Ухвала суду № 103460654, 03.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 лютого 2022 року м. Київ № 640/21221/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі: начальника ГУ ПФУ в м. Києві Дзядевич Л.В., представника ГУ ПФУ Курганської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі:

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ), внутрішньо переміщена особа, звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві (42098368), в якому просив суд: 1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо припинення виплати з червня 2018 року по травень 2020 року ОСОБА_1 пенсії; 2) зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії за минулий час з урахуванням (доплат, надбавок, перерахунків) ОСОБА_1 , з моменту припинення - червень 2018 року.

Рішенням суду від 06.10.2021, яке набрало законної сили 06.12.2021, позов задоволено частково.

Так, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) з червня 2018 року по травень 2020 року.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві (код ЄДР: 42098368) здійснити виплату ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) нарахованої пенсії за період з червня 2018 року по травень 2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В порядку ст. 382 КАС України встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві (код ЄДР: 42098368) подати звіт про виконання рішення суду протягом 30 календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили.

2. Між тим, 05.01.2022 канцелярією суду зареєстровано клопотання ГУ ПФУ щодо продовження строку надання звіту, «оскільки перерахунок потребує більш тривалого часу, ніж встановлено судом».

Ухвалою суду від 12.01.2022 відмовлено у задоволенні заявленого клопотання як очевидно безпідставного.

Призначено на 03.02.2022 на 09:30 год. судове засідання для розгляду питання щодо наслідків неподання суду звіту про виконання рішення суду та наслідків невиконання рішення суду.

13.01.2022 ухвала доставлена до електронних кабінетів ГУ ПФУ та позивача.

Лише 26.01.2022, тобто із суттєвим порушенням строку подання звіту, канцелярією суду зареєстровано звіт ГУ ПФУ.

В силу положень ч. 2 ст. 382 КАС України неподання звіту, а так само - несвоєчасне подання звіту, є самостійною і достатньою підставою для накладення штрафу.

У звіті зазначено, що на виконання рішення суду здійснено нарахування заборгованості по пенсії за період з червня 2018 року по квітень 2020 року ОСОБА_1 . Оскільки у травні 2020 року здійснено виплату пенсії за травень 2020, заборгованість нарахована за період з 01.06.2018 по 30.04.2020 у сумі 81 048,00 грн.

Поставлено до відома суду, що суми пенсії, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати та будуть виплачені на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».

Доведено до суду, що пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Також суду доведено, що внаслідок цього, виплату заборгованості за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2021 в сумі 81048,00 гри. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.

3. У судовому засіданні керівник ГУ ПФУ та представник ГУ ПФУ звертали увагу на відсутність фінансування з боку ПФУ для виконання рішення суду. Наполягали, що мають діяти відповідно до урядових рішень (постанова КМУ 116). Також зазначали, що фінансування здійснюється ПФУ, а вже виплату пенсії проводить ГУ ПФУ.

Позивач будучи належним чином повідомлений про розгляд справи (довідка про доставку копії ухвали до електронного кабінету), в судове засідання не з`явився, що не є перешкодою для розгляду оголошеного питання.

4. За результатами розгляду звіту, суд приходить до висновку, що наведений звіт вказує на відверто зневажливе ставлення до Конституції України з боку Держави в особі ГУ ПФУ та власне КМУ та до прав людини у соціальній сфері, які, не дивлячись на конституційний принцип поділу влади (ст. 6 Конституції України»), ігноруючи приписи ст. ст. 127, 129-1 Конституції України, зокрема щодо обов`язковості судових рішень, перебрали на себе функції судової влади, самостійно встановлюючи строк і порядок виконання рішення суду, що не відноситься до їх повноважень та компетенції.

Така свавільна поведінка Держави в особі ГУ ПФУ та КМУ, як вбачається із судової практики, є усталеною та незмінною протягом тривалого періоду.

З урахуванням викладеного вбачається, що з боку органів ПФУ виконання рішення суду обумовлено не передбаченою законами України системою дозволів та передумов, що свідчить не лише про ігнорування норм Конституції України щодо обов`язковості судових рішень, але й про цілеспрямовані та усвідомлені дії органів виконавчої влади щодо нівелювання діяльності судової влади як такої.

Між тим, як вже неодноразово наголошувалось судом в аналогічних справах, рішення суду, яке набрало законної сили, для цілей його виконання не потребує жодного додаткового санкціонування з боку жодного органу, поставлення його «в чергу» тощо.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 129-1 Конституції України:

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно рекомендаціям, зауваженням, та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04), саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів.

Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:

"Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв`язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів;

рекомендує органам влади:

1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень.

2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України", пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду.

Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

У даному випадку суд констатує по суті відмову відповідача від виконання рішення суду, відверте ігнорування рішення суду та його тривале невиконання всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень, що, крім іншого, підриває авторитет судової влади в частині обов`язковості виконання судових рішень, що вже неодноразово ставало предметом розгляду Європейського суду з прав людини.

Внаслідок невиконання рішення суду відповідачем по суті ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади.

Відсутність фінансування прийнятих Державою на себе зобов`язань, у даному випадку - щодо пенсійного забезпечення, не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови людині у захисті (реалізації) її порушених прав.

Суд вважає, що будь-які пояснення щодо невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, інші надумані причини, як зазначалося, не можуть бути виправданням з боку Держави (в особі ГУ ПФУ в м. Києві) невиконання рішення суду та бути аргументом наявності поважних причин його невиконання, тим більше - у сфері гарантованого Конституцією Україні соціального захисту (ст. 46), якою, крім іншого, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3).

5. Відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 3 ст. 382 КАС України).

Відтак, враховуючи власне несвоєчасне (без поважних причин) подання звіту та тривале порушення прав позивача, яке з боку ГУ ПФУ триває з 2018 року, тривале невиконання рішення суду в частині сплати коштів, суму боргу, яка є вагомою для позивача, для якого пенсія по суті є єдиним джерелом існування, враховуючи також те, що такого роду поведінка Держави (ГУ ПФУ) є усталеною у такого роду відносинах (тривале невиконання судових рішень), суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення на начальника ГУ ПФУ в м. Києві Дзядевич Ларису Вікторівну штрафу за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі.

За правилами 2022 розмір штрафу сягає від 49 620 грн. до 99 240 грн.

У даному випадку, враховуючи всі наведені обставини у сукупності, суд, керуючись внутрішнім переконанням, беручи до уваги розмір заборгованості перед позивачем, тривалість невиконання рішення суду та поведінки Держави в особі ГУ ПФУ та КМУ щодо створення штучних передумов (постанова КМУ № 1165) для невиконання судових рішень (несвоєчасного виконання), приходить до висновку про наявність підстав для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ, розмір якого за наведених обставин має складати - 50 000,00 грн., який є достатнім для спонукання ГУ ПФУ в особі керівника вжити заходів по реальному виконанню рішення суду.

Керуючись положеннями ст. ст. 382, 241 - 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати звіт від 24.01.2022 Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.

2. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Дзядевич Ларису Вікторівну (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місяця роботи: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; т. НОМЕР_3 ) штраф у розмірі 50 000,00 гривень за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі

3. Штраф стягнути:

- 25 000,00 грн. на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДР 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5);

- 25 000,00 грн. на користь позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ).

Дана ухвала є виконавчим документом.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції (ч. 6 ст. 382 КАС України).

Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання становить: для ДСА України - три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - до 03.05.2022; для позивача - три роки до 03.02.2025 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду.

4. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 382 КАС України зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві подати наступний звіт про виконання рішення суду до 04.03.2022 включно.

5. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, а примірник ухвали - ДСА України.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у строки та порядку, визначеному ст. ст. 292 - 297 КАС України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін