Рішення № 103464969, 21.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2022Справа № 910/18840/21

За позовом Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРЕЯ-МК"

про стягнення боргу 249 404,50 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Вентиляційні системи" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрея-МК" про стягнення 249 404,50 грн., з яких: 241 080,00 грн. попередня оплата, 8 324,50 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № ВН-238/030821 від 03.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.12.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 25.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18840/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.12.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з поміткою "судова повістка", на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03061, місто Київ, вулиця Шепелєва Миколи, будинок 6, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду, з долученою довідкою форми № 20 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 30.12.2021 про неможливість вручення поштового відправлення конверту з ухвалою суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, направленого на юридичну адресу відповідача, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2021 між Приватним акціонерним товариством "Вентиляційні системи" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТРЕЯ-МК" (далі - Постачальник) укладено договір поставки № ВН-238/030821 від 03.08.2021, за умовами якого останній зобов`язався поставити (передати у власність) Покупцеві бувший у використанні навантажувач LINDE H30D, 2008 року випуску (далі - Обладнання) а Покупець зобов`язується прийняти таке обладнання і сплатити його вартість на умовах цього договору.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

За змістом пункту 2.1 договору вартість Обладнання, що поставляється за цим договором складає без ПДВ - 401 800,00 грн., ПДВ (20%) - 80 360,00 грн., разом з ПДВ - 482 160,00 грн. та включає в себе вартість робіт по підготовці обладнання до відвантаження, вартість робіт по завантаженню обладнання на транспортний засіб та всі витрати Постачальника, пов`язані з доставкою обладнання на склад Покупця.

Відповідно до пункту 2.2 цієї угоди оплата обладнання здійснюється Покупцем за рахунком наданим Постачальником, у національній валюті України (гривні), шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах даного договору чи в рахунках Постачальника, в наступному порядку:

- авансовий платіж в розмірі 50 % від вартості обладнання, вказаної в пункті 2.1 цього договору, сплачується Покупцем після підписання сторонами цього договору та отримання рахунку Постачальника (пункт 2.2.1 договору);

- решта в розмірі 50 % від вартості обладнання, вказаної в пункті 2.1 цього договору, сплачується Покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами видаткової накладної на обладнання (пункт 2.2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка (передача у власність) Покупцю обладнання здійснюється Постачальником на умова DDP склад Покупця (місце поставки обладнання) за адресою: Київська область, місто Боярка, вулиця Соборності, будинок 36, згідно з ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають з цього договору.

Постачальник зобов`язаний протягом 16 (шістнадцяти) календарних днів, відлік яких починається від дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в розмірі, вказаному в пункті 2.2.1 цього договору, поставити (передати у власність) Покупцю обладнання в найменуванні, за технічними характеристиками та в комплектації, що зазначені у додатку до спірного договору. Датою поставки відповідного обладнання (отримання відповідного обладнання Покупцем) є дата зазначена у підписаній Покупцем та Постачальником видатковій накладній на таке обладнання (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 цієї угоди приймання обладнання за технічними характеристиками здійснюється представником Покупця на підставі товаросупровідних документів до обладнання та додатках до даного договору, в день поставки обладнання та складі Покупця.

Пунктом 6.3 даного договору зазначено при одержані передоплати та неможливості виконати свої зобов`язання, Постачальник повертає Покупцю грошові кошти в розмірі 100 % сплачених Покупцем грошових коштів протягом 3-х банківський днів з моменту виявлення такої обставини.

Відповідно до пункту 8.1 цієї угоди остання набирає чинності з моменту її укладення сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов цієї угоди Покупець, на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури від 03.08.2021 року № 02197 та згідно платіжного доручення від 06.08.2021 року № 28195, перерахував на рахунок відповідача 50 % від вартості обладнання 482 160, 00 грн., суму у розмірі 241 080,00 грн, відповідно до пункту 2.2.1 спірного договору.

Водночас судом встановлено, що у визначений строк, а саме 16 календарних днів, відлік яких починається від дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в розмірі, вказаному в пункті 2.2.1 цього договору, товар на адресу Покупця відповідач не поставив.

Крім цього, Постачальник не виконав свої зобов`язання на повернення Покупцю грошових коштів в розмірі 100 % сплачених Покупцем грошових коштів протягом 3-х банківський днів з моменту виявлення такої обставини, у разі отримання передоплати та неможливості виконати свої зобов`язання, відповідно до пункту 3.2 договору.

Тобто виходячи з вище викладеного, нарахування пені за порушення строків поставки обладнання, починається з 26.08.2021.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є поставка товару.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2021 року Покупець направив на адресу Постачальника претензію від 08.10.2021 року № 1386 з вимогою повернути суму в розмірі 50% від вартості обладнання, вказаної у договорі, що складає 241 080,00 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищезазначених документів, а також копіями опису вкладення та накладної акціонерного товариства "Укрпошта" № 0815401002719, що свідчать про направлення даної вимоги та повідомлення на адресу відповідача.

У той же час дана претензія була залишена Постачальником без відповіді та задоволення. Сума попередньої оплати повернута не була.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки № ВН-238/030821 від 03.08.2021, яка складає 241 080,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Покупця до Постачальника про стягнення вказаної суми боргу. За таких обставин даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 8 324,50 грн. пені, нарахованої на суму зобов`язання виконання якого прострочено в розмірі 482 160,00 грн., за період з 26.08.2021 по 08.11.2021.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6.2 наведеного правочину у випадку порушення строків виконання зобов`язань передбачених даним договором, Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми зобов`язання виконання якого прострочено, за кожний день затримки виконання такого зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано

Оскільки заявлений розрахунок Покупцем до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а також не перевищує встановленого законом граничного розміру цієї штрафної санкції, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги Покупця підлягають задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Покупцем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРЕЯ-МК" (03061, місто Київ, вулиця Шепелєва Миколи, будинок 6; ідентифікаційний код 41598083) на користь Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи" (01030, місто Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 1; ідентифікаційний код 30637114) 241 080 (двісті сорок одну тисячу вісімдесят) грн. 00 коп. попередньої оплати, 8 324 (вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 50 коп. пені та 3 741 (три тисячі сімсот сорок одну) грн. 07 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В. Усатенко