Рішення № 103465266, 09.02.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2022 р. м. Київ Справа №911/2854/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання помічник судді: Кулакова С.С.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Порт"

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 1 562 624,19 грн.,

за участю представників:

позивача: Шматка В.О. адвоката (посвідчення №3581/10 від 21.02.2008 року);

відповідача: Бондаренко Я.С. адвоката (посвідчення КВ №5896 від 18.05.2017 року),

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Евро-Порт" (далі - відповідач) про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 1 562 624,19 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Ухвалою суду від 04.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03 листопада 2021 року.

03 листопада 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

03 листопада 2021 року в засіданні представник відповідача заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву, яке підлягало задоволенню судом.

Представник позивача в засіданні заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву, яке підлягало задоволенню судом.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 08 грудня 2021 року.

11 листопада 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

08 грудня 2021 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення засідання, залишене судом без розгляду.

08 грудня 2021 року в засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 12 січня 2022 року.

28 грудня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи.

12 січня 2022 року, до початку судового розгляду справи по суті, представник відповідача через канцелярію Господарського суду Київської області подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

12 січня 2022 року представник відповідача в засіданні заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву підтримала.

Представник позивача в засіданні проти задоволення вищевказаної заяви заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Суд, розглянувши у засіданні заяву представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку, визнав її такою, що підлягала задоволенню, причини пропуску процесуального строку поважними, поновив його та долучив до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні оголошено перерву до 09 лютого 2022 року.

31 січня 2022 року, до початку судового розгляду справи по суті, представник позивача через канцелярію Господарського суду Київської області подав додаткові пояснення щодо обставин справи.

09 лютого 2022 року в засіданні представник позивача заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача в засіданні проти задоволення вищевказаного клопотання заперечувала.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, визнав його таким, що підлягало задоволенню, причини пропуску процесуального строку поважними, поновив його та долучив до матеріалів справи докази, подані представником позивача.

09 лютого 2022 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судом враховуються при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із заявленням представниками сторін клопотань про подання доказів у справі, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті відбувся 09 лютого 2022 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

17 листопада 2016 року між публічним акціонерним товариством "Київобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Порт" (далі відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №220073554 (далі договір), згідно з умовами якого публічне акціонерне товариство "Київобленерго" зобов`язувалось постачати електричну енергію, а відповідач зобов`язувався вчасно та в повному обсязі оплачувати отриману електричну енергію.

Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" було змінено назву на приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

11 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії" №2019 VІІІ від 13.04.2017 року, згідно з яким розпочався процес реформування електроенергетичної галузі в Україні.

Позивач є постачальником електричної енергії споживачам, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), згідно з Постановою №429 від 14.06.2018 року.

Так, з 01 січня 2019 року на позивача покладені функції постачальника електричної енергії споживачам, об`єкти яких розташовані на адміністративній території Київської області, при цьому, функції розподілу електричної енергії залишилися за позивачем, як за оператором системи розподілу.

Згідно з п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі ПОЕМ).

Пунктом 4.2.3 договору встановлено, що відповідач сплачує позивачу вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562 (далі Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій відповідача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з п. 4.4 договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 29 січня 2021 року представниками позивача була проведена перевірка на об`єкті, розташованому за адресою: Київська область, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, 1 Є, в результаті якої виявлені порушення відповідачем п. 2.3.2, п. 2.3.4 та п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також п. 5.16.11, п. 5.16.18, п. 5.16.19 та п. 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, про що складено акт про порушення №К046005 від 29.01.2021 року.

02 березня 2021 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К046005 від 29.01.2021 року, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №300 про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ, на суму 1 545 912,54 грн., за період з 29.07.2020 року до 29.01.2021 року.

Оскільки відповідач вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії, не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 1 545 912,54 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

03 листопада 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона проти задоволення позову заперечувала, послалась на те, що рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії №300 з розгляду акту №К046005 від 29.01.2021 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, прийнято неправомірно.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

14 березня 2018 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії №312 (далі - ПРРЕЕ).

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).

Судом встановлено, що 29 січня 2021 року, під час проведення перевірки за адресою: Київська область, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, 1 Є, уповноваженими представниками позивача, у присутності представника відповідача, були зафіксовані порушення п. 2.3.2, п. 2.3.4 та п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а також п. 5.16.11, п. 5.16.18, п. 5.16.19 та п. 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме виявлено відсутність пломби з відбитком тавр ОСР, що встановлена на дверях шафи РЩ-0,4 кВ., в якій встановлений засіб комерційного обліку та трансформатори струму, про що складено акт про порушення №К046005 від 29.01.2021 року (далі акт №К046005), копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з п. 2.3.1 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п. 2.3.2. ПРРЕЕ, для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно з п. 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (абз. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з абз. 1 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Відповідно до абз. 1 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з абз. 9 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Відповідно до абз. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Згідно з абз. 22 п. 1.1.2 ПРРЕЕ, засіб вимірювальної техніки - технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/aбо якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до п. 5.16.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують.

Згідно з п. 5.16.15 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб`єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб`єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора.

Відповідно до п. 5.16.16 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб.

Згідно з п. 5.16.17 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування.

Відповідно до п. 5.2.24. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, уповноважені представники оператора системи та ППКО здійснюють технічну перевірку вузла обліку, а також перевірку технічної документації та, у разі відсутності обґрунтованих зауважень, проводять опломбування ЗВТ, пристроїв та місць вузла обліку, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл (схеми) комерційного обліку, а також у разі потреби установлюють індикатори зовнішнього впливу.

Представник позивача належним чином завірену копію акту про пломбування суду не надав.

У відповіді на відзив на позовну заяву, а також у судовому засіданні, представник позивача послався на акт №017301 встановлення/зміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) від 14.06.2019 року, з якого вбачається, що в розділі "Інформація про пломби електропостачальника, індикатори впливу магнітного поля в тому числі вбудовані та місця їх пломбування" міститься посилання на те, що пломба на дверцях РЩ-0,4 КВ за №С4982(7)7582 значиться встановленою та неушкодженою.

Разом з цим, згідно абз. 21 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків.

Так, технічна перевірка є обов`язком позивача, встановленим абз. 21 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та не може підтверджувати опломбування розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії у встановленому законом порядку.

У відзиві на позовну заяву, а також у судовому засіданні, представник відповідача послалась на те, що пломба на дверцях РЩ-0,4 КВ за №С4982(7)7582 була пошкоджена на початку січня 2021 року сторонніми особами, про що відповідач повідомив позивача.

Разом з цим, відповідно до п. 6.4.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі виявлення факту втручання в роботу ЗКО та/або обладнання вузла обліку та/або інших ознак розкрадання електричної енергії (зовнішнього пошкодження, несправності або відсутності ЗКО, зриву, відсутності або пошкодження пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, спрацювання індикаторів, порушення форми магнітної суспензії індикаторів, виявлення позаоблікових підключень або підключень, які можуть призвести до викривлення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії тощо) особа, яка це виявила, має негайно повідомити про це оператора системи та ВТКО, а також, у разі потреби, Національну поліцію України (у разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії, крадіжки або пошкодження ЗКО або іншого обладнання вузлів обліку тощо) у порядку, встановленому законодавством. Водночас ВТКО повинна повідомити відповідних ППКО, оператора системи та електропостачальника про виявлені факти.

Відповідач документів, що підтверджували б звернення відповідача до позивача щодо факту зриву (відсутності) пломби, суду не надав.

Крім цього, за твердженнями представника відповідача, повідомлення про оплату за березень 2021 року від 11.03.2021 по акту порушення ПРРЕЕ №К046005 від 29.01.2021 року відповідачем отримане не було.

Як вбачається з матеріалів справи, 23-24.03.2021 року позивач направив на адресу: 04080, м. Київ, вул. Корабельна, 6, лист №04/530/4566 від 17.03.2021 року з додатками (трек номер якого №0413606369312), який був вручений адресату 30.04.2021 року, що підтверджується витягом із веб-сайту акціонерного товариства "Укрпошта" щодо результатів пошуку поштового відправлення.

Разом з цим, місцезнаходженням відповідача є: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, будинок 1-Е, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Документів, що підтверджували б зміну місцезнаходження відповідача, представник позивача суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що належних доказів направлення позивачем відповідачу вищевказаного повідомлення представником позивача суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконувати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Так, суд дійшов висновку про те, що нормами чинного законодавства встановлена відповідальність споживача щодо забезпечення збереження та цілісності пломб, які були прийняті ним на зберігання, та підтверджується актом про пломбування.

Оскільки акт про пломбування представником позивача суду не подано, тому позовні вимоги приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Евро-Порт" вартості необлікованої електричної енергії в сумі 1 562 624,19 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. 3 ч. 3 ст. 58, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ст. 86, ч. ч. 1, 4 ст. 119, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Евро-Порт" про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 1 562 624,19 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21.02.2022 року.

Суддя С. Грабець