Ухвала суду № 103474491, 14.02.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1438/22

Провадження № 1-кс/428/1989/2022

УХВАЛА

іменем України

14 лютого 2022 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Адизова Т.Ш., за участю старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Гуляєва Р.Р., прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Ступченка О.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Старовойтова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Гуляєва Р.Р., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Ступченком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 22022130000000007 від 11.01.2022 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Луганськ, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2022 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Гуляєва Р.Р., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Ступченком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 приблизно у першій половині вересня 2021 року під час перебування у м. Луганськ була завербована представниками т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ для виконання злочинних завдань направлених на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості України.

Будучи достовірно обізнаною про те, що виконує злочинні завдання на користь непередбаченого законами України формування т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ в проведенні розвідувально-підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України та усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків у випадку передачі інформації розвідувального характеру до т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ, ОСОБА_1 , у період з вересня 2021 року по січень 2022 року під час переписки у мессенджері «Telegram», номер мобільного телефону НОМЕР_1 отримувала від співробітника т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ на ім`я « ОСОБА_2 », номер мобільного телефону НОМЕР_2 завдання щодо збору та передачі інформації про особовий склад співробітників 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (чисельність, П.І.Б., контактні номери мобільних телефонів, характеризуючи дані, склад сім`ї та ін.), інформацію щодо кадрових призначень, місць дислокації будівель СБУ в м. Сєвєродонецьку, списки затриманих осіб слідчими слідчого відділу 3 управління.

На виконання вищевказаних завдань, ОСОБА_1 , у період з вересня 2021 року по січень 2022 року, перебуваючи у м. Сєвєродонецьк Луганської області здійснювала збір та в подальшому, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою мессенджеру «Telegram», номер мобільного телефону НОМЕР_1 передавала співробітнику т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ на ім`я « ОСОБА_2 », номер мобільного телефону НОМЕР_2 , наступну інформацію:

1.Відео та фотознімки особистих та службових автомобілів співробітників 3 управління (з місцем дислокації м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, за якими можливо ідентифікувати номер державної реєстрації, колір, марку та моделі автомобілів;

2.Відео та фотознімки в`їзду, виїзду службового автотранспорту 3 управління (з місцем дислокації м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з території та на територію управління, за яким можна ідентифікувати номер державної реєстрації, колір, марку та модель автомобіля;

3.Відомості щодо приїзду керівництва СБ України до адміністративних будівель 3 управління (з місцем дислокації м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях розташованих у м. Сєвєродонецьк Луганської області;

4.Особисті дані стосовно діючих співробітників (близько14 співробітників, серед яких є оперативні співробітники та слідчі) 3 управління (з місцем дислокації м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (П.І.Б., засоби зв`язку, займана посада, фотографії співробітників, інформацію щодо особистого автотранспорту, склад сім`ї, характеризуючи дані тощо).

Згідно з відповіддю з ВОДТ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 04.02.2022 відомості, що були передані громадянкою ОСОБА_1 у період з вересня 2021 року по січень 2022 року співробітнику т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ на ім`я « ОСОБА_2 » (стосовно якого розслідується окреме кримінальне провадження), відповідно до п.п. 5.8., 5.27., 6.8., 6.13., 6.14., 6.21., 10.4., 10.7. «Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України», затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 21.08.2012 № 400, містять інформацію з грифом обмеження доступу «Для службового користування».

Крім того, згідно з відповіддю з ГУ ВБ СБ України № 9/11 ЕП від 08.02.2022 передача даної інформації по кожному пункту окремо та у сукупності представникам спецслужб збройних формувань окупаційної адміністрації Російської Федерації, в тому числі т.зв. «Міністерству державної безпеки ЛНР» призведе до підриву стану бойової готовності СБ України, якості виконання співробітниками поставленого бойового завдання, негативно вплине на проведення всієї операції Об`єднаних сил в цілому, може нанести шкоду державній безпеці України та призвести до проведення диверсій, знищення службової техніки та живої сили підрозділів СБ України, які задіяні в проведенні операції Об`єднаних сил в Луганській області.

14 лютого 2022 року слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного злочину та обґрунтованість оголошеної їй підозри підтверджується зібраними доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, є необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Вказане кримінальне правопорушення вчинене з прямим умислом.

За вчинення вказаного злочину, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким, у разі визнання ОСОБА_1 винуватою в його скоєнні, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна.

Підозрювана ОСОБА_1 на утриманні нікого не має та є безробітною.

Отже, соціальні зв`язки підозрюваної в місці її постійного проживання не є настільки міцними для того, щоб ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду не вчинила спроб переховуватися від слідства та суду.

Зважаючи на те, що територія м. Лисичанськ Луганської області, де проживає підозрювана ОСОБА_1 , тісно межує із тимчасово окупованою територією Луганської області, крім того, ОСОБА_1 є уродженкою м. Луганськ та у вказаному тимчасово окупованому місті Луганської області проживає її мати, у зв`язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду вчинить спроби переховуватися від слідства та суду.

Враховуючи викладене, періодична явка ОСОБА_1 до слідчого без застосування запобіжного заходу не може з впевненістю гарантувати виконання нею своїх процесуальних обов`язків.

2) Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, маючи можливість вільного пересування, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об`єктивних обставин кримінального правопорушення.

3) ОСОБА_1 вчинено злочин проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна. Вказаний злочин є особливо тяжким та вчинявся ОСОБА_1 добровільно, умисно, з корисливим мотивом та у змові із іншими особами.

Знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування, ОСОБА_1 спроможна незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків у кримінальному провадженні.

Таким чином, викладені обставини з достатністю свідчать про те, що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити спроби незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

4) Підозрювана ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може продовжувати здійснювати протиправну діяльність на шкоду державній безпеці України, а саме виконувати злочинні завдання на користь непередбаченого законами України формування т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ в проведенні розвідувально-підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, спрямовані проти основ державної безпеки України, а так само інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрювана своїми незаконними діями проявила схильність до скоєння злочинів.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_1 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам. Так особисте зобов`язання не може бути застосовано в зв`язку з тим, що він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, обирати відносно підозрюваної запобіжний захід - домашній арешт недоцільно, оскільки він в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Згідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У зв`язку з цим, на думку слідчого, за необхідне визначити максимальний розмір застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 просила відмовити у застосуванні стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваної адвокат Старовойтов О.В. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрювану, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

14 лютого 2022 року слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-заявою ОСОБА_1 від 11.01.2022;

-поясненнями ОСОБА_1 від 11.01.2022;

-відповіддю на доручення № 2/138 від 12.01.2022;

-протоколом огляду від 12.01.2022 з фототаблицею;

-поясненням ОСОБА_1 від 12.01.2022;

-протоколом огляду від 14.01.2022 з додатками;

-відповіддю на запит № 2/204 від 19.01.2022 з додатком;

-відповіддю на запит вхідний № 564а від 01.02.2022;

-протоколом обшуку від 17.01.2022;

-висновком експерта № 18 від 03.02.2022 (реєстр 78/20/2-43);

-відповіддю на запит з ВОДТ від 04.02.2022;

-відповіддю на запит з ГУ ВБ СБУ № 9/11ЕП від 08.02.2022;

-відповіддю на доручення № 9/5/2-39 від 11.02.2022;

-протоколом огляду від 03.02.2022 з додатками.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваної ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, зокрема її вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваною знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час можуть існувати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та які ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості з боку підозрюваної незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі та з метою уникнення відповідальності може здійснювати тиск та схиляти свідків як особисто, так і через інших осіб до дачі неправдивих показань, шляхом погроз, умовлянь, підкупу, тощо, тим саме перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості з боку підозрюваної вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється: тому, що на теперішній час на території Луганської області проводиться Операція об`єднаних сил (ООС), а ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ст. 111 ч. 1 КК України, вчинених з метою здійснення протиправної діяльності, направленої на причинення шкоди державній безпеці України, а саме виконання злочинних завдань на користь непередбаченого законами України формування т.зв. «МДБ ЛНР» окупаційної адміністрації РФ в проведенні розвідувально-підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Про наявність вказаного ризику свідчить тривалість та систематичність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, оскільки під час досудового розслідування зафіксовано систематичне вчинення нею кримінального правопорушення.

Разом з тим, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, який є особливо тяжким та вчинявся останньою добровільно, умисно у змові із невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема представниками окупаційної адміністрації РФ т.зв. «ЛНР», які діють на підтримку режиму окупації частини Луганської області та функціонування псевдодержавного утворення «ЛНР», розповсюдження та застосування юридично нікчемних законодавчих та нормативно-правових актів «ЛНР», які направлені на зміну меж території державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, пов`язані із участю в незаконних збройних формування, а так само інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 22022130000000007 від 11.01.2022 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання її винною у інкримінованому кримінальному правопорушенні, її вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання їй кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваної, її майновий та сімейний стан.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22022130000000007 від 11.01.2022 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч. 3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, абз.2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваної, раніше не судимої, відсутність у неї постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваної ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на неї обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов"язків має бути сплачена у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177, 178, 182, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Гуляєва Р.Р., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Ступченком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 14 лютого 2022 року по 14 квітня 2022 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу сто п"ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 372150 (триста сімдесят дві тисячі сто п"ятдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави вона буде вважатись такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваній роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 18 лютого 2022 року о 13-00 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко