Рішення № 103460085, 20.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року м. Київ № 640/32226/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомПриватного підприємства "Ярослав" до Київської митниці Держмитслужби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників сторін:

від позивача - Кривошеєв І.В.

від відповідача - Пінчук О.І.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство "Ярослав" із позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень№ 0000160/7.8-19-02 від 04.12.2020 та № 0000159/7.8-19-02 від 04.12.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 відкрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 закрито підготовче провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було здійснено ввезення на митну територію України товар. При митному оформленні товару, на підтвердження митної вартості товару ПП «ЯРОСЛАВ» та, відповідно, застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, згідно із ст. 58 МК України, митним органам було надано пакет документів, зокрема: контракти, інвойси, автомобільні накладні. Однак, за наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару ПП «ЯРОСЛАВ» надано документи, що містять неправдиві відомості, і як наслідок, занижено його митну вартість. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки загальна вартість товарів відповідає ціні, зазначеної у контрактах та інвойсах.

У відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог відповідач заперечив, з огляду на те, що відповідно до інформації, отриманої листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушення митних правил Держмитслужби України від 01.04.2020 № 20- 01/20-02-01/7.14/748 щодо отримання відповіді митних органів Туркменістану на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні товару «тканини», «пряжа», «постільна білизна» та наданих документів декларантом під час митного оформлення за МД від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447, від 19.08.2019 № UA100110/2019/181206 від 29.08.2019 № UA100110/2019/182169, від 25.10.2019 № UA100110/2019/788867 та від 17.10.2018 № UA100110/2018/355469 встановлено розбіжність щодо вартості товару. Під час співставлення даних за митними деклараціями, наданими декларантом та митними деклараціями, що надані митними органами Туркменістану було встановлено розбіжності щодо вартості імпортованого товару та заниження позивачем митної вартості товару та занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість.

У відповіді на відзив, позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що за митною декларацією від 17.10.2018 № UA100110/2018/355469 вартість товару повністю відповідає інвойсу від 04.05.2018 № 399; за митною декларацією від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447 вартість товару повністю відповідає інвойсу від 03.08.2019 № 110824, відповідно до якого вносилась інформація в митну декларацію за від 19.08.2019 № UA100110/2019/181206; за митною декларацією від 19.08.2019 № UA100110/2019/181206 вартість товару повністю відповідає інвойсу від 08.08.2019 № 110828; за митною декларацією від 25.10.2019 № UA100110/2019/788867 вартість товару відповідає інвойсу від 14.10.2019 № 268129; за митною декларацією від 29.08.2019 № UA100110/2019/182169 вартість товару повністю відповідає інвойсам від 19.08.2019 № 4210 та № 4220. Крім того, у своїх запереченнях, позивач вказав, що ПП «Ярослав» немає жодного відношення до зазначеного ціноутворення, крім того, останнім не укладалося зовнішньо-економічного контракту з «Ашхабадським текстильним комплексом» та АОЗТ «Туркменбаши Текстиль комплекси».

У запереченні проти відповіді на відзив, відповідач зазначив, що відповідно до митних декларацій від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447, від 19.08.2019 №UA100110/2019/181206, від 29.08.2019 № UA100110/2019/182169, від 25.10.2019 №UA100110/2019/788867, від 17.10.2018 № UA100110/2019/355469 декларантом (відповідальною особою, гр. 14) є ПП «Ярослав», крім того, ПП «Ярослав» є одержувачем товару (гр. 8) і відповідальною особою за фінансове регулювання (гр.9). За експортними митними деклараціями з країни Туркменістан одержувачем товару, за всіма документами, зазначено ПП «Ярослав». Форма доставки за імпортними та експортними митним деклараціями - EXW «ТМ Ашхабат». У зв`язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку, що ПП «Ярослав» є єдиним фігурантом даних зовнішньоекономічних операцій, що здійснювало отримання товару на складі продавця, забезпечувало доставку на територію України (перетинання державних кордонів), заявило товар до митного оформлення.

У власних запереченнях, позивач просив суд не враховувати пояснення відповідача, як такі, що базуються на документах, складених іноземною мовою, з їх тексту неможливо встановити чи належні ці докази до предмету доказування у цій справі, а відповідачем не додано їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою.

У додаткових запереченнях, відповідач вказав, що Україна та Республіка Туркменістан приєдналися до Міжнародної конвенції про сприяння і гармонізацію митних процедур (дата приєднання 15.02.2011 року), згідно даної угоди всі офіційні документи укладені по єдиному зразку митних декларацій за формою ЄАД, що дали змогу контролюючому органу ідентифікувати, хто є одержувачем та відправником товару, вартість товару .

Спростовуючи вказані доводи, позивач вказав, що не має жодних договірних відносин з Ашхабадським текстильним комплексом, поставка товару здійснювалася на умовах контракту, укладеного між Rashid Group Insaat Enerji Dis Ticaret A.S (резидент Туреччини).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріали справи, наказом Київської митниці Держмитслужби №426 від 20.10.2020 призначено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП «Ярослав» та створено відповідну робочу групу.

Підставою для проведення перевірки стала доповідна записка управління митного аудиту від 19.10.2020 №7.8-19/694.

На підставі наказу, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Ярослав», за результатами якої складено акт №100/20/2.8-19-02/21635240.

Так за результатами перевірки виявлено, що згідно інформації, яка міститься у МД ІМ 40 ДЕ від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447, вартість товару « 1. Пряжа бавовна 100%...» складає 38088,27 дол. США (митна вартість товару складає 989963,01 грн. з урахуванням транспортних витрат).

Відповідно до МД ЕХ 10 від 08.08.2019 № 07218/080819/0005339, від 08.08.2019 №07218/080819/0005340, які надійшли від митних органів Туркменістану загальна вартість товару складає 49617,75 дол. США (митна вартість товару складає 1273007,65 грн. з урахуванням транспортних витрат).

Однак, згідно інформації, яка міститься у МД ІМ 40 ДЕ від 19.08.2019 №UA100110/2019/181206, вартість товару « 1. Пряжа бавовна 100%...» складає 39280,71 дол. США (митна вартість товару складає 1013104,92 грн. з урахуванням транспортних витрат). 3.

Відповідно до МД ЕХ 10 від 20.08.2019 № 07218/190819/0005546, від 20.08.2019 № 07218/180819/0005547, які надійшли від митних органів Туркменістану загальна вартість товару складає 448000,00 нових туркменських манатів (митна вартість товару складає 3202657,00 грн.) та 32000,00 дол. США (митна вартість товару складає 807099,39 грн.) відповідно.

Однак, згідно інформації, яка міститься у МД ІМ 40 ДЕ від 29.08.2019 №UA100110/2019/182169, вартість товару «Пряжа бавовна 100%» складає 70000,00 дол. США (митна вартість товару складає 1765529, 92 грн).

Відповідно до МД ЕХ 10 від 15.10.2019 № 07218/151019/0006990, яка надійшла від митних органів Туркменістану загальна вартість товару складає 671510,00 нових туркменських манатів (митна вартість товару складає 4670483,81 грн. з урахуванням транспортних витрат).

Однак, згідно інформації, яка міститься у МД ІМ 40 ДЕ від 25.10.2019 № 1/А100110/2019/788867, вартість товару « 1. Білизна постільна бавовна 100%...» складає 74273,40 дол. США (митна вартість товару складає 1893266,94 грн. з урахуванням транспортних витрат).

Відповідно до МД ЕХ 10 від 05.05.2018 № 07218/050518/0001964, яка надана декларантом, загальна вартість товару складає 380520,00 нових туркменських манатів (мит на вартість товару складає 3073506,84 грн.).

Однак, згідно інформації, яка міститься у МД ІМ 40 ДЕ від 17.10.2018 № UA100110/2018/355469, вартість товару « 1. Махрові рушники, серветки, простирадла купальні...» складає 54360,00 дол. США (митна вартість товару складає 1518275,89 грн.).

Враховуючи зазначене, заявлена вартість товару «тканини», «пряжа», «постільна білизна» до митного оформлення на митній території України є нижчою, ніж вартість товару, яка міститься в документах, що надійшли від митних органів Туркменістану та надані декларантом.

Таким чином, митна вартість товару під час митного оформлення на митній території України мала б становити:

за МД ІМ 40 ДЕ від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447 - 1243717,18 грн. з урахуванням транспортних витрат;

за МД ІМ 40 ДЕ від 19.08.2019 № UA100110/2019/181206 - 1273007,65 грн. з урахуванням транспортних витрат;

за МД ІМ 40 ДЕ від 29.08.2019 № UA100110/2019/182169 - 4009756,39 грн.;

за ІМ 40 ДЕ від 25.10.2019 № UA100110/2019/788867 - 4670483,81 грн. з урахуванням транспортних витрат;

за ІМ 40 ДЕ від 17.10.2018 № UA100110/2018/355469 - 3073506,84 грн.

Враховуючи викладене, документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за МД ІМ 40 ДЕ від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447, від 19.08.2019 № UA100110/2019/181206, від 29.08.2019 № UA100110/2019/182169, від 25.10.2019 № UA100110/2019/788867 та від 17.10.2018 № UA100110/2018/355469 встановлено порушення ПП «ЯРОСЛАВ» вимог частини 1 статті 257, пункту 2 частини 2 статті 52, Митного кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 428 171,66 грн; порушення вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1 503 700,61 грн. за наслідками чого складено акт перевірки № 100/20/7.8-19-02/21635240.

ПП «ЯРОСЛАВ» проти висновків, викладених в акті перевірки № 100/20/7.8-19-02/21635240 від 13.11.2020 заперечило, посилаючись на відповідність митних декларацій поданим інвойсам. Крім того зазначив, що обставини, які ставляться у вину ПП «ЯРОСЛАВ», а саме подання до митного оформлення документів, які містять неправдиві відомості, не знайшли свого підтвердження, а тому вони не можуть служити підставою для висновку про наявність у діях ПП «ЯРОСЛАВ» порушень ст.ст. 52, 257 МК України та ст. 190 ПК України

Київська митниця Держмитслужби листом від 02.12.2020 №78-8/11/23260 відмовила ПП «ЯРОСЛАВ» щодо заперечень на акт перевірки.

04.12.2020 на підставі акта перевірки № 100/20/7.8-19-02/21635240, Київська митниця Держмитслужби винесла оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000160/7.8-19-02 та № 0000159/7.8-19-02.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною першою статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Положення статті 351 Митного кодексу України визначають, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

У частині 2 статті 351 Митного кодексу України визначено дві підстави, за наявності яких може бути проведена документальна невиїзна перевірка.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до норм пункту 54.4. статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган мас право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій. визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що перевірка позивача проведена відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, а підставою для проведення документальної невиїзної перевірки стало надходження листа Слобожанської митниці Держмитслужби від 27.05.2020 №7.14-08-1/7.14- 19/78/7543 щодо отримання відповіді митних органів Туркменістану на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні товарів «тканини», «пряжа», «постільна білизна».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач мав право проводити перевірку, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 190.1 статті 190 ПКУ визначено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 ПКУ.

Відповідно до частини 4 статті 295 МКУ, для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, необхідно зробити перерахування іноземної валюти, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 31 МКУ.

Відповідно до норм статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ , при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статті 257 МКУ декларування здійснюється, шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі надходження документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявлення митної вартості.

Так, відповідно до наявних матеріалів справи під час оформлення митної декларації від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447 позивачем було надано - інвойс від 03.08.2019 № 110824 на суму 38 088, 27 дол. США, виданий Rashid Group Insaat Enerji Dis Ticaret A.S. та контракт №38008UA/23 від 29.07.2019.

Як вбачається зі змісту вищевказаного контракту, останній укладений між Rashid Group Insaat Enerji Dis Ticaret A.S., як продавцем та ПП «Ярослав», як покупцем на умовах EXW «ТМ Ашхабад», згідно Інкторемс 2010, бавовняна пряжа.

У той же час, зі змісту митної декларації від 09.08.2019 № UA100110/2019/180447 вбачається, що відправником (експортером) є Ашхабадський текстильний комплекс, а декларантом є ПП «Ярослав», товариство Rashid Group Insaat Enerji Dis Ticaret A.S не фігурує в зазначеній митній декларації.

Із наданих митними органами Туркменістану документів вбачається, що за митними деклараціями від 03.08.2019 № 07218/080819/0005237, від 03.08.2019 №07218/080819/0005235; №07218/080819/0005236 загальна вартість товару складає 48 111, 52 дол. США, відправником (експортером) є Ашхабадський текстильний комплекс, а декларантом є ПП «Ярослав».

Відповідно до наявних матеріалів справи під час оформлення митної декларації від 19.08.2019 № UA100110/2019/181206 позивачем було надано - інвойс від 08.08.2019 № 110828 на суму 39 280, 71 дол. США, виданий Rashid Group Insaat Enerji Dis Ticaret A.S. та контракт №38008UA/23 від 29.07.2019.

У той же час, з наданих митними органами Туркменістану документів вбачається, що за митними деклараціями від 08.08.2019 №07218/080819/0005339, від 08.08.2019 №07218/080819/0005340 загальна вартість товару складає 49 617,75 дол. США (митна вартість товару складає 1273007,65 грн. з урахуванням транспортних витрат), відправником (експортером) є Ашхабадський текстильний комплекс, а декларантом є ПП «Ярослав».

За митною декларацію від 29.08.2019 № UA100110/2019/182169 позивачем було надано - інвойси від 19.08.2019 №420D на суму 56 000 дол. США та інвойс №421D на суму 14 000, 00 дол. США, що видані Eurostyle Service Ltd, а також специфікацію №36 до контракту №046/0913-ESYA від 12.09.2013 щодо поставки пряжі на суму 70 000, 00 дол. США.

Крім того, зі змісту митної декларації від 29.08.2019 № UA100110/2019/182169 вбачається, що відправником (експортером) є Ашхабадський текстильний комплекс, а декларантом є ПП «Ярослав», товариство Eurostyle Service Ltd не фігурує в зазначеній митній декларації.

З наданих митними органами Туркменістану документів вбачається, що за митними деклараціями від 20.08.2019 № 07218/190819/0005546, від 20.08.2019 № 07218/180819/0005547, які надійшли від митних органів Туркменістану загальна вартість товару складає 448000,00 нових туркменських манатів (митна вартість товару складає 3202657,00 грн.) та 32000,00 дол. США (митна вартість товару складає 807099,39 грн.) відповідно, відправником (експортером) є Ашхабадський текстильний комплекс, а декларантом є ПП «Ярослав».

За митною декларацією від 25.10.2019 № UA100110/2019/788867 позивачем було надано інвойс від 14.10.2019 № 268129 на суму 74 273, 40 дол. США та контракт №3019 UA/01 від 11.10.2019.

Як вбачається зі змісту вищевказаного контракту, останній укладений між Andre Tekstil Enerji insaat SAN.DIS TIC.A.S, як продавцем та ПП «Ярослав», як покупцем на умовах EXW «ТМ Ашхабад», згідно Інкторемс 2010, білизна постільна бавовна 100%.

Однак зі змісту митної декларації від 25.10.2019 №UA100110/2019/788867 відправником (експортером) є Ашхабадський текстильний комплекс, а декларантом є ПП «Ярослав», товариство Andre Tekstil Enerji insaat SAN.DIS TIC.A.S не фігурує в зазначеній митній декларації.

Із наданих митними органами Туркменістану документів вбачається, що за митними деклараціями від 15.10.2019 № 07218/151019/0006990, яка надійшла від митних органів Туркменістану загальна вартість товару складає 671510,00 нових туркменських манатів (митна вартість товару складає 4670483,81 грн. з урахуванням транспортних витрат).

За митною декларацією від 17.10.2018 № UA100110/2018/355469 позивачем надано інвойс №399 від 04.05.2018 на суму 54 360, 00 США (151 8275,89 грн.) та контракт №21/04/ЯАГ.

Згідно контракту №21/04/ЯАГ від 21.04.2018 продавцем є «Алтын Групп Трейдинг», а покупцем ПП «Ярослав», предмет контракту - махрові рушники, серветки, простирадла купальні, умови поставки - DAT - Киев (Інкотермс 2010).

Відповідно до наданих митними органами Туркменістану митних декларацій ЕХ 10 від 05.05.2018 № 07218/050518/0001964 вбачається, що загальна вартість товару складає 380520,00 нових туркменських манатів (митна вартість товару складає 3073506,84 грн.).

У той же час, зі змісту митної декларації від 17.10.2018 № UA100110/2018/355469 відправником (експортером) є Ашхабадський текстильний комплекс, а декларантом є ПП «Ярослав», товариство «Алтын Групп Трейдинг» не фігурує в зазначеній митній декларації.

За результатами співставлення митних декларацій поданих ПП «Ярослав» та Ашхабадським текстильним комплексом, контролюючим органом було встановлено розбіжності у поданих деклараціях, зокрема в частині суми за рахунками. Крім того, ПП «Ярослав» та Ашхабадський текстильний комплекс виступають фігурантами правовідносин щодо поставки товарів, зазначених в експортних митних деклараціях, що дають відповідачу підстави для висновку, що позивач здійснював покупку товару на пряму.

У свою чергу, позивач заперечував свою участь у правовідносинах із Ашхабадським текстильним комплексом, вказував, що за ланцюгом поставки товару, дійсно відправником товару є Ашхабадський текстильний комплекс, а отримувачем - ПП «Ярослав», однак вказана відправка здійснювалася за розпорядженням «Eurostyle Service Ltd», Ander Tekstil Enerji Insaat San.Dis. Tic. A.S. та Rashid Group Insaat Enerji Dis Ticaret A.S.

Однак, з наявних у справі первісних документів, неможливо дослідити логістичний ланцюг поставки товару саме з боку вказаних контрагентів, як: «Eurostyle Service Ltd», Ander Tekstil Enerji Insaat San.Dis. Tic. A.S. та Rashid Group Insaat Enerji Dis Ticaret A.S.

Як встановлено судом, Київською митницею ДФС було складено адміністративний протокол про порушення митних правил відносно директора ПП «Ярослав».

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва по справі №760/16051/18 від 20.07.2018 закрито адміністративне провадження щодо директора ПП «Ярослав», що свідчить, на думку позивача, про відсутність порушень щодо внесення неправдивих даних у митну декларацію від 29.08.2019 № UA100110/2018/355469.

Однак, суд не приймає вказані пояснення до уваги, оскільки вказаною постановою закрито провадження у справі саме відносно директора ПП «Ярослав»- ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, судом встановлено, що постановами Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2021 по справам № 953/14687/20, № 953/14688/20, № 953/14690/20, № 953/14691/20 було притягнуто директора ПП «Ярослав» до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України через подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо визначення митної вартості товару за спірними митними деклараціями.

Вказані постанови були скасовані в апеляційному порядку у зв`язку із порушенням строків накладення адміністративного стягнення на директора ПП «Ярослав»- ОСОБА_1 .

Також в обгрунтування протиправності рішень контролюючого органу, позивач посилався на те, що відповідачем протиправно не було враховано суттєві розбіжності між офіційним курсом валют Туркменістану та реальним, який використовується для розрахунків між зовнішньоекономічними договорами.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копію рішення Одеського адміністративного суду від 15.05.2021 по справі №420/12211/20.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що рішення, на яке посилається позивач винесено в межах іншої адміністративної справи, за інших обставин та щодо відмінних учасників справи, суд приходить до висновку, що рішення Одеського адміністративного суду від 15.05.2021 по справі №420/12211/20 не має преюдиційного значення для даної справи.

Щодо посилання позивача на недопустимість поданих митним органом Туркменістану митних декларацій, як таких, що складені іноземною мовою та не дають можливості ідентифікувати та класифікувати товар, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких с Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародною спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до правил заповнення графи 31 митної декларації, викладених у главі 2 розділу 11 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за № 1372/21684 у графі 31 "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості" під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митною режиму та особливостей переміщення}: наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).

Таким чином, у митній декларації країни відправлення має бути наведений звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.

У своїх поясненнях відповідач зазначив, що митні декларації, надані митним органом Туркменістану складені за єдиним міжнародним зразком за формою ЄАД, що дали змогу контролюючому органу ідентифікувати, хто є одержувачем та відправником товару, вартість товару .

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо доданий до справи або наданий суду учасником справи для ознайомлення документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник справи може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.

Посилання позивача щодо неможливості дослідження цих документів з огляду на те, що вони викладені туркменською мовою, суд вважає безпідставними, оскільки вимоги щодо мови не можуть розповсюджуватись на документи, що надходять з іноземних держав, в даному випадку від митного органу Туркменістану.

Крім того, позивачем не доведено в чому полягає обґрунтований сумнів у достовірності таких доказів, натомість подані документи засвідчені відповідними печатками та не містять слідів підробки.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами відповідача, що позивач діяв з умислом на приховування достовірної інформації про митну вартість товару, з метою заниження його митної вартості та як наслідок, зменшенням сум мита і податку на додану вартість, у зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Ярослав" відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено: 01.02.2022

Суддя А.С. Мазур