Ухвала суду № 103480960, 22.02.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

22.02.22 Провадження 1кп-932/846/20

Справа 201/11135/20

УХВАЛА

Іменем України

22 лютого 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Іванової А.А.

прокурорів Коника М.Ю., Сухової М.П.

захисника адвоката Дивляша О.В.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12020040650001714, № 12020040640001832, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходяться кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 28.12.2021 року продовжений на строк шістдесят днів, тобто до 25.02.2022 року включно. Справа по суті не розглянута.

Під час обговорення питання щодо доцільності продовження обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором Коником М.Ю. заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, він раніше судимий за вчинення аналогічного корисливого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і скоїв зазначений злочин у період іспитового строку, він не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований та не має джерела доходу і таким чином, з врахуванням стадії процесу, коли свідок обвинувачення не допитаний, продовжують існувати ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідка, який не допитаний у суді. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Також вважав неможливим визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Прокурор Сухова М.П. підтримала клопотання прокурора та просила відмовити у задоволенні клопотання захисту

Захисник адвокат Дивляш О.В. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ризики наведені прокурором необґрунтовані і з врахуванням стадії процесу, стан здоров`я обвинуваченого, який хворіє на виразку шлунку і не може отримувати належне лікування в умовах слідчого ізолятору, просив визначити, як альтернативний запобіжний захід, заставу у розмірі передбаченому законодавством, який забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт чи на заставу, оскільки він страждає на виразку шлунку, а його не лікують в ДУ «ДУВП № 4» належним чином.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, задовольнивши клопотання прокурора та відмовивши у задоволенні клопотання захисту, з наступних підстав.

Згідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв`язків у місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, наявність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та інші відомості.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до шести років, він раніше судимий, а саме 16.10.2019 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за вчинення корисливого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, і зазначені злочини він вчинив у період іспитового строку, він не має міцних соціальних зв`язків, утриманців, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу і з врахуванням стадії процесу, коли докази сторін не досліджені, свідок обвинувачення не допитаний, а матеріали кримінальних проваджень відкриті сторонам, реально існують ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідка.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Посилання сторони захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на те, у останнього мається захворювання - виразка шлунку, у зв`язку з якими він потребує кваліфікованої медичної допомоги, яка йому не може бути надано в умовах слідчого ізолятору, суд не вважає підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який, оскільки зазначені обставини не свідчать про відсутність наявності ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, суду не надано будь яких медичних документів про погіршення стану здоров`я обвинуваченого у зв`язку із загостренням наявних у нього захворювань і неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги, у тому числі проведення його лікування в умовах слідчого ізолятору.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам, а обраний відносно останнього запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, особистості обвинуваченого, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт суд вважає необхідним відмовити.

Також суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_1 застави, як альтернативного запобіжного заходу, з врахуванням обставин інкримінованого йому злочину, вчиненого із застосуванням насильства щодо потерпілого, а також обставин вчинення ним іншого злочину.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнивши клопотання прокурора.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та визначення обвинуваченому ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 22 квітня 2022 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна