Постанова № 103475021, 17.02.2022, Волноваський районний суд Донецької області

221/7451/21

3/221/82/2022

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Волноваха

Суддя Волноваськогорайонного судуДонецької областіБезрук Т.В.,за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувшисправупро адміністративнеправопорушеннястосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданого Волноваським РВ УМВС України 21.04.2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,

у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

30.10.2021 року о 00.15 годині ОСОБА_1 в м. Волноваха, в пров. Карловський, буд.6, керував транспортним засобом «DAEWOO NUBIRA», д.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від продуття алкотесту «Драгер», та проходження медичного огляду на стан сп`яніння ухилився шляхом відмови, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засідання свою винуватість не визнав та пояснив наступне. 30.10.2021р. біля 00.15 години він був пасажиром свого автомобіля, за кермом перебував неповнолітній син його співмешканки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Коли особа, яка перебувала за кермом під`їхала до магазину, щоб купити солодощів для дітей, бо в машині перебувала ще малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до них під`їхав службовий автомобіль, та не виконуючи належним чином свої посадові обов`язки одразу підійшли до правої двері автомобілю, де він сидів в якості пасажиру та почали звинувачувати ОСОБА_1 у тому, що саме він був за кермом , не ввімкнув поворот при зупинці та перебував у стані сп`яніння. При цьому прав йому не роз`яснили, не представилися, не показали своїх свідчень, склали два протоколи поспіх. Усі дії поліцейських він оскаржив до Генерального прокурора та Міністерства внутрішніх справ.

Перевіривши матеріали справи, надавши їм належну оцінку, вважаю, що провина ОСОБА_1 доказана в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

З протоколупроадміністративнеправопорушення серії ААБ №153622від30.10.2021рокувстановлено,що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги пункту 2.5 ПДР, скоїв правопорушення, передбачене диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП, даний факт також підтверджений постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі серії ЕAО №4966842 від 30.10.2021 року, відеозаписом події.

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, для фіксування факту проходження огляду на стан сп`яніння достатньо зафіксувати проведення огляду за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери працівників поліції встановлено, що після зупинки автомобілю жодна особа не виходила, двері не відчиняли, при цьому дійсно ОСОБА_1 в момент звернення до нього працівників поліції сиві на пасажирському сидінні, водійське крісло було порожнє, двоє дітей перебували на задньому сидінні.

На місці зупинки черговий магазин, до якого, як пояснив ОСОБА_1 , він мав намір зайти за солодощами був зачинений.

ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, що працівниками поліції вірно було кваліфіковано як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, поліцейські роз`яснили, що у разі відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліцій не вказано причину зупинки транспортного засобу та не підтвердження керування автівкою саме ОСОБА_5 не узгоджуються з відеозаписом з бодікамери поліцейського, та відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» проінформували останнього про підставу зупинки.

Крім того, як вбачається з відеозапису, жодна особа з автівки після зупинки транспортного засобу не виходила, сторонніх осів біля автомобілю, магазину не було, що повністю спростовує позицію захисту щодо керування транспортним засобом іншою особою. Сам ОСОБА_1 при складанні протоколу не заперечував свого перебування у стані сп`яніння, однак заперечував факт керування , при цьому на питання «а хто ж перебував за кермом» не відповідав та вів себе зухвало.

Всупереч доводам захисника, суд вважає відеозапис з бодікамер належним та допустимим доказом у справі, оскільки відеозапис є повним, на ньому зафіксовано момент зупинки транспортного засобу із роз`ясненням причин зупинки, виявлення поліцейськими у водія ознак алкогольного сп`яніння, відмова пройти огляд на стан сп`яніння та місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, роз`яснення йому прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, повністю зафіксований хід спілкування поліцейських з водієм.

Інші доводи сторони захисту, у тому числі керування автівкою неповнолітньою дитино, якій виповнилось 11 років, численні порушення посадових обов`язків працівниками поліції при складанні протоколу, суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності і не можуть слугувати підставою для визнання ОСОБА_1 невинуватим,оскільки не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення , що доведено сукупністю належних та допустимих доказів , наявних у матеріалах справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з бодікамери поліцейського є належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичні обставини справи.

Оскільки вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно досліджені в ході судового засідання, також враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно достатті 40-1 КпАП Українисудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 130 ч.1, 280-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на такий рахунок: розрахунковий рахунок UA198999980313090149000005001, отримувач коштівДонецьке ГУК/м.Донецьк/21081300, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37967785, Код платежу 21081300 з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк виконанняпостанови вчастині позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами рахувати з моменту вилучення посвідчення водія.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 496(чотиристадев`яностошість)гривень20коп. за такими платіжними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Код платежу 22030106.

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений законом строк, постанова про накладення штрафу відповідно до статті 308 КУпАП надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення до 17.05.2022 року.

Суддя Т.В.Безрук