Ухвала суду № 103475932, 18.01.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

18.01.22Справа № 336/4244/20

Пров. № 1-кп/336/1902/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді Щасливої О.В.

при секретарі Морозовій В.М.,

за участю прокурора Безуглого Д.В.,

захисника адвоката Рибалко О.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

перекладача Чабан В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, проти задоволення якого не заперечують інші учасники кримінального провадження, про продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначене клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_1 має статус обвинуваченого у вчиненні сукупності кримінально караних діянь, серед яких є тяжкі в розумінні ст. 12 КК України злочини, і не сплив ризик продовження заняття протиправною діяльністю.

Захисник і обвинувачений, не заперечуючи проти продовження застосування домашнього арешту, просять скоротити час перебування обвинуваченого в житлі, знизивши початок перебігу вказаного проміжку з 19-00 години до 22-00 години, пояснюючи таке клопотання графіком виконуваних обвинуваченим робіт, час виконання яких іноді посягає на встановлену судом межу та утворює складнощі у виконання ухвали суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В силу ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Процесуальні питання, пов`язані з застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, внормовані главою 18 КПК України.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

До обвинуваченого на підставі ухвали суду від 24.11.2021 року застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого простирається до 24 січня 2022 року включно.

За змістом положень кримінального процесуального закону підставою для продовження застосування будь-якого запобіжного заходу є існування ризиків, що були заявлені стороною обвинувачення при обранні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання прокурора, суд приймає до уваги ту обставину, що в цьому провадженні обвинуваченому інкриміновано вчинення сукупності кримінально караних діянь, одне з яких, що охоплює два епізоди, є тяжким в розумінні ст. 12 КК України; об`єкт злочинного посягання, яким є охоронюване Основним Законом право приватної власності.

Погоджується суд і з твердженнями про високий рівень вірогідності такого ризику, як продовження вчинення кримінально караних діянь, підтвердженням чого є наявність у обвинуваченого судимості за кримінально каране діяння проти життя людини (ч. 1 ст. 115 КК України), а також кількість інкримінованих йому в цьому провадженні епізодів злочинних діянь проти чужої власності, вчинених різними способами, під час невідбутої частини покарання за попереднім вироком, серед яких, як зазначено, є тяжкі злочини.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що обов`язкове застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт, зумовлено сукупністю наведених матеріальних і процесуальних передумов, необхідністю забезпечення охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Разом з тим суд бере до уваги і відомості про офіційну працевлаштованість обвинуваченого в суб`єкті господарювання, що тривала аж до застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його бажання поновити трудові стосунки після оформлення втрачених важливих особистих документів.

Означені обставини дають суду підстави для прийняття рішення на користь скорочення часу обов`язкового перебування в житлі під час дії вказаної ухвали, який (час) має тривати з 22-00 години 07-00 години наступної доби.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що означений запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виконання ним покладених законом процесуальних обов`язків в подальшому, у зв`язку з обранням якого покладає на обвинуваченого відповідно до ст. 194 КПК України обов`язки, що зазначені в ухвалі від 24.11.2021 року про застосування домашнього арешту.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 181, 183, 184,193, 194-196, 309, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому в період дії запобіжного заходу залишати місце свого постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , з 22-00 години до 07-00 наступної доби.

Застосувати до підозрюваного в період дії запобіжного заходу електронний засіб контролю.

Покласти на обвинуваченого обов`язки:

1)прибувати в суд за першим викликом;

2)не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду;

3)повідомляти суду про зміну свого місця проживання та роботи;

4)носити електронний засіб контролю;

5)докласти зусиль для пошуку роботи;

6)припинити спілкування у будь-який спосіб з потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

7)здати на зберігання до уповноваженого на здійснення контролю за дотриманням перелічених обов`язків підрозділу відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що невиконання ним хоча б одного з обов`язків є підставою для звернення прокурора до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту діє до 19 березня 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Щаслива