процесуальної економії строків розгляду справи, суд попередньо визначив дату та час для розгляду справи по суті, а саме 17.01.2022.

У судовому засіданні 10.01.2022 суд оголосив ухвалу у протокольній формі про закриття підготовчого провадження та призначення справи №916/2893/21 до розгляду по суті в засіданні суду на 17.01.2022.

У судовому засіданні 17.01.2022 суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 09.02.2022.

09.02.2022 у судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а також з`явився представник відповідача, який заперечував щодо позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 09.02.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено 21.02.2022.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА».

Позивач зазначає, що 08 липня 2021 року між ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» (Продавець) та було укладено Договір поставки №972706, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався поставити та передати у власність Покупцеві зерно ячменю українського походження врожаю 2021 року, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

За твердженням позивача, у встановлені Договором строки товар так і не було поставлено Покупцю, у зв`язку з чим, ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» звернувся до відповідача із претензією №01-0109 від 01 вересня 2021 року з вимогою сплатити штрафні санкції, передбачені договором, як вказує позивач, відповідачем претензія не була розглянута і жодної відповіді на неї не надійшло.

У відповіді на відзив, на аргументи відповідача щодо неукладання спірного договору, позивач зазначив, що переговори щодо укладання Договору велися менеджерами позивача в телефонному режимі, а істотні умови Договору погоджувались шляхом обміну електронними листами. Погодження умов договору з боку відповідача здійснював безпосередньо його директор ОСОБА_4. 08 липня 2021 року о 17:31 менеджером позивача ОСОБА_1 направлено директору відповідача проект Договору з проханням перевірити зміст Договору та за відсутності зауважень надіслати підписану сканкопію Договору. 09 липня 2021 року о 16:53 позивач отримав від директора відповідача сканкопію Договору, що містила підпис директора ОСОБА_4 та печатку відповідача.

Щодо електронної пошти, з якої велось листування директором відповідача, то позивача наголошує на тому, що ОСОБА_4 як директор відповідача є особою уповноваженою представляти відповідача перед іншими фізичними та юридичними особами та приймати рішення щодо всіх питань, пов`язаних з діяльністю ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС». Оскільки електронне листування директором відповідача було розпочате з особистої електронної пошти, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_1»», менеджери позивача продовжували комунікацію з ним саме за цією електронною адресою.

Як вказує позивач, пункт 10.4. Договору дійсно містить положення щодо обміну повідомленнями, інформацією та документацією за допомогою електронного листування з використанням виключно електронних адрес, вказаних у реквізитах Договору. Водночас, на думку позивача, дане положення не є підставою для визнання належним чином підписаного уповноваженою особою відповідача та скріпленого печаткою відповідача Договору не укладеним.

Крім цього, позивач вказує, що як вбачається з електронної переписки представників сторін, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов Договору. В подальшому ці умови знайшли своє відображення у тексті Договору поставки, який був направлений позивачем відповідачу та після ознайомлення з ним, підписаний директором ОСОБА_4 та скріплений печаткою відповідача.

На думку позивача, направляючи сканкопію підписаного зі свого боку Договору, директор відповідача додатково підтвердив укладення угоди, зазначивши реквізити Договору. Після отримання сканкопії підписаного з боку відповідача Договору, такий Договір був підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений печаткою ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» та саме з цього моменту Договір є укладеним та ,з урахуванням пункту 10.3. Договору, має юридичну силу оригіналу та приймається до виконання Сторонами.

Також позивач стверджує, що два екземпляри Договору з мокрими печатками та підписами уповноваженої особи позивача направлялись відповідачу поштовим зв`язком, проте позивач не отримав підписаного примірника оригіналу договору від відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, позивач вважає, що відсутні сумніви щодо наміру уповноваженої особи відповідача укласти спірний Договір, підписи на кожній сторінці договору та печатки відповідача свідчать про згоду директора ОСОБА_4 з умовами Договору та прийняття зобов`язань, що випливають з умов цього Договору.

Додатково позивач вказує, що 01 квітня 2021 року Генеральним директором позивача Ганевічем Михаілом від імені ТОВ «СІЕЙЧЕС Україна» видано довіреність на ім`я старшого менеджера напрямку торгівлі зерновими ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Южненським МВ ГУМВС України в Одеській області, 19.03.2007 року, довіреність видана без права передоручення та дійсна до 20.07.2021. Договір був підписаний уповноваженим представником позивача під час строку дії довіреності, не виходячи за рамки встановлених статутом та довіреністю обмежень та скріплений круглою печаткою Товариства. За таких обставин, підстави для визнання Договору недійсним відсутні.

3.2. Доводи ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС».

Відповідач стверджує, що ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» договору поставки №972706 від 08.07.2021не укладало та не підписувало, у ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» відсутній оригінал екземпляру зазначеного договору.

Крім того, відповідач вказує, що жодних документів щодо попереднього обговорення або узгодження умов договору, листування, протоколів, попередніх договорів, письмових домовленостей сторін з питань що стосуються вказаного договору на електронній пошті відповідача не має, жодних документів стосовно договору на офіційну адресу відповідача від позивача не надходило не дивлячись на те, що у розділі 12 договору вказано офіційну електронну пошту ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТ1КС» - ceo@tmglogistics.com.ua . Поряд з цим, у п. 10.4. договору вказано, що всі повідомлення, комунікації, обмін інформацією та документацією в рамках даного договору, в тому числі електронними копіями цього договору, додатками та додатковими угодами до нього можуть бути здійснені сторонами за допомогою електронної пошти з використанням виключно електронних адрес, вказаних в реквізитах сторін.

Також відповідач звертає увагу, що не встановлено наявності повноважень «менеджера напрямку торгівлі зерновими» укладати договори від імені ТОВ «СІЕЙЧЕС Україна», при тому що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що керівником згідно зі статутом є ОСОБА_3 з 01.12.2020, інших осіб, які наділені правами підпису та укладання договорів від імені юридичної особи, не зазначено, з чого випливає наявність підстав для визнання договору недійсним.

В запереченнях відповідач зазначив, що жодних листів директор ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» не направляв з будь-яких інших електронних пошт, крім офіційної електронної пошти з фірмовим доменом ceo@tmglogistics.com.ua. Відповідач звертає увагу, що листування щодо укладення договору здійснювалось за однією електронною поштою, а претензію направлено було вже на офіційну та в договорі вказана офіційна електронна адреса.

Як вказує відповідач щодо електронної пошти директора відповідача, яким чином позивач встановив що саме ця пошта є особистою поштою директора відповідача та встановлено що писав саме він. Надана переписка не містить крім назви електронної пошти , а сама пошта створена незрозуміло ким та незрозуміло як велась ця переписка.

Щодо п. 10.4. Договору та посилання на норми ЦК України з боку позивача, відповідач зауважує, що відповідач ні на які умови не погоджувався та жодних договорів не підписував, а тому викладені норми не можуть бути застосовані у даному випадку. З приводу посилань на п. 10.3. Договору щодо використання копії договору та електронного листування, то по теперішній час відповідачем не отримано оригіналу договору яким мав нібито був підписаний, та позивачем не надано жодних підтверджень його надсилання на адресу відповідача.

Також ми повторно наголошуємо, що ми заперечуємо факт укладання нього Договору та погодження із його умовами.

Крім цього, відповідач стверджує, що договір № 972706 від 08.07.2021 не має ознак електронного документа, не підписаний електронними цифровими підписами сторін, тому такий правочин міг набрати чинності виключно після його фізичного підписання сторонами та скріплення печатками у паперовому вигляді. Проте позивачем не надано суду належним чином оформлених ані оригіналу свого примірника договору, ані копії такого документа, як і не було надано належним чином оформлених документів на підтвердження факту реальних умов укладення договору, у тому числі поза межами договірних відносин.

За таких умов відповідач дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин реального виникнення між сторонами господарських правовідносин шляхом укладення та прийняття до виконання договору поставки, а також не надано доказів, які свідчили б про порушення його законних прав та інтересів відповідачем у межах позадоговірних відносин.

4. Обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є стягнення штрафних санкцій з відповідача на підставі договору поставки №972706 від 08.07.2021, між тим відповідач заперечує факт укладення вказаного договору.

В матеріалах справи наявна копія договору поставки №972706 від 08.07.2021, який за твердженням позивача, укладено з ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» (Продавець).

Відповідно до п.1.1 такого договору, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно ячменю українського походження врожаю 2021 року (що надалі іменується «Товар»), на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов`язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору, кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 1500.000 МТ (одна тисяча п`ятсот метричних тон) +/- 3 відсотки за вибором Продавця. Остаточна кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах зернового терміналу.

Поставка Товару здійснюється на умовах DAP-Зерновий термінал, відповідно до умов Incoterms в редакції 2010 року. Місце поставки - Зерновий термінал ТОВ «М.В. КАРГО». Строк поставки - з 08 липня 2021 року по 07 серпня 2021 року включно (п.п. 4.1,4.2 та 4.3 Договору).

Пунктом 5.1.3. договору, сторони погодили ціну товару у розмірі 6 050,00 (шість тисяч п`ятдесят) гривень з ПДВ за одну метричну тону.

Відповідно до пункту 5.2.3., загальна ціна Договору з ПДВ: 9 075 004 гривень (дев`ять мільйонів сімдесят п`ять тисяч чотири) гривні 20 копійок.

Згідно п.п. 7.1, 7.2, 7.7 договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторона, що допустила таке невиконання або неналежне виконання, несе відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. У випадку порушення строків поставки, передбачених п. 4.3. цього Договору, Продавець сплачує на користь Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми непоставленого Товару за кожний день прострочення. У випадку прострочення поставки Товару на строк понад десять календарних днів Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% загальної вартості Товару за цим Договором.

За положеннями п.п. 10.3, 10.4 договору, копії цього Договору та документів, пов`язаних з його укладенням, виконанням або припиненням, що передані за допомогою засобів факсимільного зв`язку, електронною поштою, іншими засобами електронного зв`язку, мають юридичну силу оригіналу до моменту отримання Сторонами оригіналів на паперових носіях та приймаються Сторонами до виконання. Всі повідомлення, комунікації, обмін інформацією та документацією в рамках даного Договору, в тому числі електронними копіями цього Договору, додатками та додатковими угодами до нього можуть бути здійснені Сторонами за допомогою електронної пошти з використанням виключно електронних адрес, вказаних в реквізитах сторін. При цьому кожний таких електронний лист вважається доставленим після сплину 2-х робочих годин з моменту відправки.

При цьому у розділі 13 договору «Реквізити Сторін», електронною адресою Продавця є «ceo@timglogistics.com.ua», а в реквізитах Покупця взагалі відсутня електронна адреса.

Договір вступає в силу з моменту (дати) його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору. (п. 12.1 договору).

Суд звертає увагу, що така копія договору містить відскановані печатки та підписи відповідних осіб, представників ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» та ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС».

Разом з тим, суд зауважує, що у судовому засіданні 15.11.2021 судом було витребувано у позивача оригінал спірного договору, однак позивачем до відповіді на відзив додано лише скан-копію договору поставки №972706 від 08.07.2021, яка скріплена мокрою печаткою ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» та містить власноручний підпис уповноваженої особи Покупця, між тим зі сторони Продавця існують тільки відскановані печатка ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» та підпис відповідної особи.

В матеріалах справи також міститься претензія №01-0109 від 01 вересня 2021 року ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» з вимогою сплатити штрафні санкції та докази надіслання такої претензії на електронну адресу ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» - ceo@timglogistics.com.ua.

Також в підтвердження укладення договору поставки №972706 від 08.07.2021, позивачем надано суду роздруківку електронного листа від 09.07.2021 з електронної адреси: «ІНФОРМАЦІЯ_1» на адресу «ІНФОРМАЦІЯ_2», з якого вбачається що ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» в особі ОСОБА_4 погоджується із умовами договору поставки №972706 від 08.07.2021 та нібито надсилає сканкопію такого договору, підписаного з його сторони.

Як зазначив позивач, на його думку, обмін сторонами підписаними сканкопіями договору поставки №972706 від 08.07.2021 свідчить про його укладення та такі копії мають юридичну силу оригіналу до моменту отримання сторонами оригіналів на паперових носіях та приймаються сторонами до виконання. Однак, позивач стверджує, що відповідачем не здійснено поставку товару в строк, визначений вказаним договором, що стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача відповідача 1185000,00 грн. штрафу, 152410,27 грн. пені.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Приписами ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено судом, позиція відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» не укладало з ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» договору поставки №972706 від 08.07.2021, з приводу чого суд зазначає таке:

Згідно ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. (ч.4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України, Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено п.1 ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

За приписами ч.1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Якщо ж відповідна особа, яка вказана як сторона договору, його не підписувала, то її волевиявлення на укладення договору відсутнє і такий договір є неукладеним.

За положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. (ст. 1 «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

В силу частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:

1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;

3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За твердженнями позивача, договір поставки №972706 від 08.07.2021 вважається укладеним та прийнятий сторонами до виконання, оскільки сторони погодили на обмін скан-копіями такого договору з односторонніми підписами сторін та такі копії мають силу оригіналу до моменту отримання сторонами оригіналів на паперових носіях.

Між тим, суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки, враховуючи положення цивільного законодавства щодо письмової форми правочину, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які письмові угоди із зразками аналогів власноручних підписів між сторонами щодо використання ними факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, а також відсутні належні та допустимі докази підписання такого договору сторонами за допомогою електронного підпису.

Доводи позивача щодо наявності на скан-копії договору печатки ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» та підпису директора ОСОБА_4 не заслуговують на увагу суду, оскільки відскановані механічним або електронним способом печатка та підпис не можуть свідчити про достовірність таких обов`язкових реквізитів документа, отже не підтверджують реальне волевиявлення особи на укладення такого договору та прийняття на себе відповідних зобов`язань

Також, суд зауважує, що роздруківка електронного листування, на яку посилається позивач, не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 у справі №202/2965/21.

Крім цього, суд акцентує увагу на тому, що електронне листування щодо укладеного договору відбувалось через електронні адреси «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», які не відображені у договорі поставки №972706 від 08.07.2021, що також підтверджує неналежність такого доказу.

Посилання позивача на те, що такий договір з мокрою печаткою ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» та підписом уповноваженої особи надсилався поштовим зв`язком на адресу ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» також не знаходять свого підтвердження, оскільки у справі відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних обставин.

Судом встановлено, що наявний у матеріалах справи договір поставки №972706 від 08.07.2021 не містить власноручного підпису директора або іншої уповноваженої особи ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» та мокрої печатки товариства, отже, суд вважає такий договір не підписаним зі сторони ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС», у розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України, а отже договір поставки №972706 від 08.07.2021 є неукладеним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт підписання та укладення договору поставки №972706 від 08.07.2021 між ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» та адресу ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» у встановлені чинним законодавством порядку та спосіб, отже суд вважає такий договір неукладеним та таким, що не може створювати, змінювати чи припиняти права та обов`язки учасників цивільних правовідносин, зокрема, сторін даного спору, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо сплати штрафних санкцій за невиконання відповідачем такого договору є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги відмову судом у позові, судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2022 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська