Ухвала суду № 103461007, 04.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у зупиненні провадження у справі

04 лютого 2022 року м. Київ № 640/23216/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши клопотання про зупинення провадження у справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також- відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.06.2021 року про перерахунок пенсії, викладеного у листі від 07.05.2021 року за №12354-10814-02/8-2600/21 за підписом заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві О. Бойко щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним (граничним) розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу, пенсії за вислугу років без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, на підставі довідки прокуратури м. Києва №18/123 від 02.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, починаючи з 13.12.2019, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 10.01.2022 року позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №640/23216/21 до набрання законної сили рішень у справах №№18/289, 18/342 та 18/427, що розглядаються в порядку конституційного провадження.

Клопотання обґрунтовано тим, що підставами позову є оскарження застосованого відповідачем обмеження пенсії позивача максимальним (граничним) розміром.

В свою чергу, у провадженні Конституційного Суду України перебувають на розгляді справи №18/289 від 02.08.2021 року, №18/342 від 25.08.2021 року та №18/427 від 17.11.2021 року за зверненням суб`єктів права на конституційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (об`єднані в одне провадження), ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 2 Закону України від 08.07.2021 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VIІ «Про прокуратуру», якими встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення вищезгаданих справ, що розглядаються в порядку конституційного провадження, позивач просить суд провадження у справі №640/23216/21 зупинити.

Вирішуючи клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- який є взаємозв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження (…);

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, в клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом установлено, що в провадженні Конституційного Суду України перебувають на розгляді справи №18/289 від 02.08.2021 року, №18/342 від 25.08.2021 року та №18/427 від 17.11.2021 року за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (об`єднані в одне провадження), ОСОБА_4 , предметом яких є відповідність Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 2 Закону України від 08.07.2021 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 року №1697- VIІ «Про прокуратуру», якими встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, предметом позовних вимог у справі №640/23216/21 є питання протиправності розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.06.2021 року про перерахунок пенсії, викладеного у листі від 07.05.2021 року за №12354-10814-02/8-2600/21, яким обмежено ОСОБА_1 пенсію максимальним (граничним) розміром, та зобов`язання вчинити певні дії.

Ці вимоги мають індивідуальний характер, стосуються правомірності рішення пенсійного органу, яке позивач, посилаючись на конкретні норми права та обставини, розцінює як такі, що порушили її права і свободи.

Тобто обставини, які підлягають встановленню під час вирішення спору в цій справі, не відносяться до предмета доказування в справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі також не містить будь-яких мотивів на обґрунтування висновку про неможливість адміністративного суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в клопотанні про зупинення провадження в цій справі не вмотивовано зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданих вище конституційних подань та предметом спору; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього її розгляду в порядку конституційного судочинства; не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , щодо конституційності частини першої статті 2 Закону України від 08.07.2021 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 року №1697- VIІ «Про прокуратуру», на спірні правовідносини не вплине.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого позивачем клопотання, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Керуючись статтями 6, 9, 236, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадженні у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від судового рішення, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя Л.О. Маруліна