Рішення № 103471832, 09.02.2022, Вишгородський районний суд Київської області

09.02.2022 Справа № 363/1429/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Баличевої М.Б.,

при секретарі: Щур А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2020 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди, в якому просив: визнати ОСОБА_1 , таким що вчасно у строк передбачений ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 01.02.2019 року, звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про виплату страхового відшкодування; стягнути з ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 132 953, 00 грн.; спричинену моральну шкоду у розмірі 20 000, 00 грн.; пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі 43 802 грн., 05 коп.; судові витрати у розмірі 2 000, 00 грн.; за стоянку автомобіля на майданчику тимчасового утримання 1 860, 00 грн. Всього стягнути з відповідача на користь позивача - 200 000, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.03.2018 року близько 18 год. 30 хв. на 63 км. автостради Київ-Овруч відбулась ДТП за участю двох автомобілів: BMW 530 республіки Литви д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ЗИЛ-ММ3554-ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_2 та троє пасажирів автомобіля BMW 530 республіки Литви д.н.з. НОМЕР_1 загинули. 19.03.2018 року відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № 1201811000000216, попередня кваліфікація - ч. 3 ст. 286 КК України. 26.04.2019 року прокурором прокуратури Київської області кримінальне провадження було закрито у зв`язку із смертю підозрюваного ОСОБА_2 20.04.2018 року позивач звернувся до ТДВ «СТ «ДОМІНАНТ», в якій був застрахований його автомобіль, із повідомленням про ДТП. Транспортний засіб BMW 530 республіки Литви д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». 01.02.2019 року позивач прибув до офісу відповідача, де на офіційному бланку страхової компанії виклав свої пояснення щодо ДТП. Працівники страхової компанії, користуючись необізнаністю позивача не пояснили, та не надали йому консультацію та бланк для оформлення заяви про виплату страхового відшкодування, в супереч вимогам закону. Про необхідність подання заяви про виплату страхового відшкодування позивач дізнався 25.07.2019 року з отриманого листа від відповідача № 203299-3. 16.09.2019 року ОСОБА_1 в приміщенні страхової компанії написав заяву про виплату страхового відшкодування. Листом від 24.09.2019 року № 190000203299-5 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 07.10.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перегляд рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, у відповідь відповідачем був направлений лист від 18.10.2019 року № 8302, в якому відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із пропуском строку. Підтвердженням того, що відповідач визнав вимоги позивача, а отже і його звернення від 01.02.2019 року, сприймав саме як заяву про виплату страхового відшкодування є «Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власником колісного засобу» від 18.02.2019 року № 9941. Відповідно до звіту вартість матеріального збитку завданого позивачу становить 132 953, 00 грн. Відповідач не цікавився рухом кримінального провадження, не вживав заходів щодо відібрання заяви у позивача про виплату страхового відшкодування та не збирав всі необхідні документи, тому його відмова у виплаті страхового відшкодування є незаконною. Таким чином, позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню вартість матеріального збитку в розмірі 132 953, 00 грн. та пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 18.03.2019 року по 13.04.2020 року , що становить 43 802, 05 грн. Позивачем були сплачені грошові кошти за стоянку автомобіля на майданчику тимчасового утримання у розмірі 1 860, 00 грн., які на думку позивача, підлягають стягненню з відповідача. Внаслідок своїх незаконних дій відповідач завдав позивачу моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 грн., яка виразилася у формі зневіри, образи, безпорадності особи, яку ошукали та ввели в оману заради економії грошей та власного прибутку. У зв`язку із викладеним, позивач змушений був звернутися до суду за захистом свої порушених прав.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.04.2020 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.08.2020 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлений належним чином, раніше у судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог.

20.08.2020 року представником відповідача до матеріалів справи був долучений відзив, в якому зазначено, що 16.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в наслідок ДТП, яка сталася 18.03.2018 року, таким чином, позивач пропустив строк встановлений п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому рішення про відмову у виплаті йому страхового відшкодування є законним. Крім того, у своїй заяві від 07.10.2019 року позивач зазначає, що не подав зазначену заяву в встановлений строк, у зв`язку з тяжким психологічним станом після ДТП. При цьому жодних претензій щодо не сприяння в оформленні страхової справи збоку відповідача вказано не було. Відповідно до полісу АК/3645091 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлена страхова сума, заподіяна майну в розмірі 100 000, 00 грн. з франшизою в розмірі 1 000, 00 грн. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власником колісного засобу від 18.02.2019 року № 9941 ринкова вартість КТЗ ЗИЛ ММЗ 554 д.р.н. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП становить 132 953, 00 грн. Також зазначеним звітом встановлено, що вартість ремонту транспортного засобу є економічно недоцільною, а вартість матеріального збитку слід прийняти рівним за вартість майна на дату оцінки. Відповідно до звіту № 19742 автотоварознавчого дослідження по визначенню утилізаційної вартості КТЗ ЗИЛ ММЗ 554 д.р.н. НОМЕР_2 , вартість КТЗ після ДТП становить 37 365, 82 грн. Таким чином страхове відшкодування не може перевищувати 94 587,18 грн. Вимога щодо стягнення з відповідача пені є похідною, а тому задоволенню не підлягає. Законодавством передбачено, що потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я, під час ДТП, моральна шкода відшкодовується у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Отже, вимога позивача про стягнення моральної задоволенню не підлягає.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником ЗИЛ-ММЗ 554М-ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

З полісу № АК/3645091 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що автомобіль BMW 530, номерний знак НОМЕР_1 був застрахований ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», страхова сума - 100 000, 00 грн., франшиза 1 000, 00 грн.

Відповідно до витягу з ЄРДР вбачається, що 18.03.2018 року близько 18 год. 30 хв. у вечірній час, на частково освітлювальній території водій ОСОБА_2 , 01.05.1992 керуючи автомобілем BMW 530, Республіки Литви JTL 892 рухався по автодорозі Київ-Овчру від смт. Іванків до с. Феневичі Іванківського району Київської області та на 63 кс. вказаної дороги , що знаходиться в с. Феневичі не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху де відбулось зіткнення з автомобілем ЗИЛ-ММЗ 554М-ПЕ, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_2 та його троє пасажирів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 загинули на місці події. Відомості за даним фактом 19.03.2018 року внесені до ЄРДР за № 12018110000000216.

20.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до страхувальника ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА», яким був застрахований автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М-ПЕ, р.н. НОМЕР_2 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 18.03.2018 року.

01.02.2019 року ОСОБА_1 надав пояснення потерпілого щодо події, яка відбулась 18.03.2018 року до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 18.02.2019 року № 9941, вартість матеріального збитку заподіяного власнику ОСОБА_1 після аварійного пошкодження КТЗ ЗИЛ-ММЗ 554М-ПЕ, р.н. НОМЕР_2 , станом на 09.02.2019 року становить 132, 953, 00 грн.

Відповідно до висновку № 19742 від 18.02.2019 року, утилізаційна вартість КТЗ ЗИЛ-ММЗ 554М-ПЕ, р.н. НОМЕР_2 , станом на 09.02.2019 року становить 37 365, 82 грн.

28.02.2019 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на адресу ОСОБА_1 був направлений лист вих. № 203299-2 від 28.02.2019 року про необхідність надання постанови про порушення/закриття кримінальної справи та заяви про виплату страхового відшкодування для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 26.04.2019 року, кримінальне провадження № 12018110000000216, відомості про яке внесені до ЄРДР 19.03.2018 року за підозрою ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із смертю підозрюваного ОСОБА_2

25.07.2019 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на адресу ОСОБА_1 був направлений лист вих. № 203299-3 від 25.07.2019 року про необхідність подання заяви про виплату страхового відшкодування для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

16.09.2019 року ОСОБА_1 подав заяву на виплату до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», в якій просив відшкодувати вартість ремонту та вартість перебування автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554М-ПЕ, р.н. НОМЕР_2 на штраф-майданчику та вартість евакуатора.

З листа № 190000203299-5 від 24.09.2019 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», який був направлений на адресу ОСОБА_1 вбачається, що ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з тим, що заява від ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування надійшла 16.09.2019 року, а ДТП відбулась 18.03.2018 року, тобто з моменту скоєння ДТП минуло більше одного року, отже, відповідно до ст. 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 пропустив термін подання заяви про виплату страхового відшкодування та не подав документи, передбачені законом.

07.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», в якій просив переглянути рішення від 24.09.2019 року про відмову у виплаті йому страхового відшкодування, оскільки страхувальником було порушено п. 2 ст. 20 ЗУ «Про страхування». Оповіщення ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про ДТП він здійснив 01.02.2019 року. При розгляді його клопотання просив прийняти до уваги його тяжкий психологічний та емоційний стан, в якому від перебуває під впливом наслідків аварії, оскільки тоді загинуло четверо людей, і ще досі впливає на прийняття ним рішень та вчинків.

З листа ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» від 18.10.2019 року, який був направлений ОСОБА_1 вбачається, що ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП`відмовлено ОСОБА_1 у перегляді рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

З квитанції до прибуткового косового ордеру № 161 вбачається, що ОСОБА_1 сплатив 1 860,00 грн. за стоянку авто ЗИЛ-ММЗ 554М-ПЕ, р.н. НОМЕР_2 на майданчику тимчасового утримання у період з 18.03.2018 року по 16.05.2018 року.

Відповідно до розрахунку наданого ОСОБА_1 пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання складає 43 802,05 грн.

Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

П. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

П.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

П. 2 ст. 20 ЗУ «Про страхування», протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику

Згідно з пунктом 36.1 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

При цьому зазначений у п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 03.10.2018 у справі № 753/5293/16-ц, від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15, від 05.02.2020 року у справі № 748/1893/18, підстав відступати від яких суд не вбачає.

Судом встановлено, що вищевказана ДТП сталася 18.03.2018 року та 01.02.2019 року позивач надав відповідачу пояснення потерпілого щодо ДТП.

28.02.2019 року та 25.07.2019 року представником відповідача на адресу позивача були направленні листи щодо необхідності подання заяви про виплату страхового відшкодування для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. Однак, лише 16.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з заявою про виплату страхового відшкодування, тобто після пропуску строку на звернення з заявою про страхове відшкодування, встановленого п.п. 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Твердження позивача про те, що працівники страхової компанії, користуючись його необізнаністю не пояснили та не надали йому консультацію та бланк для оформлення заяви про виплату страхового відшкодування, судом не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_1 , таким що вчасно у строк передбачений ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 01.02.2019 року, звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про виплату страхового відшкодування. Разом з тим, позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування, пені, сплачених коштів за стоянку автомобіля на майданчику тимчасового утримання та моральної шкоди є похідними, а отже, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 81, 258-268, 354 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя М.Б. Баличева