Рішення № 103469026, 21.02.2022, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1308/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Ніколайчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович,

у с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал » (далі ТОВ « Вердикт Капітал »), у якому просив визнати виконавчий напис №11843 від 05.10.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №0984153803 від 05.01.2020 року та за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 29 318,50 грн таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис №11843, яким з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» стягнуто заборгованість за кредитним договором та за вчинення виконавчого напису у загальній сумі 29318,50 грн.На думкупозивача вказанийвиконавчий напис єнезаконним та таким,що непідлягає виконанню,оскільки вчиненийз численними порушеннямзаконодавства,а саменотаріусом не булоперевірено безспірність вимогкредитора,а також вінне повідомлений провимогу кредитора. Позивач стверджує, що жодної заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал» він не має, жодного кредитного чи іншого договору з ним не укладав, кредитний договір не посвідчений нотаріусом, а заборгованість, яка на нього покладається, виникла внаслідок шахрайських дій невідомих осіб. Враховуючи викладене, вважає, що у приватного нотаріуса не було жодних законних підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості, а сам виконавчий напис було вчинено за відсутності документів, які б підтверджували безспірність заборгованості.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву заслухати справу у його відсутність, позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився, подав відзив, в якому зазначив, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, які б свідчили про протилежне. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого анпису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.1999 року №1172. Просив відмовити позивачу в позові.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В. в судове засідання не з`явились, про місце, час та дату його проведення повідомлені належним чином. Про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судовим розглядом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.10.2021 року між ТОВ «Інфінанс» (правонаступником якого є - ТОВ «Вердикт Капітал») та ОСОБА_1 укладено договір № 0984153803 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту в сумі 20 000,00 грн. строком на 30 днів (а.с. 8-9).

ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «Вердикт Капітал» ( а.с. 7)

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 05.10.2021 року вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал) заборгованості за кредитним договором за період з 14.07.2021 року по 17.08.2021 року та за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 29 318,50 грн. ( а.с. 10)

На підставі заяви стягувача ТОВ «Вердикт Капітал», постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. відкрито виконавче провадження ВП № 67529017 від 16.11.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором та за вчиненнння виконавчого напису у сумі 29 318,50 грн. ( а.с. 12)

В матеріалах справи відсутні дані про погашення заборгованості за кредитним договором.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України «Про нотаріат»(даліза текстом-закон)нотаріат вУкраїні -це системаорганів іпосадових осіб,на якіпокладено обов`язокпосвідчувати права,а такожфакти,що маютьюридичне значення,та вчинятиінші нотаріальнідії,передбачені цимЗаконом,з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У статті 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 05 жовтня 2021 року , тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між ТОВ «Інфінанс» та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

У частині третій статті 12 та частині першійстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено, що нотаріусу надавався оригінал нотаріально посвідченого договору про надання кредиту, а тому документи, які були надані нотаріусу кредитором, не можна визнати такими, що підтверджували безспірність заборгованості боржника.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а виконавчий напис № 11843 від 05.10.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення сплачених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплатив судовий збір: за подання позову до суду у сумі 908 ,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову 454,00 грн, а всього у розмірі 1362, 00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивачем надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді.

Суд вважає вимогу позивача про відшкодування понесених ним витрат обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачу надавалася правнича допомога адвокатом Фільовою Н.Д. (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 000516 від 27.05.2020 року) на підставі угоди про надання професійної правничої (правової) допомоги №27 від 13.12.2021 року.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою та третьоюстатті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається із Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 27 від 13.12.2021 року, сторони узгодили спосіб визначення розміру гонорару за надання правової та професійної правничої допомоги, а саме - клієнт сплачує грошові кошти, за результатами наданих послуг.

Згідно акту наданих послуг від 17.12.2021 року , виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги: надання юридичної консультації - 200,00 грн; оформлення та складення позовної заяви -1000,00 грн ; складення заяви про забезпечення позову - 300,00 грн., а всього: 1500,00 грн.

Відповідно до частини першоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частина 3ст. 141 ЦПК Українивстановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як убачається з квитанції №6 від 17.12.2021 року, ОСОБА_1 сплатив адвокату Фільовій Н.Д. гонорар за надання правничої допомоги у загальному розмірі 1500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає співмірним наданий адвокатом Фільовою Н.Д. обсяг послуг з їх вартістю (1500,00 грн.), враховуючи фактичний вид правової допомоги (усна: з вивчення документів, консультація; складання позовної заяви, інших заяв, пов`язаних з розглядом справи) складністю справи, затраченим часом на надання таких послуг. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за надання професійної правничої допомоги при розгляді справи у суді у розмірі 1500,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями7,10,76,81,133-141,244-245,259,263-265,354-355 ЦПК України, ст.256,257,261,265,1046 ЦК України,Законом України «Про нотаріат», суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 05 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований за номером 11843 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, сплачені у зв`язку з розглядом справи у суді у загальному розмірі 2862 ( дві тисячі вісімсот шістдесят дві ) грн 00 коп. , що складаються з судового збору у розмірі 1362,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи :

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», юридична адреса: 04053, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, м.Київ, код ЄДРПОУ 36799749.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, адреса робочого місця: 61003, м. Харків, вул. Університецька, 33 оф.7, м. Харків.

Суддя Л.В. Вовк