Ухвала суду № 103483362, 22.02.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/824/22

Провадження № 2-а/496/27/22

У Х В А Л А

22 лютого 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., вивчивши матеріали адміністративної позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки та транспорті Савченка Владислава Олеговича серії ВМ №00008861 від 25.01.2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, встановив, що він не відповідає вимогам статті 161 КАС України.

У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір».

За статтями1,2 Закону України «Про судовий збір»,судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина другастатті 3Закону України«Про судовийзбір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, астаття 5 цього Закону- перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Застаттею 283 КУпАПвизначено зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення таст. 288 КУпАПвстановлено порядок її оскарження.

Наведені вище нормистатті 288 КУпАПкореспондують положення підпункту 2 частини першоїстатті 20 КАС Українищодо предметної підсудності адміністративних справ, а такожстатті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. З цих положень вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Частиною четвертоюстатті 288 КУпАПпередбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленогостаттею 288 КУпАПправа на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакціїЗакону України від 24 вересня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Також,Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»внесені зміни до положеньКУпАПщодо сплати судового збору. Так,статтею 40-1 КУпАПвизначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомоїстатті 283 КУпАПпостанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Так, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2022 року складає 496,20 грн.

Відповідно до частини 5ст. 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, позивач звільняється від сплати судового збору лише у разі оскарження постанови до Державної служби України з безпеки на транспорті в порядку ст. 288 КУпАП, а у разі подання позивачем позову до суду про скасування постанови про адміністративне правопорушення слід сплати судовий збір.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень статей3,5 Закону України «Про судовий збір»особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом спору не належать до таких, за які судовий збір не справляється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. ст.287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2481 грн.

Відтак, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеномуЗаконом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн. та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З адміністративного позову вбачається, що 25 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВМ №00008861. Позивач зазначає, що 05 лютого 2022 року отримав вказану постанову поштою.

В матеріалах справи міститься конверт з ТОВ «Нова пошта», з якого вбачається, що позивачем було відправлено позовну заяву до суду 11 лютого 2022 року, тобто через 7 днів з дати отримання постанови.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримав оскаржувану постанову саме 05 лютого 2022 року, виходячи з чого, неможливо дійти висновку, що строки звернення до суду з позовом позивачем дійсно не пропущені.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За правилами ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Судом встановлено, що позивач у позові не зазначив про наявність у нього оригіналів наданих доказів. Крім того, надана товарно-транспортна накладна не містить частини тексту, виходячи з чого, неможливо перевірити викладені позивачем обставини.

Таким чином,позивачу необхіднозазначити пронаявність унього оригіналівнаданих доказівта надатитоварно-транспортнунакладну належноїякості.

З врахуванням вищевикладеного відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачеві час для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доДержавної службиУкраїни збезпеки натранспорті проскасування постановипро накладенняадміністративного стягненнята закриттяпровадження усправі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Галич