Рішення № 103474807, 18.01.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10670/21

Провадження № 2/727/421/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівців складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

секретарсудового засідання Івасишин О.І.

за участю сторін:

представника позивача Пустовіт Ю.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» (код ЄДРОУ: 42254696 адреса місця знаходження: м. Київ вул. Хоткевича, 17 офіс 177); треті особи, що не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. (місце знаходження: Києво Святошинський район Київська область м. Вишневе вул.. Європейська, 11/2); приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. (місце знаходження: м. Чернівці вул.. Міцкевича, 2 офіс 22) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог. До Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29.10.2021 року представником ОСОБА_1 отримана копія постанови про відкриття виконавчого провадження №6681041 від 20.09.2021 року приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. Зазначає, що підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження став виконавчий напис №43983, вчинений 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. щодо стягнення з нього заборгованості, за кредитним договором №8 71404386 від 01.06.2020 року, сума якої за період з 16.04.2021 року по 12.05.2021 року становить 21056,00грн., у тому числі: 8000,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 13056,00грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1200,00 грн. за вчинення виконавчого напису. Стверджує, що відповідач не є стороною вказаного договору. Вказує, що жодних відносин між ним та відповідачем не існувало, та з метою захисту своїх прав ним укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Пустовітом Ю.О. Вважає, що виконавчий напис №43983 від 24.05.2021 року вчинений незаконно, з порушенням законодавства та не підлягає виконанню, так як вчинений з порушенням процедури його вчинення, а саме на договорі, який не посвідчений нотаріально. Зазначає, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений без належного підтвердження безспірності заборгованості. Аргументує серед іншого також тим, що відповідачем взагалі не доведено видачу позивачу кредиту взагалі, передачі позивачу відповідачем кредитної картки і наявності заборгованості, як то: платіжне доручення, меморіальний ордер, тощо, яким позивачу перераховувалися кошти. Відкриття позивачу рахунку по карті позичальника і в якому саме банку позивачу відкрито вказаний рахунок. Зазначена обставина унеможливлює отримання ним самостійно інформації з банку про рух коштів по вказаному рахунку. Стверджує, що жодних правовідносин між ним та відповідачем не існувало і не існує, відповідачем не надано жодного доказу того, що договір укладався взагалі (протокол створення цифрового підпису чи інший документ) і що укладався саме з ним та не надано жодних доказів того, що відповідачем направлялися йому вимоги, що спростовує безспірність вимоги. Просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 43983 вчинений приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.

Рух справи по позиціям сторін

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 листопада 2021 року відкрито позовне провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відзиву на позов відповідачем не надано.

Представник позивача Пустовіт Ю. в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. У наданих суду поясненнях посилався на обставини, викладені в позовній заяві. Не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, відомостей про поважність причини неявки в засідання не надав.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог відносно предмету спору на стороні відповідача, відповідно, приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. та приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи, відомостей про поважність причини неявки в засідання не надали; до суду останніми не було скеровано і відповідні заперечення на позов.

Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, зважає на наступне.

У відповідності до положень ч.1ст.2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей15,16 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першимстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікованаЗаконом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції"і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Досліджені доказита застосованінорми права Судом належними та допустимими доказами по справі встановлено, що 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис зареєстрований за №43983 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості кредитним договором № 871404386 від 01.06.2020 року, укладеного з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в сумі 21056,00 грн. (за період з 16.04.2021 року по 12.05.2021 року) та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200,00 грн. (а.с. 10); Відповідно до постанови про відкриття провадження ВП №66891041 від 20.09.2021 року приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О вбачається, що з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість в розмірі 22256,00 грн. (а.с. 8); Відповідно до заяви про примусове виконання рішення вбачається, що до приватного виконавця Кондрюка К.О. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №43983 від 24.05.2021 року звернулося ТОВ «ФК «Онлайн фінанс». (а.с. 9); Згідно договору №871404386 від 01.06.2020 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , позивачу надано кредит без конкретної споживчої мети, на суму 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності. (а.с.11-12)

Суд вважає, що здійснений виконавчий напис від 24.05.2021, зареєстрований в реєстрі за № 43983, незаконним та такими, що не підлягає виконанню у зв`язку із наступним:

За змістомст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом, із наведених вище доказів встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннямиЦивільного кодексу України,Законом України «Про нотаріат», а такожЗаконом України «Про захист прав споживачів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року

Відповідно дост. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.Главою 14 «Вчинення виконавчих написів» Закону України «Про нотаріат»визначений порядок вчинення виконавчих написів. Зокрема, норми статті 88 цього Закону (тут і далі - у первинній редакції) встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Аналогічні положення містяться у пунктах 3.1, 3.3 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбаченийстаттею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленоюЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку» (пункт 80 вказаної постанови). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сума або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав і обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права; а отже? вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Як зазначено Верховним Судом України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Згідно з п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В постанові Верховного Суду України (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018p.) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей87,88 ЗУ "Про нотаріат"у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо її заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За змістом частини першоїстатті 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Проте при визначенні строку, в межах якого вчиняється виконавчий напис, мають застосовуватись також норми частини другоїстатті 88 Закону України «Про нотаріат»тастатті 257 ЦК України, які встановлюють трирічний строк для таких вимог. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна існувати та бути безспірною. Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині) розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Законодавцем визначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі, суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин. В даній постанові, Верховний Суд, зазначив, що у нотаріальному процесі, при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Проаналізувавши наведене вище, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису за №43983 від 24.05.2021 року, нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та не витребував необхідних документів у стягувача на підтвердження укладення кредитного договору з ОСОБА_1 .

Статтею 207 Цивільного Кодексу Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до положень статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Аналіз наведених норм закону та аналіз доказів наданих сторонами в їх сукупності, свідчить про те, що при вчиненні виконавчого напису за № 43983 від 24.05.2021 року, не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача, а відповідачем не надано суду доказів того, що сума боргового зобов`язання на час звернення про вчинення виконавчого напису була безспірною.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз`яснено уп.13Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні за участю нотаріуса, який залучається до участі у справіу якості третьої особи.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Відповідно до ч. 1 ст.141, п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положеньст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч.4ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ч.3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначенихЦПК УкраїниЦі критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись законом, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

На підтвердження витрат на правову допомогу надано суду договір про надання професійної правничої допомоги №21-02-19 від 22.10.2021 року, розділом 4, яким визначається порядок оплати послуг адвокатського бюро, додаток №1 до даного договору, щодо порядку розрахунку та вартості гонорару за надання правової допомоги та представництва у (а.с.26-28), та акт приймання передачі робіт, виконаних Бюро від 28.12.2021 року. (а.с.29)

Таким чином, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового розгляду, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак є обґрунтованими вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За змістомст.89 ЦПК Українисуд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

ВисновокНа основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як сторона по справі, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Керуючись та на підставі ст.ст. 4,12-13,28,76-79, 81; 89;158,259,263 - 279, 280 - 284ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ:

Заочне рішення по справі. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №43983 від 24.05.2021 року, виданий приватним нотаріусом Києво Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , боргу в розмірі 21056 гривень 00 копійок, в рахунок погашення за кредитним договором №871404386 від 01.06.2020 року.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Онлайн Фінанс»(код ЄДРОУ: 42254696, адреса місцязнаходження:м.Київ вул.Хоткевича, 17офіс 177) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місцяпроживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати, зокрема, - в повернення сплаченого судового збору в сумі 908,00гривень та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень, документально підтверджених.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 27.01.2022 року.

Суддя Слободян Г.М.