Ухвала суду № 103466070, 21.02.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 лютого 2022 року м. Черкаси справа № 925/170/22

Суддя Господарського суду Черкаської області Зарічанська З.В., розглянувши матеріали позовної заяви Білозірської сільської ради, ідентифікаційний код 26323367, вул. Незалежності, 168, с. Білозір`я, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19635

до відповідача 1. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Реалті Груп", ідентифікаційний код 40832074, вул. Луценка, 12, м. Черкаси, 18001,

до відповідача 2. - Державного реєстратора Рацівської сільської ради Черкаського району Цьопи Богдана Анатолійовича, вул. Центральна, 74/б, с. Рацеве, Черкаський р-н, Черкаська обл., 20910

про скасування державної реєстрації та припинення права власності на нерухоме майно, зобов`язання демонтувати нежитлову будівлю

ВСТАНОВИВ

14.02.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 14.02.2022 № 2721/14-03 Білозірської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Реалті Груп" (надалі - ТОВ "Агро-Реалті Груп"), Державного реєстратора Рацівської сільської ради Цьопи Богдана Анатолійовича з вимогами:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51902645 від 07.04.2020 11:42:05, державного реєстратора Цьопи Богдана Анатолійовича, Виконавчий комітет Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

- припинити право приватної власності номер запису 36194345 за ТОВ "Агро-Реалті Груп", закрити розділ з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна № 2066733871249 (об`єкт незавершеного будівництва гараж з готовністю 10 %), що розташований на земельній ділянці площею 0,5 га з кадастровим номером 7124981000:01:004:0492.

Розглянувши зазначену позовну заяву, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки, ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, які додаються до позовної заяви, які не повністю дотримано позивачем.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України - позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс.

Позивач зазначає відповідачем 1. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Реалті Груп", ідентифікаційний код 40832074, вул. Луценка, 12, м. Черкаси, 18001.

Проте, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з кодом 40832074, місцезнаходженням останньої є: вул. Надпільна, буд. 340, кв. 36, м. Черкаси, 18005.

Отже, позивачем неправильно зазначено місцезнаходження відповідача 1., чим порушено приписи п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України - до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 481 грн.

Перша вимога є вимогою немайнового характеру: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Щодо вимоги про припинення права власності господарський суд враховує таке.

За приписами ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19).

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Водночас у пункті 57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок, згідно з яким до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Предметом заявленого позову є, в тому числі, вимога про припинення права власності.

При цьому, як випливає зі змісту позову, цей спір не пов`язаний з підтвердженням права власності позивача на об`єкт нерухомого майна. Тобто позовна вимога про припинення речового права є немайновою, оскільки за свою суттю вона не спрямована на збільшення майна позивача, яке можна оцінити вартісно.

Отже, враховуючи викладене та з огляду на зміст спірних правовідносин, позовна вимога про припинення права власності у цьому випадку має немайновий характер, оскільки не піддається грошовій (вартісній) оцінці, вирішення спору не призведе до переходу права власності на майно до іншої особи.

З огляду на досліджене, Білозірська сільська рада має сплатити судовий збір за вимогу про припинення права власності в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як за немайнову вимогу.

Така правова позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позовній заяві позивачем заявлено дві немайнові вимоги, за які він повинен сплатити судовий збір у розмірі 4 962 грн.

На підтвердження сплати судового збору грн позивач подав суду квитанцію від 11.02.2022 № 0.0.3453449263.1 на суму 2 481 грн.

Отже, враховуючи викладене, позивач не надав суду докази сплати 2 481 грн судового збору за подання позову про скасування державної реєстрації та припинення права власності на нерухоме майно, зобов`язання демонтувати нежитлову будівлю, чим порушив приписи п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Водночас, згідно з вимогами ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України "ДСТУ 4163:2020", який прийнято з наданням чинності з 01 вересня 2021 року наказом від 01.07.2020 №144 Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про прийняття та скасування національних стандартів", відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Так, на поданих ксерокопіях документів не міститься обов`язковий реквізит - дата засвідчення копій.

З огляду на викладене, такі ксерокопії не є доказами у розумінні ч. 2 ст. 91 ГПК України, оскільки не засвідчені належним чином.

Отже, позивачем не дотримано приписи ч. 2 ст. 164 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України - позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Дослідивши опис вкладення поштового відправлення на адресу відповідача 1., суд установив, що копію позовної заяви з додатками позивачем направлено на неналежну адресу відповідача 1. (вул. Луценка, 12, м. Черкаси, 18001).

З огляду на викладене суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання відповідачу 1. копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Тобто, позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Крім того, у вступній частині позовної заяви в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трансоіл" та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізичну особу - підприємця Бачинського Олексія Юрійовича.

Щодо залучення третіх осіб господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 50 ГПК України - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, саме лише зазначення в позовній заяві та/або певної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення по справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Позивачем в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано підстав для залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Нафто-Трансоіл" та ФОП Бачинського Олексія Юрійовича, не зазначено на які права, обов`язки вказаних осіб може вплинути ухвалене рішення по справі.

Також до позовної заяви позивачем не додано жодних заяв про залучення вказаних третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім вказаного, суд звертає увагу позивача, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно розглядається як спір, пов`язаний з порушенням прав позивача. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас у ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Отже, державний реєстратор не підпадає під перелік, визначений у ч. 2 ст. 4 ГПК України.

З урахуванням зазначених норм процесуального закону позивачу необхідно уточнити на яких підставах зазначено державного реєстратора в якості відповідача у справі, яка розглядатиметься за правилами ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За ч. 3-4 ст. 174 ГПК України - якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 14.02.2022 № 2721/14-03 Білозірської сільської ради залишити без руху.

У строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- подати уточнену позовну заяву, в якій вказати правильне місцезнаходження відповідача;

- подати докази сплати судового збору в розмірі 2 481 грн;

- надати належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви;

- надати докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу;

- надати докази направлення уточненої позовної заяви з додатками учасникам справи (описи вкладення та розрахункові документи).

У разі необхідності залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Нафто-Трансоіл", ФОП Бачинського Олексія Юрійовича, державного реєстратора Рацівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б.А. подати заяву про залучення до розгляду справи їх в якості третіх осіб із визначенням на яких підставах їх належить залучити до участі у справі, на які права та обов`язки вказаних осіб може вплинути ухвалене рішення по цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Копію ухвали направити позивачу.

Суддя З.В. Зарічанська