Рішення № 103460360, 02.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 лютого 2022 року справа №640/33040/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 31 серпня 2021 року №2600-0210-8/128018 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов`язання відповідача призначити і провести виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 18 серпня 2021 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пільгової пенсії згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за списком №2.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії він досяг встановленого законом віку та має достатню кількість пільгового і загального стажу роботи.

Ухвалою від 22 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/33040/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі відповідачу встановлений п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Зазначена ухвала отримана представником відповідача 29 листопада 2021 року.

Відзив на позовну заяву відповідач подав до суду 11 січня 2022 року, що підтверджується відміткою служби діловодства суду.

Суд не приймає до розгляду відзив на позовну заяву, у зв`язку з порушенням встановленого судом строку для надання відповідачем відзиву на позовну заяву та, відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторно обґрунтував позовні вимоги.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно із розпискою-повідомленням ГУ ПФУ в м. Києві від ОСОБА_1 18 серпня 2021 року прийнята заява про призначення/перерахунок пенсії та додані до неї такі документи: військовий квиток; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; довідка із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення; довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року; довідка про зміну назви організації; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637; інший документ (фотографія робочого місця); інший документ (спд); інший документ (протокол); інший документ (протокол 1); інший документ (пам`ятка); інший документ (пільгова довідка 37); інший документ (пільгова довідка 33); інший документ (дов про зарплату до 01 липня 2000 року); інший документ (карта умов праці); паспорт або ID-картка або посвідка; трудова книжка або документи про стаж.

За результатами розгляду заяви позивача від 18 серпня 2021 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідач листом від 31 серпня 2021 року №2600-0210-8/138018 відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи та повідомив, що до спеціального стажу не зарахований період з 03 вересня 1984 року по 04 грудня 1984 року, оскільки в довідці від 15 липня 2021 року №32.1-37/05273, виданої АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування» не зазначено, що заявник працював повний робочий день та період роботи з 29 серпня 1988 року по 22 квітня 1997 року, оскільки пільгова довідка видана з порушенням чинного законодавства, а саме в Постанові Кабінету Міністрів України №164 не передбачена професія електрозварник, також відсутні накази про результати робочих місць за умовами праці та перелік робочих місць.

Відповідач також вказав, що відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача становить 37 років 23 дні, в тому числі, пільговий стаж становить 08 місяців 10 днів.

Відповідно до записів №2-4, 7-18 у трудовій книжці НОМЕР_1 , копія якої міститься у справі, позивач працював:

- 03 місяців 02 дні - з 03 вересня 1984 року по 04 грудня 1984 року у ВО «Насосенергомаш» електрозварником ручного зварювання - записи №2-4;

- 08 місяців 10 днів - з 12 серпня 1985 року по 21 квітня 1986 року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» електрозварником - записи №7-8;

- 02 роки 01 місяць 02 дні - з 12 травня 1986 року по 13 червня 1988 року проходив службу в Радянській Армії - запис №9;

- 08 років 07 місяців 25 днів - з 29 серпня 1988 року по 22 квітня 1997 року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» електрозварником в цеху №10 механізації та автоматизації, механіком в сталеливарному цеху, електрозварником в котельно-складальному цеху - записи №10-14;

- 03 роки 00 місяців 20 днів - з 12 травня 1997 року по 31 травня 2000 року у ЗАТ «Сантехстрой» електрозварником - записи №15-16;

- 02 роки 04 місяці 02 дні - з 06 червня 2000 року по 07 жовтня 2002 року у ЗАТ «Аеробуд» електрозварником - записи №17-18.

Всі інші записи в трудовій книжці позивача не відносяться до предмету спору та не заперечуються сторонами, а тому не досліджуються судом.

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» від 15 липня 2021 року №32.1-37/05273 ОСОБА_1 працював в Сумському виробничому об`єднанні енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», у період з 03 вересня 1984 року по 04 грудня 1984 року за професією електрозварник ручного зварювання РМЦ, що передбачено Списком №2 розділ ХХХІІ код КП 7212,2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173; простоїв, відпусток без збереження заробітної плати та неповного робочого дня, які б перевищували календарний місяць (21,2 робочі дні) за рік не було.

З довідки Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» від 15 липня 2021 року №32.1-37/05273 вбачається, що вказане підприємство неодноразово перейменовувалося та у період з 03 вересня 1984 року по 04 грудня 1984 року мало назву Сумське виробниче об`єднання енергетичного машинобудування «Насосенергомаш».

Згідно із довідкою Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» від 01 березня 2021 року №11/К-34 ОСОБА_1 12 серпня 1985 року по 21 квітня 1986 року та з 29 серпня 1988 року по 22 квітня 1997 року працював на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик»; Київський ордена Леніна завод «Більшовик» неодноразово реорганізований та з 10 травня 2018 року має назву Акціонерне товариство «Перший Київський машинобудівний завод».

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» від 01 березня 2021 року №11/К-33 ОСОБА_1 за період з 12 серпня 1985 року по 21 квітня 1986 року працював на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» за професією електрозварник (цех №10 механізації і автотранспорту), що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІ постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173; відпусткою без збереження заробітної плати не користувався.

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» від 01 березня 2021 року №11/К-37 ОСОБА_1 за період з 29 серпня 1988 року по 23 березня 1989 року, з 24 травня 1989 року по 22 квітня 1997 року працював на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» за професією електрозварник, електрозварник ручного зварювання, що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІІ, позиція 23200000-19906 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162; відпусткою без збереження заробітної плати не користувався; перша атестація робочого місця за умовами праці на підприємстві проведена у 1997 році (наказ від 22 вересня 1997 року №111); характер та умови праці за професією електрозварник ручного зварювання не змінювались.

Згідно із картою умов праці ВО «Більшовик» робочого місця за професією електрозварник ручного зварювання передбачені пільги і компенсації, зокрема, щодо пенсійного забезпечення за Списком №2.

З фотографії робочого дня ВО «Більшовик» робочого місця за професією електрозварник ручного зварювання вбачається, що загальний робочий час зміни складає 480 хвилин.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до 2009 року включно у відповідача облікований спецстаж за 12 місяців 1999 року (код підстави для обліку спецстажу ЗП3013Б1) страхувальник та 5 місяців 2000 року (код підстави для обліку спецстажу ЗП3013Б1) - страхувальник ЗАТ «Сантехбуд».

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, для призначення пенсії на пільгових умовах у період до 01 квітня 2024 року для чоловіків необхідним є: наявність стажу роботи 30 років на дату досягнення 55 років, з них 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 9 Порядку №383 встановлено, що пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються, зокрема, за Списком №2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку №1, а інша в Списку №2.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує наявність у позивача достатнього загального стажу та досягнення позивачем віку для призначення пенсії на пільгових умовах, а, отже, спірним є наявність у позивача стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Як встановив суд, спірними періодами роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є періоди його роботи:

- з 03 вересня 1984 року по 04 грудня 1984 року у ВО «Насосенергомаш» електрозварником ручного зварювання,

- з 12 серпня 1985 року по 21 квітня 1986 року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» електрозварником;

- з 29 серпня 1988 року по 23 березня 1989 року року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» електрозварником в цеху №10 механізації та автоматизації,

- з 24 травня 1989 року по 22 квітня 1997 року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» за професією електрозварник, електрозварник ручного зварювання;

- з 12 травня 1997 року по 31 травня 2000 року у ЗАТ «Сантехстрой» електрозварником;

- з 06 червня 2000 року по 07 жовтня 2002 року у ЗАТ «Аеробуд» електрозварником.

В зазначені періоди роботи позивача чинними були:

- Список №2 виробництв, цехів, професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173;

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10;

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року.

Професія електрозварника віднесена до професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах відповідно до розділу ХХХІІ Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Професія електрозварника ручного зварювання віднесена до професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року (розділ ХХХІІІ «Загальні професії» позиція 23200000-19906 «Електрозварники ручного зварювання»); Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року (розділ ХХХІІІ «Загальні професії» позиція 23200000-19906 «Електрозварники ручного зварювання»).

Отже, професія електрозварника та електрозварника ручного зварювання внесена до Списку №2 та, відповідно до пункту 3 Порядку №383, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні позивача до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії позивачем подана копія трудової книжки, в якій містяться записи про періоди роботи позивача електрозварником та електрозварником ручного зварювання, а також посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, записи завірені підписом повноважних осіб та печаткою, не містять виправлень, тобто оформлені належним чином.

Необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм Порядку №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

У свою чергу, позивачем надано трудову книжку, яка є єдиним і беззаперечним доказом, що останній має право на пенсію відповідно до вищезазначених правових норм чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №156/173/17.

Однак, позивач на підтвердження записів в трудовій книжці подав відповідачу також довідки Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» від 15 липня 2021 року №32.1-37/05273 та Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» від 01 березня 2021 року №11/К-33 та від 01 березня 2021 року №11/К-37, якими підтверджується робота позивача за професією із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Із зазначених довідок також вбачається, що під час роботи позивача за професією електрозварник та електрозварник ручного зварювання у позивача простоїв, відпусток без збереження заробітної плати та неповного робочого дня, які б перевищували календарний місяць за рік не було, отже позивач працював на зазначених посадах повний робочий день.

Щодо посилання відповідача на відсутність наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці та перелік робочих місць, суд звертає увагу, що в довідці Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» від 01 березня 2021 року №11/К-37 зазначено, що перша атестація робочого місця за умовами праці на підприємстві проведена у 1997 році (наказ від 22 вересня 1997 року №111); характер та умови праці за професією електрозварник ручного зварювання не змінювались.

Частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

Таким чином, у разі сумніву щодо проведення атестації робочого місця за умовами праці на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» ГУ ПФУ в м. Києві має право вимагати відповідні документи у Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» та перевіряти обґрунтованість видачі довідок щодо пільгового стажу позивача.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №352/819/16-а.

Крім того, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, посилання відповідача на відсутність наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці та перелік робочих місць, як на підставу не зарахування періодів роботи позивача електрозварником та електрозварником ручного зварювання до його спеціального стажу, суд вважає необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спеціального стажу позивача має бути зарахований стаж за періоди його роботи:

- з 03 вересня 1984 року по 04 грудня 1984 року у ВО «Насосенергомаш» електрозварником ручного зварювання - 03 місяців 02 дні;

- з 12 серпня 1985 року по 21 квітня 1986 року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» електрозварником - 08 місяців 10 днів;

- з 29 серпня 1988 року по 23 березня 1989 року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» електрозварником - 06 місяців 24 дні;

- з 24 травня 1989 року по 22 квітня 1997 року на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик» електрозварником, електрозварником ручного зварювання - 07 років 11 місяців 0 днів;

- з 12 травня 1997 року по 31 травня 2000 року у ЗАТ «Сантехстрой» електрозварником - 03 роки 00 місяців 20 днів;

- з 06 червня 2000 року по 07 жовтня 2002 року у ЗАТ «Аеробуд» електрозварником - 02 роки 04 місяці 02 дні.

Крім того, суд зазначає, що до спеціального стажу позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підлягає зарахуванню також період служби позивача в Радянській Армії з 12 травня 1986 року по 13 червня 1988 року, що складає 02 роки 01 місяць 02 дні.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів справи, в період проходження позивачем військової служби з 12 травня 1986 року по 13 червня 1988 року діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 (далі по тексту - Положення №590).

Підпунктом «к» частини першої пункту 109 Положення №590 передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, зарахування проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можливе за умови, якщо на момент призову на строкову військову службу підтверджено працю особи за професією або займання нею посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №607/12395/16-а.

Відповідно до записів №7-8 та 10 в трудовій книжці, позивач з 12 серпня 1985 року працював електрозварником на Київському ордена Леніна заводі «Більшовик», 21 квітня 1986 року звільнений у зв`язку із призовом на військову службу та з 29 серпня 1988 року прийнятий на цю ж посаду після служби в Радянській Армії.

Як вище встановив суд період роботи позивача з 12 серпня 1985 року по 21 квітня 1986 року має бути зарахований до спеціального стажу позивача.

Таким чином, період строкової військової служби має бути прирівняний до роботи, яка передувала зазначеному періоду та зарахований до спеціального стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, пільговий стаж роботи позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, становить 15 років 03 місяці 10 днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування, викладеного в листі від 31 серпня 2021 року №2600-0210-8/128018, рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання відповідача призначити і провести виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо вимоги позивача зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві призначити і здійснити виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 18 серпня 2021 року, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Як встановив суд, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 18 серпня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для призначення пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи.

У даному випадку, відповідачем не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.

При цьому, суд зазначає, що вищезазначені обставини та встановлені судом факти дають підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах з дня звернення позивача за пенсією.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити, позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 18 серпня 2021 року.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати, викладене в листі від 31 серпня 2021 року №2600-0210-8/128018, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 18 серпня 2021 року призначити і провести виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко