Рішення № 103460674, 03.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року м. Київ № 640/3925/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив:

- визнати протиправними дії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Київського міського військового комісаріату) щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки для перерахунку пенсії про розмір грошового забезпечення, яке отримують військовослужбовці за посадою заступника директора департаменту (Головного управління) Міністерства оборони України з 01 січня 2019 року, за формою, згідно із додатком №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (до внесення в неї протиправних та не чинних змін постановою № 103) і подачі її Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві;

- зобов`язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Київський міський військовий комісаріат) надати Головному Управлінню пенсійного фонду України у м. Києві довідки для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за формою, згідно із додатком №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (до внесення в неї протиправних та не чинних змін постановою № 103) про розмір з 01 січня 2019 року грошового забезпечення за відповідною посадою заступника директора департаменту (головного управління) Міністерства оборони України, де вказати: оклад за військове звання "полковник"- на 01.01.2019р. - 1 610, 00 грн., і на 01.01.2020р., 01.01.2021р. - 1 765, 00 грн. посадовий оклад на 01.01.2019р. - 10 600, 00 грн., на 01.01.2020р. і на 01.01.2021р. - 11 600, 00 грн., надбавка за вислугу років 50% грошового утримання, надбавка за особливості військової служби (виконання особливо важливих завдань) - 50% грошового забезпечення; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15% посадового окладу, премія 33,3 грошового забезпечення, щомісячна грошова винагорода 60% місячного грошового забезпечення, надбавка за почесне звання "Заслужений" 20% посадового окладу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію, згідно оновленої довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, довідок Київського міського військового комісаріату від 20.06.2017 №ВСЗ\1066/1 та від 13.03.2018 №BC3-123320, виходячи із наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад в 2019р. - 10 600, 00; в 2020-2021 роках - 11 600, 00 грн.; оклад за військове звання "полковник" в 2019р. - 1 610, 00; в 2020-2021 роках - 1 765, 00 грн.; надбавка за вислугу років 50% грошового утримання; надбавку за особливості військової служби (виконання особливо важливих завдань) - 50% грошового забезпечення; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15% посадового окладу; надбавка за почесне звання "Заслужений" 20% посадового окладу; премія 33,3 грошового забезпечення; щомісячна грошова винагорода 60% місячного грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки протиправно відмовлено у проведенні перерахунку його грошового забезпечення за період 2019р.-2021р. відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того, Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки протиправно відмовлено у виготовленні оновлених довідок з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, враховуючи додаткові його види. З огляду на вказане, пенсійним органом не проведено належний перерахунок його пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх помилковість та необґрунтованість.

Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подано клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у м. Києві та отримує пенсію відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

При цьому, судом встановлено, що на виконання постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2017 у справі № 752/15225/16-а Київським міським військовим комісаріатом видано довідку від 20.06.2017р. вих. № ВСЗ/1066/1 на підставі якої позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві з 01.01.2016р. виплачується пенсія.

26.12.2020р. позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою. Так, позивач просив у Київського міського військового комісаріату видати оновлену довідку з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням того, що при визначенні розміру окладу має застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом про Державний бюджет на 2019р., 2020р., та 2021р. При цьому, позивач просив у пенсійного органу перевірити правильність виданої довідки та здійснити перерахунок його пенсії.

Листом Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.01.2020р. № ВСЗ/31 позивача повідомлено про те, що підстави для видачі оновленої довідки відсутні.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.01.2021р. № 2025-33472/Т-02/8-2600/21 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку його пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач вважаючи такі відмови протиправними, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Так, щодо позовних вимог пред`явлених до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд зазначає таке.

Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Положеннями частин другої - четвертої зазначеної статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Відповідно до пункту 10 цієї Постанови, вона набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у примітці 1 Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 до Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Водночас, 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), якою пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Як вбачається із адміністративного позову, доводи позивача зводяться до того, що спеціальним нормативним актом, а саме Постановою КМУ № 704 визначено не мінімальну заробітну плату розрахунковою величиною, а прожитковий мінімум для визначення посадового окладу у спосіб множення на відповідний тарифний коефіцієнт, проте Примітками гарантовано, що мінімальна величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб для встановлення посадового окладу та окладу за військовим званням не може бути меншою 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

Отже, спірним у даному випадку є питання застосування положень пункту 4 в співвідношенні до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови КМУ № 704, а саме визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Дійсно, після внесення Постановою КМУ № 103 змін до пункту 4 Постанови КМУ № 704, зміст приміток Додатків 1 та 14 до останньої не було приведено у відповідність із нормою пункту 4 цієї Постанови.

Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».

При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року.

Так, примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:

« 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.

Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.».

Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:

« 1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.

3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "старший прапорщик", "старший мічман", "прапорщик", "мічман", "старшина", "головний корабельний старшина", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством.».

Поряд із цим суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

За змістом пункту 20 вказаних Правил, у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акту, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.

Крім того, пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови КМУ № 704, у редакції до внесення змін Постановою КМУ № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018, 2019, 2020, 2021 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2021р. у справі № 200/3757/20-а, від 11.02.2021р. у справі №200/3774/20-а, від 11.02.2021р. у справі № 240/11952/19, від 14.04.2021р. у справі № 240/12309/20 та від 27.05.2021р. у справі №520/5794/2020, і суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги пред`явлені до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, суд зазначає таке.

Так, з прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію, згідно оновленої довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, довідок Київського міського військового комісаріату від 20.06.2017 №ВСЗ\1066/1 та від 13.03.2018 №BC3-123320, виходячи із наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад в 2019р. - 10 600, 00; в 2020-2021 роках - 11 600, 00 грн.; оклад за військове звання "полковник" в 2019р. - 1 610, 00; в 2020-2021 роках - 1 765, 00 грн.; надбавка за вислугу років 50% грошового утримання; надбавку за особливості військової служби (виконання особливо важливих завдань) - 50% грошового забезпечення; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15% посадового окладу; надбавка за почесне звання "Заслужений" 20% посадового окладу; премія 33,3 грошового забезпечення; щомісячна грошова винагорода 60% місячного грошового забезпечення.

З аналізу вказаного вбачається, що предметом спору в межах розгляду цієї справи є саме перерахунок пенсії з 01 січня 2019 року з урахуванням оновленої довідки та довідок Київського міського військового комісаріату від 20.06.2017 №ВСЗ\1066/1 та від 13.03.2018 №BC3-123320, виходячи із визначених позивачем в адміністративному позові видів грошового забезпечення.

Водночас, враховуючи той факт, що у задоволенні вимог про видачу оновленої довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за результатом розгляду цієї справи, позивачу відмовлено, то вимоги про перерахунок такої пенсії на підставі оновленої довідки виходячи із визначених позивачем в адміністративному позові видів грошового забезпечення, також задоволенню не підлягають.

Щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2019 року з урахуванням довідок Київського міського військового комісаріату від 20.06.2017 №ВСЗ\1066/1 та від 13.03.2018 №BC3-123320, виходячи із визначених позивачем в адміністративному позові видів грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Так, судом встановлено, що на виконання постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2017 у справі № 752/15225/16-а Київським міським військовим комісаріатом видано довідку від 20.06.2017р. вих. № ВСЗ/1066/1 на підставі якої позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві з 01.01.2016р. виплачується пенсія.

Вищевикладене встановлено в постанові Верховного Суду від 21.10.2020р. у справі № 826/13216/18, адміністративне провадження № К/9901/29214/19, а відтак в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не потребує доказування.

Таким чином, враховуючи, що перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки і так проведений позивачу, однак перерахунок пенсії з урахуванням визначених позивачем в адміністративному позові видів грошового забезпечення проведений бути не може, з огляду те, що пенсійний орган має право проводити перерахунок пенсії лише на підставі довідки виданої уповноваженим органом та відповідно до видів та розмірів грошового забезпечення, які вказані в такій довідці, однак доказів виготовлення та направлення до пенсійного органу довідки в якій зазначено про такі види та розміри грошового забезпечення позивача, як: посадовий оклад в 2019р. - 10 600, 00; в 2020-2021 роках - 11 600, 00 грн.; оклад за військове звання "полковник" в 2019р. - 1 610, 00; в 2020-2021 роках - 1 765, 00 грн.; надбавка за вислугу років 50% грошового утримання; надбавку за особливості військової служби (виконання особливо важливих завдань) - 50% грошового забезпечення; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15% посадового окладу; надбавка за почесне звання "Заслужений" 20% посадового окладу; премія 33,3 грошового забезпечення; щомісячна грошова винагорода 60% місячного грошового забезпечення, матеріали справи не містять.

З вказани підстав, також не підлягає проведенню перерахунок пенсії позивача на на підставі довідки від 13.03.2018р. №BC3-123320 виходячи із визначених позивачем в адміністративному позові видів грошового забезпечення.

Водночас, доводи Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, з огляду на ідентичність предмету та підстав позову визначених позивачем в межах розгляду справ №640/1823/21, № 640/25969/20, № 640/26849/20 та № 640/16932/19 не приймаються судом до уваги, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 та періоди за які пред`явлені такі позовні вимоги не є ідентичними.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Також, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська