Рішення № 103483548, 17.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/27178/21

Провадження № 2/947/692/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільна справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЦИКЛ ФІНАНС»,

Товариства з обмеженою відповідальністю

«ХОРН ХОФ ІНВЕСТ»,

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Остапенко Євгена Михайловича,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису №27692, вчиненого 05.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, таким, що не підлягає виконанню, а також відшкодування судових витрат, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, нотаріус не мав права вчиняти виконавчі написи без отримання нотаріально посвідченого кредитного договору, оскільки спірний виконавчий напис було вчинено після набрання чинності Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, а договір кредиту не було нотаріально посвідчено, такий виконавчий напис не відповідає вимогам ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» у зв`язку з чим має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Крім того позивач стверджує, що на момент вчинення виконавчого напису, у відповідача сплив строк позовної давності на стягнення з нього заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 13.09.2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Одночасно з позовом, позивачем у позові було заявлено вимогу про забезпечення позову.

Розглянувши вказану заяву, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 13.09.2021 року вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №947/27178/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №27692, вчиненого 05.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича (ВП №66605729).

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19.10.2021 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613) належним чином завірені копії усіх документів наданих приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу, на підставі яких останнім 05.05.2021 року було вчинено виконавчий напис №27692. Витребувано у приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича належним чином завірену копію вчиненого 05.05.2021 року виконавчого напису №27692, та копії усіх документів, що слугували для його вчинення.

18.11.2021 року судом було ухвалено залучити до участі по справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ».

29.11.2021 року представником відповідача на виконання ухвали суду від 19.10.2021 року були надані належним чином завірені копії витребуваних судом документів.

18.01.2022 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак до суду надійшла заява від представника позивача про підтримання заявлених вимог, розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів та третя особа у судове засідання 17.02.2021 року також не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву та пояснення стосовно позову до суду не надходили.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.04.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір №002-15544-090413 на відкриття поточного рахунку з використання платіжної картки та обслуговування платіжної картки, за умовами якого банком було надано ОСОБА_1 платіжну картку, зі встановленим кредитним лімітом в сумі 50000,00 грн.

З поданих до суду доказів вбачається, що право вимоги за вказаним договором: на підставі договору №242/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 19.02.2018 року було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»; на підставі договору №242/1 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 12.04.2021 року перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс»; на підставі договору №242/Х від 16.09.2021 року перейшло до ТОВ «ХОР ХОФ ІНВЕСТ».

Стороною позивача під час розгляду справи вказані обставини стосовно переходів прав вимог від кредиторів за зазначеним кредитним договором, не оспорювались.

05.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис №27692, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», у розмірі 72280,00 грн.

На підставі зазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В. 25.08.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66605729.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися досуду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено Законом України «Про нотаріат» (тут і далі Закон в редакції на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 Закону).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, провадження № 14-84цс19).

Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат»,для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»,визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, щовипливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржникамидопущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначений правовий висновок також відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 21.10.2020 року по справі № 172/1652/18.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 25.08.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

З витребуваних судом матеріалів, вбачається, що виконавчий напис було вчинено на підставі договору №002-15544-090413 на відкриття поточного рахунку з використання платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 09.04.2013 року укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 , який не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зіст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного СудуОбґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині вимог до ТОВ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ», як набувача права вимог за договором №002-15544-090413 на відкриття поточного рахунку 09.04.2013 року, укладеного з ОСОБА_1 , обґрунтовані та підлягають задоволенню, а оспорюваний виконавчий напис необхідно визнано таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, суд вважає вимоги позивача до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» не підлягаючими задоволенню, оскільки з укладенням договору №242/Х від 16.09.2021 року усі права та обов`язки кредитора за договором №002-15544-090413 на відкриття поточного рахунку 09.04.2013 року, перейшли від ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ТОВ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ».

З урахуванням задоволення позовних вимог в частині вимог до ТОВ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ», з останнього на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України, у відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору підлягає стягненню 1362,00 грн. з яких 908,00 грн. судовий збір сплачений подання позовної заяви та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Позивачем у позові також заявлено вимоги про відшкодування витрат понесених на правову допомогу.

Однак, у поданій заяві про розгляд справи за відсутності представника, останній заявив вимогу про вирішення питання про компенсацію витрат на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки представникові у разі закінчення розгляду справи необхідно підготувати відповідні акти виконаних робіт, які надасть до суду на підтвердження понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Статтею 246ЦПК Українипередбачено,що якщосторона зповажних причинне можеподати докази,що підтверджуютьрозмір понесенихнею судовихвитрат дозакінчення судовихдебатів усправі,суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог.Для вирішенняпитання просудові витратисуд призначаєсудове засідання,яке проводитьсяне пізнішедвадцяти днівз дняухвалення рішенняпо сутіпозовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд у відповідності до ст. 246 ЦПК України вважає необхідним вирішити питання про судові витрати в частині витрат понесених на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у зв`язку з чим слід призначити судове засідання для розгляду цього питання на протязі двадцяти днів з дня ухвалення рішення за наслідком розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10,11, 76-82, 84,141,246, 263-265,268,280-282,352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 34), третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис №27692, вчинений 05.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» загальної заборгованості у розмірі 72280 гривень 00 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8), третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44440150) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відшкодування витрат зі сплати судового збору 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Призначити судове засідання з повідомленням учасників процесу в приміщенні Київського районного суду міста Одеси для вирішення питання про компенсацію судових витрат в частині витрат понесених на правничу допомогу на 09 березня 2022 року о 12 годині 15 хвилин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.