Рішення № 103475972, 21.02.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/844/22

Провадження №2-а/442/29/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судового засідання Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача про скасування постанови серії БАБ № 486022 від 02.02.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.02.2022 його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02.02.2022 року о 13 год. 30 хв. в с.Лішня, вул..Дрогобицька, керуючи т/з не надав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних т/з, чим порушив п.2.3 «г» ПДР України, за що ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність, у зв`язку із чим було складено постанову та накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень.

02.02.2022 він керував власним транспортним засобом по вул. Дрогобицькій, в с.Лішня Дрогобицького району Львівської області де його зупинив інспектор поліції з незрозумілих причин, так як він не порушував будь - яких правил дорожнього руху, після чого поліцейський повідомив, щоб він пред`явив посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування.

Посвідчення водія він надав працівнику поліції для ознайомлення, однак, повідомив, що не зобов`язаний надавати поліс обов`язкового страхування, так як не є учасником дорожньо - транспортної пригоди.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, необгрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 486022 від 02 лютого 2022 року підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з`явився, просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.

У судове засідання відповідач не з`явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.9 вищезгаданого Кодексу, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися в судове засідання, хоча і були належними чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначені обставини, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву, у встановлені Законом строки, на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.ст.151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Матеріалами справи встановлено, що постановою серії БАБ № 486022 від 02.02.2022 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в poзмірі 425 грн.

Згідно оскаржуваної постанови: 02.02.2022 року о 13 год. 30 хв. в с.Лішня, вул..Дрогобицька, керуючи т/з не надав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних т/з, чим порушив п.2.3 «г» ПДР України, за що ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність, у зв`язку із чим було складено постанову та накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень.

Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій повинен мати при собі та згідно п. 2.4 ПДР пред`явити працівнику поліції на місці зупинки посвідчення водія, реєстраційний документ на ТЗ та поліс страхування.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс.

При цьому, згідно з пунктом 21.2 статті 21 Закону «Про обов`язкове страхування» контроль за наявністю полісу страхування здійснюється поліцією при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні місцевого суду та постанові апеляційного суду по справі № 524/7029/20, згідно яких посилаючись на вищевказані нормативні акти суди визнали вимоги інспектора щодо пред`явлення страхового полісу безпідставними, оскільки, згідно з вимогами визначеними у п. 21.2 Закону № 1961-ІV є лише два випадки, які надають інспектору право для витребування страхового полісу.

Таким чином, суди в черговий раз звернули увагу, що вимагати для перевірки поліс страхування поліцейський має право з урахуванням чітких підстав. Ці підстави передбачені ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» та п. 21.2 ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування», а саме лише у разі, якщо:

відносно водія складено протокол про порушення правил дорожнього руху;

водій є учасником ДТП та оформляються відповідні матеріали по ДТП.

Якщо ж водій не порушував правила дорожнього руху та не є учасником ДТП, то поліцейський не має права вимагати для перевірки страховий поліс.

Жодних доказів, які б доводили, що позивач порушив правила дорожнього руху інспектором поліції не надано, а тому в нього не було законних підстав вимагати у позивача полісу страхування.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву та будь-яких достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові суду не надав, а тому, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не виконано обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього статтею 77 КАС України, у зв`язку із чим оскаржувана постанова є протизаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити шляхом скасування спірної постанови.

Керуючись ст.ст. 6, 10, 19, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення Серія БАБ № 486022 від 02 лютого 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в poзмірі 425 грн. - скасувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення рішення у повному обсязі чи його прийняття у письмовому провадженні - в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В. Крамар