Рішення № 103477224, 18.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Справа № 160/14226/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та повністю скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110130/2021/00194 від 12.05.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №СТАК/ОЕ-003982 від 22.04.2019 від контрагента позивача - AT «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Росія) на адресу ТОВ «ТАКТ» поставлено товар: металопрокат походженням з Російської Федерації власного виробництва. З метою митного оформлення до відповідача було подано тимчасову митну декларацію № UA110130/2021/010802 від 21.04.2021, в якій заявлено товар за кодом згідно із УКТ ЗЕД 7214997900, а саме: «Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25 % або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 35, розмір круг 32,0 мм - 10,540 тн, хімічний склад: С - 0,35 %; Мn - 0,56 %; Si - 0,26 %; Р - 0,007 %; S - 0,012 %; Сr - 0,04 %; Nі - 0,03%; Сu - 0,03 %; N - 0,009%; As - 0,001%. Виробник АТ «Осокольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова», торгівельна марка «Metalloinvest OEMK». За результатами перевірки митної декларації відповідачем були відібрані зразки для проведення експертних досліджень на предмет визначення належності товару до арматурного проката чи катанки. У зв`язку з тим, що митний орган не відніс спірний товар до арматурних прутків за іншими кодами згідно УКТЗЕД, а також те, що експертом митниці не було встановлено, що товар, який був предметом експертного дослідження, уявляє собою арматуру чи катанку, то позивач подав додаткову декларацію ЕМД № UА110130/2021/013113 від 12.05.2021 до тимчасової (гр. 2 ДТ), в якій знову заявив той самий товар, що і за тимчасовою митною декларацією, повторно вказавши, що товар не являється арматурним прутком. Одночасно позивач заявив до повернення сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 32380,76 грн. та ПДВ в розмірі 6476,15 грн. Проте, за наслідками подання додаткової митної декларації до тимчасової, відповідач прийняв рішення про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску товарів №UА11А110130/2021/00194 від 12.05.2021, про що була оформлена картка відмови, в якій підставою для відмови зазначено,що декларантом порушено вимоги ст. 266 п. 1.4 МКУ №4495-VІ від 13.03.12, в частині сплати митних платежів, а саме - не сплачено антидемпінгове мито. Позивач вважає прийняте рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує законні права та інтереси, оскільки імпортований товар не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 №АД-382/2017/4411-05.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

Копію ухвали 30.08.2021 направлено засобами електронного зв`язку учасникам справи, відповідачу - разом із копією позову, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 14.09.2021.

Суд зазначає, що станом на 18.10.2021 від відповідача відзиву на позов та витребуваних документів не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 №104, від 21 квітня 2021 р. № 405, від 16.06.2021 р. № 611, від 11.08.2021 р. № 855, від 22.09.2021 р. № 981) з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України встановлений карантин.

Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 18.10.2021 жодних повідомлень про неможливість подання відзиву на позов, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачем процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «ТАКТ» (код ЄДРПОУ 21858879) зареєстровано як юридична особа 05.07.1995 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.03.2005 №12241200000008947).

Видами діяльності позивача є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 24.31 Холодне волочіння прутків і профілів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

22 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Постачальник, АТ «ОЕМК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №СТАК/ОЕ-003982, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію - (металопрокат) виробництва АТ «ОЕМК» в номенклатурі, кількості та строки у відповідності до додаткової угоди (специфікації), яка є невід`ємною частиною даного контракту. По даному контракту передбачається поставка продукції у загальному орієнтовному об`ємі 15000 тон, якщо інше не передбачено додатковими угодами (специфікаціями) (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 Контракту від 22.04.2019 №СТАК/ОЕ-003982 по даному контракту передбачається поставка продукції на суму не більше 590 000 000 рублів.

Згідно зі Специфікацією №22 від 22.04.2021, постачальник - АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Росія) поставляє продукцію: круги в асортименті у вигляді прутків відповідно до наведених в специфікації марок сталі, міждержавних стандартів загальною вагою 542 тн та загальною вартістю 27 594 524,00 рублів РФ.

Продавцем виставлено рахунок-фактура (комерційний інвойс) від14.04.2021 №597120, в якій визначені умови поставки СРТ Самаровка.

21.04.2021 ТОВ «ТАКТ» до митного контролю та митного оформлення подано тимчасову електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №UA110130/2021/010802 на товар за кодом УКТЗЕД 7214997900: «Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25 % або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 35, розмір круг 32,0 мм - 10,540 тн, хімічний склад: С - 0,35 %; Мn - 0,56 %; Si - 0,26 %; Р - 0,007 %; S - 0,012 %; Сr - 0,04 %; Nі - 0,03%; Сu - 0,03 %; N - 0,009%; As - 0,001%. Виробник АТ «Осокольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова», торгівельна марка «Metalloinvest OEMK» (графа 31) на загальну суму 577253,8800 на умовах поставки CРТ-Самаровка (графа 20), до якої на підтвердження митної вартості товару позивачем надано (графа 44): зовнішньоекономічний контракт; специфікацію; рахунок-фактура (інвойс); сертифікати якості; інші некласифіковані документи.

До митного оформлення ТОВ «ТАКТ», в тому числі були подані сертифікат якості від 14.04.2021 №0763586 та сертифікат походження № 1086001355 0897339 від 15.04.2021.

З графи 47 «Нарахування платежів» ЕМД від 12.05.2021 №UA110130/2021/013113 вбачається, декларантом зазначені відомості щодо сплати антидемпінгового мита у сумі 32 380,76 грн. (код 023) та ПДВ у сумі 6476,15 грн. (код 028) як таких, що підлягають поверненню (спосіб платежу 99).

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, відповідачем складено акт про взяття проб (зразків) товару №UA110130/2021/010802 від 21.04.2021 з метою встановлення характеристик товару, визначальних для однозначної класифікації товару згідно УКТ ЗЕД.

За наслідками дослідження зразків товару, проведеного Дніпропетровським управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України за замовленням м/п «Дніпро» Дніпровської митниці Держмитслужби складений висновок №1420003700-0308 від 29.04.2021, відповідно до пункту 10 якого завданням для дослідження (аналізу, експертизи) були поставлені наступні питання:

- провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ВМД;

- визначити зовнішній вигляд та діаметр виробу;

- визначити хімічний склад товару (легована або нелегована сталь);

- визначити належність товару до арматурного прокату чи катанки;

- у випадку виявлення невідповідностей характеристик зразків заявленому коду, визначити інші відомості, необхідні для класифікації товару;

- визначити тимчасовий опір розривання, відносне подовження після розривання, границю плинності фізичну (умовну);

- у разі виявлення істотних обставин, з приводу яких не було поставлено запитання, включити їх до висновку.

Згідно із вказаним висновком, надана на дослідження проба товару під назвою «Прутки (круг) з вуглецевої сталі, марка сталі 35, розмір круг 32,0 мм» за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі нелегованої, діаметром (32.08±0,02) мм. Рельєф поверхні відсутній. Будь-яке оброблення поверхні (плакування, фарбування, гальванічного або іншого покриття) відсутнє. Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. Метод рентгенофлуоресцентного аналізу на приладі Аналізатор елементарного складу EXPERT 3L, для визначення хімічного складу, носить якісний/напівкількісний оціночний характер. Встановлення механічних характеристик матеріалу проб на даний час у СЛЕД Держмитслужби не видається можливим у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання.

З урахуванням викладеного, позивач заявив до митного оформлення прутки (круг) без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, а відповідач не відніс спірний товар до арматурних прутків за іншими кодами згідно УКТЗЕД, а також того, що експертом митниці не було встановлено, що товар, який був предметом експертного дослідження, уявляє собою арматуру чи катанку, то позивач, виходячи з положень частини 4 статті 3 Митного кодексу України, пункту 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України, подав додаткову декларацію ЕМД № UА110130/2021/013113 від 12.05.2021 до тимчасової (гр. 2 ДТ), в якій у графі 31 заявлено відомості про товар аналогічно графі 31 ЕМД №UA110130/2021/010949 від 21.04.2021 та вказано, що товар не являється арматурним прутком.

Одночасно у графі 48 ЕМД позивач заявив до поверення сплачену суму антидемпінгового мита за товар у розмірі 32380,76 грн. та ПДВ в розмірі 6476,15 грн.

Проте, Дніпровською митницею Держмитслужби було відмовлено ТОВ «ТАКТ» в митному оформленні та видано Картку відмови від 12.05.2021 № UА110130/2021/00194, в якій підставою для відмови було вказано, що декларантом порушено вимоги статті 266 пункт 1.4 МК України в частині сплати митних платежів, а саме не сплачено антидемпінгове мито по товару. Відповідно до статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита у розмірі 15,21%; за результатами перевірки наданих товаросупровідних документів за алгоритмом ідентифікації доведеним листами Мінекономрозвитку від 22.08.2018 №4413-06/37204-03; від 21.08.2019 № 4413-06/35262-03 та від 13.03.2019 № 4413-06/11029-03 за параметрами: хімічним складом, механічними характеристиками, геометричними параметрами, марочним складом, класом міцності, не підтверджено, що задекларований товар не є об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів одразу за всіма параметрами, як передбачено в наведених листах.

Крім того, у даній картці відмови митним органом повідомлено позивача про необхідність подати нову митну декларацію зі сплатою антидемпінгового мита - 15,21 %.

Судом також встановлено, що позивачем подано додаткову ЕМД від 12.05.2021 №UA10130/2021/013140, на підставі якої відповідачем завершено митне оформлення товару без повернення антидемпінгового мита та податку на додану вартість.

Не погодившись із прийнятою карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини 1 та 2 статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до частини 4 статті 275 МК України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Згідно з частиною 9 статті 280 МК України, особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

В силу пункту 1 частини 1 статті 289 МК України, обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Пунктом 2 статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 №330-XIV (далі - Закон №330-XIV) встановлено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

У відповідності до частини 6 статті 16 Закону №330-XIV, остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів (частина 8 статті 16 Закону №330-XIV).

Згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар … існує причинно-наслідковий зв`язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику … та застосовані остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- арматурний прокат (арматура) діаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

20 квітня 2018 року Міжвідомчою комісією прийнято рішення №АД-390/2018/4411-05, яким внесені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 року АД-382/2017/4411-05, а саме викладено пункт 1 рішення у наступній редакції: застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Отже, антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Тобто, Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі у межах наданих повноважень визначено перелік товарів, походженням з Російської Федерації, щодо яких застосовуються антидемпінгові заходи та такими товарами є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно з вищевказаними УКТЗЕД.

У заявленому до розгляду спорі митний орган вважає, що до товару, який задекларований позивачем, має бути застосоване антидемпінгове мито, оскільки код УКТ ЗЕД товарів 7214997900 є в переліку рішення Міжвідомчої торгової комісії №АД-382/2017/4411-05 від 27.12.2017 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», хоч за описом і не підпадають під категорію «арматура або катанка».

Однак, суд не погоджується з викладеними доводами відповідача, оскільки у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 4413-06/37204-03 від 22.08.2018 визначено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Водночас, згідно з листом від 12.03.2019 № 4413-06/10508-07 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.

Судом під час розгляду справи встановлено, що товар має походження з Російської Федерації, що не заперечується сторонами.

Товар класифіковано згідно УКТЗЕД за кодом 7214997900, який вказано у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (та в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).

Однак, не всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330-XIV.

В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають. Відтак, при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №804/2304/18, від 25 березня 2020 року у справі № 280/1775/19 та від 18 березня 2021 у справі № 200/10028/19-а.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За припичами частини 2 статті 44 МК України, у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

У відповідності до частини 3 статті 44 МК України у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частин 1-3 статті 48 МК України митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Суд зазначає, що поняття, класифікація, призначення тощо арматури визначені та врегульовані Державними стандартами, Технічними умовами обов`язковими для суб`єктів господарювання, в тому числі з огляду на приписи статей 266, 268 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч.1 ст.266, 268 ГК України).

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У митній декларації зазначені номери державних стандартів, яким відповідає товар, а саме ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, які визначають геометричні параметри та розміри прокату, товарну форму (прутки чи в бунтах (мотках). Вказаний міждержавний державний стандарт містить загальні вимоги та не відносить прокат до арматурного чи іншого, до катанки чи ні. В графі 31 митної декларації щодо товару позивачем заявлена сфера та мета використання (у сільськогосподарському машинобудуванні), ввезений товар не може бути арматурою чи катанкою, оскільки за державним стандартом ГОСТ 301360-94 (ИСО 8457-1-89) катанка виготовляється з інших марок сталі, а саме: Ст0, Ст1, Ст2, Ст3 всіх ступенів розкислення по ГОСТ 380. За державним стандартом ДСТУ 3760:2006 арматура з гладким профілем виготовляється з марок сталі Ст3сп, Ст3пс, Ст3кп.

Окрім того, як вбачається з висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003700-0318 від 29.04.2021, за наслідками експертного дослідження зразків товару експертом митниці не надано відповіді про належність спірного товару до арматури чи катанки.

При цьому, митним органом не було направлено відібрані зразки товару на експертне дослідження до лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень. Крім того, з наведеного висновку слідує, що відповідач не отримав інформацію про те, що зразки товару, які були предметом експертного дослідження, заявлені до митного оформлення та відповідають наданим позивачем сертифікатам якості, є арматурою чи катанкою.

Вказана обставина свідчить про те, що на момент прийняття спірного рішення в цій справі відповідач не мав чіткого критерію для відмови позивачу у митному оформленні товару, який не є арматурним прокатом (арматурою) та катанкою.

Разом з тим, зважаючи на опис товару, а саме, що товари, заявлені до митного оформлення, не підпадають під критерії катанки, зазначені в рішенні Міжвідомчої комісії, а відповідачем не доведено належними доказами, якими мають бути відповідні висновки митної лабораторії, що заявлений товар є арматурою чи катанкою, суд дійшов висновку, що встановлені обставини у цій справі не дають підстав стверджувати про те, що заявлений позивачем до митного оформлення товар відноситься до переліку товарів, відносно яких здійснюються антидемпінгові заходи.

Крім того, суд звертає увагу, що на період остаточного вирішення питання чи є імпортований товар арматурою чи катанкою подання тимчасової митної декларації не можливо без сплати антидемпінгового мита, а заявлення у наступній (додатковій) митній декларації відомостей про повернення будь-яких митних платежів прямо випливає з приписів митного законодавства якщо у декларанта відсутні повні відомості про товар (належність товару до арматури чи катанки, або інші які впливають на вид та розмір митних патежів) та за наслідками проведення митного контролю з боку митниці із залученням митної лабораторії не було здобуто доказів що товар є арматурою чи катанкою або інші відомості які є підставою для їх належної сплати при завершенні процедури митного оформлення товару щодо якого була подана тимчасова митна декларація.

Тому, процес декларування позивачем товару, зазначені ним дані та сплата антидемпінгового мита, повернення надмірно сплаченого мита, на переконання суду, не вказує про згоду декларанта з позицією митниці щодо ввезеного товару та не вказує про позбавлення права особи на судовий захист зі спірного питання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що картка відмови від 12.05.2021 №UА110130/2021/00194 мотивована Дніпровською митницею Держмитслужби виключно тим, що заявлений до митного оформлення товар є товаром, щодо якого застосовуються антидемпінгові заходи, проте, належні докази на підтвердження такого висновку у відповідача на час складення картки відмови були відсутні, також не подані відповідні докази і суду під час вирішення спору, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної картки відмови та навність підстав для її скасування.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 4540,00 грн, сплачений ТОВ «ТАКТ» при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 05.08.2021 №15530, підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 16-а; код ЄДРПОУ 21858879) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 12.05.2021 №UА110130/2021/00194, прийняту Дніпропетровською митницею Держмитслужби.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпропетровської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно