Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 635/9509/21
Провадження по справі № 2/635/446/2022
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2022 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Даниленко Т.П.
за участі секретаря судового засідання Панас О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкузагального провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом,в якомупросив визначитийомудодатковий строк на прийняття спадщини за заповітомпісля смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці, з моменту набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтуванняпозовних вимогзазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_2 померйого відчим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,який бувзареєстрований заадресою; АДРЕСА_1 .Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина увигляді 48/100частин житловогобудинку АДРЕСА_1 .Єдиним відомим йомуспадкоємцем зазаконом першоїчерги післясмерті ОСОБА_3 є йогодружина тамати позивача ОСОБА_4 ,з якоюспадкодавець перебувавв зареєстрованомушлюбі тафактично проживаводнією сім`єюдо своєїсмерті.Однак,виявилося,що засвоє життя ОСОБА_3 залишив заповіт,посвідчений приватнимнотаріусом Харківськогорайонного нотаріальногоокругу ПавловоюО.О.03листопада 2020року,реєстр №1574,яким всесвоє рухомета нерухомемайно,заповів йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який єчинним,на моментвідкриття спадщинивін нескасований,не змінений,на цейчас йогоніхто неоспорив.Однак, протягомвстановленого закономшестимісячного строкупозивач не звертався до нотаріальноїконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 саме тому,що зазаконом вінне єйого спадкоємцем,останнім часом(післяпожежі вбудинку заадресою АДРЕСА_2 ,що сталася03.08.2020року,)він проживавокремо відних зматір`ю,про заповітйому взагалінічого небуло відомо,бо сам ОСОБА_3 за своєжиття позивачу пронього нерозповідав,його непоказував,після пожежівони майжене спілкувались,бачились дужерідко череззайнятість ОСОБА_1 ненормованийробочий деньта постійнівідрядження.Про існуванняцього заповітувін дізнавсявід своєїматері ОСОБА_4 тільки приїхній зустрічі21листопада 2021року,тобто вжепоза межамишестимісячного строку,якій ранішепро цейзаповіт такожнічого небуло відомо,вона йоговипадково знайшланапередодні вдокументах померлогочоловіка,коли самазбиралась йтидо нотаріусаза оформленнямсвоїх спадковихправ.Відразу після цього,а відповідновже післяспливу шестимісячного строку на прийняття спадщини,наступного дня 22.11.2021року позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Павлової О.О. з питання оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , на підставі такої його заяви нотаріусом була відкрита спадкова справа № 122/2021, номер у Спадковому реєстрі 68700179. Постановою приватного нотаріуса ХРНО Павлової О.О. № 524/02.31 від 22.11.2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що належало ОСОБА_3 , у зв`язку з пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк на прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, через необізнаність про наявність заповіту, тому має право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , від спадщини не відмовлявся, має намір її прийняти, оформити свої спадкові права, тому і звернувся до суду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03.12.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням до підготовчого судового засідання, з викликом сторін та витребувано у Приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Павлової О.О відомості про те, хто звертався із заявами про прийняття чи про відмову від спадщини після смерті гр. ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи є відомості про складання заповітів від його імені, чи видавалися будь-кому свідоцтва про право на спадщину; та належним чином завірену копію спадкової справи № 122/2021, заведеної після смерті гр. ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 24.01.2022 року закрито підготовче провадження, призначено цивільну справу до судового розгляду та викликано всудове засіданнядля допитув якостісвідка ОСОБА_4 .
В судове засідання з`явилися позивач та представникпозивача адвокат Скробот В.А., позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області 21.04.2021 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із 48/100 частин житлового будинку із надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За своє життя ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Павловою О.О. 03 листопада 2020 року, реєстр № 1574, яким все своє рухоме та нерухоме майно, яке до дня смерті виявиться йому належним, у чому б таке не полягало і де б воно не знаходилося і, взагалі, все те, на шо він буде мати право за законом на день своєї смерті, заповів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Цей заповіт є чинним, на момент відкриття спадщини він не скасований, не змінений, його ніхто не оспорив.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Згідно ізст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ізст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно дост. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до положеньст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права і обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст.1220,1222,1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною 3ст. 1272 ЦК Українипередбачено,що запозовом спадкоємця,який пропустивстрок дляприйняття спадщиниз поважноїпричини,суд можевизначити йомудодатковий строк,достатній дляподання нимзаяви проприйняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Виходячи зі змістуст. 1272 ЦК Українипозов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При зверненні ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою на прийняття спадщини приватним нотаріусомХарківського районногонотаріального округуПавловою О.О. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується відповідною постановою від 22.11.2021 року за вихідним № 524/02.31.
Впостанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5. гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5. Згідно з абз. 6 п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що він був необізнаний про існування заповіту, не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого відчима ОСОБА_3 тому, що за законом він не є його спадкоємцем, останнім часом (після пожежі в будинку за адресою АДРЕСА_2 , що сталася 03.08.2020 року,) він проживав окремо від них з матір`ю, про заповіт йому взагалі нічого не було відомо, бо сам ОСОБА_3 за життя про це не розповідав, його не показував, після пожежі вони між собою майже не спілкувались, бачились дуже рідко через зайнятість позивача ненормований робочий день та постійні відрядження. Про існування цього заповіту ОСОБА_1 дізнався від своєї матері ОСОБА_4 тільки при їхній зустрічі 21 листопада 2021 року, тобто вже поза межами шестимісячного строку, якій раніше про цей заповіт також нічого не було відомо, вона його випадково знайшла напередодні в документах померлого чоловіка, коли сама збиралась йти до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав. Тому позивач не мав можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Ці обставини створили для нього істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач вважає, що причини його пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, відповідно пропущений строк підлягає поновленню.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У вирішенніпитання проповажність причинпропуску строкудля прийняттяспадщини потрібновраховувати свободузаповіту якфундаментальний принципспадкового права.Зазначений висновоквідповідає правовійпозиції ВерховногоСуду України,викладеній упостановах від26вересня 2012року №6-85цс12,від 04листопада 2015року №6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.
Правова позиція та аналогічний правовий висновок про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є достатньо поважною причиною для задоволення позовних вимог про призначення додаткового строку для прийняття спадщини викладений у постанові ВСУ від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17 та підтриманий у постановах ВС/КЦС: від 10.01.2019 у справі № 263/1221/17; від 17.03.2021 у справі № 308/4272/19; від 22.02.2021 у справі № 644/7785/19.
Крім того,переглядаючи рішеннясудів попередніхінстанцій посправі №565/1145/17, провадження N 61-38298св18, ВС упостанові від 26 червня 2019 рокузазначив, щонеобізнаність спадкодавця про наявність заповіту є достатньо поважною причиноюдля задоволення позовних вимог про призначення додаткового строку для прийняття спадщини. В рамках даної справи судами було встановлено, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем і про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами 6-місячного строку для прийняття спадщини. При цьому, спадкова справа протягом 6 місяців після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом. Апеляційний та касаційний суди визнали такі причини поважними, пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.
При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Судом, встановлено, що позивач був необізнаний про існування заповіту до 21 листопада 2021 року, він не є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 за законом, проживав окремо від нього, сам ОСОБА_3 за життя про заповіт йому не розповідав, його не показував, останнім часом вони між собою майже не спілкувались, бачились дуже рідко через зайнятість позивача ненормований робочий день та постійні відрядження, про існування заповіту ОСОБА_1 дізнався від своєї матері ОСОБА_4 вже поза межами шестимісячного строку, якій раніше про цей заповіт також нічого не було відомо, вона його випадково знайшла напередодні в документах померлого чоловіка, коли сама збиралась йти до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав. Зазначені обставини були підтверджені серед іншого і показами свідка ОСОБА_4 , яка була допитана в судовому засіданні.
За таких обставин суд вважає, що позивач дійсно мав поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій, направлених на вчасне подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Також, судом прийнятий до уваги той факт, що єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 першої черги за законом є його дружина ОСОБА_4 , яка не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, більше спадкоємців у померлого не має, інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори також не зверталися, спадкова справа протягом 6 місяців після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, що підтверджується самою постановою приватного нотаріуса ХРНО Павлової О.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 524/02.31 від 22.11.2021 року, Витягом прореєстрацію вСпадковому реєстріпро реєстраціюспадкової справи та матеріалами спадкової справи № 122/2021, номер у Спадковому реєстрі 68700179.
При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно дост. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно дост. 16 цього ж Кодексукожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно дост. 67 Закону України «Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Отже, на переконання суду, наведена позивачем причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки позивач був необізнаний про існування заповіту, що призвело до неможливості своєчасно подати ним заяву про прийняття спадщини у строк, передбаченийстаттею 1270 Цивільного кодексу України.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.12,81,247,263-265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ,додатковий строк на прийняття спадщини за заповітомпісля смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці, з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , Паспорт НОМЕР_3 , виданий Харківським РВ УДМВС України в Харківській області 10.01.1996 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,-
представник позивача: ОСОБА_6 , юридична адрес: АДРЕСА_3 ,
Відповідач: Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396503, адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Високий, вул.Бульварна, 12.
Повний текст рішення виготовлено 21.02.2022.
Суддя Т.П.Даниленко
Судове рішення № 103470917, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 14.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/9509/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: