Рішення № 103464786, 21.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2022Справа № 910/20043/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про відшкодування матеріальної шкоди 108 384,48 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 108 384,48 грн. відшкодування у зв`язку з ДТП, яка сталась 30.09.2021 з вини страхувальника відповідача за полісом № ЕР/203495309.

У позовній заяві позивач виклав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.12.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав, витребував у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов та чинності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" № ЕР/203495309 станом на 30.09.2021.

Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 09.12.2021 позивач отримав - 20.12.2021, відповідач - 17.12.2021.

21.12.2021 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду.

04.01.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 11-D/10/39 від 09.12.2021 вартість ремонту автомобіля страхувальника відповідача склала 52558,93 грн без ПДВ, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 40,24%. Також учасник справи зауважив про передчасність заявлених вимог, оскільки строк виконання відповідачем обов`язку з виплати визначається моментом подання заяви про страхове відшкодування та не повинен перевищувати 90 днів з дня подання заяви (п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду, що позов отримано відповідачем 03.12.2021, тому станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, строк виконання та прийняття рішення про виплату чи відмову від виконання є таким, що не настав.

20.01.2022 позивач засобами електронного зв`язку подав документи для долучення до справи та письмові пояснення по справі, відповідно до змісту яких висловив заперечення щодо тверджень відповідача про підстави застосування коефіцієнту фізичного зносу, зауваживши, що наданий відповідачем висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 11-D/10/39 від 09.12.2021 не містить інформації щодо здійснення оцінювачем, який склав висновок, особистого огляду автомобіля, висновок складений після пред`явлення позову.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 між ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" (страховиком) та ОСОБА_1 (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного

транспорту приєднання «Все включено» №159118а0кш, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Volvo ХС90», державний номер НОМЕР_1 .

30.09.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Volvo ХС90», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «ЕКСКАВАТОРА- НАВАНТАЖУВАЧА JCВ ЗСХ SITEMASTER», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.10.2021р. у справі

№755/17504/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного

правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850,00 грн.

Актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 04.10.2021 було визначено характер та перелік пошкоджень автомобіля страхувальника позивача.

Відповідно до рахунку ТОВ «Віннер Автомотів» № 1078173 від 04.10.2021, вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у розмірі 108 384,48 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі страхових актів № ARX2951456 від 11.10.2021 за платіжним дорученням №826834 від 12.10.2021, за заявою страхувальника від 04.10.2021, сплатив на користь СТО страхове відшкодування на загальну суму 108 384,48 грн.

Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП 30.09.2021 особи - ОСОБА_2 щодо експлуатації транспортного засобу «ЕКСКАВАТОРА- НАВАНТАЖУВАЧА JCВ ЗСХ SITEMASTER», державний номер НОМЕР_2 була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до полісу № ЕР/203495309 з лімітом відповідальності по майну 130000,00 грн та нульовою франшизою.

06.12.2021 позивач звернувся до суду із позовом у даній справі про стягнення з відповідача 108 384,48 грн. відшкодування у зв`язку з ДТП, яка сталась 30.09.2021 з вини страхувальника відповідача за полісом № ЕР/203495309.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи, зокрема постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.10.2021р. у справі№755/17504/21 підтверджено вину водія транспортного засобу «ЕКСКАВАТОРА- НАВАНТАЖУВАЧА JCВ ЗСХ SITEMASTER» - ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 30.09.2021.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП (30.09.2020), цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «ЕКСКАВАТОРА- НАВАНТАЖУВАЧА JCВ ЗСХ SITEMASTER», була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/203495309 (термін дії з 15.04.2021 по 14.04.2022).

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Проаналізувавши доводи учасників справи та надані матеріали, суд зазначає, що відповідач наявність свого зобов`язання щодо виплати відшкодування не заперечив, не погоджуючись із заявленим розміром відшкодування та стверджуючи про передчасність вимог з огляду на ненастання 90-то денного строку для розгляду та прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті відшкодування.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону визначено, що страховик (МТСБУ) зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову в його здійсненні протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про сплату суми виплаченого за даним страховим випадком відшкодування або з відповідною претензією, одразу пред`явивши даний позов до суду.

На необов`язковості такого попереднього звернення до страховика неодноразово наголошував і Верховний Суд, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 465/4621/16-к.

Водночас вказане не позбавляє страховика права на прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи про відмову в такій виплаті в установлені законом строки - протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Оскільки в даній справі позивач не звертався до відповідача із попередніми заявами щодо здійснення страхового відшкодування, перебіг зазначеного 90-денного строку слід обчислювати з дати отримання відповідачем копії даної позовної заяви.

Так, позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" подана до суду 06.12.2021, з наданих документів вбачається її надсилання на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" поштовим відправленням № 0505043602564 - 01.12.2021.

З інформації пошукового ресурсу Укрпошти про рух даного поштового відправлення вбачається, що воно було отримано відповідачем 03.12.2021.

Таким чином, 90-денний термін для прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування чи про відмову в його здійсненні, закінчується 09.03.2022 (враховуючи вихідні та святкові дні).

Отже, до дати ухвалення цього рішення пройшло менше 90 днів, у зв`язку з чим у Компанії на час вирішення даного спору по суті не настав обов`язок щодо прийняття рішення про здійснення (відмову в здійсненні) вказаного страхового відшкодування.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" є передчасними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак