Рішення № 103460009, 20.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року м. Київ № 640/27246/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доДарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про визнання протиправними дій, скасування постанови, Пр-к позивача, Юхман Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення Постанови від 13.09.2021 по ВП №66804373 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання Постанови від 20.12.2019 №52351380 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави в сумі 128 510,75грн.; Постанови про арешт коштів боржника від 13.09.2021 ВП№66804373; Постанови про арешт майна боржника від 13.09.2021 ВП№66804373;

2) визнати протиправною та скасувати Постанову від 13.09.2021 ВП №66804373 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання Постанови від 20.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави в сумі 128 510, 75грн.; Постанову про арешт коштів боржника від 13.09.2021 ВП№66804373; Постанову про арешт майна боржника від 13.09.2021 ВП№66804373.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити посилаючись на ігнорування відповідачем 3-х місячного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи. На час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог правом на подання відзиву не скористався, внаслідок чого справа вирішена на підставі наявних письмових доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2021 року головним державним виконавцем Стеценко Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66804373 з метою примусового виконання постанови №52351380 від 20.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави в сумі 128 510,75 грн.

У цей же день в рамках виконавчого провадження №66804373 головним державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_2 .

Не погоджуючись правомірністю дій державного виконавця щодо винесення зазначених постанов та вбачаючи наявність підстав для скасування спірних актів індивідуальної дії, позивач звернулась до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до частини 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, у тому числі:

- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Пунктом 2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч.2 ст.12 Закону).

В рамках виконавчого провадження №66804373 стягувачем є державний орган - Дарницький ВДВС у м. Києві, а отже виконавче провадження могло бути відкрито на підставі виконавчого документа, що пред`явлений до виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Під час розгляду справи встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору №52351380 від 20.12.2019, набрала законної сили 20.12.2019, однак постанова про відкриття виконавчого провадження №66804373, винесена з метою примусового виконання постанови №52351380, датована 13.09.2021.

Дана обставина свідчить на користь порушення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, наслідком чого мало бути повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що в розумінні ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», пред`явлення виконавчого документу до виконання нерозривно пов`язано із надходженням виконавчого документа до виконавця, який зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Тобто, відкриття виконавчого провадження імперативно здійснюється виконавцем не пізніше наступного робочого дня після пред`явлення виконавчого документа до виконання, а документ в даному випадку має бути пред`явлений до виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.

Іншого порядку пред`явлення виконавчого документу до виконання Закон в собі не містить.

З метою офіційного з`ясування обставин справи, ухвалою від 24.12.21 витребувано у Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ):

- письмові пояснення із доказами на їх підтвердження щодо підстав для прийняття постанови від 13.09.2021 про відкриття виконавчого провадження №66804373 із порушенням тримісячного строку, визначеного ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов`язано Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витребувані судом документи надати супровідним листом з посиланням на реквізити даної ухвали протягом п`яти днів від дня отримання даної ухвали.

Дана ухвала отримана відповідачем 30.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105107527997.

Вимоги даної ухвали залишились без виконання зі сторони відповідача.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів існування підстав для переривання строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, що визначені ч.4 ст.12 Закону, а постанова про стягнення виконавчого збору №52351380 від 20.12.2019 пред`явлена до виконання із порушенням тримісячного строку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, що стосуються відкриття ВП.

Позовні вимоги в частині постанови про арешт майна підлягають задоволенню, як похідні, адже неправомірна постанова про відкриття виконавчого провадження не може створювати жодних юридичних наслідків.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стеценко Наталії Василівни щодо винесення: Постанови від 13.09.2021 по ВП №66804373 про відкриття виконавчого провадження, Постанови про арешт коштів боржника від 13.09.2021 ВП№66804373, Постанови про арешт майна боржника від 13.09.2021 ВП№66804373.

3. Визнати протиправною та скасувати: Постанову від 13.09.2021 ВП №66804373 про відкриття виконавчого провадження, Постанову про арешт коштів боржника від 13.09.2021 ВП№66804373, Постанову про арешт майна боржника від 13.09.2021 ВП№66804373.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витати зі сплати судового збору в сумі 2724,00 грн (дві тисячі сімсот двадцять чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

ДАРНИЦЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.КИЇВ) (код 34968768, адреса: 02099, місто Київ, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНА ЗАСЛОНОВА, будинок 16).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 01.02.2022.

Суддя П.О. Григорович