Ухвала суду № 103486090, 21.02.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/516/22

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву від 14.02.2022 р. № 5014-1271вих-22 Білоцерківської окружної прокуратури про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська окружна прокуратура звернулась до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської територіальної громади Білоцерківського району Київської області з позовом до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Ставищенський рибгосп про визнання недійсним рішення Ставищенської селищної ради № 1360 від 21.10.2021 р.

Одночасно з позовною заявою Білоцерківською окружною прокуратурою подано заяву про забезпечення позову від 14.02.2022 р. № 5014-1271вих-22, в якій прокурор просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі та суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо договорів оренди щодо п`яти земельних ділянок, вказаних в прохальній частині вказаної заяви.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Станом на час розгляду заяви від 21.02.2022 р. про забезпечення позову провадження у справі № 911/516/22 не відкрито судом.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 1 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Розглянувши заяву Білоцерківської окружної прокуратури про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Однак, прокурором не дотримано вимог ч. 2 ст. 139 ГПК України.

Прокурор, звертаючись із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, не вказує статусу, який Ставищенська селищна рада та ТОВ «Ставищенський рибгосп», як учасники справи, можуть отримати у разі відкриття провадження у справі 911/516/22, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 139 ГПК України у разі подання такої заяви до відкриття провадження у справі, визначений заявником суб`єктний склад визначається заявником як особи, які можуть отримати статус учасника справи.

Крім того, прокурор невірно зазначено найменування особи, яка може отримати статус учасника справи, оскільки відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку коду юридичної особи « 04360913», вірним найменуванням особи, яка може отримати статус учасника справи є Ставищенська селищна рада, тоді як заявником у заяві про забезпечення позову вказано: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області.

Також, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову невірно вказано місцезнаходження ТОВ «Ставищенський рибгосп», тобто інше ніж зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме замість місцезнаходження: 09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт. Ставище, вул. Хутірська, 39, вказано: 09401, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Ставище, вул. Хутірська, 39. Також, прокурором не вірно вказано поштовий індекс особи, яка може набути статусу учасника у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно з ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі та суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо договорів оренди щодо п`яти земельних ділянок, проте на сторін 3 заяви про забезпечення позову, прокурор обґрунтовує доцільність вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на майно.

Отже, прокурором не обґрунтовано необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, які він просить вжити у заяві про забезпечення, що є порушенням п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 139 ГПК України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Прокурор, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які він просить вжити, на сторінці 3 заяви про забезпечення позову посилається на лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 1022-ДК/0017/КВ/06/01/21 від 18.10.2021 р. Однак, Білоцерківською окружною прокуратурою не додано вказаного листа ані до заяви про забезпечення позову, ані до позовної заяви, з якою одночасно було подано заяву про забезпечення позову, що є порушенням п. 7 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Проте, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, що є порушенням вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Отже, з огляду на викладене, Білоцерківською окружною прокуратурою при зверненні із заявою від 14.02.2022 р. № 5014-1271вих-22 про забезпечення позову не дотримано вимог щодо змісту і форми заяви, встановлених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, подана заява про забезпечення позову від 14.02.2022 р. № 5014-1271вих-22 підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Білоцерківської окружної прокуратури від 14.02.2022 р. № 5014-1271вих-22 про забезпечення позову повернути прокурору.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева