Ухвала суду № 103460757, 03.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2022 року м. Київ № 640/3544/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомДержавного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 доМіністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування наказу,ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №4692/5 від 29.12.2021.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка становить

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481 гривень.

Отже, сума судового збору за подання позову немайнового характеру до адміністративного суду, відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", становить 992,40 грн.

Проте позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказ сплати судового збору.

Даний факт зафіксований працівниками відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) Окружного адміністративного суду міста Києва та відображений в акті від 31.01.2022 №184 про те, що при опрацюванні вхідної кореспонденції № 27-01/2022-1 від 27 січня 2022 року, відправник Державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1, не виявилося вказаних у додатку до адміністративного позову документів, а саме: відсутні докази сплати судового збору.

Також, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 спірного рішення - наказу від 29.12.2021 №4692/5 « 2.Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 02.12.2021 №1008841070009001601 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 щодо Садівницького товариства «РЯБИНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 23568832).».

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

Отже, з системного аналізу вищевикладеного вбачається, підставою для звернення позивача до суду із цим позовом в частині пункту 2 спірного наказу є похідні обставини з корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд справи в частині вказаних позовних вимог в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. ;

-- уточненої позовної заяви з додержанням вимог ст.ст. 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України з врахуванням ст. 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, у кількості, відповідно кількості учасників справи.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Каракашьян