Рішення № 103486067, 24.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3008/21

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/3008/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігал Мінінг Компані»,

м. Київ

до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області,

с. Зазим`я Броварського району Київської області

про стягнення 40 162,76 грн.

за участю представників:

від позивача: Романюк І.М., адвокат, ордер серії АІ № 1091447 від 07.06.2021;

від відповідача: Ярмоленко А.М., адвокат, ордер серії КС № 826014 від 22.12.2021.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лігал Мінінг Компані» (надалі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (надалі-відповідач) про стягнення 40 162,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору про надання юридичних послуг № 12/02/2020-ОГ-1 від 14.02.2020, в частині оплати отриманих послуг в сумі 36 000,00 грн., у зв`язку з чим позивачем також були нараховані 1 081,60 грн. інфляційних втрат та 1 081,60 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 03.11.2021 відкрито провадження у справі № 911/3008/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 29.11.2021.

Ухвалою суду від 29.11.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/3008/21, справу призначено до розгляду по суті на 22.12.2021.

22.12.2021 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив № 1459/02-25 від 21.12.2021 (вх. № 29573/21) на позовну заяву, в якому останній просить суд продовжити строк на подання відзиву на позов та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог. Так, заперечуючи проти позову відповідач стверджує про те, що будь-яких завдань на виконання умов Договору № 12/02/2020-ОГ-1 від 14.02.2020, позивачу відповідачем не надавалось, акти виконаних робіт (наданих послуг) між сторонами не підписувались, будь-яких інших належних доказів, на підтвердження виконання позивачем умов договору та відповідно надання юридичних послуг суду надано не було.

Ухвалою суду від 22.12.2021 поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву, судове засідання у справі № 911/3008/21 відкладено на 17.01.2021.

17.01.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 22.12.2021 (вх. № 925/22), в яких останній підтримуючи свої заперечення проти позову вказує на необґрунтованість заявлених вимог та відсутність доказів, які б свідчили про реальне виконання позивачем умов договору.

24.01.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь № 21.01.2022 від 21/02-Р (вх. № 1522/22) на відзив, в якій останній підтримуючи позовні вимоги вказує на належне виконання останнім умов договору та підтвердження виконаного обсягу робіт актами приймання-передачі наданих послуг. При цьому, як зазначено позивачем, заперечення щодо отримання та оплати наданих послуг виникли у відповідача вже під час розгляду справи в господарському суді, проте як протягом 2020 року будь-яких звернень щодо ненадання або неналежного надання послуг за відповідними актами від відповідача не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Волошин і партнери» (виконавець) та Зазимською сільською об`єднанню територіальною громадою Київської області (замовник) укладений Договір № 12/02/2020-ОГ-1, відповідно до якого виконавець взяв на себе обов`язок по наданню замовнику ряду юридичних послуг, перелік яких визначений у п. 1.1 договору.

При цьому, даний перелік послуг не є вичерпним і може доповнюватись сторонами в порядку, визначеному у договорі. Сторони підтверджують, що належним виконанням договору в частині надання послуг за цим пунктом вважається підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, який передбачений п. 1.3 договору (п. 1.2 договору).

25.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Волошин та партнери» здійснено заміну найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лігал Мінінг Компані».

Передача та приймання послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який виконавець зобов`язується сформувати останнім робочим днем звітного місяця та надати замовнику в строк, що не перевищує 2 робочих днів місяця, на ступного за звітним. Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг не пізніше 3-х календарних днів з моменту його отримання або надати мотивовані зауваження. У випадку не підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг у встановлений триденний строк без мотивованих зауважень від підписання, такий акт вважається підписаним належним чином (п. 1.3 договору).

Умовами п.п. 3.1, 3.2 договору визначено, що для постановки завдання уповноважена особа замовника направляє виконавцю завдання, де зокрема зазначає дату постановки завдання, зміст завдання, граничний термін виконання завдання, прізвище та номер телефону контактної особи замовника, а також інші необхідні дані. Крім того, до тексту завдання додаються копії усіх документів, які стосуються поставленого завдання.

Завдання може бути поставлене шляхом направлення його поштовим листом або повідомленням електронною поштою.

По закінченню виконання завдання виконавець повертає замовнику матеріали справи та оригінали документів, окрім випадків, якщо зі змісту завдання або процесу його виконання їх передача здійснюється третіми особами (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору за надані відповідно до цього договору послуги замовник щомісяця повинен сплатити виконавцю 18 000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Оплата послуг проводиться з моменту передачі відповідного фінансування послуги в місцевому бюджеті та з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п. 6.2 договору).

Умовами п.п. 11.1, 11.2 договору визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 договору та закінчується 31.12.2020. Якщо за 30 календарних днів сторона не повідомить іншу сторону про бажання припинити дії договору він вважається пролонгованим на тих самих умовах та на той самий строк.

Так, як зазначає позивач, останнім на виконання умов договору у березні-квітні 2020 були надані юридичні послуги на суму 36 000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи Акти наданих послуг № 1 від 31.03.2020 на суму 18 000,00 грн. та № 2 від 30.04.2020 на суму 18 000,00 грн.

Наявні в матеріалах справи Акти наданих послуг №№ 1, 2 підписані представником виконавця та скріплені печаткою останнього.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість отриманих послуг в сумі 36 000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви наявна за відповідачем заборгованість лишається не оплаченою, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вказує позивач, на виконання умов договору у березні-квітні 2020 останнім були надані юридичні послуги на суму 36 000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи Акти наданих послуг № 1 від 31.03.2020 на суму 18 000,00 грн. та № 2 від 30.04.2020 на суму 18 000,00 грн., проте оплата наданих послуг відповідачем проведена не була.

Проте, при оцінці відповідних доказів суд відзначає, що зазначені докази не підтверджують факт надання відповідних послуг за Договором № 12/02/2020-ОГ-1 від 14.02.2020, саме на визначену позивачем суму, виходячи з наступного.

Так, як вбачається з умов п.п. 3.1, 3.2 договору для постановки завдання уповноважена особа замовника направляє виконавцю завдання, де зокрема зазначає дату постановки завдання, зміст завдання, граничний термін виконання завдання, прізвище та номер телефону контактної особи замовника, а також інші необхідні дані. Крім того, до тексту завдання додаються копії усіх документів, які стосуються поставленого завдання.

Завдання може бути поставлене шляхом направлення його поштовим листом або повідомленням електронною поштою.

По закінченню виконання завдання виконавець повертає замовнику матеріали справи та оригінали документів, окрім випадків, якщо зі змісту завдання або процесу його виконання їх передача здійснюється третіми особами (п. 5.2 договору).

Позивач вказує на те, що завдання надавались йому в усній формі, після надання послуг, ним були складені акти надання послуг № 1 від 31.03.2020 та № 2 від 30.04.2020, а також рахунки № 1 б/д та № 2 від 30.04.2020.

Акт наданих послуг № 1 від 31.03.2020 направлявся відповідачу листом вих. № 6/6 від 31.03.2020, про отримання якого свідчить вх. № 430 від 31.03.2020 на примірнику листа.

Акт надання послуг № 2 від 30.04.2020 направлявся відповідачу листом вих. № 6/14 від 30.04.2020, про отримання якого свідчить вх. № 624 від 12.05.2020 на примірнику листа.

Відповідач виклав свої заперечення по вказаних актах наданих послуг у листах вих. № 436/02-24 від 02.04.2020 та вих. № 555/02-24 від 27.05.2020.

Суд зазначає, що жодних документів про які зазначено у актах наданих послуг, до позовної заяви не додано.

Відповідно до п.п. 4, ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в поряду та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Порядок та строки подання таких доказів визначені у ст. ст. 80, 164 ГПК України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу завдання за яким здійснювалось надання послуг, як і ненадано доказів обміну між сторонами документами, для здійснення позивачем поставлених відповідачем завдань.

При цьому, як вбачається з Актів надання послуг № 1 від 31.03.2020 та № 2 від 30.04.2020 відповідні не містять жодного посилання на номер та дату завдання, відповідно до якого надавались послуги. Більш того відповідні Акти наданих послуг не підписані з боку відповідача та не скріплені печатками останнього.

Позивач вказує, що вартість наданих послуг за договором складає 36 000,00 грн., що підтверджується Актами наданих послуг № 1 від 31.03.2020 на суму 18 000,00 грн. та № 2 від 30.04.2020 на суму 18 000,00 грн. та рахунками № 1 б/д та № 2 від 30.04.2020

Як зазначалось вище умовами договору визначено, що за надані відповідно до цього договору послуги замовник щомісяця повинен сплатити виконавцю 18 000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, проте як наявні в матеріалах справи акти наданих послуг не підписані з боку відповідача.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що примірник Договору про надання юридичних послуг № 12/02/2020-ОГ-1 від 14.02.2020 до Зазимської сільської ради взагалі не надходив, у журналі вхідної кореспонденції не реєструвався, на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України «Prozorro» не опубліковувався, тому жодних письмових завдань у визначений договором спосіб відповідач позивачу не надавав.

Отже враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи завдання на надання послуг або доказів надіслання відповідачем такого завдання позивачу, яке є обов`язковим відповідно до умов договору, та закріплює істотні умови надання конкретної послуги, з урахуванням наявності в матеріалах справи непідписаних Актів наданих послуг, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами надання відповідачу послуг за Договором № 12/02/2020-ОГ-1 від 14.02.2020 на суму 36 000,00 грн.

З урахуванням таких висновків суду, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 12/02/2020-ОГ-1 від 14.02.2020 в розмірі 36 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Разом з цим, враховуючи відмову позивачу в стягненні заборгованості в сумі 36 000,00 грн., вимоги щодо стягнення з відповідача 3 081,60 грн. інфляційних втрат та 1 081,60 грн. 3 % річних, які є похідними, задоволенню не підлягають.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігал Мінінг Компані» до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області в повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на позивача у відповідності до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігал Мінінг Компані» до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про стягнення 40 162,76 грн. відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 21.02.2022.

Суддя О.О. Христенко