Рішення № 103460899, 25.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Київ № 640/19035/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА"до про Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштівза участю:

від позивача - Кривомаз Ю.В.;

від відповідача (ДПС) - Румянцева А.В.;

від відповідача - Бойко М.А.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.03.2021 № 00224990704;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629,00 грн шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" суму пені у розмірі 241433,73 грн за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629 грн шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка сум бюджетного відшкодування за відсутності підстав за пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України та в рамках документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проводитись не може. Пояснив, що у декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року позивач заявив до бюджетного відшкодування суму від`ємного значення, що сформована протягом періоду липень-вересень 2020 року. Відповідно, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2020 року, щодо яких проводилась перевірка, були розраховані за рахунок від`ємного значення ПДВ, яке не було сформовано ні за операціями за періоди до 01.07.2015, що не підтверджені документальними перевірками, ні за операціями з придбання товарів/послуг за період до 01.01.2017 у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 Податкового кодексу України. За наведених обставин вважає, що у відповідача не було правових підстав для проведення перевірки. У свою чергу, відсутність правових підстав для призначення перевірки нівелює правові наслідки такої перевірки, що є самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Також, позивач звернув увагу на відсутність у відповідача правових підстав для перевірки від`ємного значення ПДВ попередніх періодів. Крім того, позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам статті 58 Податкового кодексу України, позаяк останнє не містить всієї інформації, що вимагає закон та підписано неуповноваженою особою. Акцентує увагу і на тому, що відповідачем невірно розраховано штрафні санкції. На переконання позивача, спірне податкове повідомлення-рішення повинно вважатись скасованим, позаяк рішення про результати розгляду скарги є невмотивованим. За наведених у сукупності обставин, позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права є стягнення бюджетного відшкодування та пені.

Ухвалою суду від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19035/21 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 05.08.2021.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 05.08.2021, задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 07.10.2021.

10.08.2021 до суду від представника Головного управління ДПС у м. Києві Румянцевої А.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що оскільки контролюючим органом виконано вимоги Податкового кодексу України щодо повідомлення платника податків про проведення перевірки, та, як наслідок винесення оскаржуваних рішень, то проведена перевірка є законною, яка відповідає всім вимогам, без виключення, діючого законодавства, а тому немає жодних підстав вважати проведену документальну перевірку незаконною з відсутністю правових наслідків. Вважає обґрунтованою позицію контролюючого органу щодо допущених з боку позивача порушень чинного законодавства за наслідками фінансово-господарської діяльності, оскільки остання базується на встановлених фактах. Так, перевіркою встановлено, що товариство протягом липня-вересня 2020 року включало до податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання послуг щодо просування продукції під торговими марками, які належать групі компанії "Проктер енд Гембел", в магазинах/торгових точках з метою збільшення попиту споживачів, маркетингових послуг стосовно товарів постачальника (промо-активності), послуг з рекламування товарів Постачальника, послуг з логістичного управління товарами Постачальника на консолідаційно-розподільчому центрі, послуг з розміщення товарів з інформацією про них в спеціальних зонах у торгівельних точках, послуг із забезпечення відповідного асортименту і достатньої кількості розміщення товару в місцях продажу, послуг з консолідації замовлень на поставку, послуг з розміщення на понтоні, послуг з розміщення товарів на торці гондоли та ін. на підставі податкових накладних. Однак, Товариство не передало ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" вартість придбаних послуг. Встановлені обставини свідчать про заниження позивачем суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень-вересень 2020 року.

19.08.2021 до суду від представника позивача Кривомаз Ю.В. надійшла відповідь на відзив, за змістом якої остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

06.09.2021 до суду від представника позивача Кривомаз Ю.В. надійшла заява про залучення співвідповідача у справі.

Ухвалою суду від 07.10.2021 залучено до участі у справі № 640/19035/21 співвідповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; відкладено підготовче судове засідання на 04.11.2021.

13.10.2021 до суду від представника позивача Медведєвої О.Ю. надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій остання просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.03.2021 № 00224990704;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629,00 грн, шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку за наступними реквізитами: АТ "Сітібанк", МФО 300584, номер рахунку в форматі IBAN НОМЕР_1 , одержувач ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА";

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" суму пені у розмірі 393505,62 грн за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629,00 грн, шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку за наступними реквізитами: АТ "Сітібанк", МФО 300584, номер рахунку в форматі IBAN НОМЕР_1 , одержувач ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА".

22.10.2021 та 25.10.2021 до суду від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останнє просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не порушувало право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Стверджує, що за період з 01.12.2020 по теперішній час інформація з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" згідно декларації від 18.12.2020 № 9338584436 в сумі 7947629,00 грн у вигляді платіжного доручення та кошти для здійснення бюджетного відшкодування від Казначейства не надходили.

29.10.2021 до суду від представника позивача Кривомаз Ю.В. надійшла відповідь на відзив, за змістом якої остання просить суд задовольнити позовні вимоги.

04.11.2021 представником позивача Кривомаз Ю.В. подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій остання просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.03.2021 № 00224990704;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629,00 грн, шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку за наступними реквізитами: АТ "Сітібанк", МФО 300584, номер рахунку в форматі IBAN НОМЕР_1 , одержувач ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА";

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" суму пені у розмірі 438970,41 грн за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629,00 грн, шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку за наступними реквізитами: АТ "Сітібанк", МФО 300584, номер рахунку в форматі IBAN НОМЕР_1 , одержувач ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА".

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 04.11.2021, прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог в останній редакції від 04.11.2021 та оголошено перерву до 02.12.2021.

17.11.2021 до суду від представника Головного управління ДПС у м. Києві Румянцевої А.В. надійшли додаткові пояснення, у яких остання звернула увагу, що позовні вимоги в частині стягнення бюджетного відшкодування та пені є передчасними, оскільки пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України застосовується лише у випадку наявності заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

26.11.2021 до суду від представника позивача Кривомаз Ю.В. надійшли заперечення проти додаткових пояснень.

Ухвалою суду від 02.12.2021 закрито підготовче провадження у справі № 640/19035/21 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 25.01.2022.

25.01.2022 представником Головного управління ДПС у м. Києві Румянцевою А.В. подано до суду клопотання про виклик свідків.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 25.01.2020, відмовлено у задоволенні клопотання, у зв`язку з поданням такої заяви після закінчення підготовчого провадження, а також у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування поданого клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2022 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні 25.01.2022 заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 25.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.12.2020 ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року, у якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 7947629,00 грн.

Одночасно з декларацією ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування (том 2 а.с. 199-216).

На підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України 15.01.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ № 314-п, яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" з 27.01.2021, тривалістю 10 робочих днів, з метою перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року (том 1 а.с. 197).

У період з 27.01.2021 по 09.02.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року, за результатами якої складено акт від 16.02.2021 № 12773/26-15-07-04-02/35251089 (том 1 а.с. 198-204).

Актом перевірки зафіксовано, що в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2020 року на 7947629,00 грн.

На підставі виявленого порушення 25.03.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00224990704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2020 року на 7947629,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3973814,50 грн (том 1 а.с. 162-164).

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив останнє в адміністративному порядку, проте, рішенням Державної податкової служби України від 09.06.2021 № 12990/6/99-00-06-01-02-06 скаргу ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.03.2021 № 00224990704 - без змін (том 1 а.с. 167-170).

Вважаючи, що у контролюючого органу не було правових підстав для проведення перевірки та прийняття спірного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду і враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Зі змісту наведених норм вбачається, що контролюючий орган наділений повноваженнями проводити як камеральну перевірку даних податкової декларації, так і документальні перевірки з двох окремих підстав, що передбачені:

- пунктом 200.11 статті 200 ПК України;

- підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Так, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Буквальне тлумачення норми цього підпункту свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому, у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК, про які вже було зазначено судом вище.

При цьому, вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 ПК України словосполучень "відшкодування з бюджету податку на додану вартість", "сума бюджетного відшкодування" наряду із "від`ємне значення з податку на додану вартість" свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Згідно з даними додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року року ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України", відобразило суму від`ємного значення за липень-вересень 2020 року у розмірі 7947629,00 грн.

Встановлені обставини виключають підставу для проведення документальної позапланової перевірки, що передбачена пунктом 200.11 статті 200 ПК України.

При цьому, у графі 21 декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року позивачем не було задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для проведення документальної позапланової перевірки згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що контролюючий орган повинен був провести камеральну перевірку даних податкової декларації за листопад 2020 року, позаяк правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки були відсутні. У свою чергу, порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.04.2019 у справі № 804/5722/16, від 26.02.2019 у справі № 826/9082/15, від20.12.2019 у справі № 520/2207/19, від 25.03.2019 у справі № 806/4875/14 та від 17.07.2019 у справі № 808/553/18.

Зважаючи на викладене у сукупності та враховуючи незаконність проведення контролюючим органом перевірки, результати якої оформлені актом від 16.02.2021 № 12772/26-15-07-04-02/35251089, суд дійшов висновку, що вказані обставини унеможливлюють виникнення правових наслідків такої перевірки, у тому числі, зменшення за її наслідками суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкції оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням.

Вказана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а та від 17.12.2020 у справі № 810/1625/16.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.03.2021 № 00224990704, прийняте на підставі незаконної перевірки, не може вважатись правомірним та підлягаю скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 7947629,00 грн, яку просить позивач стягнути з Державного бюджету України, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі є неузгодженою, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

<...> поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 7947629,00 грн є неузгодженою, суд дійшов висновку, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування до набрання законної сили рішенням суду у даній справі не вважається порушеним, а заявлені вимоги про стягнення пені є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статей 17, 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 5/13, корпус літ. А, ідентифікаційний код 35251089) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.03.2021 № 00224990704.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 5/13, корпус літ. А, ідентифікаційний код 35251089) 22700,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 4 лютого 2022 року.